Розкрито зміст дисципліни, завдання, розділи та об'єкти аналізу у токсикологічній хімії (ТХ). Проаналізовано зв'язок ТХ з іншими дисциплінами. Розглянуто особливості деструктивної мінералізації біологічного матеріалу у разі дослідження на наявність ртуті. Значну увагу приділено використанню газо-рідинної хроматографії з метою виявлення та кількісного визначення "легких" отрут. Наведено методи хіміко-токсикологічного аналізу об'єктів біологічного походження на хлорорганічні та фосфорорганічні сполуки.

Раскрыто содержание дисциплины, задание, разделы и объекты анализа в токсикологической химии. Проанализирована связь токсикологической химии с другими дисциплинами. Рассмотрены особенности деструктивной минерализации биологического материала при исследовании на ртуть. Значительное внимание уделено использованию газо-жидкостной хроматографии с целью выявления и количественного определения "легких" ядов. Приведены методы химико-токсикологического анализа объектов биологического происхождения на хлорорганические и фосфорорганические соединения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено газохроматографічна методика визначення залишкових кількостей етанолу та 1,4-діоксану, що застосовуються як органічні розчинники у процесі синтезу і очистки сукцифенату. Запропоновано хроматографічні умови дозволяють визначити залишкові кількості етанолу в субстанції на рівні 0,1 %, а 1,4-діоксану - 0,01 %.

Разработана газохроматографическая методика определения остаточных количеств этанола и 1,4-диоксана, используемых в качестве органических растворителей в процессе синтеза и очистки сукцифената. Предложенные хроматографические условия позволяют определить остаточные количества этанола в субстанции на уровне 0,1 %, а 1,4-диоксана - 0,01 %.

The gas chromatography method for determination of the residual amounts of ethyl alcohol and 1,4-dioxane used as organic solvents in the process of synthesis and purification of succiphenate has been developed. The chromatographic conditions proposed allow to determine the residual amounts of ethyl alcohol in the substance in the level of 0,1%, and 1,4-dioxane in the level of 0,01%.

Изучено хроматографическое поведение каптоприла методом хроматографии в тонких слоях сорбента (ТСХ) в общих и частных системах растворителей, которые используют в ТСХ-скрининге для обнаружения веществ, которые при изолировании попадают в "кислую" хлороформную вытяжку. Предложено использовать каптоприла дисульфид в качестве маркера при обнаружении каптоприла. Изучены цветные реакции каптоприла и каптоприла дисульфида.

Наведено результати дослідження антигіперглікемічних та антиатерогенних властивостей діакамфу на кролях за умов експериментального цукрового діабету 2 типу. Встановлено, що тривале (протягом 2 міс) введення діабетичним кролям діакамфу сприяє досягненню у них стійкого глікемічного контролю, що корелює з відновленням показників коефіцієнта функції бета-клітин, інсулінемії та зниженням атерогенного індексу до рівнів відповідних показників інтактного контролю. Показано, що діакамф у порівнянні з метформіном у вдвічі нижчій дозі має певні переваги за встановленими властивостями.

Исследовано влияние диакамфа на показатели липидного обмена и ЭКГ у кролей с индуцированным дитизоном сахарным диабетом. Установлено позитивное влияние диакамфа относительно снижения уровней триглицеридов, свободных жирных кислот и общего холестерина, а также нормализации артериального давления и некоторых показателей ЭКГ у диабетических животных.

На основании проведенных фармакологических исследований доказана целесообразность создания нового комбинированного антидиабетического средства на основе диакамфа и метформина для лечения проявлений метаболического синдрома X.

Определена целесообразность применения общепринятых в химико-токсикологическом анализе методов изолирования органических ядов относительно каптоприла. Разработан эффективный и экспрессный частный метод изолирования каптоприла из биологического материала на основе модификации метода В. Ф. Крамаренко, который позволяет выделить 65 % препарата. Предложены методики идентификации каптоприла в извлечениях из биологического материала, а также очистки полученных извлечений от соэкстрактивных веществ с применением методов ТСХ и электрофореза.

Предложено моделирование маточных кровотечений на крысах с удалением у животных яичников с последующим введением эстрогенов. Доказана целесообразность применения сукцифената в различных лекарственных формах для профилактики и лечения дисфункциональных маточных кровотечений.

Розроблено методики ідентифікації та кількісного визначення діючої речовини у ліофілізованому порошку сукцифенату в ампулах, 0,1 г, прийнятні для стандартизації препарату при промисловому виробництві.

Разработаны методики идентификации и количественного определения субстанции сукцифената, пригодные для стандартизации качества при промышленном производстве.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-52

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На щурах із моделлю білатеральної каротидної оклюзії та на мишах із моделлю глобальної гравітаційної церебральної ішемії встановлено виражений захисний ефект нового протидіабетичного засобу діакамфу (25 мг/кг), за яким він перевищує пірацетам і кавінтон. До механізму церебропротекторної дії залучено стимуляцію імідазолінових рецепторів. У постішемічному періоді діакамф зменшує неврологічний дефіцит і мнестичні порушення. На моделі нормобаричної гіпоксичної гіпоксії з гіперкапнією діакамф не виявляє дії, на моделі гемічної гіпоксії незначно збільшує тривалість життя тварин, що свідчить про складність механізму його церебропротекторної дії.

Приведены данные информационного обзора литературных источников касательно случаев отравлений метформином. Установлено, что в период с 2002 по июнь 2008 гг. различными источниками зарегистрированы 777 случаев отравлений метформином, из них 78 - с летальным исходом. Установлены следующие причины отравления препаратом: во время лечения сахарного диабета 2 типа в терапевтических дозах, а также при передозировке метформина от 12 500 до 85 000 мг - в случае преднамеренного (суицидального) и ненамеренного применения. Основным следствием отравления препаратом является лактоацидоз. Полученные результаты, постоянно увеличивающееся число больных сахарным диабетом 2 типа и доступность метформина в аптеках обусловливают разработку методов химико-токсикологического исследованиия на метформин.

Наведено літературний огляд та актуалізовано проблеми синдрому інсулінорезистентності. Наведено методи корекції його проявів. Представлено фармакологічні групи препаратів, що застосовуються для зниження проявів синдрому інсулінорезистентності, та розглянуто їх терапевтичні та побічні ефекти.

Изучены условия изолирования каптоприла из биологических жидкостей на модельных смесях с кровью и мочой с помощью различных осадителей форменных элементов крови и белков, которые чаще всего применяются в современном химико-токсикологическом анализе. Установлено, что из использованных методов наиболее эффективными являются изолирование каптоприла из крови и мочи при условиях обработки биологических жидкостей 1 и 0,1 М растворами кислоты хлористо-водородной и использовании для экстракции препарата из "кислого" водного извлечения смеси хлороформ - пропанол-2 (8:2).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281 + Р282.51

Рубрики:

Фармакологія

Контроль за якістю ліків при аптечному виготовленні

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Опыты выполнены на крысах с моделью острого нарушения мозгового кровообращения (20 мин билатеральная окклюзия внутренних сонных артерий с последующей реперфузией) на фоне сформировавшегося аллоксанового сахарного диабета. Установлено, что курсовое введения оригинального противодиабетического средства диакамфа гидрохлорида в дозе 10 мг/кг внутрибрюшинно в лечебном режиме (через 1 ч после инсульта и далее каждые 8 ч в течение 72 ч) подобно мексидолу (100 мг/кг) уменьшает фрагментацию ДНК ядер нейронов в лобных долях головного мозга (антиапоптотический эффект). Положительное модулирующее действие диакамфа гидрохлорида на процессы нейроапоптоза в условиях острой церебральной ишемии может лежать в основе его церебропротекторного эффекта.

Приведены результаты информационных исследований относительно побочных эффектов, причин и последствий отравлений ламотриджином. Установлено, что в период 2007 - 2010 гг. в различных источниках опубликовано 639 зарегистрированных случаев отравлений данным препаратом, из них 33 - с летальным исходом. Определены причины отравления ламотриджином - во время лечения эпилепсии в терапевтических дозах и при передозировке, что является основанием для разработки методик их аналитической диагностики.

З'ясовано вплив глібенкламіду, метформіну та розиглітазону, а також діакамфу на стан пам'яті за умов експериментальної моделі скополамінової амнезії в мишей. Діакамф і розиглітазон в антигіперглікемічних дозах чинять виражений антиамнестичний ефект, аналогічна дія глібенкламіду є дещо меншою. Метформін виявляє слабкі антиамнестичні властивості.