На прикладі Карпатського регіону України розглянута проблема техногенного сульфатного карсту. Комплексно проаналізовані умови і фактори розвитку сульфатного карсту, методи оцінки і прогнозування карстової небезпеки, морфологічні особливості карстових форм, гідрогеологічні умови і їх техногенні зміни, гідрохімічні параметри динаміки карстового процесу та методи протикарстового захисту. В якості еталонної ділянки досліджена територія затопленого Розвадівського кар'єру, в межах якого був оцінений механізм розвитку карстового процесу. Проведені дослідження та аналіз матеріалів попередніх років дозволили виконати районування території за ступенем карстонебезпечності в умовах його техногенної активізації та розробити комплекс оптимальних завдань по інженерно-геологічній оцінці території техногенно активізованого сульфатного карсту. Результати виконаних досліджень доцільно використати для територій техногенно обумовленої активізації карстового процесу з метою вивчення закономірностей його розвитку та розробки заходів по інженерному захисту процесонебезпечних територій. В роботі проаналізовано досвід реалізації методологічних, методичних та інженерних рішень на прикладі Язівського кар'єру сірки у Передкарпатті.

На підставі узагальнення результатів польових камеральних, аналітичних, досліджень у межах науково-дослідних тем і проектів Інституту геологічних наук НАН України та Дослідного підприємства даного інституту, Комісії з гідроекології карсту та спалеогенезу Міжнародного спелеологічного Союзу та кафедри гідрології визначено умови взаємодії термодинамічних розрахунків системи вода - сульфатні породи, здійснено моделювання інтенсивності розчинення гіпсів. Розглянуто вплив карсту на водний стік, а також хімічних речовин у верхній частині басейну Дністра, наведено розрахунок частки підземного стоку, що проходить крізь товщу закарстованих сульфатних порід. Наведено методи вивчення агресивних властивостей природних вод щодо сульфатних порід та активності карстового процесу.

Наведено результати процесів розчинення та вилуговування соляних порід для оцінки наслідків регульованого затоплення калійних шахт. Досліджено кінетику розчинення полімінеральних порід у воді та розсолах різної мінералізації за лабораторних і натурних умов. Одержано хімічний склад розсолів, який є неагресивним (нейтральним) до соляних порід.

Наведено відомості про генезис природного мінералу - бішофіту, його властивості та способи видобування. Проаналізовано особливості використання у виробництві стратегічного металевого магнію, високоякісного оксиду магнію для плавленого периклазу, будівельних матеріалів, одержання магнійфосфатних зв'язок для вогнетривкого бетону. Розглянуто питання застосування бішофіту в галузі охорони здоров'я людини та тварин, зокрема, у виготовленні магніймістких ліків, бальнеологічних та косметичних засобів.

Даны сведения о генезисе природного минерала - бишофита, его свойствах и способах добычи. Проанализированы особенности использования в производстве стратегического металлического магния, высококачественного оксида магния для плавленного периклаза, строительных материалов, получения магнийфосфатных связок для огнеупорного бетона. Рассмотрены вопросы применения бишофита в области охраны здоровья человека и животных, в частности, в изготовлении магнийсодержащих лекарств, бальнеологических и косметических средств.

Розроблено літогенетичну типізацію кам'яної солі, охарактеризовано її п'ять основних літогенетичних типів: діагенетичний, катагенетичний, галотектокінетичний, контактово-метасоматичний, метагенетичний. Визначено основні та другорядні процеси та фактори, що характерні для різних стадій літогенезу соленосних формацій. Відносно розвитку сучасних уявлень теорії літогенезу в літогенезі соленосних формацій розрізняють: регіональний фоновий літогенез занурення з стадіями діа-, ката-, галотектокінезу, регіональний накладений літогенез активізації (динамо- та/або термальної) (стадія регресивного літогенезу та гіпергенезу), локальний накладений літогенез (гідротермальний, гідротермально-метасоматичний, контактово-метасоматичний). Літогенетичні типи кам'яної солі охарактеризовано за їх фізико-механічними функціональними властивостями, що є теоретичним підгрунтям вибору перспективних структур (площ) і ділянок за геолого-геохімічних роботах, що супроводжують розробку родовищ і підземне будівництво у соляних товщах.

Описано результати петрографічних досліджень деформування соляних порід у об'ємному напруженому стані. Встановлено зони та блоки незміненої породи, зони переважного прояву пластичних деформацій та зони течії й площини ковзання. Цим зонам відповідають три частини деформованого цілика, які відрізняються за характером зміни структурно-текстурних властивостей соляних порід. Показано залежність ступеня деформованості прошарків від їх літологічних особливостей.

Визначено причини зародження мікрокристалів сульфату кальцію з ропи калійних родовищ Передкарпаття. З'ясовано, що найважливішою геохімічною передумовою кристалізації мінеральних новоутворень на технічному обладнанні є пересичення у мінералотвірному середовищі. Термодинамічними передумовами кристалізації є переохолодження та перегрівання водного розчину, а також раптове зниження тиску.

Розглянуто концепцію літогенезу соленосних формацій на основі встановлення стадіальних перетворень на різних рівнях організації речовини (формаційному, шаровому, породному, мінеральному, геохімічному), а також обгрунтовано підходи до вирішення проблемних питань залучення соленосних формацій у господарську діяльність. У результаті дослідження та аналізу умов утворення кам'яної солі й визначення основних факторів і процесів, властивих різним стадіям літогенезу соленосних формацій на субформаційному, формаційному рівнях, розроблено літогенетичну типізацію кам'яної солі. Виділено та схарактеризовано її п'ять основних літогенетичних типів: діагенетичний, катагенетичний, галотектокінетичний, контактово-метасоматичний, метагенетичний. Визначено та описано основні й другорядні процеси і фактори, що впливають на різні стадії літогенезу соленосних формацій. Згідно із сучасними уявленнями теорії літогенезу, в соленосних формаціях розрізняють: регіональний фоновий літогенез занурення зі стадіями діа-, ката-, галотектокінезу; регіональний накладений літогенез термодинамічної активізації (стадія регресивного літогенезу та гіпергенезу); локальний накладений літогенез (гідротермальний, гідротермально-метасоматичний, контактово-метасоматичний). Літогенетичні типи кам'яної солі схарактеризовано за їх фізико-механічними та іншими функціональними властивостями, що є теоретичним підгрунтям вибору перспективних структур (площ) і ділянок при геолого-геохімічних роботах, що супроводжують розробку родовищ та підземне будівництво у соляних товщах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.47

Рубрики:

Соляні (сульфатно-галоїдні) породи

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ