Изложены основы методики палеопедологических исследований при изучении ископаемых почвенных образований. Выявлены характерные макро- и микроморфологические особенности плейстоценовых почв долины Днепра на территории Украины. Охарактеризованы подходы к изучению генезиса почв на основании их микроморфологических признаков. Элементы микростроения рассмотрены в связи с восстановлением первичных почвообразовательных процессов и диагностикой современных и древних почв. Выяснены тренды изменений плейстоценовых почв на основании анализа их микроморфологии.

Проведено палеопедологічне (макро- та мікроморфологічне) дослідження верхньоплейстоценових грунтів і лесів Дніпра на території України. На підставі проведеного мікроморфологічного аналізу визначено первинні грунтотвірні процеси та генезис грунтів пізнього плейстоцену. Встановлено основні діагностичні макро- та мікроморфологічні ознаки грунтів і лесів за результатами дослідження відкладів 24-х розрізів плейстоцену для визначення особливостей їх зональних змін мішаних (хвойно-широколистяних) лісів, лісостепової та степової території дослідження з використанням нових даних термолюмінесцентного датування окремих горизонтів верхнього плейстоцену. На підставі результатів проведених палеопедологічних досліджень з'ясовано зональні грунтові покриви, проаналізовано зміни меж їх поширення для кадацького, прилуцького, витачівського та дофінівського палеографічних етапів. Вивчено динаміку змін верхньоплейстоценових грунтів у часі та просторі та відзначено спрямованість у розвитку грунтів кожного стратиграфічного горизонту. Встановлено, що грунти кожного палеографічного етапу мають індивідуальні макро- та мікроморфологічні ознаки. Визначено можливості використання палеогрунтів як стратиграфічних і корелятивних показників та індикаторів для відтворення фізико-географічної обстановки минулого.

Висвітлено особливості мікробудови викопних (плейстоценових) і сучасних (голоценових) грунтів для визначення їх генезису на підставі педагогічного (макро- і мікроморфологічного) дослідження відкладів понад 24-х розрізів. Розглянуто питання історії розвитку, характеристику мікроморфологічного вивчення викопних і сучасних грунтів території України, основні завдання та сучасний стан дослідження їх мікроморфології. Зазначено, що для визначення генезису грунтів доцільна певна послідовність їх мікроморфологічного вивчення. Наведено схему мікроморфологічного опису шліфів, охарактеризовано основні елементи мікробудови грунтів. Увагу приділено викопним і сучасним грунтам басейну Дніпра на території України в межах фізико-географічних зон - мішаних лісів, лісостепу та степу. Розкрито основні діагностичні макро- і мікроморфологічні ознаки даних грунтів та мікроморфологічні особливості їх зональних змін, а також важливе значення даних досліджень для визначення генезису та встановлення типів грунтів.

Розглянуто теоретико-методичні основи кореляції етапів четвертинної природи за трендами розвитку палеоландшафтів та їх компонентів і послідовністю мікроциклічних змін протягом етапів. Висвітлено принципи, проблеми, закони, закономірності, етапність і диференціацію розвитку природи як основи міжрегіональної кореляції. Обгрунтовано просторові та часові зміни палеогеографічних умов еоплейстоцену та неоплейстоцену за даними комплексних досліджень відкладів на території України. Запропоновано варіанти кореляції: палеогеографічних етапів четвертинного періоду України з етапами розвитку природи лесових областей Східної та Західної Європи та голоценової природи Північної Євразії, мікроетапності розвитку плейстоценових ландшафтів України з глобальною ізотопно-кисневою шкалою.

Рассмотрены теоретико-методичные основы корреляции этапов четвертичной природы за трендами развития палеоландшафтов и их компонентов и последовательностью микроциклических изменений в течение этапов. Освещены принципы, проблемы, законы, закономерности, этапность и дифференциация развития природы, как основы межрегиональной корреляции. Обоснованы пространственные и часовые изменения условий палеогеографий еоплейстоцена и неоплейстоцена по данным комплексных исследований отложений на территории Украины. Предложены варианты корреляции: этапов палеогеографий четвертичного периода Украины с этапами развития природы лессовых областей Восточной и Западной Европы и голоценовой природы Северной Евразии, микроэтапности развития плейстоценовых ландшафтов Украины с глобальной изотопно-кислородной шкалой.

Определены основные диагностические макро - и микроморфологические признаки почв на основании результатов исследований отложений 24 разрезов позднего плейстоцена для установления особенностей их зональных изменений на территории исследования в пределах современных физико-географических зон смешанных лесов, лесостепной и степной. На основании проведенных палеопедологических исследований выполнена реконструкция зональных почвенных покровов для кайдакского, прилукского, витачевского и дофиновского времени.

Увагу приділено рекострукції природних умов існування людини в палеоліті та характеристиці форм культурної адаптації на прикладі ключових пам'яток нижнього, середнього та верхнього палеоліту України. Охарактеризовано методичні засади археологічних і палеографічних досліджень, наведено геологічні, педологічні, археологічні дані щодо стоянок Закарпаття, Побужжя, Придніпров'я та Криму. Детально розглянуто динаміку змін середовища та способів життя найдавнішого населення та ступінь взаємозв'язку між цими процесами.

Висвітлено головні соціокультурні й палеокліматичні аспекти перших етапів залюднення та подальшого освоєння території України в палеоліті. Підкреслено перспективність і ефективність співпраці археологів та палеогеографів у вивченні ранньої доісторії країни. Особливу увагу приділено конкретним проявам взаємодії природного середовища та первісного суспільства на різних часових зрізах.

Увагу приділено еколого-геохімічним дослідженням окремих компонентів навколишнього природного середовища (грунтів, рослинності, донних відкладів) Маріуполя щодо їх забрудненості важкими металами. Визначено поняття "навколишнє середовище міста" та його основні компоненти, розглянуто історію досліджень, поняття, властивості й екотоксикологічний вплив важких металів на окремі компоненти довкілля. Проаналізовано основні джерела забруднення навколишнього середовища міста та його екологічні проблеми. Охарактеризовано особливості мікроморфологічного, мінералогічного, спектрального, атомно-абсорбційного аналізу, методик визначення форм знаходження важких металів, оцінки аерогенного забруднення та біогеохімічних досліджень. Розроблено загальний алгоритм еколого-геохімічних досліджень грунтів і відкладів з використанням результатів мікроморфологічного, мінералогічного, спектрального й атомно-абсорбційного аналізу. Наведено результати еколого-геохімічних досліджень грунтів, рослинності та донних відкладів. Мікроморфологічний і мінералогічний аналіз використано для з'ясування й уточнення генезису грунтів. Запропоновано заходи щодо зменшення вмісту важких металів у грунтах та інших компонентах навколишнього середовища.

Мета проведених палеогеографічних досліджень - встановити закономірності поетапних змін природних умов мешкання людини на території України у плейстоцені та голоцені у зв'язку із загальними трендами і дрібною ритмікою змін клімату. Актуальність таких досліджень полягає у розв'язанні фундаментальної наукової проблеми - відтворення розвитку плейстоценової та голоценової природи у зв'язку з реконструкцією умов заселення й мешкання давньої людини на території України. Застосування комплексу палеогеографічних методів з активним використанням палеопедологічного методу, в т.ч. мікроморфологічного аналізу, та геоархеологічного підходу надало змогу встановити регіональні особливості природних умов у певні етапи розвитку людського суспільства на ключових ділянках та відтворити умови мешкання людини в різні часи її розвитку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д821.8 + Н931.103-4

Рубрики:

Знешкодження і знищення твердих відходів і сміття

Шифр НБУВ: Ж24199 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати аналітичного узагальнення матеріалів новітніх і попередніх етапів досліджень геохімічних особливостей проб грунтових відкладів у межах території Київського полігона N 5 захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) та у прилеглих до неї з північного сходу та північного заходу районів. Використано такі основні методи: атомно-емісійний спектральний аналіз, мас-спектрометрія з індукційно зв'язаною плазмою. Встановлено істотне забруднення грунтового шару важкими металами (ВМ), передусім у межах полігона N 5. Виявлено також негативний його вплив на вміст цих полютантів у грунтах буферної зони. Це стало наслідком 34-річного функціонування об'єкта захоронення ТПВ, протягом якого відбувалися порушення в його експлуатації. Зокрема, для грунтових утворень полігона визначено максимальне перевищення фонового вмісту міді, свинцю, цинку, нікелю та олова у десятки разів, поза його контуром - у 2 - 3 рази. Зафіксовано негативні зміни фізико-хімічних властивостей грунтів гумусового горизонту за порівняння відповідних показників зразків, відібраних у прилеглих до полігона районах і безпосередньо на його території. Коефіцієнт буферності грунтів цього горизонту майже вдвічі є меншим на техногенно забруднених землях об'єкта захоронення ТПВ, ніж на відносно фонових ділянках. Вміст рухомих форм ВМ у грунтових утвореннях полігона N 5 у порівнянні з фоновими значення зростає у 2 рази для міді та цинку, у 8 разів - для свинцю.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.3 + Н931.103

Рубрики:

Хімічний склад і хімічні процеси у ґрунтах

Знешкодження і знищення твердих відходів і сміття

Шифр НБУВ: Ж73553 Пошук видання у каталогах НБУВ