Створено алгоритм визначення основних характеристик артилерійського комплексу ( АК) та оцінки їх ефективності. Цей алгоритм може бути використаний для створення відповідної методики оцінки якості вже існуючих комплексів та розробки рекомендацій для створення перспективних АК.

Проведена оценка возможности увеличения теоретической точности обнаружения цели за счет изменения построения приемных позиции подвижной системы пассивной радиолокации (СПРЛ) зенитных комплексов (ЗК) ближнего действия.

На підставі показника вогневого потенціалу проведено порівняльний аналіз вогневої потужності зенітних (зенітно-ракетних) комплексів і зенітних комплексів безпосереднього прикриття на основі гіпершвидкісних прискорювачів, які можна використовувати для безпосереднього прикриття об'єктів від ударів високоточної зброї. Зроблено висновок про те, що за показником вогневого потенціалу найбільш потужним засобом ураження ВТЗ є зенітний комплекс безпосереднього прикриття на основі електродинамічної гармати.

Наведено відомості про історичні гармати українського походження XV - XVIII ст., що зберігаються в закордонних музеях. Подано глосарій технічної та художньої термінології українських гармат.

Висвітлено історію розвитку артилерії. Подано відомості про сучасні артилерійські гармати та боєприпаси. Розкрито сутність і структурно-функціональну схему артилерійського комплексу. Описано особливості будови артилерійських гармат і боєприпасів, зокрема, снарядів, підривників, бойових зарядів. Охарактеризовано конструкцію складових механізмів, агрегатів самохідної, причіпної та протитанкової гармат. Наведено основні положення з підготовки до стрільби. Увагу приділено будові артилерійських гармат 2С3М, Д-30, МТ-12 і боєприпасів до них. Розглянуто фізико-хімічні основи вибухових перетворень, класифікацію порохів, елементи газової динаміки, основи внутрішньої балістики. Розкрито призначення, склад і типи артилерійських пострілів. Подано інформацію про піротехнічні склади, будову та дію бронебійних снарядів, противідкотні пристрої, типи накатників, вимоги до лафету як засобу транспортування, оптичні візири. Описано особливості поводження з боєприпасами за різних кліматичних умов.

Розглянуто математичну модель бойових дій дуельного типу, яка дозволяє, виходячи з конкретних умов обстановки, визначити результати бою протитанкових засобів з танками та іншими броньованими засобами противника, а також можливість її використання для оцінки ефективності озброєння, що входить до складу протитанкового артилерійського комплексу.

Розроблено математичну модель руху зенітного снаряду в повітрі з урахуванням най більш вагомих факторів які діють на снаряд під час польоту. Вона дозволяє зрозуміти та проаналізувати рух снарядів зенітної артилерії в повітрі та визначати відхилення які потрібно враховувати та закладати в цифрову обчислювальну систему під час розробки та модернізації зенітних гарматних комплексів.

Розглянуто будову стволів і затворів, розкрито поняття про артилерійський комплекс та його елементи. Систематизовано відомості про сучасні артилерійські стволи та затвори. Наведено типові схеми будови артилерійських гармат, їх характеристики та класифікації. Розглянуто призначення типового ствола та його елементів, наведено типи стволів; описано призначення, типи дульних гальм, їх будову та дію. Увагу приділено призначенню, принципам будови та дії пристроїв продування ствола, а також казенників, вимоги до них. Розглянуто особливостям будови ствола самохідних гармат. Викладено елементи теорії артилерійських стволів.

Наведено деякі дані про основні розробки військової техніки в Державному науково-технічному центрі артилерійсько-стрілецького озброєння (ДНТЦ АСО): універсальну 30-міліметрову артилерійську систему, автономну мобільну установку з 120-міліметровим мінометом, мобільну ракетну систему та варіанти модернізації бойових машин БМП-1, БМП-2, БМД-1, БМД-2, БТР-60, БТР-70.

Розглянуто два нових методи визначення параметрів руху цілі, що здійснює маневр курсом і висотою, які грунтуються на апроксимації її траєкторії дугою кола з центром, який не обов'язково співпадає з точкою розташування зенітних артилерійських комплексів. Порівняно з традиційними методами згладжування, які використовують поліноми 2-го порядку для представлення траєкторії цілі, що маневрує, нові забезпечують набагато більший (у 6 - 10 разів) виграш у точності розрахунку екстрапольованих координат цілі, що маневрує, автоматичному її супроводі та вирішенні завдання зустрічі.

Наведено модель внутрішньої балістики для безвідкатної гармати, що дає єдиний газодинамічний опис усіх складових процесу: горіння заряду, руху снаряда вздовж ствола, витікання газів через сопло. Як приклад розраховано газодинамічні режими безвідкатної гармати фірми "Маузер".

Розглянуто концепцію модернізації ЗСУ-23-4 "Шилка", основні тактико-технічні характеристики після модернізації, різні варіанти комплектування вогневими засобами та системами виявлення цілей і управління.

Розглянуто технічну пропозицію щодо модернізації зчетвереної зенітної установки ЗСУ-23-4 "Шилка", розроблену в конструкторському бюро в Тарнові на базі власного досвіду, набутого під час проектування та випробування "STALAGMIT-SOPEL". Отримані дані значною мірою змінюють тактико-технічні характеристики виробу, бойову ефективність, а також експлуатаційні витрати.

Розглянуто новий підхід до розв'язку задач керування зенітним артилерійським вогнем, який грунтується на імітації операцій прицілювання, що виконуються системою керування засобів повітряного нападу в апаратурі зенітного артилерійського комплексу. Імітація операцій прицілювання забезпечує ефективну стрільбу по цілях, які здійснюють протизенітний маневр у процесі виходу в точку відкриття вогню із застосуванням некерованих боєприпасів.

Розглянуто основні типи гіпершвидкісних установок, що дозволяють кидати снаряди з високою початковою швидкістю, їх класифікацію та обгрунтування умов використання. Наведено основні конструктивні відмінності легкогазових, електромагнітних та газодинамічних гармат, що можуть розганяти тіло, яке кидають, до швидкості понад 2500 м/с.

Наведено деякі результати проведених у НТЦ АСО досліджень проблеми підвищення точності стрільби зенітної артилерії. На підставі аналізу характеристик точності існуючих засобів і методів визначення даних для стрільби та розрахунку сумарних помилок показано ступінь їх залежності від маси та початкової швидкості снаряда калібру 76 мм і можливість зменшення до рівня, що забезпечує досить високу ймовірність ураження сучасних повітряних цілей. Виходячи з очікуваних значень групових помилок, визначено оптимальні характеристики технічного розсіювання 76-міліметрової автоматичної зенітної гармати.

Наведено відомості про останню модель артилерійської системи 57 мм Mk3 шведської фірми Bofors та асортименту унікальних боєприпасів до неї (за зарубіжними матеріалами).

Розглянуто помилки прицілювання, що виникають під час стрільби в разі використання кільцевого ракурсного прицілу. Наведено кількісні оцінки помилок прицілювання та рекомендації щодо їх зменшення.

Запропоновано відносно просту методику порівняння зразків озброєння, що враховує як тактико-технічні характеристики зразків, так і їх вартість.

Розглянуто питання бронебійної дії сучасних бронебійних оперених підкаліберних снарядів, що застосовуються для стрільби із сучасних танкових і протитанкових гармат. Одержано вираз для визначення бронепробиття, який враховує характеристики снаряда, гармати і перешкоди та дозволяє оперативно оцінювати ефективність конструктивних розв'язків у процесі проектування гармат і боєприпасів до них. Визначено шляхи можливого підвищення могутності бронебійних оперених підкаліберних снарядів.