Наведено перелік географічних назв форм рельєфу земної поверхні (акумулятивних і дедудаційних рівнин, епігеосинлінальних гір і нагір'їв), які, за концепцією І.П. Герасимова, належать до морфоструктур суходолу.

Приведен перечень географических названий рельефа земной поверхности (аккумулятивных и дедукционных равнин, эпигеосинклинальных гор и нагорьев), которые, по концепции И.П. Герасимова, принадлежат к морфоструктурам материка.

Висвітлено концептуальні засади еколого-геоморфологічних досліджень річково-басейнових систем. За допомогою геоінформаційних технологій проаналізовано структуру річкової системи Горині, визначено масштаби її трансформації впродовж XX ст., оцінено інтенсивність деградації малих річок під впливом антропогенних чинників і змін природно-географічних умов. Розкрито інтенсивність і спрямовамність горизонтальних і вертикальних деформацій річищ, зміни у функціонуванні річкової системи й геоекологічному стані басейну. Запропоновано комплекс заходів з оптимізації геоекологічної ситуації, захисту угідь і об'єктів від небезпечних морфодинамічних процесів.

Освещены концептуальные основы эколого-геоморфологических исследований речных и бассейновых систем. С помощью геоинформационных технологий проанализирована структура речной системы Горини, определены масштабы ее трансформации в течение XX в., оценена интенсивность деградации малых рек под влиянием антропогенных факторов и изменений природно-географических условий. Раскрыты интенсивность и направленность горизонтальных и вертикальных деформаций речищ, изменения в функционировании речной системы и геоэкологическом состоянии бассейна. Предложен комплекс мер по оптимизации геоэкологической ситуации, защите угодий и объектов от опасных морфодинамических процессов.

Отображены основные результаты эколого-геоморфологического анализа речной бассейновой системы Выжевки (приток Припяти): определены масштабы трансформационных процессов в структуре гидросети; выделены и проанализированы дестабилизирующие и экостабилизирующие факторы геоэкологической ситуации в бассейне. Хорологические рамки исследования охватывают водосбор реки от истоков до гидропоста с. Руда; хронологические - период времени с 1927 по 2006 гг. Исследование осуществлено с использованием программного продукта Maplnfo Professional 5.0., Microsoft Excel.

  Скачати повний текст

Показано, що у більшості вагітних з гіпертонічною хворобою має місце дефіцит магнію. Відзначено, що вміст магнію у крові залежить від тяжкості проявів захворювання. Для жінок з помірною гіпертензією характерно його виражене зниження у сироватці крові та еритроцитах. Установлено взаємозв'язок між вмістом калію та рівнем магніємії, за значної гіпомагніємії калій у крові вірогідно нижчий. Виявлено, що нестача магнію в організмі підсилює порушення кровообігу у вагітних хворих на артеріальну гіпертензію. Це є додатковим фактором патогенезу прееклампсії, зокрема тяжких її форм, а також невиношування. Зауважено, що значна гіпомагніємія передує прояву клінічних ознак прееклампсії. Наведено дані про вплив дефіциту магнію на розвиток прееклампсії, порушень стану плода та новонародженого, психоемоційний стан жінок з гіпертонічною хворобою. З'ясовано, що рівень магнію у сироватці, еритроцитах та мембранах еритроцитів є зниженим за поєднаної прееклампсії. Рівень магнію є низьким у мітохондріях ворсинчастого хоріона, змінюється розподіл елемента всередині клітини. Запропоновано новий метод профілактики прееклампсії та перинатальної патології у вагітних з гіпертонічною хворобою, спрямований на ліквідацію дефіциту магнію та корекцію антиоксидантної системи захисту.

Проведено еколого-геоморфологічне дослідження флювіальної басейнової системи Горині. Розроблено схему даного дослідження, алгоритми аналізу її структури та функціонування. Надано оцінку сучасному та ретроспективному станам структури річкової системи Горині та її підсистемам, масштабам трансформаційних процесів, що відбуваються в них. За спрямуванням та інтенсивністю структурних змін здійснено районування даного басейну. Виявлено просторово-часові особливості стоку води і наносів, горизонтальних і вертикальних деформацій, установлено взаємозв'язки цих процесів. Визначено основні тенденції зміни функціонування досліджуваної флювіальної системи. Оцінено вплив різних компонентів і чинників довкілля на геокологічний стан річкової системи. На підставі одержаних результатів обгрунтовано систему заходів стосовно оптимізації режиму функціонування та геоекологічної ситуації у річковій і басейновій системі Горині.

Висвітлено основні теоретико-методологічні положення геоморфології, визначено її об'єкт і предмет, описано структуру. Розглянуто методи геоморфологічних досліджень. Охарактеризовано чинники рельєфоутворення, зокрема, гірські породи та клімат. Показано вплив ендо- й екзогенних процесів на формування рельєфу. Розкрито сутність основних геоморфологічних термінів (понад 1 000 одиниць), розглянуто зональність морфоструктури Землі.

Освещены основные теоретико-методологические положения геоморфологии, определены ее объект и предмет, описана структура. Рассмотрены методы геоморфологических исследований. Дана характеристика факторов рельефообразования, в частности, горных пород и климата. Показано влияние эндо- и экзогенных процессов на формирование рельефа. Раскрыта сущность основных геоморфологических терминов (свыше 1 000 единиц), рассмотрена зональность морфоструктуры Земли.

Висвітлено результати комплексної оцінки рекреаційного потенціалу території Маневиччини за методикою В. Мацоли. Охарактеризовано сприятливі й лімітуючі умови та чинники розвитку туристсько-рекреаційної сфери в регіоні. Картографічне моделювання та визначення деяких кількісних показників здійснювалося з використанням програмного продукту MapInfo Professional 5.0.

Розглянуто основні положення про рівні, форми та методи наукового пізнання, вміщено матеріали з історії розвитку природничих наук з давніх часів до XXI ст. Висвітлено географічні особливості стародавніх цивілізацій світу та їх внесок у розвиток природознавства. Систематизовано сучасні уявлення про виникнення та еволюцію Всесвіту, Землі, її геосферних оболонок, життя, людини та суспільства. Відображено основні аспекти взаємодії людини та навколишнього середовища. Зазначено, що досліджені концепції складають основу сучасної наукової картини світу та мають винятково важливе значення для формування культури мислення, світоглядних і методологічних уявлень та розширення кругозору.

Висвітлено результати досліджень природно-заповідного фонду (ПЗФ) басейну р. Вижівка, розташованого на правобережжі Прип'яті у Волинській області. Зокрема, проаналізовано структуру ПЗФ басейну, визначено ряд коефіцієнтів (заповідності території та інсуляризованості мережі, щільності заповідних об'єктів), виявлено особливості просторової локалізації природоохоронних територій, охарактеризовано проблеми та перспективи функціонування природно-заповідної мережі дослідженого водозбору.

Для оцінки геопросторових особливостей ефективності мережі природно-заповідного фонду (ПЗФ) Волинскьої області проаналізовано кількість та площу природно-заповідних територій (ПЗТ), щільність ПЗТ, коефіцієнт заповідності території, розчленованості (інсуляризованості), ПЗФ у розрізі адміністративних одиниць, річкових басейнів, ландшафтних районів. Проаналізовані показники картографічно відображено із застосуванням ГІС-технологій, що розширює можливості подальшого використання результатів цього дослідження у виконанні наукових і прикладних завдань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.1 + Г263.21 + Г261.371

Рубрики:

Група піразолу

Піридин, його гомологи та похідні

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано інформацію про природні умови та природні ресурси, значний соціально-економічний потенціал Волинської області. Увагу приділено історії освоєння території сучасної Волинської області та становленню її територіально-адміністративного устрою, фізико-географічним умовам, природно-ресурсному потенціалу, структурі та динаміці розвитку природно-заповідного фонду області.

Відображено результати геоекологічної діагностики нинішньої територіальної структури землекористування у Волинській області. Визначено й проаналізовано коефіцієнти екологічної стійкості території та антропогенного навантаження на неї, співвідношення різних видів господарських угідь в адміністративних районах області; за розрахованими показниками створено картосхеми їх просторового розподілу. Виявлено диференціацію зазначених показників за природними зонами. Визначено першочергові заходи для досягнення сталого функціонування й підвищення стійкості земель регіону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г261.31

Рубрики:

Пірол, його гомологи та похідні

Шифр НБУВ: РА435786 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено загальні питання геоморфології, її структуру. Охарактеризовано методи геоморфологічних досліджень, базові наукові концепції, відображено основні чинники формування рельєфу, ендо- й екзогенні геоморфологічні процеси та їхній вплив на утворення нерівностей земної поверхні. До кожної з тем посібника подано визначення відповідних геоморфологічних термінів (загалом понад 1070 одиниць). Запропоновано завдання для вивчення основних морфоструктур суходолу, дна морів та океанів, а також кросворди на геоморфологічну тематику. У кінці посібника вміщено 300 тестових завдань, які спрямовані на перевірку здобутих знань у процесі вивчення дисципліни.