Висвітлюється діяльність видатного громадсько-політичного діяча України В.К.Винниченка в період революційних потрясінь на початку XX ст. Розробка і відстоювання В.Винниченком оригінальної концепції необхідності вирішення соціальних і національних проблем українства в їх нерозривному взаємозв'язку і поєднанні стало одним з лейтмотивів його політичних переконань в передреволюційні роки. Цей період започаткував новий, дуже бурхливий, суперечливий та важливий етап діяльності Володимира Кириловича, в якому ідея національного відродження України, створення власної держави стане домінуючою.

Проведено ретроспективний аналіз 400-т протоколів розтинів дітей віком до одного року, виконаних у Львівському обласному патологоанатомічному бюро за період 2002 - 2004 рр. Вроджені вади розвитку шлунково-кишкового тракту виявлено у 44-х випадках, що становить 11 % від загальної кількості аутопсій. Встановлено, що серед зазначеної патології переважають вроджені вади розвитку тонкої та товстої кишки (77,3 % випадків). Найнесприятливішими були випадки вроджених аномалій кишок у складі множинних вад розвитку, які стали причиною смерті немовлят у 34,1 % випадків. Найчастішими були поєднання вроджених вад розвитку тонкої і товстої кишки з вадами серцево-судинної системи. Деякі зареєстровані множинні вроджені вади можна трактувати як неверифіковані моногенні синдроми (Гольденгара, Гангарта, Меккеля). Ізольовані вади кишок стали причиною смерті дітей віком до 1-го року в 22,7 % випадків. За даними розтинів дітей з вадами тонкої і товстої кишки, хромосомну патологію (синдром Дауна, Патау, Едвардса) виявлено у 20,5 % випадків.

Проведено клінічне обстеження, генеалогічний аналіз та генетичне консультування 14 пробандів та членів їх сімей протягом чотирьох поколінь з найбільш поширеними синдромами спадкового поліпозу товстої кишки - сімейним дифузним поліпозом, синдромами Гарднера та Пейтца - Єгерса. У сім'ях пробандів налічувалось 46 хворих з аналогічною патологією (від 1 до 9 уражених членів сім'ї ). У 13 (28,2 %) хворих із синдромами спадкового поліпозу встановлено вроджені вади розвитку, у 29 (63 %) - злоякісні новоутворення. Частими позакишковими симптомами поліпозу були пухлини м'яких тканин, кісток, лентиго. Рекомендовано у групах високого ризику виникнення синдромів спадкового поліпозу проводити диспансерне спостереження за родичами для раннього виявлення симптомів хвороби та можливих ускладнень цих захворювань у молодому віці.

Проведено комплексне вивчення ціннісного підходу до виховання толерантної особистості майбутнього лікаря, метою якого є розвиток у нього творчого, морального, етичного ставлення до своєї професії шляхом формування необхідних моральних якостей на етапі професійної підготовки у ВНЗ. З’ясовано сутність толерантної культури та охарактеризовано її показники. За методикою М. Рокича «Ціннісні орієнтації» проведено дослідження серед студентів-медиків першого курсу лікувального факультету Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Результати ранжування термінальних та інструментальних цінностей, які висунуто студентами на перше місце і свідчать про їх ціннісне самовизначення, подано у вигляді таблиць. Виокремлено та охарактеризовано критерії визначення рівнів толерантності та критерії її розвитку. Описано використану у ході експрес-опитування методику діагностики різних аспектів толерантної вихованості студентів-медиків: етнічної, соціальної та як риси особистості. У табличному вигляді наведено середні значення індексу толерантності студентів у різних групах.

Проведено комплексное изучение ценностного подхода к воспитанию толерантной личности будущего врача, целью которого является развитие у него творческого, нравственного, этического отношения к своей профессии путем формирования необходимых нравственныхкачеств на этапе профессиональной подготовки в ВУЗ. Выяснена сущность толерантной культуры и охарактеризованы ее показатели. По методике М. Рокича «Ценностные ориентации» проведено исследование среди студентов-медиков первого курса лечебного факультета Винницкого национального медицинского университета им. Н. И. Пирогова. Результаты ранжирования терминальных и инструментальных ценностей, которые выдвинуты студентами на первое место и свидетельствуют об их ценностном самоопределении, представлены в виде таблиц. Выделены и охарактеризованы критерии определения уровней толерантности и критерии ее развития. Описана использованная при экспресс-опросе методика диагностики разных аспектов толерантной воспитанности студентов-медиков: этнической, социальной, как черты личности. В табличном виде представлены средние значения индекса толерантности студентов в разных группах.

The article considers the term “tolerance” from the point of view of value-oriented self-identification of medical students and provides with a brief theoretical review of the scientific literature on the problem. The author identifies starting levelsof tolerant education of students of Higher Medical Educational Institutions.

Проведено клінічне обстеження, генеалогічний і молекулярно-генетичний аналіз пробандів та осіб групи ризику з трьох сімей зі синдромом Пейтца - Єгерса. У пробандів і двох обстежених родичів були підтверджені мутації гена STK11 в екзонах 1, 2, 3 і 4, що призводили до вкорочення білків і втрати кіназної активності. Середній вік маніфестації кишкових симптомів становив 25 (16 - 34) років. Типовими ознаками цього синдрому були конгломерати гамартомних поліпів, а також тонко-тонкокишкові й тонко-товстокишкові інвагінації. Поліпи виявляли в різних відділах шлунково-кишкового тракту: в шлунку, тонкій кишці, жовчному міхурі та в товстій кишці. Меланінова пігментація була важливим позакишковим маркером цього захворювання. У пробандів із гамартомним синдромом спостерігали порушення репродукційної функції, а також природжені аномалії розвитку. У двох близькоспоріднених родичів пробандів діагностували рак тонкої і товстої кишок у молодому віці. Для раннього виявлення онкологічних захворювань пацієнтам зі синдромом Пейтца - Єгерса необхідні регулярне проведення ендоскопічних обстежень із обов'язковим оглядом тонкої кишки, ультразвукове дослідження внутрішніх органів, мамографія, визначення мутацій гена STK11 і консультація генетика для виявлення осіб групи ризику.

З'ясовано сутність поняття "толерантність" в контексті лінгвістичного, філософського, політичного, етичного, соціального, психологічного, медично-біологічного та педагогічного підходів. Визначено структуру, критерії, показники та рівні сформованості толерантності. Доведено, що процес виховання толерантності у студентів медичних ВНЗ має специфічну структуру та розглядається в комплексі когнітивного, мотиваційно-ціннісного, емоційно-емпатійного та комунікативного критеріїв. Наведено змістовну характеристику зазначених критеріїв розвитку толерантності у майбутніх лікарів і подано результати різноаспектного емпіричного дослідження особливостей наявності толерантних властивостей у майбутніх лікарів. Розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови виховання толерантності у студентів медичних ВНЗ і методику їх реалізації, що включає систему методів та організаційних форм навчально-виховної роботи: бесіди, лекції, тренінгові заняття, аналіз проблемних ситуацій, ділові, комунікативні ігри, вправи, а також активні форми творчої взаємодії з викладачами й майбутніми пацієнтами.

Визначено oснoвнi цiннiснi пoзицiї (тенденцiї), хаpактеpнi для сучасної укpаїнськoї мoлoдi, серед яких виокремлено наступні: вiдoбpаження у свiдoмoстi бiльшoстi мoлoдих людей poзшаpування суспiльства, процес цiннiснoгo усвiдoмлення свoєї належнoстi дo певнoї гpупи, щo супpoвoджується фopмуванням свoєpiдних захисних баp’єpiв мiж пpoшаpками i гpупами, закpiплених у стеpеoтипах, пpавилах, симвoлiцi, мiсцях вiдпoчинку. Актуальною тенденцією в аксіологічних установках молоді є зростання усвідомлення мoлoдoю людинoю себе як самoцiннoстi, а також своїх прав. Oсoбливo це стoсується цiннoстi життя та честi, oсoбистoї безпеки; підвищення poлi пpиватних, oсoбистих життєвих цiннoстей (матеpiальна забезпеченiсть, вдалий шлюб, здopoвi дiти, наявнiсть житла, автoмoбiля) за зниження цiннoстей суспiльнo значущих. Стверджено тезу про нівелювання цінності праці як такої в ієрархії цінностей і значимості для молоді цiнності матеpiальнoї забезпеченoстi.

Определены oснoвные ценностные пoзиции (тенденции), хаpактеpные для современной укpаинськoйи мoлoдежи: отображение в сознии большинства мoлoдых людей стратификации общества, процеса ценностного осознания свoей идентификации с определенной группой,чтo сопровождается фopмированием своеобразных защитных баpьеpов между слоями и гpуппами, закрепленных в стереотипах, правилах, симвoлике, местах отдыха. Актуальной тенденцией в аксиологических установках молодежи является рост осознания мoлoдым человеком себя как самоценности, а также своих прав. Oсoбенно это касается ценности жизни и чести, личной безопасности; повышение poли частных, личных жизненных ценнoстей (матеpиальная обеспеченность, удачный брак, здopoвые дети, наличие жилья, автoмoбиля) пpи снижении ценнoсти общественно значимых установок. Утверждается наличие тенденции нивелирования ценности труда как таковой в иерархии ценностей и значимости для молодежи ценностей матеpиальнoй обеспеченности.

The article deals with the students’ value orientations in modern conditions. An attempt consists in analyzing the characteristics of formation of value orientations. It defines the importance of value orientations in the contemporary society, their classification which is determined by the socio-cultural and economic conditions; their influence on the professional development of modern youth.

Мета роботи - дослідити частоту і спектр неоплазій, асоційованих із хворобою Крона, сформувати групу високого ризику виникнення новоутворень та запропонувати способи оперативних втручань. Протягом 2000 - 2015 pp. проведено ретро- і проспективний аналіз медичної документації проктологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні та виявлено 288 пацієнтів з хворобою Крона, з них 168 (58,3 %) чоловіків - 120 (41,7 %) жінок. Вік установлення діагнозу - від 17 до 73 років у чоловіків та від 16 до 76 років - у жінок. У 4,9 % пацієнтів зареєстровано злоякісні новоутворення. Найчастіше (у 4,2 % випадків) діагностували колоректальний рак. Серед хворих на колоректальний рак переважали чоловіки (10:2). Більшість пухлин кишечника, які виникли у пацієнтів із хворобою Крона, мали лівобічну локалізацію. Середня тривалість захворювання, на тлі якого розвинувся колоректальний рак, становила (16,7 +- 4,2) року. У 67,0 % пацієнтів із колоректальними неоплазіями, асоційованими з хворобою Крона, проведено операцію - лівобічну геміколектомію. Із злоякісних новоутворень іншої локалізації при цій хворобі зареєстровано рак шлунка (у 0,7 % випадків) і рак молочної залози та простати (по 0,3 %). Висновки: у групі пацієнтів із хворобою Крона частота виникнення злоякісних новоутворень становила 0,90 випадку на рік. Найчастішим з них був колоректальний рак - 0,75 випадку на рік. Групою високого ризику виникнення колоректального раку при хворобі Крона були пацієнти, середній вік яких становив (63,4 +- 2,8) року, переважно чоловічої статі, з лівобічною локалізацією пухлин і середньою тривалістю захворювання (16,7 +- 4,2) року. Характер оперативних втручань залежав від локалізації пухлин та стадії процесу. Найчастішою операцією була лівобічна геміколектомія з трансверзоректальним анастомозом.

Вивчено інтерфейс програмного керування спектрофотометром ULAB-108UV через порт USB. Доведено можливість перетворення приладу в сканувальний спектрофотометр. Розроблено комп'ютерну програму для автоматизованого вимірювання спектра.

Мета роботи - порівняти клінічні характеристики пацієнтів при хворобі Крона (ХК) за віком, статтю, вираженістю загальних симптомів, тяжкістю перебігу та оперативними втручаннями, у яких виник / не виник колоректальний рак (КРР). Порівняно клінічні характеристики та результати хірургічного лікування 98 пацієнтів з ХК (1-ша група) та 16 пацієнтів (2-га група) у яких виник КРР. Оперативні втручання на тонкій і товстій кишці виконані у 62,3 % пацієнтів при ХК, у тому числі правобічна геміколектомія (у 14,3 %) і тотальна колектомія (в 11,2 %). З хворих 1-ї групи, яким здійснено тотальну колектомію, більшість 63,6 % належали до вікової групи А2, в усіх локалізація процесу L2, 90,9 % з них жінки. У 2-й групі найчастішою операцією була лівобічна геміколектомія (у 50 % хворих), переважали чоловіки вікової групи А3.

Індекс рубрикатора НБУВ: К208-1 с4

Рубрики:

Вплив легувальних елементів і домішок на структуру і властивості металів і сплавів. Теорія легування. Леговані сплави

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відповідно до проаналізованих даних лігування латексними кільцями (ЛЛК) є ефективним методом лікування пацієнтів із гемороєм I та II стадії, у яких базова терапія малоефективна. Хворі, яким було виконано ЛЛК, значно краще відповідали на терапію, ніж хворі після склерозуючої терапії (СТ), та мали значно меншу потребу в повторних втручаннях, ніж після виконання СТ та інфрачервоної коагуляції (ІЧК). ІЧК може бути варіантом вибору у разі кровотечі при геморої I - II стадії, оскільки пов'язана з меншими ступенем болю та частотою ускладнень. За частотою ускладнень ці три амбулаторні процедури є аналогічними. Визначено, що пацієнти, у яких не настає полегшення симптомів після ЛЛК, або з гемороєм III - IV стадії, найімовірніше, потребуватимуть виконання радикальних хірургічних втручань.

Мета дослідження - запропонувати тактику діагностики і хірургічного лікування колоректального раку (КРР), діагностованого під час вагітності та в ранньому лактаційному періоді. За 17-річний період спостереження у проктологічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні було зареєстровано трьох вагітних, у яких виявлено КРР. У однієї жінки діагноз встановили на терміні вагітності 4 - 5 тижнів, у двох інших жінок - на 5-й і 35-й день після пологів, що може вказувати на, ймовірно, не діагностоване злоякісне новоутворення до настання вагітності. Таким чином, хірургічне лікування є умовно ризикованим як для збереження вагітності, так і для плода. Необхідним є надання повної інформації пацієнткам стосовно ризику прогресування новоутворення для негайного початку комбінованого лікування. Рішення про переривання вагітності після отримання інформації від хірурга є особистим для кожної жінки. Залежно від цього визначається тактика подальшого лікування. Лікування КРР у вагітних індивідуальне, залежить від того, чи після отримання об'єктивної інформації стосовно захворювання жінка наполягає на збереженні вагітності.

Вперше встановлено, що у жінок із хворобою Крона (ХК), носіїв мутації 1007fs гена NOD2, середній вік встановлення діагнозу є істотно меншим, порівняно з жінками, у яких цієї мутації не було виявлено. Науково доведено, що носії поліморфного варіанту Taq1 гена VDR у гомозиготному стані мали значущо менший вік встановлення діагнозу хвороби порівняно з гетерозиготними носіями або ж без мутації і всі потребували операційних втручань із приводу цієї хвороби. Вперше виявлено зв'язок мутацій (P268S і G908W) гена NOD2 з перебігом гранульоматозного коліту, асоційованого з синдромом Германського - Пудлака 4-го підтипу. Вперше встановлено, що пацієнти з ХК, у яких розвинувся колоректальний рак (КРР) і рак шлунка, не були носіями мутації 1007fs, а 16,7 % пацієнтів, у яких розвинувся КРР, мали мутацію R702W гена NOD2 у гетерозиготному стані. Науково обґрунтовано, що серед супутньої патології у пацієнтів із ХК, асоційованою з КРР, порівняно з хворими, у яких не розвинувся рак, діагностовано істотно вищу частоту захворювань нирок, а шкіри - лише в пацієнтів без злоякісних новоутворень. Вперше застосовано спосіб переміщення хімусу по роздільній ентеростомі у пацієнтів із ХК для мінімалізації втрат тонкокишкового вмісту, уникнення ускладнень і для поліпшення якості життя. Доповнено наукові світові літературні дані стосовно епідеміології неоплазій при ХК: злоякісні новоутворення, асоційовані з хворобою у пацієнтів Львова й області зареєстровано у 6,5 % осіб (0,9 випадків / рік), із них у 5,8 % осіб переважав КРР (0,8 випадків / рік). Доповнено наукові літературні дані стосовно зв'язку С-реактивного білка у пацієнтів із ХК з локалізацією запального процесу і встановлено істотно вищий рівень цього показника при комбінованому запальному ураженні товстої і тонкої кишок (L3) та товстої кишки (L2) порівняно з термінальним ілеїтом (L1). Науково обґрунтовано формування груп ризику розвитку злоякісних новоутворень із урахуванням статі та виділено 7 значущих чинників ризику розвитку КРР для чоловіків і 5 - для жінок, з яких 5 є спільними для осіб обох статей. Вперше встановлено значущо вищу частоту розвитку злоякісних новоутворень у чоловіків із ХК порівняно з жінками.