Цукровий діабет (ЦД) поширений у всіх країнах світу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, в наш час на планеті налічується понад 415 млн хворих на ЦД і їх число прогресивно зростає. Така ж тенденція характерна і для України, де на сьогодні налічується понад 1,3 млн хворих. З огляду на хронічний невиліковний перебіг ЦД і збільшення середньої тривалості життя пацієнтів актуальними є дослідження, спрямовані на вивчення стану різних органів і систем, зокрема статевої функції у чоловіків. За останні роки досягнуто значних успіхів у розумінні діагностики та ефективного лікування статевої дисфункції. Однак розлади статевої функції за ЦД, що значно знижують якість життя пацієнтів, залишаються тривалий час не виявленими внаслідок того, що пацієнти часто не скаржаться на порушення статевої функції. Слід зазначити, що навіть думки про ці розлади погіршують психічний стан хворих, а це призводить до погіршення вуглеводного обміну. Отже, активне виявлення та вивчення характеру еректильної дисфункції у хворих на ЦД надасть змогу не тільки аргументовано вибирати методи лікування, що буде сприяти підвищенню якості їх життя, але й більш раціонально проводити профілактику розвитку інших нейрогенних і судинних ускладнень основного захворювання. Не менш важливою є організація надання медичної допомоги чоловікам з порушеннями статевої функції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-52

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Поєднання патології щитоподібної залози (ЩЗ) з віковим андрогенним дефіцитом у чоловіків сприяє зниженню сексуальної і репродуктивної функцій, погіршенню якості життя. Мета дослідження - виявити особливості взаємозв'язків між зниженою функцією ЩЗ та андрогенним дефіцитом у чоловіків в першому і другому періодах зрілого віку. Під спостереженням перебувало 60 чоловіків із первинним гіпотиреозом віком від 21 до 60 років. Набір чоловіків для обстеження проводили у процесі амбулаторного прийому та стаціонарного лікування в ендокринологічному відділенні Університетської лікарні м. Тернопіль. У чоловіків першого періоду зрілого віку частота гіпогонадизму становила 22,2 %, у тому числі у чоловіків без гіпотиреозу - 8 %, а з гіпотиреозом - 40 %. У чоловіків з гіпотиреозом частота андрогенного дефіциту і його клінічних ознак була в 5 разів вище, ніж у чоловіків без гіпотиреозу. Наявність гіпотиреозу у чоловіків другого періоду зрілого віку в 70 % випадків асоційована з андрогенним дефіцитом, але у порівнянні з чоловіками першого періоду зрілого віку в другому періоді більшою мірою виражені клінічні ознаки андрогенного дефіциту. Висновки: наявність гіпотиреозу стирає вікові відмінності у вмісті загального і вільного тестостерону в крові чоловіків; у чоловіків першого періоду зрілого віку найбільш виражений негативний вплив на рівень тестостерону справляє рівень тиреотропного гормона.

Роль андрогенного дефіциту в чоловіків як чинника патогенезу багатьох соматичних захворювань не викликає сумнівів. Взаємодія тиреоїдних і статевих гормонів за гіпотиреозу у чоловіків дотепер залишається предметом дискусій. Мета роботи - оцінка андрогенного статусу в чоловіків із первинним гіпотиреозом залежно від його тривалості та стану компенсації. Під спостереженням перебувало 45 чоловіків із первинним гіпотиреозом віком від 35 до 60 років. Набір чоловіків для обстеження проводили у процесі амбулаторного прийому та стаціонарного лікування в ендокринологічному відділенні Університетської лікарні м. Тернопіль. Знижений уміст загального тестостерону (зТ) виявлено у 42,2 % обстежених із гіпотиреозом. При цьому у 17,8 % пацієнтів рівень зТ у крові був нижчим 8,0 нмоль/л, а в 11 (24,4 %) чоловіків показник перебував у межах від 8,0 до 12,0 нмоль/л. За результатами визначення вмісту вільного тестостерону частота лабораторного гіпогонадизму в чоловіків, хворих на гіпотиреоз, виявилася вищою, ніж за результатами визначення зТ. Ступінь компенсації гіпотиреозу вірогідно не впливав на середні рівні гонадотропних і статевих гормонів. Висновки: рівні глобуліну, що зв'язує статеві гормони, були вірогідно зниженими у 46,7 % хворих на гіпотиреоз у порівнянні з показниками контрольної групи. Середні рівні естрадіолу в обстежених хворих вірогідно не відрізнялися від середніх показників чоловіків контрольної групи. Одержані дані можуть свідчити про поєднане ураження центральної та периферичної ланок гіпофізарно-гонадної системи у чоловіків із гіпотиреозом.

Результати сучасних досліджень вказують на роль тиреоїдних гормонів, метаболічного дисбалансу, психічного стресу в підтриманні загального й гормонального гомеостазу організму. У той же час взаємодія тиреоїдних і статевих гормонів при гіпотиреозі в чоловіків залишається предметом дискусій. Мета роботи - вивчити частоту клінічних і лабораторних ознак андрогенного дефіциту, а також вплив недостатнього рівня тиреоїдних гормонів на андрогенну функцію в чоловіків із гіпотиреозом. Під спостереженням перебувало 55 чоловіків із первинним гіпотиреозом віком від 36 до 60 років, а також 25 практично здорових чоловіків. У хворих на гіпотиреоз спостерігалося вірогідне зниження вмісту глобуліну, що зв'язує статеві гормони (ГЗСГ), загального тестостерону, а також вільного й біодоступного тестостерону порівняно зі здоровими чоловіками. У хворих на гіпотиреоз сироваткова концентрація вільного тироксину позитивно корелює із ГЗСГ. Виявлені негативні кореляції середнього ступеня вираженості між ГЗСГ і вільним і біодоступним тестостероном.Висновки: у чоловіків середнього віку з гіпотиреозом рекомендується визначення вмісту андрогенів в крові для виявлення синдрому андрогенного дефіциту.

Мета роботи - вивчити ефективність застосування фітоциліндрів профілактичних з ліпофільним комплексом плодів шипшини та екстрактом ромашки (НВ ТОВ "Житомирбіопродукт" у дітей з анальними тріщинами та запорами. Проведено комплексне обстеження та лікування 42 дітей з анальними тріщинами та запорами. До першої групи увійшли 20 (47,6 %) дітей, які одержували фітоциліндри профілактичні з ліпофільним комплексом плодів шипшини та екстрактом ромашки протягом 10 днів щоденно у вигляді ректальних свічок по 1 - 2 рази в день. До другої групи увійшли 22 (52,4 %) дітей, які одержували стандартне лікування за протоколом. Лікування анальних тріщин та запорів у дітей з використанням фітоциліндрів профілактичних з ліпофільним комплексом плодів шипшини та екстрактом ромашки (НВ ТОВ "Житомирбіопродукт") має виразніший ефект, ніж застосування лише базової терапії. Це обгрунтовує доцільність їх використання у дітей з даною патологією.

Мета дослідження - провести кількісний та якісний аналіз травматизму у дітей за даними Тернопільської обласної дитячої лікарні, виявити закономірності травматизму дитячого населення. Вивчено дані, одержані під час дослідження 7964 дітей різного віку, які звернулися по медичну допомогу в травмпункт Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні, за 2017 р. та I квартал 2018 р. Виявлено чітку сезонну залежність травматизму, найбільша кількість пошкоджень припадає на теплу пору року. Понад 90 % випадків травматизму припадає на побутовий і вуличний. Найчастіше травмуються хлопчики віком від 7 до 14 років - мешканці міст. Домінують переломи верхніх та нижніх кінцівок.

Актуальною на сьогодні залишається проблема ранньої діагностики поєднаних ендокринопатій, таких як цукровий діабет (ЦД) 1-го типу, автоімунне ураження щитоподібної залози (ЩД), надниркових залоз на тлі інших автоімунних патологій. Одним із проявів такого поєднання нозологій є автоімунний полігландулярний синдром (АПС), що характеризується послідовним або одночасним дефіцитом функцій декількох ендокринних залоз і включає широкий спектр автоімунних порушень не тільки ендокринної системи. Ризик розвитку АПС у пацієнтів, які мешкають на йододефіцитних територіях, зростає у декілька разів, що потребує більш ретельного обстеження та уваги. Мета роботи - вивчення особливостей перебігу та частоти клінічних проявів АПС IIIА типу у жителів йододефіцитного Тернопільського регіону. Обстежено 184 жінки із АПС IIIА типу, які проживають на йододефіцитних територіях Тернопільщини. Вік обстежених становив від 19 до 74 років. В обстежених у Тернопільській університетській лікарні 73,14 % пацієнтів маніфестація АПС IIIА типу починалася із ЦД 1-го типу. Патологію ЩЗ було діагностовано через 5 - 8 років після виявлення ЦД. Функціональні розлади патології ЩЗ проявлялися гіпотиреозом у 31,77 %, еутиреозом - у 48,96 % та гіпертиреозом - у 19,27 %. Компенсація ЦД досягалася важче у хворих із патологією щитоподібної залози з її функціональною недостатністю. Середні титри антитіл до тиреоїдної пероксидази (ТПО) становили 382,46 МО/мл. Максимальний показник антитіл до ТПО дорівнював 873,12 МО/мл. Встановлено, що у хворих із вищим показником антитіл до ТПО складніше було досягнути компенсації ЦД. Висновки: всіх пацієнтів із ЦД 1-го типу в йододефіцитному регіоні доцільно обстежувати на наявність ознак ураження ЩЗ і АПС IIIА типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.23 + Р251.254.24

Рубрики:

Гіпотиреози

Регенерація кісткової і хрящової тканини

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу приділено ендокринології, пульмонології, гастроентерології та гематології. Відображено сучасні підходи до діагностики та лікування основних нозологій з урахуванням принципів доказової медицини та найсучасніших світових рекомендацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.83 + Р415.120.23

Рубрики:

Авітаміноз "Д"

Гіпотиреози

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проблема безпліддя є актуальною та має глобальний характер. За даними державної статистики, в Україні у 2016 р. було зареєстровано 38 998 випадків жіночого безпліддя. За період з 2006 до 2015 рр. кількість розпочатих лікувальних циклів за методами допоміжних репродуктивних технологій збільшилась у 3,5 разу. Попри стрімкий розвиток репродуктології в Україні та світі, залишаються нез'ясованими багато питань щодо механізмів, які забезпечують настання вагітності у програмах допоміжних репродуктивних технологій. В Україні близько 25 % жінок репродуктивного віку мають патологію щитоподібної залози (ЩЗ), яка впливає на стан нейроендокринної та імунної систем, котрі відіграють провідну роль у патогенезі безпліддя та ефективності застосування допоміжних репродуктивних технологій. Існує тісний взаємозв'язок між гормонами ЩЗ та дією і секрецією стероїдів, яка необхідна для нормальної роботи яєчників, а отже, фертильності. Таким чином, механізм впливу патології ЩЗ на менструальну і репродуктивну функції жінки є багатогранним. Показники поширеності та захворюваності на тиреоїдну патологію відрізняються в різних регіонах країни залежно від впливу чинників довкілля та їх комбінації. Одним із чинників є дефіцит йоду. В багатьох країнах дефіцит йоду є важливою медико-соціальною проблемою. Найчастішим наслідком йодного дефіциту на етапі планування вагітності є субклінічний гіпотиреоз. Тому вивчення особливостей перебігу субклінічного гіпотиреозу на етапі планування вагітності та із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій у йододефіцитному регіоні є актуальною проблемою. Представлено аналіз публікацій баз даних PubMed і Medline за останні десятиліття.

Спосіб життя людини істотно впливає на її здоров'я та репродуктивні функції. Наявність гіпотиреозу негативно відображається на самопочутті, активності й репродуктивному статусі. Мета дослідження - оцінити гормональний статус, метаболічні й антропометричні показники в чоловіків активного репродуктивного віку з первинним гіпотиреозом. Проведений порівняльний аналіз гормональних, антропометричних і метаболічних показників у 60 чоловіків з гіпотиреозом (основна група) і 25 чоловіків без гіпотиреозу й інших хронічних соматичних захворювань (контрольна група). Середній вік випробовуваних осіб становив 42 року. У чоловіків з гіпотиреозом рівень тестостерону у крові виявився вірогідно нижчим порівняно з чоловіками контрольної групи. При цьому вміст тестостерону в групі осіб з гіпотиреозом не досягав нижньої межі нормальних значень (12 нмоль/л), і, отже, андрогенний дефіцит був виражений у відносно помірній формі. Результати дослідження вказують на вірогідне підвищення рівня фолікулостимулюючого гормону у хворих на гіпотиреоз порівняно з чоловіками контрольної групи. Водночас вміст лютеїнізуючого гормону, естрадіолу і кортизолу в чоловіків з гіпотиреозом не відрізнявся від аналогічних показників контрольної групи. Висновки: у чоловіків з гіпотиреозом встановлені зміни гормонального статусу, що проявляються зниженням вмісту тестостерону та підвищенням рівня фолікулостимулюючого гормону у крові. При цьому не встановлено вплив гіпотиреозу на рівень інших гормонів у крові (лютеїнізуючого, естрадіолу, кортизолу). Гіпотиреоз у чоловіків супроводжується змінами ліпідного обміну (підвищенням у крові вмісту загального холестерину і холестерину ліпопротеїнів низької щільності).