Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.101.1-52

Рубрики:

Перитоніти

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В експерименті на собаках обгрунтовано доцільність застосування жовчі як складової розчинів для промивання очеревинної порожнини, а також показано ефективність розробленого методу створення депо антимікробних препаратів у ділянці найбільшого ураження, шляхом локального підведення до неї контейнеру з сорбентом, який мае наведені антибактеріальні властивості. Встановлено широкий спектр антимікробної дії розчинів, які містять жовч, на різні штами мікроорганізмів, що призводить до значного зменшення бактеріального забруднення очеревинної порожнини, а також активної елімінації сорбентом мікроорганізмів та їх токсинів з очеревинної порожнини, що попереджує їх дію на тканини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465-52

Рубрики:

Хірургічна патологія органів брюшної порожнини

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.601.1

Рубрики:

Хірургічне лікування панкреатиту

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.3

Рубрики:

Хірургічна патологія кишечника

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465-4

Рубрики:

Хірургічна патологія органів брюшної порожнини

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: спермальна плазма, кальцій, калій, натрій, жирні кислоти
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*333.11

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз ефективності використання розроблених методів локальної пролонгованої інтраперитонеальної сорбції та тимчасового закриття операційної рани при панкреатогенному перитоніті. Суть методу полягає у підведенні до підшлункової залози та розміщенні між краями операційної рани контейнера із сорбентом з антибактеріальними та антиферментативними властивостями. Розроблені методи перитонео- та вульнеосорбції дають змогу активно елімінувати і знешкоджувати мікроорганізми та токсини.

Проведено порівняльний аналіз властивостей різних кишкових швів, їх здатності забезпечувати гемостаз і фізичну та біологічну герметичність. Обурунтовано доцільність їх використання за конкретних клінічних умов.

Розкрито нові механізми прогресування перитоніту. Запропоновано багатокомпонентний розчин для санації очеревинної порожнини, який протягом тривалого часу суттєво знижує її мікробну забрудненість. Показано можливість поєднання сорбційних і антимікробних властивостей гідрогелю поліметилсилоксану, розроблено способи його інтраперитонеального використання. Запропоновано нові методи локальної та тотальної пролонгованої перитонеосорбції, доведено ефективність їх використання у комплексному лікуванні хворих з розповсюдженими формами перитоніту. Впроваджено нові методи санації інтраперитонеальних відмежованих гнійників, що дозволило покращати результати лікування таких хворих.

Проведено комплексну оцінку ультразвукових ознак локальних ускладнень гострого деструктивного панкреатиту. На основі одержаних результатів розроблено діагностичну ультрасонографічну шкалу, проведено зіставлення її інформативності з клінічними, мікробіологічними та морфологічними параметрами.

Наведено результати порівняльного дослідження особливостей перебігу гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини на тлі супровідної патології у 426 хворих. Показано, що основу патогенетичних та клінічних відмінностей становить синдром взаємного обтяження. Розроблена лікувальна тактика, яка передбачає використання нових методів діагностики, диференційований вибір обсягу заходів на всіх етапах лікування з урахуванням виділених класів поєднаної патології, застосування розроблених методів операційного та післяопераційного лікування дозволили знизити летальність на 24,4 % у хворих на поєднану патологію.

Наведено нові шляхи оптимізації діагностично-лікувального процесу у хворих на панкреатогенний перитоніт завдяки ефективному алгоритмові роботи середнього медичного персоналу приймального відділення. Клінічне впровадження адекватного протоколу лабораторно-інструментального обстеження та чіткого алгоритму дій дає змогу суттєво скоротити тривалість перебування пацієнтів у приймальному відділенні та підвищити якість діагностично-лікувального процесу.

В експерименті вивчено зміни активності панкреатичної ліпази в крові ворітної, нижньої порожнистої та стегнової вен. Встановлено, що перебіг експериментального гострого панкреатиту впродовж перших трьох діб характеризується вираженою активацією панкреатичної ліпази та її системною генералізацією, що створює умови для реалізації дистанційного ліполітичного ушкодження органів і тканин.

Розроблено класифікацію гострого перитоніту, яка дозволяє стандартизувати етапи надання медичної допомоги, оптимізувати вибір лікувальної тактики та поліпшити результати лікування.

Уніфіковано існуючі та розроблено нові підходи до вибору діагностично-лікувальної тактики при абсцесах очеревинної порожнини, що дозволило підвищити ефективність їх лікування. Результати дослідження можуть бути основою для розроблення клінічного протоколу надання медичної допомоги хворим на відмежовані форми перитоніту.

У експерименті на собаках вивчено можливість та доцільність застосування жовчі як складової розчинів для промивання черевної порожнини у разі перитоніту. Встановлено широкий спектр антимікробної дії розчинів, які містять жовч, що призводить до значного зменшення бактеріального забруднення черевної порожнини. Доведено ефективність розробленого методу створення депо антимікробних препаратів у зоні найбільшого ураження, в основі якого лежить локальне підведення до неї сорбенту з наведеними антибактеріальними властивостями, що сприяє активній елімінації мікроорганізмів та їх токсинів з черевної порожнини, попереджає їх дію на тканини.

Вивчено клінічну ефективність застосування нових методів локальної пролонгованої інтраперитонеальної сорбції та тимчасового закриття операційної рани за деструктивного панкреатиту, в основу яких покладено місцеве підведення до підшлункової залози та розміщення між краями операційної рани розробленого контейнера, що містить сорбент з наведеними антибактеріальними та антиферментними властивостями. За результатами досліджень встановлено, що розроблені методи перитонео- та вульнеосорбції дають змогу активно елімінувати та знешкоджувати мікроорганізми та токсини, запобігати їх місцевій дії та генералізації.

На підставі комплексної оцінки ультрасонографічних ознак, характерних для наявності гострого деструктивного панкреатиту та відмежованих інтраперитонеальних гнійників, напрацьовано стандарти проведення ультразвукового обстеження та впроваджено нові підходи до об'єктивної оцінки його результатів. Клінічне застосування напрацьованих комплексних підходів до оцінки результатів ультразвукової діагностики та даних клінічно-лабораторного моніторингу надало змогу підвищити інформативність доопераційної діагностики відмежованих панкреатогенних гнійників черевної порожнини у 88,2 %.

Вивчено особливості клінічного перебігу гострого панкреатиту в осіб із поліморфізмом R122H гена PRSS1. Встановлено, що носійство патологічного Н-алеля сприяє ініціації більш активного автокаталітичного інтрапанкреатичного процесу з розвитком швидкого поширеного гнійно-деструктивного ураження підшлункової залози та прилеглих її тканин, що негативно впливає на кінцеві результати лікування таких осіб.