Проведено клініко-генеалогічні та молекулярно-генетичні дослідження у 55-ти хворих з різними видами спадкових стромальних дистрофій рогівки (ССДР) та у 16-ти клінічно здорових членів їх родин. Одержані результати свідчать про відносний характер клінічних ознак в диференційній діагностиці ССДР. Показано, що в дитячому віці молекулярно-генеалогічні дослідження дозволяють виявити присутність мутантного варіанта гена TGTBI, що є єдиним методом визначення виду та типу ССДР. У дорослих пацієнтів такі дослідження дають змогу впевнено проводити диференційовану діагностику різних типів дистрофій, а також прогнозувати характер захворювання та рекомендувати оптимальну тактику лікування.

У 55-ти больных с разными видами наследственных стромальных дистрофий роговицы (НСДР) и у 16-ти клинически здоровых членов их семей проведены клинико-генеалогические и молекулярно-генетические исследования. Полученные результаты свидетельствуют об относительном характере клинических признаков в дифференциальной диагностике НСДР. Показано, что в детском возрасте молекулярно-генеалогические исследования позволяют обнаружить присутствие мутантного варианта гена TGTBI, будучи единственным методом определения вида и типа НСДР. У взрослых пациентов такие исследования дают возможность уверенно проводить дифференциальную диагностику различных видов и типов дистрофий, а также прогнозировать характер течения заболевания и рекомендовать оптимальную тактику лечения.

На моделі поверхневого герпетичного кератиту вивчено вплив препаратів "Факовіт" (внутрішньо) та "Тауфон" (в інстиляціях) на стан окисно-відновної системи глутатіону у тканинах ока. Під впливом вказаних препаратів спостережено підвищення рівня відновної форми глутатіону в рогівці у 1,6 раза, у камерній волозі - в 1,3 раза. Експериментально обгрунтовано можливість корекції порушень окисно-відновної системи глутатіону у хворих на герпетичний кератит шляхом застосування препаратів сірковмісних амінокислот.

На модели поверхностного герпетического кератита изучено влияние препаратов "Факовит" (внутренним приемом) и "Тауфон" (в инстиляциях) на состояние окислительно-восстановительной системы глутатиона в тканях глаза. Под влиянием указанных препаратов наблюдалось повышение уровня восстановительной формы глутатиона в роговице в 1,6 раза, в камерной влаге - в 1,3 раза. Экспериментально обоснована возможность корекции нарушений окислительно-восстановительной системы глутатиона у больных с герпетическим кератитом путем применения препаратов серосодержащих аминокислот.

Проведен анализ мутаций H626R (экзон 14), A546T, T538R (экзон 12) гена TGFBI с использованием метода полимеразной цепной реакции с последующей рестрикцией у 52-х индивидов из 22-х неродственных семей с клиническим диагнозом разных типов решетчатой дистрофии роговицы. Мутация H626R выявлена у пациентов в 12-ти из 17-ти обследованных семей с клиническим диагнозом решетчатой дистрофией с поздней манифестацией и у 6-ти человек, у которых еще не было клинических проявлений заболевания. Отмечено, что мутации T538R и H626R, которые ассоциированы с решетчатой дистрофией с поздней манифестацией заболевания, выявлены у двух пациентов с предварительным клиническим диагнозом решетчатой дистрофии (тип I), который характеризуется ранним проявлением заболевания. Мутация A546T не выявлена ни у одного из обследованных пациентов. Обсуждены возможные особенности мутантного белка tgfbi и его вовлеченность в патогенез заболевания. Полученные результаты свидетельствуют, что анализ мутаций в гене TGFBI имеет важное значение в дифференциальной диагностике дистрофий роговицы с прогностическим и терапевтическим применением, а также для генетического консультирования в семьях высокого риска.

Досліджено питання підвищення ефективності діагностики та лікування хворих на спадкові дистрофії строми рогівки (СДСР), що відбуваються за наявності запального компоненту та без нього, з застосуванням комплексу сучасних методів діагностики, базуючись на даних вивчення патогенетичних ланок дистрофічного процесу, а також імунологічної реактивності організму, що дає змогу здійснити вибір оптимальної тактики кератопластики і прогноз її результатів. Визначено роль запального компоненту у перебігу СДСР та його вплив на клінічні, морфологічні, метаболічні зміни у рогівці. Установлено спектр мутацій гена TGFBI у хворих з різними клінічними формами СДСР в Україні. Розроблено кількісну бальну оцінку комплексу ознак стану рогівки у разі СДСР та розроблено диференційований підхід до вибору виду кератопластики. З'ясовано фактори, які впливають на оптичні результати даного способу лікування, та розроблено багатофакторні моделі, що дозволяє прогнозувати вірогідність підвищення гостроти зору на 0,3 і більш після пошарової кератопластики. Експериментально обгрунтовано застосування препарату системної ензимотерапії "Флогензим" у лікуванні запальних процесів рогівки та розроблено спосіб лікування запальної реакції в оці хворих на дистрофії.

Представлены новые взгляды на патогенез, механизмы развития и особенности клинической картины различных видов блефатита. С современных позиций отражены методы дианостики и медикаментозного лечения воспалительных заболеваний век различной этиологии. Особое внимание уделено патологии мейбомиевых желез, качественному измерению слезной пленки, обусловленному нарушением ее липидного слоя, а также изменениям тканей глаза при блефаритах, развивающихся вследствие сухого кератоконъюнктивита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р673.4

Рубрики:

Хвороби рогової оболонки

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Five previously reported mutations of the TGFBI gene [R124C, R124H, R124L (exon 4), R555W, R555Q (exon 12)] are analyzed using the polymerase chain reaction followed by a restriction digestion in 44 individuals from 18 unrelated families with different forms of corneal dystrophy (30 patients and 8 normal relatives from 13 families with lattice corneal dystrophy, 5 patients from 4 families with granular corneal dystrophy and 1 patient with Reis-Bucklers corneal dystrophy) from different regions of Ukraine. These obtained results show that the analysis of TGFBI gene mutations is important for the early differential diagnosis of corneal dystropies and the genetic consulting in high-risk families.

Лікування хворих на аденовірусний епідемічний кератокон'юктивіт має бути комплексним і включати противовірусні, протизапальні, десенсибілізувальні препарати. Включення препарату офтолік в комплекс лікування аденовірусного кератокон'юктивіту (АВКК) дозволяє знизити інтенсивність суб'єктивних скарг, прискорити регрес запальних проявів захворювання і значно підвищити концентрацію інтерферону-альфа в сльозі хворих АВКК.

Лечение больных на аденовирусный эпидемический кератоконъюктивит должен быть комплексным и включать противовирусные, противовоспалительные, десенсибилизирующие препараты. Включение препарата офтолик в комплекс лечения аденовирусного кератоконъюктивита (АВКК) позволяет снизить интенсивность субъективных жалоб, ускорить регресс зажигательных проявлений заболевания и значительно повысить концентрацию интерферона-альфа в слезе больных АВКК.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р673.401.11-5

Шифр НБУВ: Ж22499 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості стану вегетативної нервової системи організму і її вплив на регіональну гемодинаміку ока у хворих з різним характером перебігу рецидивного герпетичного кератиту. Виявлено особливості вегетативної регуляції та гемодинаміки ока за різного характеру рецидивів герпетичного кератиту.

Изучены особенности состояния вегетативной нервной системы организма и ее влияние на региональную гемодинамику глаза у больных с разным характером хода рецидивирующего герпетического кератита. Выявлены особенности вегетативной регуляции и гемодинамики глаза при разном характере рецидивов герпетического кератита.

Обследованы 234 пациента из персистирующими эпителиальными дефектами и торпидными язвами роговицы, а также 225 пациентов с нарушением регенерации роговицы после кератопластики. Все пациенты находились на стационарном лечении в отделении патологии и микрохирургии глаза ДУ "Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П. Филатова НАМН Украины". Разработаны рабочие классификации исходного состояния глаза у больных из персистирующими эпителиальными дефектами и торпидными язвами и с нарушениями регенерации роговицы после кератопластики на основании использования модели "деревья классификации", которые позволяют стандартизировать описание патологического процесса и могут быть использованы для оценки качества проведенного лечения. Предложены диагностические модели определения тяжести поражения роговицы, которые позволяют с точностью до 95,4% определить степень тяжести нарушения регенерации роговицы.

Обстежено 234 пацієнта з персистувальними епітеліальними дефектами і торпідними виразками рогівки, а також 225 пацієнтів з порушенням регенерації рогівки після кератопластики. Всі пацієнти перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні патології і мікрохірургії ока ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України". Розроблено робочі класифікації вихідного стану ока у хворих з персистувальними епітеліальними дефектами і торпідними виразками та порушеннями регенерації рогівки після кератопластики на основі використання моделі "дерева класифікації", які дозволяють стандартизувати опис патологічного процесу та можуть бути використані для оцінювання якості проведеного лікування. Запропоновано діагностичні моделі визначення тяжкості ураження рогівки, що дозволяють з точністю до 95,4 % визначити ступінь тяжкості порушення регенерації рогівки.

У діагностиці акантамебного кератиту важлива роль належить ретельному збору анамнезу, біомікроскопії рогівки з виявленням псевдодендритичних фігур або рецидивуючих ушкоджень епітелію, які є найбільш ранніми ознаками цього захворювання. Вперше в офтальмологічній практиці застосовано комплексне лікування даного захворювання з використанням ФДТ, в результаті досягнуто значний терапевтичний ефект.

В диагностике акантамебного кератита важная роль принадлежит тщательному сбору анамнеза, биомикроскопии роговицы с выявлением псевдодендритичных фигур или рецидивирующих повреждений эпителия, которые являются наиболее ранними признаками этого заболевания. Впервые в офтальмологической практике применено комплексное лечение данного заболевания с использованием ФДТ, в результате достигнуто значительный терапевтический эффект.

Проведений аналіз даних літератури та результати досліджень дозволяють визначити, що конфокальна мікроскопія є унікальним методом діагностики широкого спектра захворювань рогової оболонки, з оцінкою процесів регенерації рогівки і ускладнень після різних видів хірургічних втручань, впливу на рогівку різних фармакологічних препаратів, контактних лінз, а також імплантів. Здатність конфокального мікроскопа дослідити тканини рогівки з візуалізацією мікроорганізмів, запальних і епітеліальних клітин, нервових волокон, фіброзу, розкриває перспективи для його використання в офтальмології.

Проведенный анализ данных литературы и результаты исследований позволяют определить, что конфокальная микроскопия является уникальным методом диагностики широкого спектра заболеваний роговой оболочки, с оценкой процессов регенерации роговицы и осложнений после разных видов хирургических вмешательств, влияния на роговицу разных фармакологических препаратов, контактных линз, а также имплантов. Способность конфокального микроскопа исследовать ткани роговицы с визуализацией микроорганизмов, зажигательных и эпителиальных клеток, нервных волокон, фиброза раскрывает перспективы для его использования в офтальмологии.

За розвитку запального процесу в кон'юнктиві за умов моделювання стрептозоцинового діабету визначено більш різке зменшення рівня глутатіону в порівнянні з даними, коли кон'юнктивіт викликали у тварин без діабету. За цих умов рівень глутатіону знизився на 17,0 %, 18,0 % і 29,4 % в різні терміни спостереження. За моделювання стрептозоцинового діабету у тварин з кон'юнктивітом більшою мірою знижувалася секреція глутатіону в сльозну рідину, ніж в групі з кон'юнктивітом без діабету. Так в перший термін зниження склало - 13,6 %, в другий - 18 % і в третій термін - 21,8 %.

При развитии воспалительного процесса в конъюнктивите в условиях моделирования стрептозоцинового диабета определено более резкое уменьшение уровня глутатиона по сравнению с данными, когда конъюнктивит вызывали у животных без диабета. В этих условиях уровень глутатиона снизился на 17,0 %, 18,0 % и 29,4 % в разные сроки наблюдения. При моделировании стрептозоцинового диабета у животных с конъюнктивитом в большей степени снижалась секреция глутатиона в слёзную жидкость, чем в группе с конъюнктивитом без диабета. Так в первый срок снижение составило - 13,6 %, во второй - 18 % и в третий срок - 21,8 %.

У результаті проведеного дослідження відзначено наявність зворотного зв’язку між проліферативною активністю клітин переднього епітелію рогової оболонки і ступенем запальної інфільтрації строми рогівки. Запальний процес і зниження швидкості епітелізації частіше відбуваються за фіксації амніотичної мембрани шовним матеріалом до поверхні рогівки, тобто в групі тварин, у яких застосовували inlay техніку трансплантаціі амніотичної мембрани.

В результате проведенного исследования отмечено наличие обратной связи между пролиферативной активностью клеток переднего эпителия роговой оболочки и степенью воспалительной инфильтрации стромы роговицы. Воспалительный процесс и снижение скорости эпителизации чаще происходят при фиксации амниотической мембраны шовным материалом к поверхности роговицы, то есть в группе животных, у которых применяли inlay технику трансплантации амниотической мембраны.

Зауважено, що одержані в роботі дані про зменшення активності лактатдегідрогенази (ЛДГ) і малатдегідрогенази свідчать про зниження інтенсивності окисно-відновних процесів у тканинах переднього відділу ока за експериментального гіпотиреозу. При цьому ступінь зміни активності ЛДГ залежить від стадії гіпотиреозу.

Отмечено, что полученные в работе данные об уменьшении активности лактатдегидрогеназы (ЛДГ) и малатдегидрогеназы свидетельствуют о снижении интенсивности окислительно-восстановительных процессов в тканях переднего отдела глаза при экспериментальном гипотиреозе. При этом степень изменения активности ЛДГ зависит от стадии гипотиреоза.

Зазначено, що у зв’язку з тим, що до теперішнього часу єдиної думки про найбільш ефективну техніку трансплантації амніотичної мембрани не існує і є безліч суперечливих публікацій щодо оптимального методу, проведення експериментального дослідження з вивченням ефективності впливу трансплантації амніотичної мембрани на перебіг запального процесу в рогівці в залежності від типу її фіксації викликає науковий і практичний інтерес.

отмечено, что в связи с тем, что до настоящего времени единого мнения о наиболее эффективной технике трансплантации амниотической мембраны не существует и множество противоречивых публикаций относительно оптимального метода, проведение экспериментального исследования с изучением эффективности влияния трансплантации амниотической мембраны на течение воспалительного процесса в роговице в зависимости от типа ее фиксации представляет научный и практический интерес.

Виконана як ургентне втручання у разі тяжких деструктивних запальних процесівх рогівки, кератопластика є єдиним методом, що дозволяє зберегти око як орган. Величезний дефіцит донорського матеріалу для кератопластики змушує шукати додаткові джерела трансплантаційного матеріалу. Одним з таких матеріалів є рогівка свині, яка за своєю структурою і біомеханічними параметрами має схожість з рогівкою людини. Таким чином, як показали проведені клінічні спостереження, за відсутності донорської рогівки людини в ургентних випадках можливе використання «кератоксеноімплантата» для лікувальної кератопластики з метою усунення запального процесу і збереження ока.

Выполненная как ургентное вмешательство при тяжелых деструктивных воспалительных процессах роговицы кератопластика является единственным методом, позволяющим сохранить глаз как орган. Огромный дефицит донорского материала для кератопластики заставляет искать дополнительные источники трансплантационного материала. Одним из таких материалов является роговица свиньи, которая по своей структуре и биомеханическим параметрам имеет сходство с роговицей человека. Таким образом, как показали проведенные клинические наблюдения, при отсутствии донорской роговицы человека в ургентных случаях возможно использование «кератоксеноимплантата» для лечебной кератопластики с целью устранения воспалительного процесса и сохранения глаза.

На моделі бактеріального кератиту встановлено, що трансплантація амниотической мембраны (АМ), кріоконсервованої за розробленою технологією, у вигляді біологічного покриття, стимулює епітелізацію, сприяє усуненню набряку та ознак запальної реакції рогівки.

На модели бактериального кератита установлено, что трансплантация амниотической мембраны (АМ), криоконсервированной по разработанной технологии, в виде биологического покрытия, стимулирует эпителизацию, способствует устранению отека и признаков воспалительной реакции роговицы.

Вивчено вплив очних крапель «Eye-t® ектоін», що містять 0,5 % розчин ектоіну, на клінічну симптоматику синдрому сухого ока (ССО). Одержані клінічні результати свідчать про те, що застосування очних крапель «Eye-t® ектоін» у пацієнтів з ССО сприяє збільшенню стабільності слізної плівки (СП), що виявляється в достовірному збільшенні часу розриву СП і супроводжується зменшенням суб'єктивної симптоматики та індексу захворюваності поверхні ока.

Изучено влияние глазных капель «Eye-t® Эктоин», содержащих 0,5 % раствор эктоина, на клиническую симптоматику синдрома сухого глаза (ССГ). Полученные клинические результаты свидетельствуют о том, что применение глазных капель «Eye-t® Эктоин» у пациентов с ССГ способствует увеличению стабильности слезной пленки (СП), что проявляется в достоверном увеличении времени разрыва СП и сопровождается уменьшением субъективной симптоматики и индекса заболеваемости поверхности глаза.