Індекс рубрикатора НБУВ: П682-451.29

Рубрики:

Курівництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати визначення вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активності антиоксидантних ферментів у жовтку яєць, крові і печінці гусей за 4-кратного збільшення кількості йоду в їх раціоні. Встановлено, що у жовтку яєць гусей у випадку збільшення в їх раціоні кількості йоду у 4 рази зростає вміст продуктів ПОЛ. У крові та печінці гусей зростає активність глутатіонпероксидази і відновленого глутатіону та зменшується концентрація гідроперекисів ліпідів. Збільшення кількості йоду в раціоні племінних гусей у 4 рази, у порівнянні з рекомендованим рівнем, не проявляє негативного впливу на засвоєння жиророзчинних вітамінів А і Е.

Представлено результати визначення вмісту гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду, відновленого глутатіону, вітамінів A, E, каротиноїдів, активності каталази і глутатіонпероксидази у крові, печінці та жовтку яєць курей-несучок за шестикратного збільшення кількості йоду в їх раціоні. Дослід проведено на 3-х групах курей-несучок, яким згодовували стандартний комбікорм, в цьому випадку одна група була контрольною, а курям першої дослідної групи вводили шестикратні домішки йоду до раціону, а другої - ті самі домішки з додаванням 0,2 % сульфату натрію. Встановлено, що у крові курей-несучок у випадку збільшення в їх раціоні кількості йоду у 6 разів та підвищення рівня йоду у 6 разів з одночасним додаванням сульфату натрію зростає активність глутатіонпероксидази, а в жовтку яєць - вміст малонового діальдегіду та гідроперекисів ліпідів. Підвищення кількості йоду в раціоні курей-несучок у 6 разів і в 6 разів з домішкою до корму сульфату натрію сприяло зростанню несучості курей, відповідно, на 6,71 і 5,80 %.

Представлено результати визначення вмісту гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду, відновленого глутатіону, активності каталази і глутатіон-пероксидази у крові, печінці, слизовій тонкого кишечника і яйцепроводі курей-несучок за 6-кратного збільшення кількості йоду в їх раціоні.

Висвітлено онтогенетичні особливості синтезу та розпаду білків в органах і тканинах гусей, роль амінокислот, глюкози та жирних кислот у регуляції даних процесів на різних етапах росту птиці. Проаналізовано вплив різного вмісту протеїну та жиру в раціоні гусей на їх ріст і обмін білків в організмі. Виявлено різке зниження інтенсивності синтезу білків у досліджуваних органах і тканинах гусей після вилуплення, підвищення її до 10 - 30-денного віку та зниження з 30- до 60-денного віку; різке підвищення активності кислих і нейтральних протеаз після вилуплення та зниження її з 30- до 60-денного віку; підвищення активності аланінамінотрансферази після вилуплення та активності аспартатамінотрансферази з 30- до 60-денного віку, а також значно більше використання фенілаланіну в синтезі білків в органах і тканинах ембріонів, ніж у дорослих гусей та вуглецевого скелета амінокислоти в синтезі ліпідів, ніж в енергетичних процесах. Розкрито зв'язок між вмістом протеїну та жиру в раціоні гусей у перші місяці життя, інтенсивністю синтезу та розпаду білків у скелетних м'язах та інтенсивністю їх росту.

Наведено дані щодо вмісту гідроперекисів ліпідів і ТБК-активних продуктів та активності антиоксидантних ферментів - глутатіонпероксидази, каталази та рівня відновленого глутатіону в тканинах печінки та жовтку яєць індичок за чотириразового збільшення кількості йоду в їх раціоні. Збільшення кількості йоду в раціоні індиків, у порівнянні з рекомендованим рівнем, не викликало посилення процесів перекисного окиснення ліпідів у досліджуваних тканинах печінки та жовтку яєць. Результати інкубації показали, що чотириразове збільшення кількості йоду в раціоні індичок дослідної групи підвищує запліднюваність яєць і виведення індичат.

Наведено дані про вміст загальних ліпідів, співвідношення їх окремих класів та вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у тканинах печінки та жовтках яєць японських перепелів за шестикратного збільшення кількості йоду у раціоні. Додаткове введення йоду в раціон перепілок сприяло зменшенню вмісту вільного та етерифікованого холестеролу та зростанню кількості фосфоліпідів у тканинах печінки. У жовтку яєць перепелів дослідної групи підвищувалась концентрація моно- і дигліцеролів і холестеролу за одночасного зниження триацилгліцеролів, у порівнянні з перепелами контрольної групи. Крім цього, спостерігалось зростання кількості ТБК-активних речовин як у тканинах печінки, так і в жовтках яєць птиці дослідної групи.

Наведено дані активності антиоксидантних ферментів - глутатіонпероксидази, каталази та рівня відновленого глутатіону у тканинах крові, печінки і жовтку яєць перепелів за 6-кратного збільшення кількості йоду в раціоні. Збільшення кількості йоду у раціоні перепелів у порівнянні з рекомендованим рівнем не викликало негативного впливу на організм птиці. Встановлено, що збільшення кількості йоду в раціоні перепелів дослідної групи до 4,2 г/т комбікорму сприяє підвищенню продуктивності птиці на 3,14 %.

Узагальнено дані літератури про роль вітаміну E в регуляції обміну речовин і фізіологічних функцій у птиці та її продуктивність. Наведено оптимальні норми добавок вітаміну E в раціони птиці, а також дані про патогенез захворювань птиці, зумовлених дефіцитом вітаміну E.

Наведено дані про вміст продуктів ПОЛ, активність антиоксидантних ферментів і концентрацію вітамінів A і E у печінці та жовтку яєць курей-несучок у разі додавання сорбенту, збагаченого соняшниковою олією, до складу комбікорму. Встановлено підвищення яєчної продуктивності у курей-несучок у разі додавання до їх раціону 3 % сорбенту, збагаченого олією, у порівнянні з курами, яким згодовували 1 % соняшникової олії. Виявлено зниження вмісту продуктів ПОЛ - гідроперекисів ліпідів і малонового діальдегіду - у жовтку яєць і печінці курей-несучок у разі додавання до раціону сорбенту, збагаченого олією. У разі додавання до комбікорму, який згодовували курям-несучкам, 3 % сорбенту, збагаченого ліпідами, підвищується міцність яєчної шкаралупи.

Наведено дані про вміст продуктів ПОЛ, активність антиоксидантних ферментів і концентрацію вітамінів A і E у печінці, жовтках яєць і крові у разі застосування фітопрепарату. Застосування фітопрепарату сприяло підвищенню глутатіонпероксидазної та каталазної активності у крові за одночасного зменшення вмісту ТБК-активних продуктів. Установлено збільшення кількості вітаміну A і каротиноїдів у жовтках яєць. У разі випоювання фітопрепаратів спостережено підвищення концентрації фосфоліпідів і зменшення рівня етерифікованого холестеролу та вільних жирних кислот (ВЖК) у тканинах печінки за одночасного підвищення вмісту ВЖК у жовтку яєць обох дослідних груп.

Наведено дані щодо активності антиоксидантних ферментів і супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази у тканинах печінки та грудних м'язів курей-несучок у критичні періоди росту та вмісту мікроелементів у яйці. Активність ферментів у період онтогенезу характеризуються поступовим зниженням з 30- до 120-добового віку. Встановлено, що застосування мінеральної домішки у комбікормах дослідних груп курей сприяло зростанню активності ферментів у продовж періоду утримання та позитивно вплинуло на показники якості яєць. Додавання до комбікорму курей-несучок дослідних груп сульфату натрію та збільшення кількості мікроелементів цинку, міді та марганцю на 10 % понад рекомендовану норму підвищує вміст цинку в шкаралупі, білку і жовтках яєць у порівнянні з контрольною групою. Одержані дані свідчать про позитивний ефект застосування мінеральної домішки, яка створює передумови для біосинтезу білків і енергетичного забезпечення.

Наведено дані щодо вмісту кальцію і фосфору у тканинах печінки, стегнових м'язів і кісток, шкіри та пір'я курей-несучок у критичні періоди росту. Найвищий вміст кальцію у м'язах стегна відзначено у 30-добових курчат із поступовим зменшення його кількості в наступні вікові періоди. У тканинах шкіри вміст кальцію у 6-добових курчат був нижчим, ніж в добових на 35,27 % і значно збільшився у 30-добових на 53,65 %. У 60- та 90-добових курчат вміст кальцію у шкірі був значно нижчим, ніж у 30-добових. Вміст фосфору у добовому віці в усіх тканинах є високим, а найвища кількість є у кістках і становить 61,71 мг/г тканини. У наступні вікові періоди аж до 60-добового віку кількість фосфору у тканині кісток поступово зростає на 10,6 % і дещо знижується у 90-добовому віці. Слід відзначити, що вміст фосфору у тканинах печінки, шкірі та м'язів стегна і пір'я у період з добового до 6-добового віку дещо знижується, а у наступні вікові періоди, навпаки, збільшується.

Досліджено вплив збільшення рівня натрію сульфату та мікроелементів (цинку, міді та марганцю) в раціоні курей-несучок на ліпідний склад тканин печінки, підшлункової залози та грудних м'язів. При цьому встановлено, що у молодняку курей під час згодовування підвищеної кількості мікроелементів збільшується вміст загальних ліпідів у тканинах печінки та підшлункової залози. В усіх досліджуваних тканинах був вищий відносний вміст фосфоліпідів. У тканинах підшлункової залози в 60-добовому віці, а у печінці і м'язах у 90-добовому зменшувався відносний вміст триацилгліцеролів. При цьому в тканинах печінки та м'язів протягом всього досліду рівень вільних жирних кислот був знижений у порівнянні з аналогами контрольної групи.

Узагальнено публікації щодо можливості ефективного застосування рослинних екстрактів у птахівництві з метою інтенсифікації процесів травлення, підвищення продуктивності та одержання якісної конкурентоспроможної продукції. Позитивний вплив на перетравність поживних речовин корму птиці зумовлений здатностями фітодобавок: стимулювати продукцію слини, секрецію ензимів шлункового та підшлункового соків; підвищувати активність гідролітичних ензимів; збільшувати об'єм ворсинок і глибину крипт стінки кишечнику. Покращання травлення у тонкому кишечнику може розглядатися як непрямий побічний ефект фітогенів, який стабілізується завдяки мікробіальному еубіозу, що сприяє підвищенню абсорбції поживних речовин. Встановлено, що домішка рослинного екстракту, який містить 5 % карвакролу, 3 % циннамальдегіду та 2 % капсикум олеорезину в кількості 100 мг/кг корму, сприяє мобілізації мікроцитів у поверхневому епітелії залозистого шлунку та підвищення нейтральних мукополісахаридів. Дослідження з використанням суміші рослинних екстрактів, що містить капсаїцин, циннамальдегід та карвакрол, або ефірні олії з орегано, кориці, чебрецю та перцю чилі для заміни антибіотиків-стимуляторів росту показали майже однаковий рівень конверсії поживних речовин корму у продукцію у порівнянні з антибіотиками. Вважається, що введення до корму комбінації ефірних олій, які походять з різних рослин, викликає кращий продуктивний ефект. Синергічний вплив компонентів суміші олій євгенолу та циннамальдегіду спостерігали в дослідах in vitro. Суміш компонентів здатна повністю інгібувати ріст чотирьох родів бактерій за період, довший, ніж 30 днів. Показано протигрибкову й антибактеріальну активність компонентів ефірної олії з чорнобривців, що містить каротиноїди, оцимен, пінен, сабінен, тимол, цитраль, линалоол, терпінен. Доведено, що за випоювання настою з листя евкаліпту з розрахунку 1,2 мл/гол на добу продуктивність курей-несучок (КН) зростає на 1,74 % і становить 89,28 % проти 87,54 % у контролі. При цьому несучість птиці за використання фітопрепарату була суттєво вищою (на 6 - 9 %) у період першихчотирьох тижнів проведення досліду. За даними літератури введення чистотілу у формі настою до раціону перепелів сприяє підвищенню маси тіла на 0,9 - 1,5 % у птиці, якій випоювали 10 % настій у кількості 0,07 мл/кг маси тіла у порівнянні з контролем. Завдяки вмісту в чистотілі алкалоїдів, флафоноїдів, сапонінів, каротину, вітаміну C підвищується трансформація поживних речовин корму у продукцію перепелів. Додавання до комбікорму КН та курчат-бройлерів (КБ) кормових домішок із нетрадиційної рослинної сировини (ехінацеї пурпурової, елеутерококу, полину, буркуну, валеріани, шипшини, калгану, родіоли) сприяє одержанню харчових яєць і м'яса птиці високої якості, про що свідчить збільшення вмісту кальцію, фосфору, феруму та цинку в білку курячого яйця та каротиноїдів і вітаміну A у його жовтку. За цих умов у м'язових тканинах КБ збільшується вміст цинку, марганцю і феруму, що покращує їх біологічні властивості. Показано позитивний вплив фітопрепарату з сухих пелюсток чорнобривців на якість м'яса КБ. Застосування у годівлі КБ екстрактів ехінацеї, полину, валеріани, шипшини, калгану, родіоли, сприяє підвищенню маси напівпатраної тушки КБ на 3,9 - 14,1 %, КН - на 5,2 - 28,8 %.

Наведено результати досліджень ефективності застосування у годівлі курей яєчного напрямку продуктивності кормової добавки кремневіт Pro. Аналіз продуктивності птиці за період досліду свідчить, що оптимальною кількістю введення добавки в раціон курей-несучок є 20 кг/т комбікорму. При цьому несучість курей була вищою на 3,9 %, у порівнянні з контролем, а пік продуктивності залишався високим впродовж трьох місяців і був довшим, ніж у птиці інших груп (контрольної групи, яка з комбікормом споживала вапняк та дослідних груп, які одержували кремневіт Pro у кількості 2, 10 та 30 кг/т корму). За умови підгодівлі курей-несучок добавкою "Кремневіт Pro" у кількості 2 % до комбікорму підвищується протеїназна активність на 32,6 % та амілолітична активність на 24,7 % у вмістимому дванадцятипалої кишки. Також спричиняється позитивний вплив на склад мікрофлори сліпих кишок птиці, що проявляється зменшенням кількості кокових форм і стафілококів у загальній кількості мікробів сліпих кишок. Знижується кількість штамів кишкової палички з слабко вираженими ферментативними властивостями й збільшується кількості лактозоферментуючих штамів на 3,93 %.

Наведено результати додаткового введення в раціон перепелів породи "Фараон" фітобіотика "Activo" (дозою 0,10 кг/т корму в період з 21-ї до 71-ї доби) та синбіотика "Пропоул" (дозою 7,5 г/кг корму в період з 21-ї по 35-у добу життя). Досліджено кількісний та якісний склад мікрофлори кишечника перепілок, несучість та якість отриманих яєць. Встановлено, що за введення препарату "Activo" збільшувалась кількість штамів із нормальною ферментативною активністю на тлі зростання загальної кількості клітин E. coli. За використання препарату "Пропоул" спостерігалось збільшення кількості лактобактерій і біфідобактерій у вмісті сліпих кишок птиці на 41-у добу їх життя, а також штамів кишкової палички з високою ферментативною активністю. Тобто обидва препарати позитивно впливали на мікробіоценоз кишечнику перепелів. Про доцільність уведення до раціонів перепелів породи "Фараон" препаратів "Activo" і "Пропоул" свідчать результати аналізу яєчної продуктивності птиці за період досліду. Показано, що несучість перепілок дослідних груп зростала на 8 і 13 % відповідно порівняно з показниками у птиці контрольної групи. Водночас покращувались інкубаційні якості яєць, одержаних від перепілок, яким згодовували стосовані препарати, про що свідчить вивід молодняку. Застосування у раціоні перепелів 1-ї дослідної групи препарату "Activo" сприяло збільшенню виходу молодняку на 13 %, а за використання препарату "Пропоул" у 2-й дослідній групі - на 5 % порівняно з показниками яєць від птиці контрольної групи.

Індекс рубрикатора НБУВ: П686.3-451.2 + П686.3-27

Рубрики:

Перепелівництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ