Ключ. слова: передчасні пологи, сірчанокисла магнезія, ніфедипін
Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.228-52

Рубрики:

Передчасні і запізнілі пологи

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексное обследование иммунного статуса и параметров гемостаза у 48 беременных с угрозой ранних преждевременных родов. Показано, что антифосфолипидный синдром сопровождается гиперкоагуляцией, снижением антитромбина III и протеина С, активизацией факторов внутрисосудистого свертывания. Включение в комплексную терапию ангиопротекторов солкосерила и детралекса позволяет корригировать нарушения гемостаза и благоприятно влиять на исход беременности и родов.

Цель исследования - изучение факторов риска преждевременной самопроизвольной амниотомии при недонашивании беременности. Проведен клинико-статистический анализ 560-ти случаев преждевременных родов. Установлена частота несвоевременного излития околоплодных вод, показана ведущая роль в индукции преждевременных родов. Определены социально-бытовые и медико-биологические факторы риска в прогнозировании неблагоприятного течения беременности и родов.

Указано, что при угрозе ранних преждевременных родов и развития антифосфолипидного синдрома (АФС) в системе гемостаза отмечаются выраженные нарушения: аномальная гиперкоагуляция, снижение протеина C, активация внутрисосудистого свертывания. Показана связь этих нарушений с прогрессированием АФС. Обсуждены прогностические возможности данных исследований.

Представлено результати спостереження за 28 вагітними з високим ризиком передчасних пологів, який діагностовано після 22 тижня вагітності. На тлі одержаних результатів позитивно оцінено практику використання акушерського розвантажувального песарію (дистриб'ютор ТОВ "Синтез", Україна).

Проведено комплексне обстеження імунного статусу і параметрів гемостазу у 48 вагітних із загрозою ранніх передчасних пологів. Виявлено, що антифосфоліпідний синдром супроводжувався гіперкоагуляцією, зниженням рівня антитромбіну III, протеїну-С, інтерлейкіну-3, а також активацією факторів внутрішньосудинного згортання. Показано, що включення до комплексної терапії ангіопротекторів (солкосерилу і детралексу) супроводжувалося корекцією порушень гемостазу, позитивно впливаючи на перебіг вагітності і пологів.

Изучены особенности течения преждевременных родов у многорожающих женщин с дальнейшим снижением акушерских и перинатальных потерь. Эти женщины составляют группу высокого риска материнской и перинатальной смертности, в связи с чем данная проблема остается актуальной и сегодня и требует более совершенного изучения и исследования.

Передчасний допологовий розрив оболонок плода (ПДРОП) залишається провідною причиною передчасних пологів і може негативно впливати на перинатальні наслідки. Проаналізовано особливості акушерського анамнезу, перебігу вагітності та пологів у 623 жінок, які народили передчасно. У 266 (42,7 %) вагітних причиною передчасних пологів був ПДРОП. Перинатальні наслідки порівнювали у 304 дітей, які народились від матерів з ПДРОП, і 407 немовлят від жінок, у яких передчасні пологи розпочались внаслідок інших причин. Сформовані групи немовлят не відрізнялись за масою тіла при народженні і терміном гестації. Діти від матерів з ПДРОП народжувались у кращому стані, рідше вимагали первинної реанімації, переведення у відділення інтенсивної терапії новонароджених і лікування з використанням штучної вентиляції легень. Показники їх смертності були істотно нижчими. Групи новонароджених істотно не відрізнялись за захворюваністю на респіраторний дистрес-синдром і пневмонію. Ані очікувальна, ані активна акушерська тактика у жінок з ПДРОП в терміні гестації 34 - 37 тижнів не мала переваг в контексті поліпшення перинатальних наслідків. Одержані результати свідчать про відсутність негативного впливу ПДРОП на постнатальну адаптацію новонароджених за умови надання адекватної медичної допомоги матері і дитині.

На основании комплексного обследования женщин с невынашиванием беременности установлено, что нарушения спонтанной активности матки на фоне патологии щитовидной железы характеризуются двумя вариантами: повышением активности матки на фоне нормальных маточных циклов и повышением активности матки на фоне дискоординированных маточных циклов и/или комплекса дискоординированных сокращений матки.

Уперше розроблено та впроваджено новий, безпечний для матері та плода, науково обгрунтований спосіб антенатальної ультразвукової діагностики переношеної вагітності, який передбачає візуалізацію за умов ультразвукового дослідження вторинної кулі закостеніння у плечовій кістці плода. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів у вагітних високого акушерського та перинатального ризику з переношування. Розроблено алгоритм ведення вагітних, визначено оптимальні терміни та способи розродження. Доповнено дані та вперше встановлено взаємозв'язок між ступенем переношеності новонароджених і характером гістоморфологічних змін у плацентах за переношеної вагітності. Уперше вивчено психоемоційний стан вагітних і виявлено підвищення ступеня психоемоційної напруги за умов переношування, розроблено способи його корекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.228-5

Рубрики:

Передчасні і запізнілі пологи

Шифр НБУВ: РА324785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості перебігу вагітності, пологів, раннього неонатального періоду новонароджених у 208 жінок з наркотичною залежністю, визначено чинники ризику невиношування даною категорією вагітних. Досліджено психологічні особливості жінок, хворих на наркоманію, встановлено залежність між підвищенням у них рівню реактивної тривожності та передчасним перериванням вагітності. Проведено комплексне дослідження стану системи мати - плацента - плід та виявлено особливості її функціонування у разі вагітності, обтяженій наркоманією. Виявлено, що вживання наркотиків під час вагітності супроводжується активацією симпато-адреналової та гіпофізарно-надниркової систем, що має патогенетичне значення у розвитку загрози переривання вагітності, передчасних пологів, аномалій пологової діяльності (швидких та стрімких пологів). Встановлено раніше невідомі особливості метаболізму оксиду азоту у жінок з наркотичною залежністю та їх роль у розвитку різноманітних гестаційних ускладнень, в тому числі передчасного переривання вагітності. З урахуванням досліджених ключових ланок патогенезу теоретично обгрунтовано підходи до корекції порушень скоротливої активності матки у роділь, хворих на наркоманію, з використанням донора оксиду азоту ериніту та alpha-адреноблокатору піроксану. Розроблено та впроваджено в практику рекомендації щодо ведення передчасних пологів, що дозволило знизити частоту аномалій пологової діяльності та покращити стан внутрішньоутробного плода та новонародженого.

Визначено провідні антенатальні чинники ризику недоношування вагітності, розроблено систему виявлення середньостатистичної вірогідності передчасних пологів. Розглянуто основні ехо- та кардіографічні ознаки можливості недоношування вагітності, запропоновано бальну оцінку ступеня важкості загрози передчасних пологів. Із застосуванням сучасних клініко-статистичних, електрофізіологічних і морфофункціональних методів наведено результати здійснення низки лікувально-профілактичних заходів у разі загрози передчасних пологів. Доведено, що проведення електрорелаксації матки і лазерного опромінення крові під час загрози недоношування вагітності забезпечує ефективне гальмування активності матки, нормалізацію гомеостазу функціональної системи "материнській організм - плід". Розроблено нові підходи щодо прогнозування і терапії передчасних пологів.

Досліджено проблему зниження частоти невиношування, рівня перинатальної патології на базі наукової розробки та впровадження до практики лікувальних закладів диференційованої лікувальної тактики та заходів профілактики загрози передчасних пологів. Проведено порівняльну характеристику клінічних даних й оцінку скоротливої активності матки у динаміці перебігу фізіологічної вагітності та загрози передчасних пологів. З'ясовано особливості формування плацентарної недостатності на тлі патологічної активності матки за умов невиношування. Вивчено стан перекисного окиснення ліпідів на антиоксидантну систему захисту організму, мікроелементне забезпечення організу вагітних з загрозою передчасних пологів. Досліджено стан клітинного та гуморального імунітету та цитокіновий статус за такої загрози. Вивчено морфологічний стан посліду у жінок за невиношування. Базуючись на одержаних даних, запропоновано й обгрунтовано доцільність диференційованої тактики за невиношування шляхом використання синглетно-кисневої терапії та ін'єкцій коензим композитуму на фоні загально прийнятої базової терапії невиношування.

Розвинуто теоретичні основи та наведено нове вирішення науково-прикладного завдання акушерства, розроблено засади для покращання акушерських і перинатальних наслідків у вагітних з загрозою передчасних пологів (ПП) на підставі вивчення адаптаційних реакцій, ВСР і балансу стресорних гормонів. Обстежено 200 вагітних з загрозою ПП. Установлено що у таких вагітних у 59,7 % випадків наявні неспецифічні маркери психоемоційної напруги, що зумовлює розвиток дезадаптаційних процесів. Вагітним з загрозою ПП протягом всього періоду гестації притаманний високий рівень особистої та реактивної тривожності, що свідчить про високий рівень психологічного стресу. Відзначено, що у разі загрози ПП спостерігається зниження частки низькочастотних (LF) і більш суттєве зменшення частки високочастотних хвиль (HF), що свідчить про зниження тонусу симпатичного та парасимпатичного відділу нервової системи та впливу рефлекторного вегетативного рівня регуляції. У переважної більшості вагітних (58,8 %) за наявності загрози ПП знижений рівень екскреції адреналіну та підвищений рівень екскреції норадреналіну у порівнянні з неускладненим перебігом гестаційного процесу. Це свідчить про недостатність вираженості адаптаційних реакцій, за цього активність медіаторної ланки симпато-адреналової системи переважає над активністю її гормональної ланки, що спричиняє активацію скоротливої функції матки та загрозу переривання вагітності. У третини вагітних з загрозою ПП виявлено зниження функції стрес-лімітувальної системи організму, що свідчить про відсутність адаптації та звикання організму до довготривалого впливу стресогенного подразника за надмірної реакції на нього.

Відзначено, що використання фітометаболічного препарату за умов комплексного лікування вагітних з синдромом дезадаптації та загрозою ПП дозволило у 84,8 % вагітних досягнути нормалізації ВСР за основними параметрами, нормалізації показників стрес-реалізуючої та стрес-лімітувальної систем, що мало прояв у екскреції адреналіну та норадреналіну та рівні серотоніну у сироватці крові на рівні неускладненого перебігу вагітності, одержати позитивний клінічний ефект у 9,97 % жінок.

На підставі результатів порівняння мікробіоценозів цервікального каналу в жінок з нормальним перебігом недоношеної вагітності, ускладненої передчасним розривом плодових оболонок (ПРПО), виявлено значні відмінності у їх кількісному та якісному складі. З'ясовано, що у цих жінок цервікальний канал значно заселений аеробними бактеріями, вірусами, простійшими та дріжджовими грибами. В імунопатогенезі ПРПО за недоношеної вагітності виявлено дисбаланс цитокінів, які продукуються активованими Т-хелперами I та II типів: виявлено тенденцію до підвищення продукції інтерлейкіну-2 (ІЛ-2) та значне зниження синтезу цитокінів з супресивними властивостями ІЛ-4 та ІЛ-10, що свідчить про активацію Т-хелперів I типу та пригнічення гуморального типу імунної відповіді, зумовленого активністю Т-хелперів II типу. На підставі даних, одержаних внаслідок дослідження рівня антифосфоліпідних антитіл, зокрема кардіоліпіну, у обстежених не виявлено класичного АФС та встановлено підвищення рівня антикардіоліпінових антитіл класів імуноглобуліну G (IgG) і IgM, що є свідченням напруження імунітету та наявності імунозапальних реакцій. За результатами досліджень показано, що очікувальна тактика ведення вагітності, ускладненої ПРПО, має позитивні переваги у порівнянні з активною тактикою, а саме: сприяє зростанню гестаційного терміну вагітності, дозріванню шийки матки, що зменшує травматизм у пологах у матері та плода, а також частоту розвитку респіраторного дистрес синдрому плода прямо пропорційно тривалості безводного періоду. Не виявлено негативного впливу збільшення його тривалості на частоту гнійно-септичних ускладнень у матері та плода.

Вперше встановлені особливості перебігу переношеної вагітності, запізнілих пологів у жінок та стану здоров'я дітей першого року життя в умовах великого промислового центру. Встановлена залежність перебігу вагітності і пологів від віку, росту, маси тіла матерів. Визначені оптимальні критерії набування маси тіла жінок упродовж вагітності, тривалості безводного періоду і пологів. Встановлена частота переношування вагітності у жінок сільської та міської місцевості. Вперше одержані нові дані патогенезу переношування вагітності: активація системи ПОЛ, порушення обміну простагландинів, зміни вмісту опіатних та неопіатних пептидів, гормонів осі гіпофіз-наднирники. Розроблені індивідуалізовані алгоритми ведення переношеної вагітності, запізнілих пологів і новонароджених. Розроблений 4-х етапний комплекс заходів по зниженню ускладнень вагітності, пологів та захворюваності дітей при переношуванні.

Визначено чинники ризику передчасних пологів (ПП) з застосуванням математичного алгоритму. Побудовано математичну модель прогнозу ПП. Досліджено вплив чинників ризику ПП на рівень гормонів фето-плацентарного комплексу та фетального фібронектину в цервікальних виділеннях. Встановлено кореляційну залежність ПП і рівня гормонів фето-плацентарного комплексу від рівня фетального фібронектину в цервікальних виділеннях. Розроблено комплекс прогнозування ПП, що дозволяє забезпечити точність діагнозу у 94,12 % випадків.

Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у жінок з передчасними пологами в анамензі. На підставі одержаних результатів розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів. Встановлено основні причини, терміни та характер розвитку передчасного переривання вагітності у жінок з недоношуванням в анамнезі. Показано роль порушень мікробіоценозу статевих шляхів і плацентарної недостатності в генезі передчасних пологів. Запропоновано методи контролю за станом мікробіоценозу статевих шляхів і порушень у системі мати - плацента - плід у вагітних з передчасними пологами в анамнезі. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок з передчасними пологами в анамнезі на підставі диференційованого підходу щодо проведення лікувально-профілактичних заходів.