Посібник присвячено вивченню основних законів формування та розвитку природи Землі, структури, складу і динаміки її головних компонентів (атмосфери, гідросфери, літосфери, біосфери), ролі природного середовища у житті людства та трансформації природи під впливом антропогенної діяльності. Наведено порівняльні характеристики природи України. Розглянуто шляхи придбання деяких практичних вмінь та навичок, необхідних для проведення конкретних геоекологічних досліджень.

Розглянуто особливості формування і розміщення основних природних ресурсів України як одного з важливих факторів взаємодії у системі "людина - природа". Наведено основні поняття еколого-економічної оцінки природних ресурсів, а також багатий картографічний матеріал і розширений факторний аналіз формування окремих компонентів природного середовища, його трансформації під впливом господарської діяльності людини.

Узагальнено класифікацію архітектурних ансамблів, визначено їх основні типологічні особливості. Висвітлено теорію закономірності еволюційних перетворень міської забудови. Вперше сформульовано принципи архітектурно-планувальної організації ансамблевої забудови. Наведено теоретичне обгрунтування архітектурно-планувальних та об'ємно-просторових рішень під час реконструкції об'єктів у містах з цінною історичною забудовою. Визначено архітектурно-планувальні типи ансамблів сучасної міської забудови. Обгрунтовано пріоритетні напрямки використання принципів архітектурно-планувальної організації ансамблевих рішень. Розроблено теоретичні засади гармонізації міської забудови.

Наведено основні принципи комплексного подходу до формування гармонійного архітектурного середовища.

Проаналізовано та детально розглянуто особливості організації передачі інформації лазером через атмосферу для розробки методів і програмно-апаратних засобів прогнозування поводження характеристик зображень сигналу.

Наведено аналіз аграрного сектору економіки України, існуючого будівництва сільськогосподарських будівель різного призначення. Проаналізовано перспективи застосування металоконструкцій при будівництві і реконструкції об'єктів агробізнесу.

Висвітлено архітектурно-містобудівні основи формування буферних зон об'єктів Всесвітньої культурної спадщини. Науково обгрунтовано новий територіальний об'єкт - буферна зона пам'яток та ансамблів Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Розроблено методи "номінаційно-експертного супроводу" об'єкта Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, визначення параметрів буферних зон і їх складових елементів. На підставах узагальнених наукових засад містобудівного використання буферних зон об'єктів Всесвітньої культурної спадщини розширено типологію об'єктів Всесвітньої культурної спадщини (містобудівні ансамблі, урбоцентри) із введенням нових критеріїв їх територіальних параметрів (малі, середні, великі, надвеликі). За здійсненою класифікацію буферних зон, їх функціональними особливостями, засобами використання (цільового, багатоцільового) та за морфотипами об'єктів (домени, морфорайони, урбоцентри тощо) розроблено концепцію їх перетворення з урахуванням вимог збереження цілісності й автентичності. Запропоновано метод визначення параметрів буферних зон, що має на меті визначення розмірів площі території для різних категорій зон (прямого, багатофункціонального, комбінованого використання). Удосконалено методичну основу оцінки візуального впливу містобудівних перетворень на сприйняття об'єкта у межах буферних зон, в основу якого покладено дальність сприйняття видимого горизонту з урахуванням висоти об'єкта, висоти спостерігача, інших критеріїв оцінки (обраховується за відповідною формулою). Зазначено, що ефективним упровадженням основних положень і висновків дослідження стало виконання архітектурної частини досьє об'єкта "Резиденція митрополитів Буковини і Далмації", його менеджмент-плану, а також офіційне включення цього об'єкта до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (28.06.2011 р.).

Проаналізовано архітектурно-просторові рішення архітектурного об'єкта, збудованого за ідеєю Ф. Кізлєра у співавторстві з А. Бартошем - архітектурного комплексу Храму книги, поблизу пагорба Гіват-Рам у Західному Єрусалимі. Досліджено передумови формування світогляду архітектора, що пов`язані з походженням і містом народження - Чернівцями з потужною на той період іудейською общиною, де його батько займав одне з чільних місць. Надано аналіз ідеологічних і семіологічних складових художніх рішень. Святе письма іудаїзму, зокрема С. Йецира, як транскрибування колористики екстер'єрів архітектурного комплексу. Своєю чергою, елементи формоутворення синтезовано за допомогою стилізації та творчого перевтілення форм головуючих атрибутів іудаїзму.