Наведено основні результати впливу мультиензимної композиції (МЕК) мацеробацілліну ГЗх та бета-глюкоамілази на перетравність комбікорму м'ясними гусенятами. Встановлено, що введення МЕК у дозах 0,3; 0,5 % від маси комбікорму найбільш ефективне. У цьому випадку перетравність протеїну збільшилась на 3,2-3,4 %, жиру - на 2,6-2,8 %, клітковини - на 13,2-12,7 % відповідно до добавки. Суттєво вплинула МЕК на перетравність клітковини отже, введення даної мультиензимної композиції в комбікорм для м'ясних гусенят із збільшеним вмістом ячменю (30 %), покращує перетравність основних поживних речовин.

Вивчено константи росту гусей чотирьох порід і двох міжпорідних поєднань та їх взаємозв'язок з живою масою за віковими періодами. Встановлено високу ефективність добору особин за оптимальним поєднанням констант. Виявлені зв'язки вказують на значні перспективи селекції птиці не за складною полігенною ознакою, якою є жива маса, а за її компонентами.

Досліджено вікові зміни мірних ознак і відносного приросту гусенят поєднання: рейнські times (рейнські times кубанські). Встановлено: мінливість приросту окремих статей у процесі онтогенезу має певну ритмічність, що відкриває можливості добору за індексами будови тіла.

Вивчено вплив антиоксидантних препаратів на розвиток гусенят під час утримання їх на глибокій підстилці. Показано зростання інтенсивності росту гусенят під час використання антиоксидантів. Оптимальними термінами введення препарату є періоди максимальної напруги адаптаційної системи гусенят.

Запропоновано використання варіантів міжпородного схрещування, а саме, рейнських гусаків та кубанських гусок для підвищення репродуктивних якостей цих птахів.

Ключ. слова: сперма гусаків, режим охолодження, пластикові соломинки, цілісність сперматозоїдів
Індекс рубрикатора НБУВ: П683.2-344.4

Рубрики:

Гусівництво

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про вміст вітаміну Е в жовтку яєць, одержаних від гусок, рівень вітаміну Е в раціоні яких був у 2 - 3 рази більший від норми, печінці і залишковому жовтку, виведених з них гусенят в 1- і 5-денному віці. Встановлено пряму залежність між рівнем вітаміну Е в раціоні гусок та його вмістом у жовтку яєць, печінці і залишковому жовтку, виведених з них гусенят в 1- і 5-денному віці.

Наведено дані про вплив риб'ячого жиру у випадку додавання його до згодовуваного гусям комбікорму з 30- до 60-денного віку в кількості 3 % від його маси на вміст ліпідів і їх жирнокислотний склад. Встановлено, що у разі додавання до раціону гусей риб'ячого жиру в скелетних м'язах вірогідно збільшується вміст фосфоліпідів і етерифікованого холестеролу. У ліпідах скелетних м'язів гусей в цьому випадку вірогідно збільшується вміст ейкозапентаєнової, докозапентаєнової, докозагексаєнової, пальмітинової і стеаринової кислот та зменшується кількість лінолевої і ліноленової кислот.

Представлено результати визначення вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активності антиоксидантних ферментів у жовтку яєць, крові і печінці гусей за 4-кратного збільшення кількості йоду в їх раціоні. Встановлено, що у жовтку яєць гусей у випадку збільшення в їх раціоні кількості йоду у 4 рази зростає вміст продуктів ПОЛ. У крові та печінці гусей зростає активність глутатіонпероксидази і відновленого глутатіону та зменшується концентрація гідроперекисів ліпідів. Збільшення кількості йоду в раціоні племінних гусей у 4 рази, у порівнянні з рекомендованим рівнем, не проявляє негативного впливу на засвоєння жиророзчинних вітамінів А і Е.

Досліджено вплив навантаження організму гусей кадмієм та дію селеніту натрію і аскорбату на біохімічні показники плазми крові селену за високого вмісту кадмію у раціоні. Встановлено, що за високого вмісту кадмію в раціоні у плазмі крові гусей зменшується концентрація загального білка, альбуміну, кальцію, заліза та збільшується концентрація аланін- та аспартатамінотрансферази. Введення у раціон сполук селену зменшує негативний вплив кадмію на вказані показники, причому аскорбат селену діє ефективніше, ніж селеніт натрію.

Показано, що у печінці 60- і 270-денних гусок, які додатково до основного раціону одержували сульфат натрію, є тенденція до зниження рівня вищих жирних кислот (ВЖК) загальних ліпідів (ЗЛ), а в печінці 150-денних гусок - тенденція до зростання їх вмісту. У печінці гусаків тенденція до зростання вмісту ВЖК ЗЛ спостерігається у 60-, 150- і 270-денному віці. Зміни концентрації ВЖК ЗЛ у печінці гусок і гусаків дослідних груп спостерігаються, в основному, за рахунок похідних лінолевої та, особливо, ліноленової кислот - докозатетраєнової, докозапентаєнової та докозагексаєнової.

Індекс рубрикатора НБУВ: П683.2-23 + П683.2-273.906

Рубрики:

Гусівництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П683.2-273.905

Рубрики:

Гусівництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив різної кількості йоду в раціоні гусей білої італійської породи на показники білкового обміну в їх організмі та репродуктивні якості птиці. Встановлено, що підвищення кількості йоду в раціоні гусей з 0,7 до 2,8 г/т комбікорму не має негативного впливу на процеси білкового обміну в організмі гусей, але покращує репродуктивну функцію, що проявляється у підвищенні запліднюваності яєць, збільшенні кількості виведених гусенят та зменшенні ембріональної смертності.

Досліджено морфологічні особливості яйцепроводу гусей з 1 до 13-місяч. віку. Визначено строки періодів повільного та інтенсивного росту яйцепроводу гусей великої сірої породи, а також динаміку морфометричних показників стінки яйцепроводу гусей у різні періоди постнатального онтогенезу. Установлено строки тканинної та функціональної диференціацій структурних елементів стінки яйцепроводу. Надано вікову морфофункціональну характеристику структурних елементів стінки різних відділів яйцепроводу гусей. Простежено взаємозв'язок морфометричних показників залоз слизової оболонки яйцепроводу з фазою секреторного циклу та рівнем яєчної продуктивності гусей.

Вивчені генотипові та онтогенетичні особливості формування пір'я та пуху наявного на півдні України генофонду гусей. Оцінено рівень перо-пухової продуктивності за прижиттєвому обскубуванні гусей, їх оптимальні строки і кратність, процеси регенерації пір'я і пуху в зв'язку з середовищними і генотиповими факторами. Визначено взаємозв'язок гістологічних показників шкіри з масою пір'я і пуху, що дає можливість прижиттєво визначити в ранньому онтогенезі перо-пухову продуктивність гусей.

Індекс рубрикатора НБУВ: П683.2-344.4 + Е623.353.521.2*333.11-636-601.2

Рубрики:

Гусівництво

Anseres Пластинчастодзьобі

Шифр НБУВ: РА348215 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив підвищеного рівня вітаміну E, жиру та лінолевої кислот у раціоні гусок у період яйцекладки на вміст вітаміну E і продуктів перекисного окиснення ліпідів, їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів у жовтку яєць, печінці, м'язах і залишковому жовтку ембріонів і гусенят у 1-, 3- і 5-денному віці. Установлено пряму залежність між вмістом вітаміну E і лінолевої кислоти у раціоні гусок та їх вмістом у жовтку яєць, тканинах ембріонів і гусенят у перші дні життя, обернену залежність між вмістом вітаміну E і продуктів перекисного окиснення ліпідів в яйцях, тканинах ембріонів і гусенят. Вміст всіх класів ліпідів, за винятком етерифікованого холестеролу у печінці та залишковому жовтку гусенят поступово знижується у період з 1- до 5-денного віку, що зумовлено використанням їх в енергетичних процесах у перші дні життя. Відносно високий вміст ліпідів і вітаміну E у залишковому жовтку гусенят залишається і в 5-денному віці. Виявлено підвищення кількості виведених гусенят з яєць за підвищення рівня лінолевої кислоти й особливо вітаміну E в раціоні гусок.

Досліджено морфофункціональні характеристики селезінки та лімфатичних вузлів свійських гусей і качок у віці настання статевої зрілості. Установлено, що селезінка має плоску трикутну форму. На ній чітко виражені основа, верхівка, дорсальна та вентральна поверхні, кранальний і каудальний краї. Абсолютна та відносна маса селезінки та її лінійні проміри залежать від маси тіла та його розмірів. Сполучнотканинна строма селезінки представлена капсулою і трабукулами. Між ними розташована пульпа. До складу білої пульпи, крім лімфоїдних вузликів, входять періартеріальні та періеліпсоїдні лімфоїдні піхви. Клітинний склад білої пульпи представлений ретикулоцитами, лімфобластами (імунобластами), лімфоцитами, плазмоцитами та макрофагами, а червоної - ще й еритроцитами, гранулоцитами та мієлоцитами. На підставі наявності останніх і молодих форм гранулоцитів (паличкоядерних) зроблено висновок щодо можливості утворення цих клітин у селезінці. У гусей і качок реєстровано тільки парні грудо-шийні лімфатичні вузли, поперекові лімфовузли не виявлено. Лімфовузли гусей і качок утворені сполучнотканинною стромою, паренхімою та синусом. Сполучнотканинна строма представлена капсулою та трабекулами. Кіркова речовина представлена дифузною лімфоїдною тканиною та вторинними лімфоїдним вузликами, а мозкова - тільки дифузною лімфоїдною тканиною. У лімфовузлах є тільки центральний синус. Клітинний склад паренхіми грудо-шийних лімфатичних вузлів представлений ретикулоцитами, лімфоцитами, лімфобластами (імунобластами), макрофагами, моноцитами, плазмоцитами, тучними та міоїдними клітинами.

Висвітлено онтогенетичні особливості синтезу та розпаду білків в органах і тканинах гусей, роль амінокислот, глюкози та жирних кислот у регуляції даних процесів на різних етапах росту птиці. Проаналізовано вплив різного вмісту протеїну та жиру в раціоні гусей на їх ріст і обмін білків в організмі. Виявлено різке зниження інтенсивності синтезу білків у досліджуваних органах і тканинах гусей після вилуплення, підвищення її до 10 - 30-денного віку та зниження з 30- до 60-денного віку; різке підвищення активності кислих і нейтральних протеаз після вилуплення та зниження її з 30- до 60-денного віку; підвищення активності аланінамінотрансферази після вилуплення та активності аспартатамінотрансферази з 30- до 60-денного віку, а також значно більше використання фенілаланіну в синтезі білків в органах і тканинах ембріонів, ніж у дорослих гусей та вуглецевого скелета амінокислоти в синтезі ліпідів, ніж в енергетичних процесах. Розкрито зв'язок між вмістом протеїну та жиру в раціоні гусей у перші місяці життя, інтенсивністю синтезу та розпаду білків у скелетних м'язах та інтенсивністю їх росту.