Вперше в українській історіографії наведено узагальнені історичні відомості про укріплені поселення Брацлавського, Київського та Подільського воєводств доби пізнього середньовіччя. Розглянуто оборонно-фортифікаційну систему в південно-східних українських воєводствах. Висвітлено особливості зведення фортифікаційних споруд у прикордонних поселеннях.

Розглянуто історію розвитку артилерії та систем державних арсеналів на українських землях у ХV - ХVІІ ст. Визначено персональний склад українських гариатників, а також умови та характер їх служби. Проаналізовано особливості найму українських замкових гарматників.

Рассмотрена история развития артиллерии и систем государственных арсеналов на украинских землях в ХV - ХVІІ вв. Определены персональный состав украинских пушкарей, а также условия и характер их службы. Проанализированы особенности найма украинских замковых пушкарей.

Висвітлено історію поширення вогнепальної артилерії та шляхи руху вогнепальних технологій. Проаналізовано типологію гармат, що знаходились на озброєнні українських замків.

Освещены история распространения огнестрельной артиллерии и пути движения огнестрельных технологий. Проанализирована типология пушек, находившихся на вооруженнии украинских замков.

Розглянуто репрезентативні функції, символіку, орнаментальний "репертуар" художньо виконаних гармат у Лівобережній Гетьманщині останньої чверті XVII - початку XVIII ст. На підставі дослідження збережених артилерійських зразків українського походження визначено стилістичні особливості декорування гарматних стволів часів "мазепинського бароко".

Рассмотрены репрезентативные функции, символика, орнаментальный "репертуар" художественно выполненных пушек в Левобережной Гетьманщине последней четверти XVII - начала XVIII вв. На основе исследования сохранившихся образцов украинского происхождения определены стилистические особенности декорирования пушечных стволов времен "мазепинского барокко".

Наведено відомості про історичні гармати українського походження XV - XVIII ст., що зберігаються в закордонних музеях. Подано глосарій технічної та художньої термінології українських гармат.

Розглянуто орнаментику та символіку художнього гарматного литва на землях Правобережної України у XV - XVIII ст. На підставі дослідження збрежених артилерійських зразків українського та європейського походження, а також значної кількості інвентарних документів проаналізовано стилістичні особливості декору вітчизняних гармат, розкрито вплив на його формування іноземних майстрів.

Рассмотрены орнаментика и символика художественного пушечного литья на землях Правобережной Украины в XV - XVIII вв. На основе исследования сохранившихся артиллеристских образцов украинского и европейского происхождения, а также значительного количества инвентарных документов, проанализированы стилистические особенности декора отечественных пушек, раскрыто влияние на его формирование иностранных мастеров.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9-29

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано метод зменшення динамічної похибки формування частотних міток у панорамних радіовимірювальних приладах. Проаналізовано причини її виникнення, одержано вирази для кількісної оцінки динамічної похибки та виграшу від використання запропонованого методу.

Дано аналіз зразків так званих змінних порохових камер казнозарядних гармат XV - XVI ст., котрі зберігаються у музеях України. Дослідження проведене на базі широких аналогій із залученням джерельних матеріалів європейських музейних колекцій. Розглянуто цей технологічний феномен з точи зору його кореляції із змінами казнозарядної конструкції гармат. Уперше в українській історіографії введено до наукового обороту цей тип оригінального матеріального джерела. Розглянуто не лише конструктивні особливості, але й елементна функціональність порохових камер. Апробований український термінологічний апарат щодо цього типу матеріальних джерел. Проведено реконструкцію практики бойового використання порохових камер.

Наведено результати дослідження Київського артилерійського арсеналу другої половини XVII ст. Розглянуто три його простори: внутрішній (організаційну структуру), зовнішній (ареал тактичного контролю) та метапростір (стратегічне значення). Показано як усі вони інтегровано виступають у єдиному "життєвому" просторі прикордонного воєнного об'єкту. Увагу приділено не лише завершеним етапам і оформленій структурі, але й намірам, планам та нереалізованим можливостям щодо розвитку Київського арсеналу, котрі активно впливали на траєкторію його історичної долі.

Дисертація присвячена проблемі встановлення ролі протеолітичних і вільнорадикальних механізмів у патогенезі розвитку реперфузійного синдрому й експериментального обгрунтування патогенетичних підходів до медикаментозної корекції зазначеної патології за допомогою поєднаного застосування антиоксидантів і інгібіторів протеїназ і аналогів природного простагландину Е1. На підставі результатів експериментальних досліджень визначено ключові патогенетичні протеолітичні та вільнорадикальні механізми розвитку місцевого пошкодження м’язової тканини за експериментального синдрому ішемії / реперфузії та виявлено їх вплив на ультраструктурні зміни в ушкодженій ділянці. Встановлено, що фармакологічна корекція поєднаним застосуванням кверцетину, апротиніну й аналога природного простагландину Е1 запобігає біохімічному, морфологічному й ультраструктурному пошкодженню скелетних м'язів за синдрому ішемії / реперфузії.

Розглянуто атрибуції гармат львівського виробництва XVI ст. і Стародубського полку кінця XVII ст., зображених в альбомі шведської трофейної артилерії Я. Телотта. Охарактеризовано морфологію стволів, проводить реконструкцію їхніх фізичних параметрів. Приділено багато уваги епіграфіці й геральдичним елементам, котрі вказують на майстрів-ливарників (Гануша, Бартоша Вайса, Лукаша, Леонарда Герля) і власників гармат (стародубських полковників П. Рославця і М. Миклашевського). Встановлено особу ливарника (Яков Марков), котрий виготовив гармату для П. Рославця. Окремо проводиться аналіз символічного наповнення гарматного декору. Також підкреслено значення художніх джерел, зокрема, інвентарних малюнків, для дослідження історичної артилерії.

Гіпотиреоз - захворювання, що характеризується поліморфністю клінічних симптомів. На тлі гіпотиреозу зазнають змін всі без винятку органи і системи. Мета дослідження - вивчити поширеність дисліпідемій, субклінічного запального синдрому (за рівнями C-реактивного протеїну та інтерлейкіну-6), вміст sVCAM-1, дослідження зв'язків між метаболічними, прозапальними чинниками та станом судин у хворих на гіпотиреоз. Визначення показників ліпідного спектру сироватки крові проводили за допомогою уніфікованих методів: вміст загального холестерину (ХС) у сироватці крові визначався за реакцією з оцтовим ангідридом. Вивчення вмісту маркерів запалення (C-реактивного протеїну та інтерлейкіну-6) визначали за імуноферментним методом за наборами "hsCRP ELISA" ("DRG", США), "IL-6 ELISA" (Diaclone, Франція) відповідно до інструкції фірми-виробника. Вміст SVCAM-1 визначали за допомогою імуноферментного методу з використанням набору "SVCAM-1 ELISA КІТ" (Diaclone, Франція) відповідно до інструкції виробника. Обстежено 101 хворого на гіпотиреоз. Встановлено, що підвищення вмісту sVCAM-1 у плазмі крові хворих з гіпотиреозом тісно асоціювалось з прогресуванням розладів ліпідного обміну, що продемонстрував аналіз рівнів ліпідів за ранжирування вмісту молекул адгезії судинних клітин. Кореляційний аналіз підтвердив наявність достовірного зв'язку між вмістом sVCAM-1 та рівнем загального холестерину і холестерину ЛПНЩ у плазмі крові у пацієнтів з гіпотиреозом, на відміну від інших показників ліпідного обміну. Висновки: підвищення рівня sVCAM-1 у плазмі крові є одним із чинників формування ендотеліальної дисфункції та атеросклеротичного ураження судин у хворих з гіпотиреозом, особливо за умов ідіопатичної форми гіпотиреозу.

Комплексно досліджено артилерійський арсенал Київської фортеці другої половини XVII ст., проаналізовано обумовленості його формування воєнно-політичними подіями, технологічними культурними нормами, міжнародними стосунками, владними формальними та неформальними механізмами, висвітлено зворотній вплив київської артилерії на події української історії XVII - початку XVIII ст. Вперше системно та поглиблено реконструйовано один з найбільших пам'яток в українській історії - артилерійський арсенал Київської фортеці, проаналізовано організаційні, сировинні та технологічні можливості лиття гармат у Києві у другій половині XVII ст., досліджено культурні, владні й воєнно-політичні механізми, які обумовили появу у Київському арсеналі того чи іншого артилерійського комплексу (голландського, німецького, польського, балтійського, російського). Системно розглянуто таке специфічне арсенальне явище як "гранатна лабораторія", введено до наукового та культурного обігу нові концептуальні та фактичні історико-технічні знання, удосконалено знання про місце Київського арсеналу у наступальній стратегії Московської держави, теоретичні засади, згідно яких київський артилерійський комплекс розглядається як цільне та самодостатнє воєнно-технологічне явище української історії, але у взаємозв'язках з сусідніми воєнно-культурними й артилерійськими виробничими ареалами.

Ілюстроване видання шар за шаром розкриває інформаційне поле гармат: від морфологічних особливостей до декору гарматних стволів XV - поч. XIX ст. Розглянуто абстрактне поняття "історична артилерія". Під середньовічною вогнепальною артилерією розуміється весь гарматний комплекс ХV - поч. ХІХ ст. На обширному фактичному матеріалі розглянуто великий комплекс методологічних і технологічних інструментів, які допомагають ефективно видобувати джерельну інформацію. Міждисциплінарне дослідження здійснено у широких хронологічних і географічних межах на основі власної дослідницької колекції.