Розглянуто феномен діяльності як предмет філософського аналізу, наміри, проблеми, труднощі постмодернізму як філософії сучасного світоосягнення. Проаналізовано ідеал держави у філософії Л.Барановича, неораціональність як спосіб порозуміння, інфантильність і зрілість у людському бутті, традиційні та нові контексти віри як акту усвідомлення.

Проведено систематичний аналіз фундаментальних філософсько-світоглядних ідей - антропоцентризму та віталізму. Послідовно розглянуто загальні тенденції їх розвитку, окремі сутнісні виміри та опредметнення антропоцентризму та віталізму в різних сферах життєдіяльності людини. Особливу увагу приділено феномену українського буття та його людиновимірності та життєвості.

Викладено методологічні засади філософських учень про людину. Проаналізовано здобутки та втрати соціально-діяльнісної критики класичного антропологізму. Висвітлено принцип сублімативності людського світовідношення в сучасній антропологічній рефлексії. Досліджено проблему єдності буття. Особливу увагу приділено антропокультурним вимірам моральності.

Розглянуто світоглядні аспекти екологічної свідомості. Детально висвітлено проблему спасіння людини та світу в парадигмі слов'янської релігійної філософії, теорію історичних культур. Проаналізовано роль еліт у процесі розв'язання екологічних конфліктів. Висвітлено діяльність С.Русової, П.Куліша, Л.Барановича та ін.

Збірник присвячено 70-річчю від дня народження видатного українського філософа Мирослава Поповича. Окремі розділи присвячено морально-етичній легітимізації політики за часів модернізації суспільства, сцієнтизму американської філософії освіти та можливостям її інтерпретації у вітчизняному контексті. Проаналізовано вплив української культури на процеси європеїзації північно-східної периферії окцидентального світу. Вивчено етнополітичну спадщину Б.Кістяківського у світлі актуальних проблем етики та філософії культури.

Розкрито зміст і сутність світового та вітчизняного історико-філософського процесу. Висвітлено історичні типи філософування. Досліджено сучасну світову філософію, зокрема філософію прагматизму, тоталітаризму, ірраціоналізму, екзистенційну філософію та філософський постмодернізм. Охарактеризовано українську філософію докласичної доби, класичної доби, українську філософію другої половини ХІХ ст., а також новітню українську філософію.

Проаналізовано взаємозалежності есенційного й екзистенційного у людському способові буття. Розглянуто особливості есенційного й екзистенційного у феноменології "реальної свідомості", а також комунікативного, гендерного та моральнісного вимірів даної категорії. Висвітлено досвід сучасної екзистенційної психології та психотерапії щодо з'ясування сутнісних властивостей людини.

Проанализированы взаимозависимости эсенционного и экзистенционного в человеческом способе бытия. Рассмотрены особенности эсенционного и экзистенционного у феноменологии "реального сознания", а также коммуникативного, гендерного и моральностного измерений данной категории. Освещен опыт современной экзистенционной психологии и психотерапии о согласовании сущностных свойств человека.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4УКР)6-632

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю702.22 + Ю6*671*321

Рубрики:

Гуманізм. Людинолюбство. Милосердя

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено постмарксистський погляд на діалектику. Розглянуто постнекласичні різновиди діалектики. Запропоновано нову рецепцію історичних типів діалектики. Проаналізовано світоглядно-методологічні проблеми "соціальних технологій".

Висвітлено актуальні аспекти філософії, культурології та філософії політики стосовно екології. Розглянуто питання філософської антропології. Акцентовано увагу на питаннях співвідношення віри та розуму як важливих чинників формування екологічної культури. Проаналізовано деякі аспекти впливу гуманістичних концепцій на політичну діяльність.

Проаналізовано світоглядну природу філософського знання, його відмінність від наукового, релігійного та художнього. Запропоновано софійний та епістемний способи філософування, які розкриваються у постійному творчому діалозі. Наведено джерела діахронічного та синхронічного розмаїття філософських позицій. Розкрито єдність онтологічного й антропологічно-персоналістського змісту філософського знання. Розглянуто питання розмаїття образів буття в історії культури (зокрема, української), а також колізії людського самоствердження у світі. На підставі узагальнення матеріалів пізнавального процесу осмислення діяльнісно-творчої природи висвітлено феномен духовності. Вперше у вітчизняній навчальній літературі (загальнофілософському лекційному курсі) на підставі філософського осмислення історії здійснено спробу систематичного викладу проблем соціальної філософії.

Розглянуто філософсько-антропологічне питання про сутність людини у координатах постмодерну. Розкрито конститутивну функцію людського самозаперечення. Проаналізовано антропологію часу як методологічну проблему. Висвітлено проблему антропології граничного буття, статус моральнісної аргументації у класичних та сучасних філософсько-антропологічних уявленнях. Описано методологічні засади метафізичної та постметафізичної доби європейської гуманістики.

Рассмотрены философско-антропологические вопросы о сущности человека в координатах постмодерна. Раскрыта конститутивная функция человеческого самоотрицания. Проанализирована антропология времени как методологическая проблема. Освещена проблема антропологии предельного бытия, статус моральностной аргументации в классических и современных философско-антропологических представлениях. Описаны методологические основы метафизической и постметафизической эпохи европейской гуманистики.

Наведено роздуми щодо долі інтелектуальної спадщини когорти найвідоміших в Україні та за її межами філософів-шістдесятників. Розкрито теоретичну, загальнокультурну та політичну значущість тих зрушень у даній галузі, які пов'язано з двома напрямками філософування: "червоним екзистенціалізмом" і "червоним позитивізмом". Висвітлено проблемы ставлення до природи на різних етапах досліджень Київської світоглядно-антропологічної школи. Розглянуто ноосферність як наростання ціннісного потенціалу пізнання. Висвітлено особливості персоналістичної антропології О.Кульчицького.

Приведены размышления о судьбе интеллектуального наследия известнейших на Украине и за ее пределами философов-шестидесятников. Раскрыта теоретическая, общекультурная и политическая значимость связанных с двумя направлениями философствования ("красным экзистенциализмом" и "красным позитивизмом") изменений в данной области. Освещены проблемы отношения к природе на различных этапах исследований Киевской мировозренческо-антропологической школы. Рассмотрена ноосферность как нарастание ценностного потенциала познания. Освещены особенности персональной антропологии А.Кульчицкого.

Розглянуто філософську гуманістику та антропологію як спеціальну галузь знання. Проаналізовано антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії, української філософії. Розкрито суть поняття образу людини. Охарактеризовано мову як симптом, символ, сигнал, а також архетипи національної культури як фундаментальну проблему етноантропології. Висвітлено проблеми відкритого суспільства.

Рассмотрена философская гуманистика и антропология как специальная отрасль знания. Проанализированы антропологические идеи и тенденции развития в истории западноевропейской и украинской философии. Раскрыто содержание понятия образа человека. Охарактеризованы язык как симптом, символ, сигнал, а также архетипы национальной культуры как фундаментальная проблема этноантропологии. Освещены проблемы открытого общества.

Розглянуто філософію як спосіб духовного самовизначення людини в світі. Висвітлено проблеми буття, істини та духу. Визначено досвідно-практичні джерела пізнання, а також логіко-дискусійний та інтуїтивний рівні пізнавального процесу. Охарактеризовано основні напрями розвитку філософії історії та некласичної філософії. Переосмислено традиційний монологічний, моністичний підхід до програми викладання філософії у вищій школі, запропоновано новий діалогічний, плюралістичний підхід та сучасне гуманістичне розуміння філософського знання з елементами творчого діалогу щодо відмінних позицій.

Рассмотрена философия как способ духовного сомоопределения человека в мире. Освещены проблемы бытия, истины и духа. Определены опытно-практические источники познания, а также логико-дискуссионные и интуитивные уровни познавательного процесса. Охарактеризованы основные направления развития философии истории и неклассической философии. Переосмыслен традиционный монологический, монистический подход к программе преподавания философии в высшей школе, предложен новый диалогический, плюралистический подход и современное гуманистическое понимание философского знания с элементами творческого диалога по отличающимся позициям.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Укр)6

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4ПОЛ)6-661 + Ш5(4ПОЛ)-4

Рубрики:

Історія філософії

Література

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(0)6-661

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21

Рубрики:

Людина і буття

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ