Систематизовано дані про найпоширеніші хірургічні захворювання і травматичні пошкодження з розділів торкальної, серцево-судинної й абдомінальної хірургії, зокрема, про гострі гнійно-деструктивні захворювання легень, переломи ребер та грудини, гемоторакс, підшкірну емфізему, гострий медіастиніт і перикардит, емболію легеневої артерії, пошкодження судин, тромбофлебіти, лімфангіїти і лімфаденіти, проривні (перфоративні) та кровоточиві гастродуоденальні виразки, абсцеси печінки.

Розроблено алгоритм діагностики артеріальних ускладнень синдрому грудного виходу (СГВ) та тактику комплексного хірургічного лікування таких хворих. Проаналізовано результати діагностики та хірургічного лікування 73-х хворих з артеріальними ускладненнями СГВ за період 1980 - 2002 рр. Для діагностики розроблено алгоритм обстеження, що передбачає, зокрема, позиційну рентгенографію шийно-грудного відділу хребта та кісток верхньої грудної апертури, ультразвукове сканування магістральних артерій, доплеро- та фотоплетизмографію, рентгеноконтрастну аорто-артеріографію, селективну артеріографію з проведенням функціональних проб. Причинами компресії судинно-нервового пучка були: додаткові шийні ребра - у 32-х (44,0 %) хворих, аномалії розвитку першого ребра, першого і другого ребер - у 24-х (34,0 %) пацієнтів, збільшений поперечний паросток сьомого шийного хребця - у 7 (10,0 %), додаткові фіброзно-м'язові структури сходових м'язів і фіброзні тяжі між аномальними кістковими утвореннями - у 7-ми (9,0 %), наслідки травм - у 2-х (3,0 %) хворих. Характерним є поєднання декількох причин компресії (у 92,0 %). Усіх хворих з артеріальними ускладненнями СГВ оперовано. Виконано декомпресію зони грудного виходу з реконструктивними операціями на судинах верхньої кінцівки, за показаннями - грудну симпатектомію або непряму реваскуляризацію. Віддалені результати простежено протягом 5 - 7 років. У разі компенсації та субкомпенсації порушень кровотоку верхньої кінцівки добрі (відновлення кровотоку, усунення ішемії тканин) та задовільні (збереження залишкових неврологічних розладів, обмеження фізичних навантажень)

результати хірургічного лікування одержано у 93,5 %; за декомпенсації порушень - у 83,0 % хворих. Розроблений алгоритм діагностики артеріальних ускладнень СГВ дозволяє встановити причини компресії судинно-нервового пучка у всіх хворих. Відзначено, що хірургічне лікування артеріальних ускладнень СГВ має бути комплексним і включати декомпресивні операції зони торакального виходу та реконструктивні операції на судинах, за показаннями - у поєднанні з грудною симпатектомією або непрямою реваскуляризацією, що дає добрі та задовільні результати лікування у 86,3 % хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-52

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: еректильна дисфункція, імпотенція, доплерографія, дуплексне сканування
Індекс рубрикатора НБУВ: Р698.023-43

Рубрики:

Статеве безсилля

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу власного досвіду лікування 57 хворих за період 1998 - 2005 рр. запропоновано алгоритм вибору методу віддаленої реконструкції грудей з приводу постмастектомічного синдрому та інших дефектів грудної залози. Докладно описано показання до відновлення грудей з використанням аутотканин, ендопротезів, систем експандер - ендопротез та поєднання цих методів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862 + Р454.999

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Пластика інших тканин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.863 + Р514.63-5

Рубрики:

Хірургічна патологія лімфатичних вузлів кінцівок

Рожа (бешиха)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати хірургічного лікування 8-ми хворих із персистуючим протягом 1 - 14 міс хілотораксом (ПХ). Хвороба виявилася резистентною до комплексної консервативної терапії протягом 1 тиж, поєднаної з інтенсивною передопераційною підготовкою. Виконано хірургічне втручання з використанням торакотомного доступу з прошиванням і перев'язуванням грудної протоки. Операція виявилася успішною у 5-ти (62,5 %) хворих, у 3-х (37,5 %) - остаточну корекцію досягнуто шляхом плевросклерозування. Оптимальна тактика лікування ПХ передбачає використання інтенсивної консервативної терапії протягом 1 тиж поряд із передопераційною підготовкою з подальшим переходом у разі резистентності до лікування до хірургічної корекції.

Застосування клітинних технологій з метою стимуляції процесів ангіогенезу за умови ішемії на сучасному етапі розвитку науки досить актуальне, тривають пошуки нових джерел клітин-стимуляторів неоангіогенезу. Дослідження проведено з метою вивчення гістологічних та імуногістохімічних змін м'язової тканини після трансплантації мультипотентних стромальних клітин (МСК) власної жирової тканини у хворих за ішемії кінцівки. Проведено гістологічні та імуногістохімічні дослідження (визначення експресії антитіл до фактора Віллебранда, колагену IV типу та віментину) процесів, що відбуваються в м'язовій тканині після введення МСК власної жирової тканини хворого. Показано зменшення ішемічного пошкодження міофібрил, швидку активацію регенераторного потенціалу м'яза. Встановлено чітку стимуляцію процесів ангіогенезу протягом вже 1 міс після трансплантації клітин.

Проведено експериментальне дослідження на щурах, у яких моделювали ішемію кінцівки, для оцінки ефективності використання гемопоетичних стовбурових клітин фетальної печінки людини з метою активації процесів ангіогенезу. За допомогою методів електронної мікроскопії доведено перспективність застосування методу з метою стимуляції процесів ангіогенезу de novo при ішемії кінцівки.

В експерименті досліджені ультраструктура ендотеліальних клітин капілярів та гістологічні особливості м'язової тканини на різних етапах після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин фетальної печінки (ГСКФП). Доведено, що за умови ішемії ГСКФП стимулюють процеси ангіогенезу, а при трансплантації в інтактну м'язову тканину вони диференціюються в тканинні макрофаги, не порушуючи структуру м'язової тканини.

Дослідження проведено на щурах, в ішемізовану та інтактну кінцівки яких вводили стромально-васкулярну фракцію жирової тканини. Імуногістохімічними дослідженнями (визначення експресії антитіл до фактора Віллебранда, колагену IV типу та віментину) вивчено процеси, які відбуваються з мультипотентними стромальними клітинами на фоні ішемії та без неї. Одержані результати підтверджують перспективність подальшої розробки даного напрямку.

Необхідність пошуку нових методів непрямої реваскуляризації при ішемії кінцівок зумовлена неможливістю виконання в деяких ситуаціях реконструктивних оперативних втручань на артеріях. Жирова тканина є доступним і достатнім джерелом мультипотентних стромальних клітин (МСК). В рамках проведення доклінічних досліджень здійснено експериментальні дослідження на лабораторних тваринах з моделюванням ішемії кінцівки, в яких доведено суттєву стимуляцію процесів ангіогенезу після трансплантації стромально-васкулярної фракції жирової тканини. Метою роботи було вивчення впливу трансплантації МСК власної жирової тканини на зміни ендотелію судин у хворих на хронічну ішемію кінцівок. За допомогою методу електронної мікроскопії доведено на мікроструктурному рівні в клінічних умовах у хворих з хронічною ішемією кінцівок різного генезу безумовну ефективність аутотрансплантації МСК власної жирової тканини з метою стимуляції процесів ангіогенезу в ділянці ішемічного ураження.

На основі практичного досвіду (понад 70 хворих за 1998 - 2002 р.) та даних літератури представлено сучасні технології реконструкції грудей у разі постмастектомічного та інших дефектів молочної залози. Докладно описано показання до відновлення грудей за допомогою аутотканин, ендопротезів, систем експандер-ендопротез та комбінацій цих методів.

Проаналізовано результати лікування 25 нижніх кінцівок (НК) 24 хворих на хронічну "критичну" ішемію ускладнену виразково-трофічними дефектами стопд атеросклеротичного генезу. У всіх хворих діагностовано ураження артерій гомілки та стопи. Дизайн даного дослідження передбачав застосування ін'єкційної трансплантації виділених мононуклеарних клітин кісткового мозку в стопу трансплантації аспірату кісткового мозку в ішемічні тканини гомілки. Всім пацієнтам поєднано вводили БаТП по периметру та дно дефекту. Додатково, після відмежування зон некрозів, було виконано: етапна ало - аутодермопластика трофічних виразок на стопі та у ділянці дистальних фаланг пальців - 12 НК; некректомії з введенням БаТП по периметру та дно дефекту - 5 НК; ампутація пальця (пальців) стопи - 3 НК. Відмічено зростання функціональних показників (РСТГ, ЛПІ, ТП ЛДФ) досліджень кровотоку кінцівки, що чітко корелювало із клінічним покращенням стану хворих, повним загоєнням ран та післяопераційних кукс пальців стопи. Досягнуто збереження опорної функції: 92 % НК у ранньому післяопераційному періоді (до 30 діб); 76,0 % НК у терміни до 6 міс; 72,0 % НК у віддалений період. Представлено тактику і методи хірургічного лікування у пацієнтів з "нереконструктабельними" формами ураження судин кінцівки при "критичній" ішемії ускладнених виразково-трофічними дефектами стопи є доступний метод вибору для застосування у клінічній практиці установ охорони здоров'я.

Зауважено, що захворювання артерій кінцівок тривалий час було виключно прерогативою людей старшого віку, проте сьогодні з'являється все більше повідомлень про облітеруючі захворювання артерій кінцівок у дітей. Діагностика і тактика лікування дітей викликають труднощі і вимагають прийняття нестандартних рішень. Розглянуто випадки таких клінічних ситуацій, у яких були застосовані непрямі методи реваскуляризації кінцівок шляхом трансплантації власних мультипотентних стромальних клітин кісткового мозку та жирової тканини.

Оцінено вплив трансплантації аутологічних клітин в комплексі лікування ускладненої артеріальної форми синдрому грудного виходу. За запропонованою методикою оперовані 18 пацієнтів, у 16 пацієнтів виконані стандартні декомпресійні та реконструктивні оперативні втручання. Застосування запропонованої методики сприяло покращенню результатів лікування хворих завдяки оптимізації мікроциркуляції та ангіогенезу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862-5

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ