Наведено результати процесів розчинення та вилуговування соляних порід для оцінки наслідків регульованого затоплення калійних шахт. Досліджено кінетику розчинення полімінеральних порід у воді та розсолах різної мінералізації за лабораторних і натурних умов. Одержано хімічний склад розсолів, який є неагресивним (нейтральним) до соляних порід.

Розглянуто проблеми, що виникають під час експлуатації та ліквідації калійних родовищ, відпрацьованих підземним і відкритим способами, а також під час утилізації розсолів, що з'являються в ході переробки полімінеральних руд, і надлишкових розсолів ліквідованих калійних виробок на прикладі розсолів Домбровського кар'єру Калуш-Голинського родовища калійних солей. Надано стислу характеристику методів утилізації розсолів. Наведено конкретну схему утилізації калійно-магнієвих розсолів за допомогою методу випарювання та розраховано можливий економічний ефект від її впровадження.

Розглянуто проблему, яка виникає у зв'язку з постійно зростаючою кількістю промислових стічних вод різного складу та небезпеки, для яких ще не знайдено оптимальних шляхів знешкодження або переробки. Як один із аспектів її вирішення запропоновано спосіб підземного захоронення у глибокі поглинальні горизонти високомінералізованих, токсичних і небезпечних стічних вод. Наведено всі переваги та можливі недоліки даного способу, запропоновано основні критерії для виділення перспективних пластів-колекторів, у які можна проводити закачування стоків.

Розглянуто питання захисту підземних і поверхневих вод від впливу розсолів затоплених калійних виробок рудника "Калуш" Калуш-Голинського родовища через канали гідродинамічного зв'язку. Надано стислу характеристику ліквідації соляних шахт за допомогою методу регульованого затоплення та розглядають його вплив на довкілля. Систематизовано способи та пристрої для охорони підземних і поверхневих вод від забруднення та територій від підтоплення. Наведено конкретний приклад впровадження природоохоронних заходів шляхом оконтурення ареалу засолення водоносного горизонту навколо вже існуючих і можливих провальних воронок контурною баражною завісою.

Розглянуто екологічні проблеми, що виникають у ході експлуатації та ліквідації калійних родовищ, відпрацьованих підземним і відкритим способом. Наведено основні джерела засолення, причини їх виникнення та їх розвиток у просторі та часі. Розглянуто методи боротьби з надлишковими розсолами на конкретних прикладах, що застосовуються в інших країнах, та можливість їх застосування за умов Прикарпаття. Надано стислу характеристику можливих шляхів запобігання солевому забрудненню грунтів, підземних і поверхневих вод у зонах впливу джерел забруднення.

Зазначено, що геофільтраційна модель прогнозування розповсюдження забруднювальних речовин по каналах гідрохімічного зв'язку вміщує гідродинамічні дослідження, аналіз проб хімічних елементів і сполук, характерних для забруднювальних речовин, за якими оцінюють характер і ступінь забруднення. Вона дозволяє створити узагальнювальну модель міграції забруднювальних речовин у тріщинувато-пористому середовищі з конвективним зносом на одній з меж у висхідному напрямку. На підставі розв'язання одновимірного диференціального рівняння дифузійної міграції складають графіки зміни концентрації забруднювальної речовини у природному підземному потоці за часом та глибиною, за якими з використанням методу екстраполяції прогнозують розповсюдження забруднення.

Проведено аналіз і визначено гідрохімічний та гідродинамічний вплив затоплених калійних шахт на довкілля. Доведено переваги регульованого затоплення для ліквідації соляних шахт шляхом аналізу даних стосовно просідання, зсувів і провалів. Розроблено методику тривимірного прогнозування, математичні моделі та програми для встановлення масштабів і прогнозу розповсюдження забруднення у підземних водах. Обгрунтовано переваги переробки розсолів у порівнянні з закачкою в підземні та скидом у поверхневі води. Удосконалено технологію випаровування розсолів, установлено склад і технологію підготовки калійних відходів для переробки на розробленій випарній установці. Розроблено замкнуту екологічно-безпечну схему переробки відходів.

Розглянуто процеси виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій техногенного характеру в Івано-Франківській області під час експлуатації магістральних нафто-, газо-, продуктопроводів. Подано характеристику, масштаби та наслідки техногенних небезпек нафтогазопроводів Івано-Франківської області, проведено їх класифікацію, наведено основні заходи щодо їх запобігання та ліквідації. Запропоновано основні пріоритети реалізації комплексних цільових програм і заходів розв'язання проблем техногенно-екологічної безпеки області для нафтогазотранспортної промисловості.

Розглянуто процеси виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій природного характеру в Івано-Франківській області. Надано характеристику та описано наслідки небезпек гідрологічного, геологічного та метеорологічного характеру для лінійних нафтогазових об'єктів, проведено їх систематизацію. Відображено тенденції характеру їх змін у часі.

Розглянуто процеси виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій техногенного характеру на об'єктах нафтогазового комплексу на Івано-Франківщині. Надано характеристику, масштаби та наслідки техногенних небезпек об'єктів народного господарства Івано-Франківщини, проведено їх класифікацію та систематизацію. Відображено тенденції характеру їх змін у часі. Запропоновано основні пріоритети реалізації комплексних цільових програм і заходів щодо розв'язання проблем техногенно-екологічної безпеки області.

У вирішенні питання проблеми йодного дефіциту в Україні та методів його подолання важливим є розроблення дієвих засобів для профілактики та лікування йододефіцитних захворювань. Проаналізовано літературні дані з проблеми йодної недостатності та способів, засобів її подолання.