Розкрито зміст поняття "Метафізична парадигма". Розглянуто структуру педагогічної системи як сукупність певних інваріантних елементів. Відзначено, що така система характеризується ознаками: відкритістю (взаємодією з зовнішнім середовищем, що зумовлює постійні зміни, переходи з одного стану в інший під впливом зовнішніх обставин і внутрішніх причин; динамічністю, цілеспрямованістю, здатністю щодо розвитку й управління. Доведено, що критерієм науковості та гарантією одержання вірогідних результатів дослідження конкретного педагогічного процесу є використання ключових понять, категорій, термінів, концепції, теорій, моделей, розроблених науковими співтовариствами вчених.

Раскрыто содержание понятия "Метафизическая парадигма". Рассмотрена структура педагогической системы как совокупность определенных инвариантных элементов. Отмечено, что такая система характеризуется признаками: открытостью (взаимодействием с внешней средой, что обусловливает постоянные изменения, переходы из одного состояния в другой под влиянием внешних обстоятельств и внутренних причин; динамичностью, целенаправленностью, способностью в аспекте развития и управления. Доказано, что критерием научности и гарантией получения достоверных результатов исследования конкретного педагогического процесса является использование ключевых понятий, категорий, терминов, концепций, теорий, моделей, разработанных научными сообществами ученых.

Розглянуто теоретичні питання діагностики та визначено критерії рівня сформованості міжкультурної комунікації (МКК). Обгрунтовано, що діагностика є засобом управління навчальною діяльністю студентів, який дозволяє оптимізувати педагогічний процес формування МКК.

Рассмотрены теоретические вопросы диагностики и определены критерии уровня сформированности межкультурной коммуникации (МКК). Обосновано, что диагностика - средство управления учебной деятельностью студентов, которое позволяет оптимизировать педагогический процесс формирования МКК.

Висвітлено результати дослідження міжкультурної комунікації (МКК). На підставі аспектного аналізу уточнено визначення поняття МКК, обгрунтовано теоретико-методологічні засади його формування. Розкрито сутність соціальної взаємодії в економічній сфері й особливості національних бізнес-культур. Здійснено проектування педагогічної системи формування МКК студентів економічного профілю.

Освещены результаты исследования межкультурной коммуникации (МКК). На основе аспектного анализа уточнено определение понятия МКК, обоснованы теоретико-методологические основы его формирования. Раскрыты сущность социального взаимодействия в экономической сфере и особенности национальных бизнес-культур. Осуществлено проектирование педагогической системы формирования МКК студентов экономического профиля.

Розглянуто теоретичні питання формування міжкультурної толерантності. Визначено їх суть, ознаки прояву та рівні сформованості. Доведено, що високий рівень міжкультурної толерантності забезпечує ефективну взаємодію ділових партнерів у економічній сфері. Обгрунтовано психолого-педагогічні умови її формування.

Розглянуто теоретичні питання поняття мети і процесу цілепокладання. Обгрунтовано, що цілі формування міжкультурної комунікації мають відображати компоненти філософської категорії досвіду та відповідати критеріям ієрархічності, діагностичності та технологічності.

Рассмотрены теоретические вопросы понятия цели и процесса целеполагания. Доказано, что цели формирования межкультурной коммуникации должны отражать компоненты философской категории опыта и отвечать критериям иерархичности, диагностичности и технологичности.

Висвітлено економічні, філософські, культурологічні, психологічні, лінгвістичні аспекти міжкультурної комунікації. Охарактеризовано механізми успішної взаємодії представників різних культур. Розкрито сутність соціальної взаємодії в економічній сфері, особливості національних бізнес-культур, психологічні проблеми людей у процесі міжкультурної комунікації.

Освещены экономические, философские, культурологические, психологические, лингвистические аспекты межкультурной коммуникации. Охарактеризованы механизмы успешного взаимодействия представителей разных культур. Раскрыты сущность социального взаимодействия в экономической сфере, особенности национальных бизнес-культур, психологические проблемы людей в процессе межкультурной коммуникации.

Розроблено та верифіковано концепцію цілісного педагогічного процесу формування міжкультурної комунікації (МКК) студентів. Розроблено й обгрунтовано модель формування МКК, яка забезпечує єдність теоретичної та практичної підготовки майбутнього фахівця до професійної діяльності. Спроектовано відповідну педагогічну систему. Розроблено та науково обгрунтовано й експериментально перевірено в педагогічній практиці особистісно орієнтовану технологію формування МКК, упроваджено систему дидактичних засобів управління навчальною діяльністю студентів-економістів. Визначено критерії та рівні сформованості МКК. Доведено їх позитивну динаміку як результат застосування даної технології. Одержано експериментальні дані, які доводять, що позитивні зміни у студентів забезпечуються завдяки врахуванню основних векторів багатовимірного педагогічного процесу.

Досліджено теоретичні основи професійного становлення сучасного фахівця за умов інноваційного розвитку суспільства. Розглянуто основи сучасної педагогіки: парадигмальний аспект. Обговорено аналітичний погляд на проблему професійного самовизначення особистості. Висвітлено сучасні методи формування досвіду міжкультурної комунікації. Розглянуто методологічні основи проектування адаптивних соціально-педагогічних систем. Наведено модель професійної компетентності фахівця як творчої особистості. Розглянуто дидактичні засоби формування здатності студентів до самостійної роботи. Висвітлено сучасні педагогічні технології як засіб підготовки компетентних фахівців. Визначено практичні аспекти інноваційних технологій управління якістю освітніх послуг та їх вплив на професійний розвиток викладачів. Досліджено Інтернет як засіб для вивчення іноземних мов. Розглянуто інтерактивні технології навчання як засіб становлення сучасного фахівця. Обговорено особливості підготовки майбутніх вчителів біології у США.

Висвітлено теоретико-методологічні засади проектування педагогічних технологій і технології формування досвіду міжкультурної комунікації зокрема. Розкрито сутність формування досвіду міжкультурної комунікації в процесі вивчення іноземних мов. Детально описано етапи педагогічного процесу формування досвіду міжкультурної комунікації, а також систему дидактичних засобів управління навчальною діяльністю студентів. Наведено результати впровадження спроектованої педагогічної технології.

Виокремлено етапи педагогічної технології формування міжкультурної комунікації з урахуванням особливостей навчальної дисципліни "Іноземна мова", визначено їх сутність і педагогічні цілі викладача на кожному з них.

Выделены этапы педагогической технологии формирования межкультурной коммуникации с учетом особенности учебной дисциплины "Иностранный язык", определена их сущность и педагогические цели преподавателя на каждом из них.

The stages have been singled-out of the pedagogical intercultural communication forming technologies with the account of the peculiarities of a discipline УForeign LanguageФ, the stages essence has been defined as well as the teachers' aims at each of these stages.

Розглянуто деякі теоретичні питання формування міжкультурної комунікації (МКК). З'ясовано, що педагогічний процес МКК має відбуватися у спеціально створеній педагогічній системі, компоненти якої є засобами управління навчальною діяльністю студентів.

Рассмотрены некоторые теоретические вопросы формирования межкультурной коммуникации (МКК). Обоснованао, что целенаправленный педагогический процесс МКК должен происходить в специально созданной педагогической системе, компоненты которой являются средствами управления учебной деятельностью студентов.

Some theoretical issues of intercultural communication formation (ICF) have been considered. It has been proved that purposeful ICF pedagogical process must take place in a specially designed pedagogical system, the components of which are the means of managing students' learning activities.

Розглянуто теорії та концепції змісту освіти для визначення змісту міжкультурної комунікації (МКК) та її компоненти. Встановлено, що зміст МКК повинен відображати компоненти професійної діяльності майбутнього спеціаліста та формувати особистісні якості необхідні для її існування.

Рассмотрены теории и концепции содержания образования для определения содержания межкультурной коммуникации (МКК) и ее компоненты. Установлено, что содержание МКК должно отражать компоненты профессиональной деятельности будущего специалиста и формировать личностные качества, необходимые для ее осуществления.

The theories and conceptions of the content of education have been considered with the purpose of determination of intercultural communications and their components. The content of intercultural communications must reflect the components of professional activities of future specialist and form personal qualities necessary for their realization.

Досліджено сутність процесу перекладу як інтерпретації "картини світу" носіїв іншої культури; представлено один з випробуваних на практиці методів аналізу тексту.

Розроблено концептуальну модель формування у студентів досвіду міжкультурної комунікації, яка є інваріантною для підготовки фахівців будь-якого профілю. Доведено, що модель відтворює логіку здійснення системного наукового дослідження.

Разработана концептуальная модель формирования у студентов опыта межкультурной коммуникации, которая является инвариантной для подготовки специалистов любого профиля. Доказано, что модель отображает логику выполнения системного научного исследования.

There has been developed a conceptual model of forming in student the experience of cross-cultural communication with is invariant while training specialists of any field of activities. It proves that the model represents the logic of carrying out systems scientific research.

Досліджено вплив інноваційних інформаційно-комунікативних технологій на формування сучасної творчої компетенції інженера-дизайнера. Розкрито особливості навчання іноземній мові студентів медичних ВНЗ. Викладено теоретико-методичні аспекти компетентнісного підходу у вищій освіті. Визначено роль соціально-комунікаційних практик у функціонуванні соціально-педагогічної системи. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови формування готовності до професійної діяльності магістрів з управління проектами. Досліджено цінності "влада" у працівників, що займають керівну посаду в компаніях сфери Інтернет-технологій. Проаналізовано сучасні підходи до визначення поняття "викладач".

Визначено роль мотивації студентів у навчанні іноземної мови. Розглянуто специфіку вивчення іноземної мови у позакласному режимі. Досліджено розвиток комунікативних монологічних вмінь студентів немовних ВНЗ на основі текстів зі спеціальності. Вивчено лінгвофілософські засади структурування інтратекстових описів інтер'єру. Проаналізовано засоби вираження модальності. Охарактеризовано спортивні ідіоми в публіцистичному мовленні. З'ясовано особливості перекладу фразеологічних одиниць, які містять елементи морської термінології. Наведено методи активізації творчого потенціалу студентів у процесі вивчення курсу "Теорія та практика перекладу" в університеті. Описано методологію гендерних досліджень.

Досліджено різні аспекти підготовки студента у вищій школі - у майбутньому високоосвіченого, відповідального фахівця, здатного свідомо реагувати на суперечності сучасного світу. Висвітлено результати аспектного аналізу професійно-творчого розвитку студентів, визначено інваріантні педагогічні умови підготовки майбутнього фахівця в руслі сучасних парадигм педагогічної науки. Викладено концептуальні підходи до розробки адаптивної системи професійної підготовки фахівців із соціальної роботи в університеті. Досліджено особливості формування духовно-ціннісних орієнтацій у студентської молоді. Розроблено дворівневу педагогічну технологію управління навчально-творчою діяльністю студентів, на конкретних прикладах розкрито досвід професійно-творчого саморозвитку майбутніх соціальних педагогів. Запропоновано концептуальні підходи до сучасного розуміння процесу політичної соціалізації молоді та запропоновано конструктивні засоби їх реалізації.

Розглянуто зв'язок педагогіки з філософією, культурологією, психологією та кібернетикою, показано їх вплив на формування основ сучасної науки. Розроблено модель загальнокультурного простору основ сучасної педагогіки як тривимірного об'єкта з інтервалами: методологічним, теоретичним і технологічним. Подано результати аспектного аналізу основ сучасної педагогіки, розглянуто філософський аспект (парадигмальний, методологічний) і теоретичний (теорія педагогічної системи і педагогічного процесу). Запропоновано шляхи зменшення кількості різноманітності педагогічної системи, що має забезпечити підвищення ефективності педагогічного процесу. Доведено, що педагогічна система ВНЗ має адекватно реагувати на соціальне замовлення, сприяти активізації навчально-творчої діяльності студентів і формуванню на цій основі творчої особистості фахівця. Надано результати дослідження конкретної наукової проблеми - формування досвіду міжкультурної комунікації студентів ВНЗ економічного профілю, здійсненого на засадах сучасної педагогіки. Обгрунтовано доцільність розробки соціально-педагогічного підходу до вирішення проблеми сталого розвитку суспільства, актуальність підготовки майбутніх фахівців до сталого розвитку соціальних груп як основних складових суспільства, що визначають спрямованість його розвитку.

Охарактеризовано мультимедійні технології у викладанні іноземних мов. Приділено увагу формуванню мовної компетенції за допомогою веб-квесту. Проаналізовано соціальну функцію фізичної культури як інструмента забезпечення різних верств населення фізичним здоров'ям. Надано періодизацію розвитку теорії внутрішньошкільного контролю у вітчизняній педагогіці в другій половині ХХ - початку ХХІ ст. Описано дидактичні технології формування художньо-графічних компетентностей студентів мистецьких спеціальностей. Розглянуто ділову гру як засіб підготовки майбутніх фармацевтів до вирішення проблемних ситуацій у професійній діяльності. Вивчено проблеми формування наукового світогляду у студенської молоді.