Розглянуто питання етіології, патогенезу, клінічного перебігу, діагностики, лікування і профілактики гострого деструктивного лактаційного маститу та його ускладнень, зокрема, гнійно-запальних, сепсису, молочних та гнійних свищів, післяопераційної кровотечі, порушення лактаційної функції та галактоцеле. Наведено сучасні дані про запалення та сепсис, висвітлено основні напрямки їх упровадження у клінічну практику. Проаналізовано систему заходів, спрямованих на запобігання косметичних дефектів молочної залози - ефективного методу ранньої медичної реабілітації хворих.

Рассмотрены вопросы этиологии, патогенеза, клинического протекания, диагностики, лечения и профилактики острого деструктивного лактационного мастита и его осложнений, в частности, гнойно-воспалительных, сепсиса, молочных и гнойных свищей, послеоперационного кровотечения, нарушения лактационной функции и галактоцеле. Приведены современные данные о воспалении и сепсисе, освещены основные направления их внедрения в клиническую практику. Проанализирована система мероприятий, направленных на предотвращение коcметических дефектов молочной железы - эффективного метода ранней медицинской реабилитации больных.

Ключ. слова: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.363.101.1

Рубрики:

Мастит

Шифр НБУВ: Ж15971 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.363.101.1

Рубрики:

Мастит

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано досвід виконання реконструктивно-відновних операцій (РВО) у 14-ти хворих з наслідками післяпологового маститу. У 2-х спостереженнях застосували ендопротези з силікону, в 11-ти - пластику з використання шкірно-м'язового клаптя (ШМК) з найширшого м'яза спини (НМС) та прямого м'яза живота, у 3-х - поєднання ШМК з ендопротезом. Безпосередні та віддалені результати хороші. Операцією вибору є реконструкція молочної залози з використанням ШМК НМС, завдяки близькому розташуванню донорської ділянки, задовільному кровопостачанню та необхідній пластичності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.363.101.1-54

Рубрики:

Мастит

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - аналіз власного досвіду профілактики порушень естетичної функції молочних залоз у хворих на гнійний післяпологовий мастит (ПМ) шляхом застосування органозберігальних малоінвазивних утручань. Проаналізовано результати хірургічного лікування 402-х хворих на гнійний ПМ. 350-ом жінкам (контрольна група) проведено традиційні операції - розтини або висічення гнійників, у 52-х пацієнток (основна група) застосовано сучасні технології з використанням ультразвукового дослідження і малоінвазивних пункційно-дренажних утручань. Середній вік пацієнток першої групи становив 25 років. Явища ПМ виникали в них у середньому на 40-й день післяпологового періоду. До клініки ці хворі надходили в середньому на 9-ту добу від початку хвороби. Типовий радіальний доступ за Шалітою - Ангерером виконано у 339-ти випадках (96,9 %). Середній вік породілей основної групи становив 27 років. Вони занедужали в середньому на 37-й день післяпологового періоду. По медичну допомогу ці хворі звернулися в середньому на 9-ту добу від початку хвороби. Істинно пункційний підхід було здійснено у 49-ти випадках (94,2 %), дренажну процедуру застосовано у 3-х хворих (5,8 %). Результати. Різноманітні післяопераційні ускладнення (66,7 % септичних станів, 54,8 % рецидивів та 64,3 % молочних нориць) найчастіше виникали у пацієнток, яких оперовано протягом першого тижня від початку хвороби. У контрольній групі довжина хірургічного розтину відповідала розмірам запальних інфільтратів лише у 241-ї хворої (68,9 %), у решти розміри ущільнень перевищували довжину розрізів. Після традиційних

хірургічних утручань косметичні дефекти (зменшення обсягу молочних залоз більше, ніж на 25 %) виникли у 82-х жінок (36,4 %), після малоінвазивних - у однієї (1,9 %). Висновки. Основною причиною виникнення косметичних дефектів у реконвалесцентів після традиційних оперативних утручань є неадекватна хірургічна тактика - ранні втручання, коли гнійники ще не сформовані, "не зрілі"; недостатній радикалізм інцизійних утручань; невиправдане розширення показань до резекційних операцій. Пункційне лікування лактаційних абсцесів під ехографічним контролем є малотравматичною й ефективною процедурою, яка дає змогу отримати у 98,1 % випадків добрі й задовільні результати. Запобігти естетичним порушенням можна шляхом використання нових технологій - ультразвукового дослідження і малоінвазивних пункційно-дренажних утручань, що показані у випадках солітарних і деяких мультицентричних абсцесів, коли їх порожнини чітко візуалізуються.

На підставі багаторічних спостережень вивчено особливості клінічного перебігу гострого лактаційного маститу (ГЛМ) та його етіологічну структуру. Розроблено комплексну класифікацію. Дослідженнями прооксидантно-антиоксидантної системи, гемостазу, імунного захисту, гемокоагулюючих та фібринолітичних властивостей материнського молока (ММ), тканини молочної залози (МЗ), розширено уявлення про патогенез ГЛМ і його ускладнень, зокрема, післяопераційних кровотеч. Вивчено перебіг ранового процесу і вплив на нього ММ. Розроблено методи лікування, профілактики деструктивного ГЛМ і його ускладнень шляхом використання антиоксидантів (емоксипіну, alpha-токоферолу ацетату), імуностимулятору тималіну, регуляції лактації парлоделом, індивідуалізації оперативних втручань та їх виконання з урахуванням топографоанатомічної структури МЗ, кріообробки та ультразвукової кавітації гнійних ран. Визначено систему заходів, направлених на ранню профілактику косметичних дефектів МЗ.

Шляхом комплексної клініко-ехографічно-морфометричної діагностики вивчено частоту та структуру патології молочних залоз (МЗ) у вагітних. За результатами статистичної обробки та шляхом математичного моделювання вивчено преморбідний фон і особливості вагітності, пологів і післяпологового періоду, що передують післяпологовому маститу (ПМ). Виявлено найбільш значуші фактори ризику виникнення цього захворювання. Уперше в експерименті на клінічному рівні розкрито морфофункціональну суть лактостазу (ЛС). Доведено, що саме ЛС зумовлює патогенез ПМ. Виявлено явища та розкрито механізми сенсибілізації власним молоком, які відіграють важливу роль у виникненні та подальшому розвитку запальної реакції. Запропоновано гіпотезу про імунну природу деяких форм ПМ. Уперше шляхом довгострокових бактеріологічних спостережень і завдяки формуванню комп'ютерного банку даних доведено, що пологові будинки є стабільними мікробіоптатами, де постійно та переважно циркулюють епідеміологічно важливі штами патогенних стафілококів, а тривалий мікробіологічний моніторинг у цих медичних закладах є необхідним інструментом удосконалення емпіричної антибактеріальної терапії (АБТ). На підставі результатів порівняльного лабораторного вивчення окремих вугільних сорбентів виявлено можливість ефективного зниження рівня мікробної контамінації материнського молока без суттєвої деформації його імунно-харчових властивостей. Доведено можливість продовження грудного вигодовування після ліквідації бактеріолактії.

По данным микробиологического исследования, проведенного во время, по окончании и через 7 сут после операции по поводу острого гнойного лактационного мастита, отмечено значительное уменьшение микробного загрязнения раны при применении радиочастотного скальпеля и озоно-ультразвукового метода по сравнению с таковым при использовании общепринятых методов лечения.

Проанализированы результаты планиметрического исследования, проведенного у 82 больных острым гнойным лактационным маститом (ОГЛМ). Из них 42 больных (основная группа) оперированы с применением радиочастотного скальпеля, для обработки ран после операции использовали низкочастотный ультразвук и озонированный изотонический раствор натрия хлорида. У 40 больных (группа сравнения) применяли общепринятые методы лечения ОГЛМ.

На основі практичного досвіду (понад 70 хворих за 1998 - 2002 р.) та даних літератури представлено сучасні технології реконструкції грудей у разі постмастектомічного та інших дефектів молочної залози. Докладно описано показання до відновлення грудей за допомогою аутотканин, ендопротезів, систем експандер-ендопротез та комбінацій цих методів.

Проаналізовано фактори, що призводять до виникнення гострого гнійного лактаційного маститу, збудники та їх чутливість до антибіотиків. У 93,9 % пацієнтів одержано золотистий стафілокок, чутливий до цефтриаксону натрію у 73,2 %. Обгрунтовано застосування комплексу лікувальних заходів з використанням радіочастотного скальпеля й озоно-ультразвукової обробки ран для місцевого лікування гострого гнійного лактаційного маститу. Доведено покращання клінічних симптомів, зменшення мікробного обсіменіння рани, збільшення швидкості загоєння рани під впливом озоно-ультразвукового методу. Оцінено зміни показників мікроциркуляції тканин ранової зони за умов використання комбінованої озоно-ультразвукової обробки для лікування гострого гнійного лактаційного маститу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.363.101.1-43 + Р569.133.1-43 + Р712.1-43

Рубрики:

Мастит

Пухлини молочних (грудних) залоз

Фізіологія і патофізіологія молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: РА414071 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У зв'язку з присутніми випадками хірургічного лікування маститів, нерідко виникають такі косметичні дефекти як дефектні рубці (ДР) молочних залоз (МЗ). Існує численна кількість лікувальних заходів, спрямованих на усунення такого роду дефектів, але жоден з них не забезпечує гарантованого 100 % самостійного ефекту. Мета роботи - порівняння результатів ефективності лікування пацієнток з ДР МЗ, в яких в анамнезі вже були ДР інших локалізацій. В дослідженні брало участь 19 пацієнток з ДР МЗ внаслідок хірургічних втручань з приводу маститів та вже наявними в анамнезі ДР інших локалізацій. Групу порівняння складали пацієнтки, яким проводили лише хірургічне висічення ДР - 11 осіб (в тому числі в інших медичних установах), основна група складалась із пацієнток, яким проводили поєднання хірургічного висічення рубця з введенням 2 % розчину лідокаїну та бетаметазону в підрубцеву зону, а також силіконовий пластир з компресійною пов'язкою або спеціальним компресійним одягом для профілактики рецидиву нових ДР. В групі порівняння у 7 з 11 пацієнток (63,7 %) спостерігалось формування повторного ДР. У 4 з 11 (36,3 %) пацієнток цієї ж групи, такої тенденції не спостерігалось. В основній групі станом на 9 - 12 місяць після початку проведення лікувально-профілактичних заходів жодного рецидиву ДР на МЗ констатовано не було. Висновки: лише хірургічне висічення ДР МЗ після маститу та наявності в анамнезі ДР інших локалізацій не забезпечує 100 % ефект їх повного вилікування. Обов'язковий контроль за загоєнням таких рубців протягом 6 - 9 місяців для можливості корекції рубця. Необхідність індивідуального підходу до лікування ДР на МЗ. Підбір комплексу вказаних лікувально-профілактичних заходів з врахуванням наявності ДР в анамнезі як фактору ризику їх рецидиву на відміну від застосування лише хірургічного способу лікування суттєво покращує естетичний ефект лікування та уникає ризику рецидиву ДР.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.363.101.1 + Р712.16

Рубрики:

Мастит

Лактація. Біохімія жіночого молока

Шифр НБУВ: РА425655 Пошук видання у каталогах НБУВ