Індекс рубрикатора НБУВ: Ч481.352.25

Рубрики:

Виховання культури поведінки. Виховання поваги до особистості. Комунікативна культура <вища освіта>

Шифр НБУВ: Ж69446 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено результати дослідження теоретичних і методичних засад формування культуротворчості студентів університету. Розглянуто культуротворчість як педагогічну категорію, проаналізовано в зазначеному контексті стан освітньої практики, сформульовано та розроблено понятійно-категоріальний апарат з даної проблеми. Розкрито зміст, методи, форми, структуру та функції педагогічної системи формування культуротворчості студентів.

Освещены результаты исследования теоретических и методических основ формирования культуротворчества студентов университета. Рассмотрено культуротворчество как педагогическая категория, проанализировано в указанном контексте состояние образовательной практики, сформулирован и разработан понятийно-категориальных аппарат по данной проблеме. Раскрыты содержание, методы, формы, структура и функции педагогической системы формирования культуротворчества студентов.

Розглянуто теоретико-методологічні аспекти виховання культури вчинку у студентської молоді за умов позааудиторної роботи вищого навчального закладу. Розкрито суть і якісну характеристику понять "культура вчинку" та "образ гуманної людини". Розглянуто загальні засади педагогічного процесу, що здійснюється з метою виховання культури вчинку та формування образу гуманної людини. Розроблено програму та комплексну методику виховання культури вчинку, здійснено її практичне впровадження до позааудиторної роботи. Розроблено рекомендації викладачам-кураторам академічних груп щодо виховання культури вчинку у студентської молоді.

На підставі аналізу теоретичних джерел розглянуто суть конфлікту, його структуру та динаміку вирішення. Розкрито суть конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника, її зміст і структуру. Структурними компонентами конфліктологічної культури є пізнавально-інтелектуальний, аналітико-рефлексійний, мотиваційний, емоційний і практичний. Обгрунтовано, що процес формування даної культури забезпечуєтья шляхом реалізації виділених педагогічних умов: формування особистісного смислу навчання на базі розвитку професійних мотивів фахового спілкування у сфері машинобудування; включення у ситуацію вибору з метою коригування прийняття рішень і організації цілеспрямованої фахової поведінки; організація толерантного педагогічного середовища для успішного моделювання професійно адекватної взаємодії суб'єктів машинобудівельної діяльності. Обгрунтовано показники та критерії сформованості конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника (готовності до здійснення професійної діяльності у конфліктогенному професійному середовищі). На підставі результатів проведених експериментальних досліджень доведено ефективність реалізованих педагогічних умов.

Досліджено теоретичні та методологічні засади формування культуротворчості студентів університетів. На підставі узагальнення тенденцій становлення нової виробничої парадигми розроблено модель культуротворчої праці. Створено концепцію формування культуротворчості студентів університетів як теоретичну основу підвищення ефективності фахової підготовки. Розроблено педагогічну теорію формування культуротворчості студентів університетів, зокрема обгрунтовано універсальну поведінкову модель фахівця за умов продукування нового як звичної форми професійної діяльності. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну систему формування культуротворчості студентів університетів як сукупність упорядкованих дій, що врівноважують соціокультурні процеси в системі соціокультурна цінність - культуротворець.

Розроблено та науково обгрунтовано концепцію формування особистості студентів суб'єктами соціокультурної діяльності як теоретичну основу визначення формату сучасних відносин з Іншим, ціннісного виміру вищої освіти, напряму особистісного розвитку студентів. Визначено принципи такого формування та розроблено модель педагогічного впливу на підвищення сформованості особистості студентів суб'єктами соціокультурної діяльності як методичну основу (пере)осмислення особистістю сенсу повсякденної активності. Висвітлено підготовку, організацію та логіку проведення експериментальної роботи з формування особистості студентів суб'єктами соціокультурної діяльності. Досліджено ефективність запровадження способів реконструкції повсякденної життєдіяльності особистості.

Вивчено інноваційну культуру майбутніх фахівців банківської справи. Визначено соціокультурні передумови формування, функції та основні структурні компоненти інноваційної культури студентів, з використанням яких розроблено систему формування та розвитку цього особистісного утворення. Виокремлено критерії та показники виміру рівнів сформованості та методику діагностування інноваційної культури майбутніх банківських фахівців. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено комплекс педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування інноваційної культури студентів (системний підхід до науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу у ВНЗ, який дозволяє розкрити суть інноваційної культури; сприяння розвитку мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до нового як підгрунтя їх потреби у самовдосконаленні; забезпечення спрямованості навчально-виховного процесу на підвищення рівня загальної культури особистості). Розроблено й апробовано методику формування інноваційної культури майбутніх фахівців банківської справи. Наголошено на доцільності системної реалізації методики в усіх видах діяльності студентів (навчальній, позанавчальній і саморозвитку).

Розглянуто актуальні питання культури поведінки та мовного спілкування у вищій школі. Розкрито сутність таких понять, як мовний і службовий етикет. Проаналізовано стандартні етикетні ситуації у ВНЗ. Увагу приділено мовно-етикетним формулам звертання та побажання, особливостям вибору мовних одиниць і граматичних форм у спілкуванні.

Рассмотрены актуальные вопросы культуры поведения и языкового общения в высшей школе. Раскрыта сущность таких понятий, как речевой и служебный этикет. Проанализированы стандартные этикетные ситуации в ВУЗ. Уделено внимание языково-этикетным формулам обращения и пожелания, особенностям выбора языковых единиц и грамматических форм в общении.

Запропоновано програму оптимізації партнерської взаємодії студентів як суб'єктів професійного навчання. Розглянуто поняття про взаємодію, характеристику способів взаємодії людей в діяльності та спілкуванні. Розкрито сутність і структуру партнерської взаємодії, її місце в педагогічному просторі. Висвітлено основні стратегії реалізації партнерської моделі відносин в процесі вирішення педагогічних конфліктів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч481.352.25

Рубрики:

Виховання культури поведінки. Виховання поваги до особистості. Комунікативна культура <вища освіта>

Шифр НБУВ: Ж69446 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано проблеми й охарактеризовані сучасні підходи до побудови навчально-виховного процесу у ВНЗ економічного профілю. Виявлено стан сформованості комунікативної культури студентів, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування комунікативної культури студентів, висвітлено зміст, організацію навчального процесу та виховної діяльності з формування у студентів комунікативної культури, проведено аналіз результатів дослідження. Уточнено поняття "комунікативна культура", визначено структурні компоненти, критерії, показники вимірювання та рівні її сформованості у студентів ВНЗ економічного профілю. Теоретично обгрунтовано й апробовано експериментальну модель формування комунікативної культури у студентів. Розроблено педагогічні умови, що забезпечили ефективність формування комунікативної культури студентів в навчально-виховному процесі ВНЗ економічного профілю і виступали дієвим способом перевірки доцільності та необхідності змісту, форм та методів дослідження. Експериментально доведено, що обгрунтовані педагогічні умови сприяють формуванню комунікативної культури студентів в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів економічного профілю.

Розглянуто проблему гуманізації процесу формування культури професійного спілкування. Проаналізовано шляхи формування культури професійного спілкування.

Проаналізовано результати діагностики особової культури студентів як показника їх готовності до майбутньої соціально-культурної діяльності. Високий рівень особової культури майбутніх фахівців соціально-культурної сфери діяльності розглянуто як чинник їх успішності і конкурентоспроможності.

Розкрито проблему формування демократичної культури особистості студента у навчально-виховному процесі університету та проаналізовано питання з формування особистісної толерантності студента як змістовної характеристики у структурі демократичної структури особистості.

Розглянуто виховні моменти у разі використання тестових технологій. Професійно та лінгвістично грамотні тести формують наукове мислення, взаємний аналіз студентами самостійної роботи сприяє вихованню культури та толерантності в процесі спілкування, а педагогічний такт і коректність викладача під час підведення підсумків тестування створює атмосферу успіху, що є стимулом для пізнавальної діяльності студентів.

Розглянуто проблему корпоративної культури студентів університету. Визначено роль куратора академічної групи у формуванні корпоративної культури студентів.

Висвітлено сутність педагогічних умов формування цінностей ненасилля у студентів: застосування керованої рефлексії у процесі організації роботи зі студентами, організація методичних лекторіїв і тренінгів з кураторами. Особливу увагу приділено розвитку соціального інтелекту засобами написання творчих робіт у формі казки у процесі організації навчально-виховної роботи зі студентами.

Раскрыта сущность педагогических условий формирования ценностей ненасилия у студентов: применение управляемой рефлексии при организации работы со студентами, организация методических лекториев и тренингов с кураторами. Особое внимание уделено развитию социального интеллекта средствами написания творческих работ в форме сказки при организации учебно-воспитательной работы со студентами.

At the article the essence of pedagogical conditions of formation values of non-violence among students is opened: application of an operated reflexion at the organisation of work with students; the organisation of methodical lecture halls and trainings with curators. A special attention is given to the development of social intelligence by means of a writing creative works in the form of a fairy tale at the organization of teaching and educational works with students.

Розглянуто питання визначення та аналізу критеріїв і показників міжособистісної толерантності студентів. Розкрито сутність поняття "міжособистісна толерантність". Зазначено, що проблема формування толерантності у міжособистісних взаєминах студентів ВНЗ заслуговує на особливу увагу, адже рівень її сформованості впливає на результативність професійної діяльності молодої людини. Проаналізовано різні підходи педагогів і психологів до визначення її критеріїв. Запропоновано критеріальну базу міжособистісної толерантності, розробленої на підставі розуміння її структури. Охарактеризовано такі її компоненти як: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, емоційно-вольовий та поведінковий. Наголошено на необхідності застосування чітко розробленої критеріальної бази у навчально-виховному процесі ВНЗ.

Рассмотрены вопросы определения и анализа критериев и показателей межличностной толерантности студентов. Раскрыта сущность понятия "межличностная толерантность". Отмечено, что проблема формирования толерантности в межличностных отношениях студентов ВУЗ заслуживает особого внимания, ведь уровень ее сформированности влияет на результативность профессиональной деятельности молодого человека. Проанализированы различные подходы педагогов и психологов к определению ее критериев. Предложена критериальная база межличностной толерантности, разработанная на основе понимания ее структуры. Охарактеризованы такие ее компоненты как: мотивационно-ценностный, когнитивный, эмоционально-волевой и поведенческий. Отмечена необходимость применения четко разработанной критериальной базы в учебно-воспитательном процессе ВУЗ.

The article reveals the meaning of the concept „interpersonal tolerance”, defines and analyzes its criteria and indicators. The necessity of use the clearly developed criterial basis into the educational process of a higher educational establishment is emphasized

Звернено увагу на стан складних питань навчання і виховання студентської молоді, визначення характеристик особистості, що впливають на ефективність співпраці в системі "викладач - студент - студентська група", рівень впливу на її формування педагога.

Обращено внимание на состояние сложных вопросов обучения и воспитание студенческой молодежи, определение характеристик личности, которые влияют на эффективность сотрудничества в системе "преподаватель - студент - студенческая группа", уровень влияния на ее формирование педагога.

The article deals with complex issues of teaching and education of students as well as defining personal features that influence the cooperation efficiency in the system лteacherЦstudentЦstudent group», and its influence on the formation of a teacher.

Висвітлено проблему інтеракції зокрема, в контексті культуротворчого формування студентів зокрема. Розглянуто й охарактеризовано сутність та структуру інтеракції.