Обгрунтовано можливості створення автоматизованої системи пошуку вихідної магнітної моделі для тривимірних і нескінченно витягнутих геологічних тіл та її розробки. На конкретних прикладах описано програму "Магніт", яка виконує згладжування спостережених даних, формування банку моделей, пошук первинного джерела та його оптимізацію. Наведено аналіз результатів інтерпретації магнітних аномалій, визначено джерела магнітного поля.

Обоснованы возможности создания автоматизированной системы поиска исходной магнитной модели для трехмерных и бесконечно вытянутых геологических тел и ее разработки. На конкретных примерах описана программа "Магнит", выполняющая сглаживание наблюдаемых данных, формирование банка моделей, поиск первичного источника и его оптимизацию. Приведен анализ результатов интерпретации магнитных аномалий, определены источники магнитного поля.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.425

Рубрики:

Магнітний каротаж

Шифр НБУВ: Ж24005 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати електромагнітних досліджень територій, прилеглих до Домбровського кар'єру калійних солей, що дозволяють виявити масштаби поширення ареалів засолення і оцінити ступінь забруднення водоносного горизонту розсолостоками з відвалів розкривних порід. Аналіз одержаних результатів дозволяє прогнозувати розвиток процесу засолення в часі і просторі.

Розглянуто питання застосування магніторозвідки для пошуків нафтогазових покладів за умовах Азербайджану. Проаналізовано мікроструктури спостереженого магнітного поля над родовищами Середньокуринської западини. Встановлено відповідність контурів локальних магнітних мінімумів і покладів вуглеводнів (ВВ). Для обгрунтування доцільності застосування магніторозвідки під час пошуків покладів ВВ за умов Азербайджану детально вивчено особливості зміни фізичних властивостей порід по латералі і вертикалі в розрізах родовищ Мурадханли і Джафарли. Згідно з аналізом даних щодо магнітних властивостей порід у "порожніх" і нафтоносних свердловинах, магнітна сприйнятливість порід над і під покладами ВВ різко розрізняється. Для з'ясування особливостей магнітного поля над родовищами нафти і газу в Середньокуринській западині виконано модельні роботи на зазначених родовищах.

Розроблено новий алгоритм розв'язку лінійної оберненої задачі магніторозвідки на базі методу модифікованих множників Лагранжа. Він дозволяє здобувати достатньо сталі розв'язки та враховувати апріорні дані про їх властивості. Наведено результати його випробування на теоретичних моделях.

Розглянуто новий і перспективний метод дистанційних та неруйнівних геовимірювань, які виконуються з допомогою радіолокаторів підземного зондування або георадарів. Цей метод грунтується на використанні мікрохвильових радарів для зондування підземних середовищ і засобів обчислювальної техніки для обробки даних. Описано області використання георадарів, подано їх основні технічні характеристики та можливості, відображено сучасний рівень розвитку цієї технології. Викладено деякі авторські результати, одержані під час таких досліджень з початку 90-х років. Викладений матеріал проілюстровано результатами практичних робіт, виконаних в Україні протягом 1997 - 1998 рр.

Відмічено, що серед електромагнітних зондувань (вертикальні електричні зондування, частотні зондування, ДЗС) ЗСБ найбільш технологічні та ефективні для прогнозування геологічного розрізу, їх можливості найкраще проявляються в разі використання інтегрального алгоритма обробки з провідною плівкою Прайса - Шейнмана.

На основании изучения анизотропии магнитной восприимчивости керна Криворожской сверхглубокой скважины и интерпретации аномального магнитного поля скважины сделан вывод, что Западная складка не представляет собой ядро Криворожского синклинория, а надвинута с запада на саксаганскую свиту, тогда как последняя под действием избыточного веса погрузилась под указанную складку на этапе протерозойской ремобилизации архейских ингулецких плагиогранитов.

Проаналізовано фізичні механізми формування електромагнітного відгуку, який реєструється на межі поділу земля - повітря. Розгляд зосереджено на питаннях генерації тороїдальних і полоїдальних полів за різних конфігурацій бічного струму, проблемах появи ознак бімодальності відгуку в атмосфері та сферичності його джерел. Вивчено новий тип збудження магнітного поля, властивий сферичній геометрії, - тороїдальний та полоїдальний струми сферичності джерела, і сформульовано уточнену систему рівнянь Максвелла з урахуванням нового типу збудження поля. У зв'язку з цим відзначено фундаментальні розбіжності в електродинаміці сферичних і планальних джерел поля, підкреслено обмеженість тензорного підходу до опису МТ-процесу за умов бімодального збудження відгуку. Запропоновано модернізацію класичної схеми теорії електромагнітних зондувань на основі точної векторної імпедансної тотожності (the vectorial impedance boundary condition) для гармонічних полів на замкнутій межі поділу, яка породжує два уявні поверхневі ортогональні та еквінормальні вектори і узагальнене рівняння імпедансів. У сукупності такий підхід дає змогу не тільки зберегти найбільш значущі результати теорії, а й окреслити шляхи подальшого розвитку електромагнітних зондувальних систем.

На основі опису просторового розподілу електропровідності тонкошаруватих піщано-глинистих колекторів неперервними функціями створено алгоритм наближеного двовимірного числового моделювання діаграм високочастотного електромагнітного каротажу. Проведено порівняльний аналіз синтетичних діаграм електромагнітного каротажу під час опису вертикального розподілу електропровідності кусково-сталими і неперервними періодичними функціями. Показано, що використання неперервних функцій дає змогу відтворювати каротажні сигнали з відносною похибкою не більше 5 %, що призводить до задовільного з практичного погляду результату. Для точнішої апроксимації кусково-сталої функції неперервною запропоновано враховувати інтегральну електропровідність тонкошаруватого середовища. Розроблено алгоритм розв'язку оберненої задачі високочастотного електромагнітного каротажу в тонкошаруватих колекторах з використанням неперервних функцій, що дає можливість визначити середні значення потужності та питомої електропровідності. Виконано числові експерименти з визначення осереднених параметрів тонкошаруватого колектора з використанням синтетичних даних.

Описано роботу приладів високочастотного індукційного каротажного ізопараметричного зондування, високочастотного електромагнітного каротажного зондування з фазовими та амплітудними вимірами, а також особливості інтеграції цих приладів до складу автономних і кабельних комплексів.

Розроблено метод підвищення ефективності розв'язку оберненої задачі багатозондового каротажного зондування за можливості розрахунку похибки встановлення геоелектричних параметрів пласта залежно від похибки виміру. Запропоновано ефективний метод факторизації, за цього для розв'язання одновимірної задачі вздовж осі свердловини слід використовувати стійкий метод на підставі розв'язання рівняння Фредгольму першого роду типу згортки. Показано, що такий метод застосовний і для обернених задач імпульсного індукційного каротажу. Запропоновано два підходи до побудови апаратури, яка має характеристики багатозондової фокусувальної, а саме принцип неперетинання ліній струму в провідному середовищі і принцип імпульсного живлення. Показано, що для апаратури, яка побудована за будь-яким з цих принципів, обернена двовимірна задача може бути факторизована з високим ступенем точності. Показано, що запропоновані апаратурно-методичні комплекси з високою точністю дозволяють досліджувати характеристики провідності актуальних моделей геофізичного дослідження свердловин, у тому числі складнопобудованих тонкошаруватих та анізотропних колекторів, колекторів аномально низького опору, колекторів залишкового нафтонасичення, "хибних" колекторів, об'єктів у горизонтально-похилих і горизонтальних свердловинах.

Існуючі технології пошуків і розвідки нафтогазонасичених горизонтів є ефективними для типових геологічних умов, але призводять до значних похибок під час дослідження складнопобудованих пластів-колекторів. Саме в таких геологічних умовах сьогодні є перспектива виявлення нових покладів нафти і газу. Тому актуальною є проблема адаптації сучасних технологій до умов конкретних нафтогазових родовищ. Одним з напрямів вирішення цієї проблеми є створення адекватної моделі електричних властивостей пластів-колекторів. В такій моделі найважче математично описати структуру порового простору пласта-колектора з причини його значної неоднорідності. В існуючих моделях використовують опосередковані параметри для врахування впливу структури порового простору на питомий електричний опір пласта-колектора, що в багатьох випадках призводить до значних похибок. Для удосконалення моделі електропровідності гірської породи в даній роботі пропонується використати можливості сучасного свердловинного методу візуалізації ядерно-магнітного резонансу, який надає змогу безпосередньо оцінити структуру порового простору пласта-колектора.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.425 + Т4(45УКР)273.112-423.2

Рубрики:

Магнітний каротаж

Археологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано характер геомагнітного поля та його локальних складових у Середньокуринській западині Азербайджану для уточнення розподілу магнітоактивних магматичних порід у плані й геологічному розрізі. В регіоні інтенсивність аномального магнітного поля змінюється у широкому діапазоні - від - 400 до + 700 нТл. З'ясовано, що позитивні локальні магнітні аномалії (МА) регіону виявлено у тих місцях, де бурінням глибоких свердловин розкрито вулканогенні породи типу андезиту, базальту, дациту з високою магнітною сприйнятливістю. Локальні прояви МА свідчать про локальний розподіл магматичних порід у плані. Зі збільшенням радіуса осереднення підвищується інтенсивність позитивних МА, що спричинено збільшенням обсягу (маси) магматичних порід з глибиною. Показано, що результати магніторозвідки можуть бути використані для прогнозування розподілу магматичних утворень у Середньокуринській западині.