Проаналізовано клінічний перебіг, особливості діагностики та можливості прогнозування наслідків післяопераційного перитоніту у 287-ми хворих, яким виконали релапаротомію. Вивчено частоту та характер поліорганної недостатності/дисфункції і септичного шоку як перших клінічних проявів у 162-х хворих на розлитий післяопераційний перитоніт і 125-ти хворих з інтраабдомінальними абсцесами. Застосування систем оцінки стану хворого - модифікованої шкали APACHE II і Маннгаймського індексу перитоніту, оптимальних методів діагностики, хірургічної тактики та інтенсивної терапії дозволило зменшити частоту релапаротомій від 3,6 до 1,2 %. Летальність за останні 10 років знизилася від 45,6 до 16,8 %.

Досліджено проблему діагностики й ефективного медикаментозного та хірургічного лікування автоімунного тироїдиту (АТ). Проаналізовано тенденції патоморфозу хірургічних захворювань щитовидної залози, у тому числі АТ, у Прикарпатському ендемічному зобному регіоні. Вивчено особливості гістологічної будови та мікроструктури. Висвітлено маловідомі аспекти патогенезу АТ: імунологічні, гормональні, метаболічні та медіаторні процеси у їх взаємозв'язку. За результатами дослідження сформульовано лікувальну доктрину АТ, у якій обгрунтовано необхідність полікомпонентної медикаментозної терапії. Доведено ефективність малоінвазивного та місцевого лікування. Розроблено диференційовані показання й обсяг хірургічних втручань. Сформульовано принцип і запропоновано критерії моніторингу стану тироїдного залишку в післяопераційному періоді.

Досліджено активність ферментів антиоксидантного захисту: супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, вмісту дієнових кон'югатів та тіобарбітурової кислоти - активних продуктів за умов автоімунного тиреоїдиту та дифузного токсичного зоба. Отримані дані засвідчують зростання активності ферментів антиоксидантного захисту, що корелює зі зниженням вмісту первинних та вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів. Зміни активності ферментів антиоксидантного захисту, лактатдегідрогенази та глюкозо-6-фосфатдегідрогенази є специфічними для зазначених типів захворювання і засвідчують високу інтенсивність роботи системи антиоксидантного захисту.

Activity of enzymes of antioxidant defense (AOD) (superoxide dismutase, catalase, glutathione reductase, glutathione peroxidase), as well as the amount of diene conjugates and thiobarbituric acid-active products was studied in autoimmune thyroiditis and diffuse toxic goiter. The results obtained showed an increase in the activity of AOD enzymes that correlated with a decrease in the content of primary and secondary products of AOD. Character of changes in the activity of AOD enzymes, as well as that of lactate dehydrogenase, glucose-6-phosphate dehydrogenase was specific for each type of disease. It also suggests an intensive functioning of AOD system.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-29

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Питання тактики лікування пацієнтів із різними типами пухлин надниркових залоз, не дивлячись на постійне вдосконалення протягом останніх десятиліть, залишається і сьогодні дискусійним. Мета роботи - провести аналіз результатів діагностики і хірургічного лікування хворих на пухлини надниркових залоз відкритим і ендоскопічним способами. Проаналізовано результати хірургічного лікування 863-х хворих на пухлини надниркових залоз, яких оперували протягом останніх 57-ми років. Вік пацієнтів коливався від 8-ми до 78-ми років, із них - 42 дитини віком від 8-ми до 16-ти років. Завдяки широкому застосуванню комп'ютерної томографії та ультрасонографії високої роздільної здатності в останні роки найчастіше діагностують гормонально неактивні пухлини надниркових залоз, які успішно видаляють лапароскопічно. Серед гормонально активних пухлин переважає феохромоцитома, яку виявлено у 146-ти пацієнтів. Ретельне передопераційне приготування цих хворих із застосуванням б-адреноблокаторів та периопераційною корекцією водно-електролітного балансу надало змогу знизити післяопераційну летальність від 12,7 до 8 %. У 13-ти дітей діагностовано сімейну феохромоцитому. Проведено порівняльну оцінку ефективності хірургічного лікування хворих за "відкритим" лапаротомним і лапароскопічним методом. Висновки: успіх лікування хворих на пухлини надниркових залоз залежить від вибору правильної хірургічної тактики в кожному випадку та співпраці хірурга, анестезіолога та радіолога.

У дослідженні використано флуоресцеїн натрію - хімічну сполуку, синтетичний барвник помаранчевого кольору, що демонструє жовто-зелену флуоресценцію у розчинах. Максимум спектра абсорбції у воді 494 нм, а емісії 521. Даний флуорофор вводився внутрішньовенно з розрахунком 5 мг/кг. Дослідження виконано на 10-ти статевозрілих білих щурах-самцях віком (4,5 - 5,5 міс і масою тіла від 250 до 330 грам) та 5-ти білих кролях (віком 4,5 - 5 міс і масою тіла від 4000 до 5400 грам). Експериментальних тварин було розподілено на 2 серії: першій серії вводився фізіологічний розчин та вивчалася топографічна анатомія біліарного дерева та сечоводів; друга серія - досліджувана група. Перед експериментом тварини голодували. Знеболення проводили з використанням тіопенталу натрію. Експериментальних тварин було фіксовано у положенні на спині, після чого проводився розріз за верхньою серединною лінією. Над операційним полем було зафіксовано лапароскоп (довжина 300 мм, діаметр 10 мм, кут 0 град.), до якого було приєднано камеру та джерело світла від системи інтраопераційної візуалізації (HEV LapVison). Під час ревізії органів черевної порожнини ідентифіковано печінку та біліарне дерево, нирки та сечоводи. Після внутрішньовенного введення флуоресцента в режимі реального часу проводився безперервний відеозапис та трансляція відео на моніторі. Загальний час відеозапису тривав 80 хв. На 16 +- 2 сек спостерігалась флуоресценція паренхіми нирки. Тканина була зеленого кольору з дрібною зернистістю; флуоресценція тривала 20 +- 4 хв. Візуалізація сечоводу починається з 20 +- 2 сек. На 90 +- 10 сек з'явилася чітка візуалізація паренхіми печінки. Флуоресценція жовчних проток залишалась чіткою, тобто вдалось візуалізувати малі та великі гілки біліарного дерева. Флуоресценція спостерігалась протягом всього експерименту 80 хв. Висновки: візуалізація флурофору в HEV light нова техніка, яка показує ефективність за візуалізації: печінки, нирки, сечоводів та біліарного дерева. Екскреція флуоресцеїну жовчю та сечею надає йому високу селективність. При цьому дана методика комерційно дешевша, ніж ідентифікація в ближньому інфрачервоному світлі, так як вартість флуоресцеїну значно менша, ніж індоціаніду зеленого. HEV LapVison показала хороші результати під час дослідження. Вона має в собі блок обробки відео та джерело світла, при цьому адаптована для використання в лапароскопічній хірургії. Враховуючи результати експерименту, можна констатувати, що використання флуоресцеїну з HEV LapVison можливо зможе покращити інтраопераційну навігацію і зменшити кількість ускладнень.

Обстежено 85 хворих з приводу холедохолітіазу на тлі цирозу печінки (ЦП). За класифікацією Child-Pugh, ЦП у стадії компенсації (A) діагностований у 63 (74,1 %) хворих, субкомпенсації (B) - у 18 (21,2 %), декомпенсації (C) - у 4 (4,7 %). Крім обтураційної жовтяниці, у 17 (20 %) хворих виявлений гострий біліарний панкреатит, у 30 (35,3 %) - холангіт, у 15 (17,6 %) - гострий холецистит. За даними кольорової допплерографії відзначене розширення вен у гепатодуоденальній звэ'язці (ГДЗ) та черевній стінці, що слід мати на увазі при плануванні ендоскопічних транспапілярних і лапароскопічних втручань. Запропоновано оригінальну класифікацію розширення вен ГДЗ при ЦП. У 80 (94,1 %) хворих спочатку виконували ендоскопічні транспапілярні втручання, через 2 - 3 доби - лапароскопічну холецистектомію (ЛХЕ), у 66 (77,6 %) - здійснена ЛХЕ. Зменшити частоту інтра- і післяопераційних ускладнень дозволяє прецизійне ультразвукове дослідження (УЗД) з кольоровою допплерографією черевної стінки і гепатобіліодуоденальної зони.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.10-5

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - порівняти клінічні характеристики пацієнтів при хворобі Крона (ХК) за віком, статтю, вираженістю загальних симптомів, тяжкістю перебігу та оперативними втручаннями, у яких виник / не виник колоректальний рак (КРР). Порівняно клінічні характеристики та результати хірургічного лікування 98 пацієнтів з ХК (1-ша група) та 16 пацієнтів (2-га група) у яких виник КРР. Оперативні втручання на тонкій і товстій кишці виконані у 62,3 % пацієнтів при ХК, у тому числі правобічна геміколектомія (у 14,3 %) і тотальна колектомія (в 11,2 %). З хворих 1-ї групи, яким здійснено тотальну колектомію, більшість 63,6 % належали до вікової групи А2, в усіх локалізація процесу L2, 90,9 % з них жінки. У 2-й групі найчастішою операцією була лівобічна геміколектомія (у 50 % хворих), переважали чоловіки вікової групи А3.

Мета роботи - визначити ефективнісь інтраопераційної візуалізації біліарного дерева з використанням флуоресцентної холангіографії (ФХ) і High-energy visible laparoscopy Vision (HEV LapVision) під час лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ). У 25 пацієнтів виконали ЛХЕ. Для проведення ФХ перед операцією пацієнтам внутрішньовенно вводили флуоресцеїн. Для візуалізації флуоресценції під час лапароскопічної інтервенції використовували HEV LapVision. Інтраопераційно у 90 % хворих візуалізовано міхурову протоку (МП) та місце її впадіння в загальну жовчну протоку. У 13 (52 %) пацієнтів анатомія була типовою, у 7 (28 %) спостережено варіабельність анатомії: паралельне розташування МП і загальної печінкової протоки (ЗПП) та низький рівень впадіння МП у гепатикохоледох. Висновки: ФХ - простий метод для інтраопераційної навігації та "критичного погляду на безпеку" під час ЛХЕ. ФХ разом із HEV LapVision є новою хірургічною технікою, яка надає можливість ідентифікувати позапечінкові жовчні протоки. Даний метод можна використовувати як допоміжний під час ЛХЕ, щоб уникнути пошкодження жовчних проток.