Проведено оцінку перинатального ризику, а також вивчення йодного забезпечення у 100-а вагітних, які мали в анамнезі внутрішньоматкову загибель плода та проводили лікування цієї патології: 50-ти жінкам (І підгрупа) проводили лікування базисною терапією, 50 жінок (ІІ підгрупа) лікувались за розробленою методикою комплексної терапії. Ці жінки проживають за умов природного йодного дефициту. Всім їм проводили обстеження вмісту йоду в сечі. У вагітних, які лікувалися базисною терапією, спостерігалися порушення йодного забезпечення, про що свідчать дані загальної медіани йодурії обстежених. Корекція ціх змін з використанням розроблених реабілітаційних заходів з включенням йодних препаратів (йод-активу), ензимотерапії (вобензиму), імуномодулятора (настоянки ехінацеї), а також препаратів, які покращують обмінні процеси в організмі, дозволила покращити стан репродуктивного здоров'я у 64 % жінок.

Проведена оценка перинатального риска, а также изучение йодного обеспечения у 100 беременных, которые имели в анамнезе внутриматочную гибель плода и проводили лечение этой патологии: 50 женщин (І подгруппа) получали базисную терапию, 50 женщин (ІІ подгруппа) лечились по разработанной методике комплексной терапии. Эти женщины проживают в условиях природного йодного дефицита. Всем им проводилось обследование содержания йода в моче. У беременных, которые лечились базисной терапией, отмечалось нарушение йодного обеспечения, о чем свидетельствуют данные общей медианы йодурии обследованных. Коррекция этих изменений с использованием разработанных нами реабилитационных мероприятий с включением йодных препаратов (йод-актива), энзимотерапии (вобензима), иммуномодулятора (настойки эхинацеи), а также препаратов, которые улучшают обменные процессы в организме, позволила улучшить состояние репродуктивного здоровья у 64 % женщин.

Изучены особенности течения преждевременных родов у многорожающих женщин с дальнейшим снижением акушерских и перинатальных потерь. Эти женщины составляют группу высокого риска материнской и перинатальной смертности, в связи с чем данная проблема остается актуальной и сегодня и требует более совершенного изучения и исследования.

Изучены особенности течения экстрагенитальной патологии и осложнения беременности у многорожающих женщин. У этих женщин, по сравнению с перво- и повторнорожающими, чаще всего возникают анемии, гестозы, невынашивание беременности, кровотечения в родах и послеродовом периоде, а родоразрешение их увеличивает риск проведения операций кесарева сечения. Многорожающие женщины составляют группу высокого риска по развитию материнской и перинатальной смертности, в связи с чем эта проблема остается актуальной по сегодняшний день и указывает на необходимость более глубокого ее изучения и исследования.

Проведено дослідження вмісту йоду в 100 вагітних, які багато народжують, і в 30 - першо- та повторно вагітних (контроль). Усі жінки мешкають за умов природного йодного дефіциту. З основної групи 50 жінок одержували лікування за запропонованою методикою (IА підгрупа); інші 50 жінок одержували базисну терапію (IБ підгрупа). Проведена медикаментозна корекція в жінок IА підгрупи дозволила ліквідувати йодну нестачу.

Изучены особенности течения патологии сократительной деятельности матки у многорожающих женщин. Эта проблема остается одной из основных в современном акушерстве и проявляется аномалиями родовой деятельности, маточными кровотечениями и многими другими осложнениями в родах и послеродовом периоде. В связи с этим многорожающие женщины составляют группу высокого риска по развитию материнской и перинатальной смертности, а данная проблема остается актуальной и по сегодняшний день и указывает на необходимость более глубокого ее изучения и разработки новых лечебно-профилактических мероприятий.

Вивчено особливості перебігу прееклампсії в жінок, які багато народжують. У цих жінок, у порівнянні з жінками, які народжують уперше й повторно, частіше виникають тяжкі форми прееклампсії та еклампсії, а розродження їх збільшує ризик проведення операцій кесарева розтину. Тому жінки, які багато народжують, належать до групи високого ризику з материнської та перинатальної смертності. Дана проблема залишається актуальною і на даний час та потребує більш досконалого вивчення і дослідження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.1 + Р716.216.415.1 + Р11(4УКР)026.241.5

Рубрики:

Хвороби ендокринної системи

Вагітність при хворобах ендокринної системи

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше досліджено порівняльні аспекти репродуктивного здоров'я, формування та функціонування системи мати - плацента - плід у вагітних з внутрішньоматковою загибеллю плода в анамнезі за умов природного йодного дефіциту. Уточнено основні фактори, що впливають на внутрішньоматкову загибель плоду в анамнезі та розвиток фетоплацентарної недостатності, акушерської та перинатальної патології за умов природного йодного дефіциту. Встановлено тісний взаємозв'язок між йодним забезпеченням організму та функціональним станом щитовидної залози і фетоплацентарним комплексом у жінок з даною патологією, запропоновано комплексний підхід щодо покращання їх репродуктивної функції. Наведено клініко-патогенетичне обгрунтування комплексного лікування з використанням йод-активу та реабілітаційно-відновлювальних заходів з застосуванням ензимотерапії (вобензиму), імуномодулятора (настойки ехінацеї) та препаратів, що покращують обмінні процеси: "Триовіт", "Хофітол", "Теком". Наведено порівняльну оцінку ефективності проведення лікувально-реабілітаційних заходів зазначеного обсягу.

Розглянуто особливості протікання вагітності та пологів, порівняльні аспекти репродуктивного здоров'я, формування та функціонування системи мати - плацента - плід у жінок, які багато народжують. Встановлено тісний взаємозв'язок між йодним забезпеченням організму та функціональним станом щитовидної залози та фетоплацетарного комплексу у таких жінок. Розглянуто нові аспекти акушерських (невиношування, передчасні пологи, плацентарна недостатність, аномалії пологової діяльності) та перинатальних (інтраамніальне інфікування, затримка внутрішньоутробного розвитку та дистрес плоду) ускладнень у жінок, які багато народжують. Виявлено у них нові особливості лактації, що дозволило встановити частоту та ступінь вираженості гіпогалактії залежно від способу розродження та покращити шляхи її зниження. Показано, що порушення в системі мати - плацента - плід у таких жінок характеризуються дисгормональними та дисметаболічними порушеннями, що починаються з 28-ми тижнів вагітності та виявляються достовірним зниженням вмісту плацентарного лактогену, естріолу, хоріонічного гонадотропіну та пролактину. Обгрунтовано нову поетапну лікувально-профілактичну методику для жінок, які багато народжують з метою зниження у них частоти акушерських і перинатальних ускладнень з використанням медикаментозної та немедикаментозної терапії.

Проведено клініко-лабораторне обстеження 50 вагітних, які багато народжують, та 50 здорових першо- і повторно-вагітних для вивчення у них гормонального стану фетоплацентарного комплексу. У всіх обстежених функціональну активність фетоплацентарного комплексу оцінено за концентрацією в сироватці крові естріолу, прогестерону, кортизолу, плацентарного лактогену та хоріонічного гонадотропіну. Встановлено значну нестабільність гормональної регуляції фетоплацентарного комплексу у вагітних, які багато народжують, що характеризується змінами рівня плацентарних гормонів та подальшим розвитком первинної плацентарної недостатності.

Вивчено клінічні характеристики особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок, які багато народжують. У цих жінок, порівняно з народжуючими вперше та повторно, частіше виникають анемія, гестоз, спостерігаються невиношування, кровотечі різного генезу в пологах, а розродження їх збільшує ризик проведення операції кесарева розтину. Жінки, які багато народжують, належать до групи високого ризику з материнської та перинатальної смертності, тому дана проблема залишається актуальною і на цей час і потребує більш досконалого дослідження.

Вивчено основні аспекти лактації в післяпологовий період у 100 жінок, які багато народжують, у порівнянні з 50 жінками, що народжували вперше або повторно. Як свідчать результати оцінки якісних та кількісних показників грудного молока в жінок, які багато народжують, слід зазначити, що вони характеризуються достовірним зниженням вмісту лактози, лактоферину, церулоплазміну, трансферину, загального білка, казеїну, ліпідів, вітамінів C і E, імуноглобулінів класів A, M і G, а також основних аспектів тривалості лактації після пологів.

Вивчено патологію скоротливої діяльності матки в жінок, які багато народжують, що проявляється аномаліями пологової діяльності, матковими кровотечами та іншими ускладненнями в пологах і в післяпологовий період. Ураховуючи, що жінки, які багато народжують, складають групу високого ризику з материнської та перинатальної смертності, дана проблема залишається актуальною і на цей час та потребує більш досконалого її вивчення і дослідження.

Вивчено клінічну характеристику особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок, які багато народжують. У цих жінок, у порівнянні з жінками, що народжують вперше або повторно, частіше виникають анемії, гестози, невиношування, кровотечі різного генезу в пологах, а розродження їх збільшує ризик проведення операції кесарева розтину. Тому жінки, які багато народжують, належать до групи високого ризику з материнської та перинатальної смертності. Дана проблема залишається актуальною і на цей час та потребує більш досконалого вивчення та дослідження.

Вивчено клінічну характеристику особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок, які багато народжують, після проведеного відповідного лікування. У цих жінок, у порівнянні з першо- і повторнородящими, частіше виникають анемії, гестози, невиношування, кровотечі різного генезу в пологах, а розродження їх збільшує ризик проведення операцій кесарева розтину. У зв'язку з цим, жінки, які багато народжують, складають групу високого ризику щодо материнської та перинатальної смертності. Дана проблема залишається актуальною і до сьогодні та потребує більш досконалого вивчення та дослідження.

Вивчено функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи та фетоплацентарного комплексу у жінок, які багато народжують. У цих жінок, у порівнянні з першо- і повторнонароджуючими, спостерігається порушення функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи та фетоплацентарного комплексу, що призводить до дисбалансу тиреоїдних і статевих гормонів, а також недостатнього йодно-гормонального забезпечення всього материнського організму. У зв'язку з цим жінки, які багато народжують, складають групу високого ризику з материнської та перинатальної смертності. Дана проблема залишається актуальною і до сьогодні та потребує більш досконалого вивчення та дослідження.

Проведено клініко-лабораторне обстеження 80-ти жінок, з яких 50 - вагітні з внутрішньоматковою загибеллю плода (основна група) та 30 здорових вагітних (контрольна група). Всі ці жінки проживають за умов природного йодного дефіциту. В ході дослідження функціональної активності щитоподібної залози в 50-ти жінок з внутрішньоматковою загибеллю плода виявлено гіперплазію щитоподібної залози (у 56 %) та гіпотиреоїдний зоб (у 14 %). У жінок основної групи відзначено гормональний дисбаланс у вигляді зниження вмісту T3, T4 і FT4 у сироватці крові та дисбаланс есенціального мікроелемента йоду.