Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядаються типологічні риси модернізму: символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм, сюрреалізм та ін. Аналізується творчість низки письменників XX століття в аспекті прояву типологічних рис модернізму: К.Гамсуна, Б.Брехта, Ф.Кафки, А.Камю, В.Ходасевича, М.Гумільова, М.Цвєтаєвої, В.Маяковського, О.Мандельштама, Б.Пастернака, А.Платонова та ін. Досліджується не зовнішня приналежність митців до рухів і напрямів модернізму, а модернізм як художній метод. Підкреслюється, що творчий шлях яскравого художника - це пошук адекватного втілення власної особистості у неповторному художньому світі, а дослідження художнього методу - це аналіз головного напряму еволюціонування, яке проходить у своєму розвитку кожен самобутній письменник.

Розглядається творчість українських письменників ХХ століття, а саме: П.Тичини, Є.Плужника, О.Ольжича, Є.Маланюка, В.Свідзинського та ін. в аспекті прояву типологічних рис модернізму. Досліджується не зовнішня приналежність митців до рухів і напрямів модернізму, а модернізм як художній метод. Творчий шлях яскравого художника - це пошук адекватного втілення власної особистості у неповторному художньому світі. Дослідження художнього методу - це аналіз головного напряму еволюціонування, яке проходить у своєму розвитку кожен самобутній письменник.

Уперше розглянуто модернізм як цілісність (епоху) в історії європейської культури, а типологію модернізму як художній метод. Визначено концепцію особистості. Висвітлено психіку людини як основу для структуризації епохи, описано психологічний тип символіста, експресіоніста, футуриста, сюрреаліста. Акцентовано увагу на проблемі літературознавчого психоаналізу.

Впервые рассмотрен модернизм как целостность (эпоха) в истории европейской культуры, представлена типология модернизма как художественный метод. Изложена концепция личности. Освещена психика человека как основа для структуризации эпохи, описан психологический тип Символиста, Экспрессиониста, Футуриста, Сюрреалиста. Акцентировано внимание на проблеме литературоведческого психоанализа.

Висвітлено еволюцію духовності населення України в епоху бронзи. Розкрито витоки конфліктів домінантних етнічних меншин, зміст ідеї патріархату на східнослов'янських землях наприкінці XVI ст. Проаналізовано розвиток сільськогосподарської промисловості Правобережної України на початку ХХ ст., організаційну структуру української молочарської кооперації Східної Галичини в міжвоєнній Польщі в 1921 - 1939 рр. Описано культурно-ідеологічні процеси в Україні в другій половині 1940-х рр. Визначено причини хрущовської антицерковної кампанії. Розглянуто питання філології, зокрема, прагмалінгвістики та комп'ютерної лінгвістики, термінознавства. Наведено системні та функціональні характеристики мовних одиниць різних рівнів, семантичну характеристику французької загальновійськової термінології. Розкрито значення транслітерації в термінотворенні економічної та політичної лексики французької мови, конфротативні аспекти польської та української граматичної термінології.

Освещена эволюция духовности населения Украины в эпоху бронзы. Раскрыты истоки конфликтов доминантных этнических меньшинств, содержание идеи патриархата на восточнославянских землях в конце XVI ст. Проанализированы развитие сельскохозяйственной промышленности Правобережной Украины в начале ХХ ст., организационная структура украинской молочарской кооперации Восточной Галиции в межвоенной Польше в 1921 - 1939 гг. Изучены культурно-идеологические процессы в Украине во второй половине 1940-х гг. Определены причины хрущевской антицерковной кампании. Рассмотрены вопросы филологии, в частности, прагмалингвистики и компьютерной лингвистики, терминоведения. Приведены системные и функциональные характеристики языковых единиц разных уровней, семантическая характеристика французской общевоенной терминологии. Раскрыты значение транслитерации в терминообразовании экономической и политической лексики французского языка, конфротативные аспекты польской и украинской грамматической терминологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості дієслівної словозміни та діалектної лексики в українських говірках берестейсько-пінського Полісся за записами місцевого фольклору. Описано архетипні слова-символи у мові української народної пісні. Наведено семантико-стилістичну характеристику фразеологізмів у художніх творах У. Самчука та Б. Лепкого. Розглянуто проблему нормування іншомовних слів української мови у контексті міжмовної взаємодії. Розкрито комплікативний потенціал відносних прикметників як атрибутивних поширювачів аналітичних дієслівних предикатів.

Проанализированы особенности глагольного словоизменения и диалектной лексики в украинских говорах берестейско-пинского Полесья по записям местного фольклора. Описаны архетипные слова-символы в языке украинской народной песни. Приведена семантико-стилистическая характеристика фразеологизмов в художественных произведениях У. Самчука и Б. Лепкого. Рассмотрена проблема нормирования иноязычных слов украинского языка в контексте межязычного взаимодействия. Раскрыт компликативный потенциал относительных прилагательных как атрибутивных распространителей аналитических глагольных предикатов.

Розкрито специфіку літературознавства в контексті проблеми літературознавчої методології. Проаналізовано особливості використання загальнонаукового методу моделювання в процесі наукового дослідження буття літературних творів. Висвітлено проблеми творення сучасної української літературознавчої термінології, обгрунтовано доцільність термінологічних запозичень. Розглянуто феномен невербальної комунікації як складний семіотичний механізм функціонування знакової інформації в художніх текстах, що поєднує теоретичні та методологічні основи різних наук, зокрема, мовознавства, теорії літератури, риторики, психології, філософії, культурології, медицини, в аспекті комунікативного коду, застосованого для активізації інтелектуальної рецепції тексту читачем. Визначено місце християнської літератури у Галичині міжвоєнного періоду, її етичні та естетичні засади, елітаристські тенденції.

Раскрыта специфика литературоведения в контексте проблемы литературоведческой методологии. Проанализированы особенности использования общенаучного метода моделирования в процессе научного исследования бытия литературных произведений. Освещены проблемы созидания украинской литературоведческой терминологии, обоснована целесообразность терминологических заимствований. Рассмотрен феномен невербальной коммуникации как сложный семиотический механизм функционирования знаковой информации в художественных текстах, совмещающий теоретические и методологические основы разных наук, в частности, языковедения, теории литературы, риторики, психологии, философии, культурологии, медицины, в аспекте коммуникативного кода, применяемого для активизации интеллектуальной рецепции текста читателем. Определены место христианской литературы в Галиции межвоенного периода, её этические и эстетические основы, элитаристские тенденции.

Висвітлено проблеми національно-культурної ідентичності М. Гоголя, його творчу спадщину в контексті перекладознавства. Проаналізовано роль історичних джерел у процесі вивчення біографії М. Гоголя на уроках зарубіжної літератури. Розглянуто питання застосування діалогових технологій навчання під час вивчення повісті М. Гоголя "Тарас Бульба". Описано функції євангельської притчі у другому томі письменника "Мертві душі", художню функцію колористичної опозиції в ліричній поезії Т. Осьмачки. Розкрито сутність комізму як парадигми в англійській, німецькій та українській драматургії наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.

Освещены проблемы национально-культурной идентичности Н. Гоголя, его творческое наследие в контексте переводоведения. Проанализирована роль исторических источников в процессе изучения биографии Н. Гоголя на уроках зарубежной литературы. Рассмотрены вопросы применения диалоговых технологий обучения при изучении повести Н. Гоголя "Тарас Бульба". Описаны функции евангельской притчи во втором томе писателя "Мертвые души", художественная функция колористической оппозиции в лирической поэзии Т. Осьмачки. Раскрыта сущность комизма как парадигмы в английской, немецкой и украинской драматургии конца ХІХ - начала ХХ ст.

Дисертацію присвячено вивченню модернізму як епохи історії європейської культури, тобто цілісності, яка має структуру. В основу дослідження покладено ідею використання психологічного критерію в оцінці явищ європейського модернізму. Наклавши структуру психіки на розмаїті рухи епохи, ми змогли впорядкувати видимий хаос складного і суперечливого явища. Модернізм розглядається як багатошарова категорія естетики і літературознавства: епоха в історії культури, тип художнього світосприйняття, художній метод. У дисертації досліджено на матеріалі російської і української літератур типлогію модернізму як художнього методу. Метод розглянуто як парадигму літературного процесу, напрями і стилі - як його форму. Модернізм структурується як синтетичний метод, що складається із чотирьох провідних методів - символізму, експресіонізму, футуризму, сюрреалізму. Кожен з них сформувався внаслідок об'єктивації в процесі художньої творчості відповідного психологічного типу. Кожен із методів модернізму також структуровано.

Розкрито поняття "художність" (літературність) і висвітлено специфіку творчого процесу. Визначено зміст і форму художнього твору, його цілісність, жанри, композицію та мову. Охарактеризовано вірш і прозу. Приділено увагу функціям літератури, літературним родам, літературному процесу, художнім методам та стилям, а також ієрархічності літератури. Висвітлено особливості розвитку науки про літературу, проаналізовано наукові школи, напрями та методи дослідження. Розглянуто складові методики вивчення твору: рецепцію, критику, аналіз, інтерпретацію.

Розглянуто естетику Лесі Українки як цілісний феномен, у якому суголосно взаємодіють світоглядні, психологічні та літературні процеси. Показано, якими аспектами творчість поетеси вписана в європейський контекст. Доведено органічність її постаті для європейського модернізму.

Здійснено семіотичну реконструкцію первісного комунікативного коду і алегорій "змій" - "яблуко" - з проекцією на міфологічні дискурси цих понять.

Твори, які Леся Українка написала під час перебування на Волині і про Волинь, складають книгу, що охоплює всю творчу еволюцію, за хронологічним і жанровим критеріями. Запропоновано оцінити книгу в аспекті культурологічної теорії (А. Бужинська, П. Баррі, Ж. Бодріяр К. Леві-Строс, Н. Фрай та ін.), як приклад "бриколажу" нового типу. На тлі "смерті автора" і знецінення авторської творчості у постмодерну епоху сьогодні вимальовується компенсаторна тенденція: зростання пієтету класиків. Волинський текст Лесі Українки вміщує у собі також польський фрагмент, про що засвідчує вміщене у книгу оповідання "Приязнь".

Серед новел Ольги Кобилянської дослідники виділяють кілька алегорій, тобто уживають це поняття як жанрове визначення. Запропоновано подивитись на алегорію в аспекті стильової еволюції. Звернуто увагу на виражальну функцію алегорії, запропоновано тезу про зв'язок алегорії з експресіонізмом, доведено, що значна частина новел 1880 - 1900-х рр. - яскравий зразок експресіоністського стилю.

Розглянуто приховану дискусійність питання причетності Стефаника до модернізму загалом і до експресіонізму зокрема. Наголошується теза про необхідність окреслити місце реалістично-натуралістичних засобів зображення у стилі Стефаника. Ставиться питання про роль алегорії в ієрархії художніх засобів експресіонізму. Розглянуто алегоричну основу прози Стефаника, яка з'являється внаслідок об'єктивації в натуралістичних описах і портретах особистих страждань автора. Запропоновано алегоричну інтерпретацію новели "Вістуни".

Розглянуто нечіткість і непослідовність підручникових і словникових статей про алегорію та символ. Доведено тезу про розходження теорії та практики, коли надто складна і заплутана теорія не надає змогу термінам ефективно працювати під час аналізу художніх текстів. Окреслено історію вивчення алегорії та символу від античності до сучасності, пояснено аспект поперемінного акцентування синонімії й антонімії цих понять. Запропоновано пояснення причин розриву між теорією та практикою, указано на потребу використання концепту бінарності для узгодження протилежних інтенцій одних і тих самих понять.

Простежено змінність, відносність, історичну зумовленість критеріїв художності в контексті культурно-історичних епох. Підгрунтям теоретичних узагальнень передусім став аналіз творів Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Б. І. Антонича, В. Свідзінського, В. Стуса, Б. Шульца, інших представників світового письменства.

Наведено результати досліджень, що базуються на архівних матеріалах, в яких висвітлено роль діаспорних вчених у розвитку лесезнавства. Подано матеріали щодо німецько-українських зв'язків з давніх часів до сьогодення в різних сферах діяльності, а також ролі та перспектив цих стосунків у майбутньому. Розглянуто постать Лесі Українки в діаспорному літературознавстві. Охарактеризовано стереотипи моделювання образу Лесі Українки в науковій парадигмі діаспори радянської доби. Розглянуто поетичний світ Лесі Українки у вокально-хоровій музиці композиторів української діаспори ХХ ст. Проаналізовано містичний аспект драматичних творів Лесі Українки у потрактуванні Ю. Бойко-Блохина.

25 - 27 травня 2019 р. відбулася Міжнародна наукова конференція "Олена Пчілка в літературному процесі кінця XIX - початку XX століття", присвячена 170-й річниці від дня народження письменниці. Організатором конференції став Інститут дослідження творчості Лесі Українки Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки (Луцьк), місцем проведення - озеро Світязь, табір "Гарт" університету.