Рассмотрены основные этапы формирования и функционирования аксиоматики языковой системы. Показана роль аксиоматики в точных и гуманитарных науках. Раскрыты понятие и содержание аксиоматики.

Исследованы информационные технологии, связанные с особенностями обработки образной (зрительной, тактильной) и символьной информации. Рассмотрены информационные аспекты функционирования отдельных систем с учетом антропоморфного подхода. Приведены возможные схемы взаимодействия подобных систем, которые замыкаются на общей базе представления знаний. Представлены практические результаты в области информационных технологий.

Проанализированы соотношения "Мышление - Знание" в контексте более широкого преобразования "Действительность - Текст", связанного с процессами вербализации продукта мышления. Данное соотношение исследовано с учетом новых данных на уровне нейрофизиологии систем восприятия внешнего мира и с учетом формальной модели структурного уровня организации языка. Предложена система преобразования информации, снимающая ряд противоречий предыдущих подходов и открывающая перспективы в контексте формирования целого кластера информационных технологий, ориентированных на обработку естественно-языковой информации.

Виконано формування інформаційних технологій, орієнтованих на опрацювання природничо-мовної інформації. З позицій запропонованої формальної моделі розглянуто досить актуальне для цього класу технологій питання приведення мовного матеріалу до єдиної стандартної форми. Це одна з вузлових проблем на шляху створення ефективних технологій опрацювання мовної інформації.

Розглянуто клас інформаційних технологій опрацювання природно-мовної інформації. У загальному випадку подібні системи моделюють мовну поведінку людини, а їх інформаційне ядро повинно спиратися на лінгвістичний процесор і базу знань, які взаємодіють. З позицій запропонованої формальної моделі мови проаналізовано перспективи інформаційних технологій даного класу.

Розглянуто питання поширення інформаційних технологій на сферу природної мови, що базується на запропонованій формальній моделі. Основою даної моделі є формально визначена семантико-синтаксична структура, тобто максимально повна схема опису довільної ситуації довкілля. Дана структура є підгрунтям для всієї побудови системної організації мови: монопредикатний рівень визначає усталені схеми використання базової структури, поліпредикатний рівень містить загальні схеми взаємозв'язку окремих монопредикатних структур. Системний підхід до такої важко формалізованої сфери як природна мова визначається потужним прогнозним потенціалом і відкриває нові перспективи для багатьох напрямів природно-мовних технологій - розробка лінгвістичного процесора, створення нових архітектур баз знань, інтегрування систем обробки різнопланової інформації, моделювання складних форм мовної поведінки людини. Встановлено, що формальна модель є перспективною на шляху створення нових поколінь комп'ютерів.

Проаналізовано ланцюжок перетворення "дійсність - текст" як непорушення цілісності відтворюваного фрагмента дійсності на шляху трансляції цієї інформації з образного на мовний рівень. Розглянуто структурно-функціональний рівень нейроорганізації зорового тракту, який забезпечує адекватне сприйняття довкілля (триєдиного у часі, просторі та дії), шляхом виокремлення з нього окремих ситуації, диференціації їх за статичними/динамічними прикметами та однозначної ідентифікації всіх їх складників. Проаналізовано мовні засоби та їх організацію для адекватного відтворення окремого фрагмента.

Запропоновано новий підхід до аналізу структурного рівня мовної організації, який спирається на структурно-функціональні особливості зорового тракту людини; це зумовлює нове бачення синтаксису, який надає формальне визначення базової семантико-синтаксичної структури як основи формування довільного повідомлення, суперечливе розмежування "просте - складне" речення замінює чіткою дихотомією "монопредикатне - поліпредикатне" повідомлення, знімає проблему словосполучення та призводить всі наші знання стосовно мовної організації до чіткої системи.

На підставі аналізу попереднього досвіду та теоретичних досліджень розроблено модель оптимізації потужності виробничої бази підприємства автосервісу. Розглянуто та визначено вимоги та умови використання моделі, представлено загальну методику розширення виробничих потужностей. Наведено рекомендації з визначення основних вихідних даних і характеристик, за якими проводиться оптимізація. Модель базується на використанні техніко-економічного методу.

Рассмотрены важнейшие проблемы функционирования ведущих поисковых систем - недостаточный учет и использование естественного языка на этапах формирования запроса и поиска информации. Перспективы видятся в использовании нового подхода к структурной организации языка, снимающего много противоречий классической лингвистики и позволяющего заменить "поиск по ключевым словам" на "поиск по знаниям".

Розглянуто питання структурно-функціонального рівня організації лінгвістичного процесора. На відміну від численних схем аналізаторів, що базуються на засадах класичної лінгвістики, презентована розробка спирається на системну організацію мови, що запропоновано авторами на шляху інтеграції сучасних досягнень нейрофізіології, психології, філософії і, звісно ж, здобутків лінгвістики. Це надало можливість з системних позицій підійти до розгляду такого складного питання, як організація лінгвістичного процесора.

Питання збереження цілісності відтворюваного світу (зокрема, засобами мови) відіграють важливу методологічну роль під час розбудови інформаційних технологій. Окремі етапи інформаційних процесів на шляху перетворення "Дійсність-Текст" вже досить добре вивчено та презентовані певними науковими напрямами (цілісність зорового образу, зв'язність текстової інформації тощо). Послідовно проаналізовано всі етапи на шляху вказаного перетворення з урахуванням запропонованої формальної моделі природної мови. Використано результати досліджень фахівців з різних напрямів (нейрофізіологів, фахівців з питань розпізнавання, лінгвістів).

Запропоновано підхід до розпізнавання елементів контуру бінарного зображення, що визначаються сталою кривизною. Використано антропоморфний підхід, що базується на покроковій функції обстеження контуру зображення. Це дозволяє замінити розпізнавання фігур з елементами константної кривизни розпізнаванням фігур з лінійними складовими.

Проаналізовано мовні засоби відтворення просторових та часових відношень для потреб автоматичного опрацювання мовного матеріалу. Акцентовано увагу на структурній організації цих засобів, які багато в чому подібні між собою.

Розглянуто питання формування інформаційних природно-мовних технологій, які намагаються моделювати окремі прояви мовленнєвої поведінки людини - однієї з найскладніших форм її інтелектуальної діяльності. Проаналізовано сучасний стан справ у вказаному напрямі, окреслено перспективи розвитку таких технологій на шляху інтеграції наукових досягнень у всіх помежованих напрямах.

Проаналізовано мовні засоби відтворення просторових відношень на площині (2D) та просторі (3D) для потреб автоматичного опрацювання мовного матеріалу. Акцентовано увагу на структурній організації засобів подачі інформації щодо фіксації просторових відношень на площині та просторі. Ретельно проаналізовано мовні засоби абсолютного та відносного характеру для відтворення простору, простежуються структурні особливості їх організації та взаємодії на шляху відтворення мовними засобами складних просторово відношень.

The analysis of visual tract's neurophysiology on the structural and functional levels allows one to surely predict the peculiarities of the structure of language; i.e. the system organization of language is mostly defined by the system of perception and processing of visual data.

Розглянуто архітектуру програмної реалізації природно-мовної бази знань (БЗ) в контексті моделювання індивідуальної мовної системи людини, що постає основою формування інформаційних природно-мовних технологій. Архітектура розроблена з урахуванням базової мовної структури, що є результатом досліджень системного рівня організації мовленнєвої діяльності людини. В межах БЗ ця структура постає атомарним елементом (квантом) знань. Надано структурно-функціональний опис основних компонентів БЗ, процесу їх взаємодії та можливих доповнень. Показано і обгрунтовано перехід від атомарних текстових об'єктів до об'єктів на основі універсальної структури, показано реалізацію базової семантико-синтаксичної структури в межах парадигми ООП. Представлено необхідність реалізації або емуляції базового варіанту лінгвістичного процесору для подальшого розвитку БЗ. Окреслено питання створення мережі маркерів для уточнення семантики пошуку та допоміжних елементів БЗ, що можуть використовуватися лінгвістичним процесором при аналізі та синтезі фрагментів тексту.

Розглянуто питання побудови природно-мовної бази знань (БЗ) як складової індивідуальної мовної системи, що постає основою формування всіх сучасних технологій, орієнтованих на опрацювання природно-мовної інформації. В основу проектування БЗ закладається системний рівень мовної організації, що базується на інтегральному підході до аналізу мовленнєвої діяльності людини. На цьому шляху вдалося чітко визначити поняття базової семантико-синтаксичної структури (БССС), яка постає похідною від структурно-функціонального рівня зорового аналізатора. Ця структура постає квантом знань, тобто структурно організуючим компонентом формування і функціонування природно-мовної БЗ, що власне і визначає архітектуру такої БЗ. Запропоновано створення БЗ на основі мережі взаємно пов'язаних квантів знань, представлених БССС. Розглянуто можливість формування міждисциплінарної БЗ, в яку на структурному рівні закладається можливість автоматичного накопичення та доповнення знань, вимоги до структури такої БЗ, її загальні особливості та можливості її розширення. Розглянуто можливість гнучкого налаштування процесу обміну інформацією з БЗ шляхом використання маркерів. Окремо окреслюються деякі обмеження і вимоги до лінгвістичного процесора як пов'язаної з БЗ складової індивідуальної мовної системи.

Проаналізовано структурно-функціональний рівень організації лінгвістичного процесора як складової індивідуальної мовної системи, що постає ядром всіх сучасних інформаційних технологій, орієнтованих на опрацювання природномовної інформації. Особливість запропонованого підходу в тому, що структурний рівень мовної організації подається через множину однотипних базових семантико-синтаксичних структур, організованих за схемами моно- чи поліпредикатних рівнів.