Отмечено, что в Украине наблюдается выраженный рост общей и профессиональной патологии бронхолегочной системы. Данная закономерность прослеживается в Днепропетровской области, где рост профессиональной заболеваемости регистрируется прежде всего на предприятиях горнодобывающей и металлургической отрасли. Длительный малосимптомный период течения пылевых заболеваний легких обусловливает обнаружение их в поздней стадии, что способствует стойкой инвалидности и ранней смертности больных. Определение темпов и особенностей развития заболеваний органов дыхания у работников вредных производств, наряду з поиском методов ранней диагностики, профилактики и лечения заболеваний, является актуальной проблемой. Проанализированы 650 историй болезни больных пылевым бронхитом I и II стадий и установлена связь возраста, стажа работы, специальности с основными клиническими проявлениями заболеваний. На ранних этапах развития болезни можно определить клинические и функциональные нарушения бронхолегочного апарата, что позволяет своевременно установить диагноз и начать лечебно-профилактические и реабилитационные мероприятия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-52

Рубрики:

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання оптимізації діагностики та лікування хронічного обструктивного бронхіту (ХОБ) у підземних гірників вугільних шахт на підставі дослідження клініки, клітинних і молекулярних порушень функціонування імунної системи, антигенів головного комплексу гістосумісності, сурфактантної системи, перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту у патогенезі захворювання та як предикторів ефективності терапії. Експериментально підтверджено гіпотезу взаємозв'язку ушкоджуючої дії вугільного пилу та порушення функціонування захисних систем з розвитком хронічного запалення та ремоделювання бронхолегеневого апарату. Обгрунтовано доцільність використання інтегральних параметрів для визначення ступеня ушкодження даних систем та оцінки ефективності лікувального впливу амброксолу гідрохлориду, ніфедипіну, Т-активіну, водно-спиртового екстракту ехінацеї пурпурної, Великого оригінального бальзаму Біттнера. Запропоновано застосування даних препаратів для лікування ХОБ.

Уперше встановлено активність основних ферментів сперми людини після низькотемпературного консервування у разі захисту середовища гліцерин - лактоза - жовток з використанням розробленого режиму заморожування. Проведено теоретичне обгрунтування оптимальної швидкості охолодження сперміїв людини на всіх етапах кріоконсервування, що підтверджено результатами експериментальної роботи. Уперше для підвищення рухливості сперміїв установлено доцільність додавання адреналіну в середовище їх інкубації до та після розморожування. Визначено діелектричну проникність сперми людини у разі норми та за умов патології сперматогенезу, а також після експозиції з середовищем гліцерин - лактоза - жовток.

Висвітлено основні питання професійної патології. Охарактеризовано шкідливі чинники виробничого середовища, які зумовлюють розвиток новоутворень, неспецифічних синдромів і захворювань. Розглянуто особливості діагностики та принципи класифікації професійних захворювань в окремих галузях промислового виробництва та сільського господарства. Подано інформацію про пиловий бронхіт, висотну та декомпресійну (кесонну) хворобу, професійну дискінезію, токсичний гепатит, екзогенний алергійний альвеоліт, карбо- та металоконіози. Увагу приділено професійним захворюванням працівників машинобудівної, металургійної, гірничорудної, кам'яновугільної, хімічної, мікробіологічної промисловості та медичних працівників.

Изучены результаты применения тиотриазолина у больных хроническим обструктивным заболеванием легких в сочетании с ишемической болезнью сердца. В базовую терапию включен тиотриазолин по 2 мл 2,5 % раствора в/м 1 - 2 раза в сутки 5 дней, а затем по 1 - 2 таблетки 3 раза в сутки. Тиотриазолин способствовал снижению САД и ДАД, а также ЧСС, увеличению дистанции 6-минутной ходьбы, способствовал уменьшению количества приступов стенокардии, кашля и одышки, улучшению отхождения мокрот, улучшению общего самочувствия больных.

Проведено рандомизированное, открытое, контролируемое исследование 96 мужчин в возрасте от 45 до 59 лет, страдающих хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ) II и III стадии. У 45 из них имела место сопутствующая артериальная гипертензия (АГ) II стадии. Целью работы было изучить особенности суточного профиля артериального давления (АД) с помощью метода суточного мониторирования АД. В соответствии с полученными данными можно утверждать, что сочетание ХОБЛ и АГ повышает риск поражения органов-мишеней, ухудшает жизненный прогноз и требует оптимизации стратегии курации таких больных с обязательным включением суточного мониторирования АД. Выявленные изменения вариабельности АД у нормотоничных больных требуют проведения дальнейших исследований для определения роли пульмоногенных механизмов в регуляции АД.

Проаналізовано 49 дисертаційних робіт, захищених за спеціальністю 14.01.36 - "Гастроентерологія". Із них 40 % докторських дисертацій присвячено проблемам хвороб кишечника, 40 % - виразковій хворобі та 20 % - хронічному панкреатиту. У структурі дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук 29,5 % захищені за тематикою виразкової хвороби, 22,7 % - хвороб кишечника, 18,2 % - гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, 13,6 % - біліарної патології, 6,8 % - гастриту та 9,1 % - хвороб печінки. Більшість робіт присвячені питанням консервативного лікування хворих із патологією органів травлення, їх реабілітації, досягненню комплайєнсу в терапії. Поряд із цим у дисертаційних дослідженнях висвітлюються питання патофізіології хвороб органів травлення, а також вплив захворювань інших органів на травну систему.

Наведено аналіз статистичних даних захворюваності, поширеності й інвалідності внаслідок новоутворень за 2003 - 2012 рр. Мета дослідження - удосконалити підходи до аналізу захворюваності, поширеності та інвалідності внаслідок новоутворень в Україні. Аналіз захворюваності та поширеності новоутворень наведено за даними Бюлетеня Національного канцер-реєстру України № 13 "Рак в Україні, 2010 - 2011"; аналіз інвалідності дорослого й працездатного населення у 2003 - 2012 рр. проводився за даними статистичної звітності. Вивчення онкозахворюваності в Україні показало, що її рівень у 2010 р. у порівнянні з 2009 р. зріс на 3,8 %. Показник первинної інвалідності дорослого населення внаслідок новоутворень за останнє десятиріччя в середньому становив 9,1 на 10 тис. населення, у 2012 р. у порівнянні з 2003 р. він зріс на 9,2 % та складає сьогодні 9,5 на 10 тис. населення. Проте, навіть зараз дані захворюваності, розповсюдженості та інвалідності внаслідок новоутворень аналізують окремо. Висновки: вказано на необхідність розробки нового методологічного підходу до аналізу захворюваності, поширеності та інвалідності як дорослого, так і працездатного населення України, який надав змогу би не лише оцінювати відсоток змін цих показників по відношенню до минулого року, а й відносний ризик їх зростання та рівень інвалідності, що надалі надасть змогу розробити цілеспрямовані заходи щодо запобігання негативним тенденціям їх зростання.

Розглянуто токсиколого-гігієнічне оцінювання нових хімічних засобів для захисту яблуневих садів масай, регаліс і белліс на основі тебуфенпіраду, прогексадіон-кальцію, піраклостробіну та боскаліду. Науково обгрунтовано регламенти їх безпечного застосування та розроблено гігієнічні нормативи нових діючих речовин тебуфенпіраду та прогексадіон-кальцію. Обгрунтовано допустиму добову дозу тебуфенпіраду та прогексадіон-кальцію для людини, їх гігієнічні нормативи в повітрі робочої зони й атмосферному повітрі, яблуках та яблучному соку, у грунті та воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення. Досліджено умови праці у разі застосування препаратів масай, регаліс і белліс на яблунях та оцінено ризик несприятливого впливу їх діючих речовин для професійних контингентів. Вивчено поведінку тебуфенпіраду, прогексадіон-кальцію, піраклостробіну та боскаліду в грунті, листі та плодах яблуні під час їх застосування в яблуневих садах. Розроблено аналітичний метод одночасного визначення тебуфенпіраду, прогексадіон-кальцію, піраклостробіну та боскаліду в одній пробі води.

Цель работы - определить нарушения коагуляционного звена гемостаза у больных артериальной гипертензией (АГ) в сочетании с остеоартрозом (ОА). Обследовано 70 человек. Основная группа - 25 пациентов в возрасте 40 - 65 лет, больных АГ II стадии в сочетании с ОА коленных суставов II стадии по Kellgren-Lawrence. В первую группу сравнения вошли 15 пациентов с АГ, во вторую группу сравнения вошли 15 пациентов с ОА, группа контроля - 15 практически здоровых человек. Проводили общеклинические исследования, исследовали показатели системы свёртывания крови. У больных ОА преобладали нарушения коагуляционного звена гемостаза. У больных АГ и АГ в сочетании с ОА наблюдалось нарушение тромбоцитарного звена гемостаза в сочетании с нарушением коагуляции. Показатели АЧТВ, активированное время рекальцификации, ПТО и МНО были достоверно ниже у исследуемых больных всех групп по сравнению с группой контроля. Одновременно были достоверно повышенные показатели: РФМК, аутокоагуляционный тест и XII-а зависимый лизис. Выводы: у больных ОА преобладали нарушения по типу гиперкоагуляции при нормальных показателях функции тромбоцитов, в группах больных АГ и АГ в сочетании с ОА были нарушения в виде сочетания гиперкоагуляции с повышением функции тромбоцитов, что может способствовать риску тромбообразования.

Зазначено, що високий рівень автоматизації виробничого процесу на металургійних заводах, несприятливий мікроклімат, шум, пил та інші фактори на робочому місці оператора мають суттєвий негативний вплив на його здоров'я, у тому числі значно підвищують ризик розвитку хвороб системи кровообігу. Мета роботи - оцінка загального стану здоров'я та ризик розвитку хвороб системи кровообігу в операторів трубопрокатних станів та обгрунтувати заходи профілактики. Представлено матеріали та результати дослідження показників здоров'я, визначений ризик виникнення хвороб системи кровообігу в операторів автоматизованого трубного цеху. Оператори працювали в незадовільних виробничих умовах. Напруженість їх роботи відносена до II - III та III - IV класів шкідливості. В операторів з більшою напруженістю праці визначали підвищений ризик розвитку хвороб системи кровообігу. Висновки: в операторів пультів управління, що мали більш напружену роботу, визначали достовірні зміни показників добового АТ, що свідчить про більший ризик розвитку артеріальної гіпертензії в подальшому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.12-52 + Р458.285.404.0-52

Рубрики:

Хвороби суглобів. Артрити і поліартрити

Дистрофічні процеси колінного суглоба і гомілки (гіперплазія, остеохондропатія, гонартроз та ін.)

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-52 + Р418.12

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Хвороби суглобів. Артрити і поліартрити

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Захворювання бронхо-легеневого апарату становлять серйозну медико-соціальну проблему через високий рівень поширеності, інвалідності і смертності. У разі порушення процесу утворення бронхіального секрету та його спрямування у проксимальному напрямку представляється актуальним проведення муколітичної терапії зі стимуляцією виведення слизу, розжиженням, зменшенням його утворення, регідратацією. Мета дослідження - вивчення терапевтичної ефективності та безпечності лікарського засобу муцитус у комплексному лікуванні гострого та хронічного бронхіту. У дослідження увійшли 37 пацієнтів (група I) із гострим бронхітом (n = 10), загостренням хронічного бронхіту (n = 23) та хронічного обструктивного загострення легень (n = 4). До контрольної групи порівняння (група II) увійшли 12 осіб: 5 - із гострим бронхітом та 7 - із загостренням хронічного бронхіту. Оцінювали ефективність застосування муцитусу, безпечність на підставі даних моніторингу за станом пацієнта, частоти і характеру побічних реакцій, даних лабораторного обстеження, оцінки суб'єктивного стану хворого. Проведене лікування із застосуванням муцитусу (ердостеїну) сприяло покращанню стану пацієнтів, зменшенню частоти нападів кашлю на 8-у добу терапії більше ніж на 70 % від висхідного значення. Заключення: протягом лікування побічні негативні реакції у разі застосування муцитусу не було зафіксовано, переносимість препарату характеризується як "добра". Препарат муцитус (ердостеїн), капсули виробництва ТОВ "Маклеодс Фармасьютікалз Лімітед" можна рекомендувати для застосування як ефективного і безпечного муколітичного засобу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3 + Р410.030 + Р252.711

Рубрики:

Хвороби легень

Гіпертонічна хвороба

Патологічні зміни крові

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Хронічна хвороба нирок (ХХН) призводить до раннього ураження серця і судин із розвитком серцевої недостатності. Маніфестація одного захворювання призводить до прогресування іншого, оскільки хронічна серцева недостатність (ХСН) є станом, при якому міокард і нирки патогенетично тісно пов'язані між собою. Мета роботи - виявлення ранніх предикторів розвитку та прогресування ХСН у хворих із ХХН. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороби 322 пацієнтів із ХХН I - IV стадій. Пацієнти були розподілені на дві групи: в основну увійшли пацієнти із серцевою недостатністю і ХХН (n = 50), в групу порівняння - пацієнти з ХХН, але без ХСН (n = 50). Вивчали дані клінічного огляду пацієнтів, лабораторного й інструментального обстеження. Отримані результати оброблялися статистично. У пацієнтів із ХХН й ознаками серцевої недостатності були виявлені підвищений індекс маси тіла, набряки на нижніх кінцівках, артеріальна гіпертензія II стадії, 1 - 2-го ступеня. На електрокардіограмі зареєстровані порушення ритму за типом пароксизмальної тахікардії, фібриляції передсердь. Виявлено зниження рівня гемоглобіну, фільтраційної функції нирок, підвищення рівня загального холестерину. Висновки: як ранні предиктори розвитку ХСН у хворих із ХХН можна розглядати діастолічну артеріальну гіпертензію, анемію і підвищення рівня загального холестерину. Ризик розвитку і прогресування серцевої недостатності збільшується при зниженні швидкості клубочкової фільтрації нижче 60 мл/хв. ХСН розвивається раніше і швидше прогресує у хворих із ХХН, що виникла внаслідок хронічного гломерулонефриту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-37 + Р569.423

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Амілоїдоз є одним з найбільш складних захворювань у терапевтичній практиці та може призводити до необоротних уражень нирок з розвитком хронічної ниркової недостатності. Тому питання своєчасної діагностики та раннього лікування цього захворювання є дуже актуальними. Наведено клінічний випадок амілоїдозу нирок.

Артеріальна гіпертензія (АГ) визначає як соціальну, так і економічну складову впливу на здоров'я населення із тенденцією до істотного зростання цієї патології. іншою поширеною недугою, якій можна запобігти і яка піддається лікуванню, є хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Наявність частої коморбідності цих захворювань передбачає формування взаємозв'язків та взаємовпливу між ними на підставі існування загальних патогенетичних механізмів, а саме: хронічного запалення, оксидативного стресу, ендотеліальної дисфункції. Артеріальна гіпертензія є як причиною, так і наслідком хронічної хвороби нирок (ХХН) та сприяє її прогресуванню. Пацієнти з ХОЗЛ мають більш високий ризик супутніх захворювань. Мета роботи - вивчити зміни функції нирок та частоту розвитку ХХН у хворих на АГ та ХОЗЛ на підставі ретроспективного аналізу історій хвороби та медичних карт амбулаторних хворих. Матеріали та методи. За критеріями включення та виключення з дослідження були обрані 188 хворих, яких відповідно до клінічного діагнозу було розподілено на три групи: 1-шу групу становили 64 хворі на артеріальну гіпертензію, 2-гу групу - 58 хворих на артеріальну гіпертензію та хронічне обструктивне захворювання легень, 3-тю групу - 66 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Середній вік хворих на АГ становив 61,0 (57,0; 72,0) року, хворих на АГ та ХОЗЛ - 62,3 (11,5), хворих на ХОЗЛ - 58,5 (55,0; 62,00). Вивчали об'єктивні клінічні дані, результати лабораторного дослідження крові та сечі на підставі аналізу історій хвороби та медичних карт амбулаторних хворих. Обробка отриманих результатів дослідження проводилася із використанням біостатистичних методів (Statistica v. 6.1). Результати. У пацієнтів не було відзначено вірогідної різниці в частоті анемії, однак відзначалася тенденція до зростання частоти анемії в пацієнтів із гіпертензією - 14,1 %, а в пацієнтів із поєднаною гіпертензією та ХОЗЛ - 8,6 %. Найменша частота розвитку анемії спостерігалась у пацієнтів із ХОЗЛ і становила 7,6 %. Рівень загального холестерину у відповідних групах дорівнював 4,8 (4,2; 5,3), 4,7 (4,0; 5,4) та 5,3 (4,5; 5,9) ммоль/л. Найбільші значення загального холестерину крові визначалися у хворих на артеріальну гіпертензію та хронічне обструктивне захворювання легень. Найвищі показники креатиніну в крові були визначені в пацієнтів з АГ і ХОЗЛ, а найнижчі - у хворих на ХОЗЛ. Отже, у пацієнтів із гіпертензією відзначали найнижчу швидкість клубочкової фільтрації, а в осіб із ХОЗЛ - найвищу. Висновки: наявність ХОЗЛ має обтяжуючий вплив на перебіг АГ з ураженням ниркової функції в пацієнтів з АГ, призводить до зростання рівня креатиніну крові зі статистичною значущістю. Крім того, у групі пацієнтів з АГ та коморбідною патологією зареєстровано вищу частоту анемії, ніж у групі хворих на ХОЗЛ. Фільтраційна функція нирок, що визначалась за рівнем ШКФ, виявилася найнижчою при АГ.