Определена информативность магнито-резонансной томографии (МРТ) для диагностики истинного метастазирования рака и ангиомиолипомы почки в региональные лимфоузлы. Обследовано 97 больных: 21 - с ангиомиолипомой почки, 76 - раком почки. Критерием наличия лимфаденопатии служили размеры лимфоузла более 1 см. Региональная лимфаденопатия выявлена у 32 пациентов (в 3 случаях при ангиомиолипоме и в 29 - при почечно-клеточном раке). МРТ обладает высокой точностью и чувствительностью в выявлении увеличения лимфоузлов, но не дифференцирует доброкачественную лимфаденопатию.

Ультразвуковое исследование с получением изображений является достаточно информативным методом в планировании органосохраняющих хирургических вмешательств при ангиомиолипоме почки. Оно позволяет четко определить истинные размеры мультифокальности, локальное распространение опухоли и оценить анатомические особенности сосудов почки.

Зроблено оцінку ефективності ультрасонографії, рентгенівської комп'ютерної та магніторезонансної томографій у діагностиці ангіоміоліпоми (АМЛ) нирки, різних типів хірургічного втручання у разі даної патології залежно від її клінічних стадій. Викладено результати дослідження 132 хворих з різними об'ємними новоутвореннями нирок, з них 92 - АМЛ нирок, 40 - нирково-клітинним раком та іншою патологією. На основі простеженого матеріалу запропоновано власну клініко-діагностичну класифікацію АМЛ нирки на підставі розмірів, локалізації, мультифокальності та білатеральності пухлини. Більшість пацієнтів з АМЛ нирки перебували у групі динамічного спостереження (63 %), що об'єднало хворих з одно- та двобічними пухлинами, які не демонстрували симптомів та не перевищували у розмірах 5 см. Головним лікувальним підходом до АМЛ нирки визначено динамічне спостереження та органоощадну хірургію. Радикальне хірургічне лікування необхідно використовувати, якщо консервативна тактика недоцільна, пухлина заміщає більш ніж 2/3 нирки та за екстреним показанням. На підставі проведеної роботи вперше у вітчизняній практиці проведено інтегральну оцінку діагностичних спроможностей комплексу неінвазивних методів променевої діагностики. Виявлено, що фактично всі жировмісні пухлини мають доброякісний характер, тривалий період росту та не мають метастатичного потенціалу, що виправдовує тривале динамічне спостереження та органоощадну хірургічну тактику.

Уретерокаликоанастомоз обеспечивает хорошие функциональные результаты у большинства больных со сложной или рецидивной патологией лоханочно-мочеточникового сегмента. Приоритеты такого подхода видны в анастомозировании неизмененных тканей нижней чашки и мочеточника, а также в том, что анастомоз накладывают в условиях хорошей видимости. В настоящее время очевидно, что результаты уретерокаликоанастомоза (УКА) гораздо лучше при первичных операциях и у пациентов с сохранной почечной паренхимой. Отмечено, что УКА является операцией выбора при "внутрипочечном" гидронефрозе или рецидивировании камней у пациентов с внутрипочечной лоханкой. Однако необходим дальнейший анализ результатов, полученных в более длительные сроки наблюдения.

Оценка сложности оперативных вмешательств в большинстве случаев представляет собой сложную задачу, так как зачастую бывает субъективной. Тем не менее, объективная оценка этого параметра крайне необходима, так как она позволит более точно исследовать сравнительные результаты операций. Представлено оригинальную шкалу оценки сложности органосохраняющей хирургии почечно-клеточного рака на основании опыта хирургии 415 пациентов.

Результаты данного исследования продемонстрировали высокую эффективность органосохраняющей хирургии почечных ангиомиолипом. В группе туберозного склероза и спорадических мультифокальных опухолей преимущественной хирургической техникой должна быть энуклеация опухоли.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.3 + Р634.77-1 + Р627.703

Рубрики:

Хірургічне лікування порушень мозкового кровообігу

Операції на головному мозку і його оболонках

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: РА396087 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены ранние результаты проведения уретерокаликоанастомоза у 12-ти пациентов с мочекаменной болезнью и сложной патологией лоханочно-мочеточникового сегмента. Показано, что уретерокаликоанастомоз обеспечивает удовлетворительные функциональные результаты у большинства больных и является операцией выбора при внутрипочечном гидронефрозе или рецидивировании камней у пациентов с внутрипочечной лоханкой. Обоснована необходимость дальнейшего анализа результатов, основанного на более длительных наблюдениях.

Наведено ранні результати проведення уретерокалікоанастомозу у 12-ти пацієнтів з сечокам'яною хворобою і складною патологією мисково-сечовідного сегмента. Показано, що уретерокалікоанастомоз забезпечує задовільні функціональні результати у більшості хворих і є операцією вибору у разі внутрішньониркового гідронефрозу або рецидивування каменів у пацієнтів з внутрішньонирковою мискою. Обгрунтовано необхідність подальшого аналізу результатів, який грунтувався б на більш тривалих спостереженнях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.4-59

Рубрики:

Пухлини нирок і ниркових мисок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Альтернативним методом лікування і профілактики неускладненої сечокам'яної хвороби (СКХ) з конкрементами розміром менше 10 мм можуть бути препарати, виготовлені з рослинної сировини. Мета дослідження - вивчення ефективності препарату тутукон у 31-го пацієнта з каменями сечоводу і 18 - з каменями нирок. Одержані дані свідчать про спазмолітичну, діуретичну, літолітичну дії препарату, що надає змогу суттєво покращити стан пацієнтів з неускладненою СКХ. Подальші дослідження препарату тутукон будуть спрямовані на вивчення механізму літолітичних властивостей препарату у пацієнтів з різними видами уролітіазу.

Отмечено, что изучение морфологической структуры гиперплазированной предстательной железы показало, что источником роста аденомы может быть любая ткань предстательной железы, а не только стромальная клетка. Почти во всех случаях началом образования узловой гиперплазии является собственно железистая ткань органа. Аденомы развиваются чаще в периферической зоне предстательной железы и реже всего - в околоуретральной зоне. Это имеет важное значение при выборе хирургического метода лечения.

Отмечено, что метод УЗ-диагностики является ведущим в диагностике доброкачественной гиперплазии предстательной железы, ее осложнений и сопутствующей патологии. Дополнительные методы исследования показаны при неудовлетворительных результатах УЗИ или в случаях сопутствующей патологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.504.3-52

Рубрики:

Сечокам'яна хвороба (нефролітіаз)

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.4-59

Рубрики:

Пухлини нирок і ниркових мисок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2 + Р696.62-5

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Хвороби передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2-4

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.610.11-52 + Р694.611

Рубрики:

Запалення калитки, її органів і сім'яних пухирців

Операції на калитці та її органах

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.4-5

Рубрики:

Пухлини нирок і ниркових мисок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р69 р3 + Р11(4УКР) р7

Рубрики:

Урологія

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено влияние препарата альфа-липон на основе альфа-липоевой кислоты производства Киевского витаминного завода на эректильную дисфункцию у больных сахарным диабетом (СД) 2-го типа. В ходе открытого рандомизированного исследования было доказано, что препарат оказывает такой же эффект на коррекцию данной патологии, как и гормонзаместительная терапия. Полученные результаты свидетельствуют о достоверном повышении эректильной функции после 12-ти нед приема препарата как на основе тестостерона ундеканоата и препаратов для лечения СД, так и исследуемого препарата альфа-липон. На фоне проводимой терапии отмечена нормализация концентрации сывороточных гормонов и биохимических показателей, которые используются для оценки состояния больных СД.