Изучена эфективность применения препарата микробного происхождения - пробиотика "Субмалин" - в лечении герпетических кератитов. В комплексном лечени 30-ти больных были использованы инстилляции субмалина (по 1 - 2 капли каждые 2 часа). При этом больные контрольной группы (30 человек) получали общепринятую комплексную терапию: противовирусную, рассасывающую, стимулирующую, симптоматическую. Установлено, что применение субмалина способствует ускорению эпителизации роговой оболочки глаза, рассасыванию ее инфильтратов, более быстрому купированию воспалительного процесса, сокращению сроков лечения, повышению остроты зрения.

Проанализированы особенности клинического течения герпетического кератита у 218-ти лиц в возрасте от 17-ти до 83-х лет. Отмечено, что герпетический кератит характеризуется тяжелым длительным течением и рецидивами, приводит к слепоте и инвалидности. Чаще всего эта патология преобладает у лиц трудоспособного возраста (79,4 % случаев). Установлено, что возникновению заболевания способствуют факторы: травматические повреждения роговицы, вирусные инфекции, ношение контактных линз, температурные воздействия, стрессовые ситуации. Поверхностные формы герпетических кератитов (точечного, везикулезного, древовидного, географического) были обнаружены у 38,9 % обследованных лиц, наиболее тяжело протекали глубокие формы герпетического поражения роговицы (метагерпетический, буллезный, интерстициальный кератит), которые являются наиболее часто встречающимися в клинической практике и составляют 61,1 %. Сделан вывод о широкой распространенности герпетических кератитов и разнообразии их клинического проявления.

Осуществлено исследование с целью лечения 60-ти лиц с глубокими формами герпетических креатитов в возрасте от 23-х до 74-х лет. В основной группе больных (30 человек) в комплексном лечении были применены инстилляции пробиотика "Субалина" и аппликации пелоидов озера Соленый лиман. Проведен сравнительный анализ полученных клинических данных с результатами комплексного лечения больных контрольной группы (30 человек). Установлено, что применение субалина и пелоидотерапии в лечении глубоких форм герпетических кератитов значительно улучшает клинические показатели: ускоряются сроки эпителизации роговицы, рассасывания инфильтратов, уменьшение воспаления, а также сокращается время пребывания больных в стационаре. Показано, что данные методы лечения хорошо переносятся больными, не вызывают токсического влияния на ткани глаза и возникновения аллергических реакций. Выявлена высокая терапевтическая активность предложенных методов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р673.401.1-3

Рубрики:

Кератити

Шифр НБУВ: Ж22499 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На моделі поверхневого герпетичного кератиту вивчено вплив препаратів "Факовіт" (внутрішньо) та "Тауфон" (в інстиляціях) на стан окисно-відновної системи глутатіону у тканинах ока. Під впливом вказаних препаратів спостережено підвищення рівня відновної форми глутатіону в рогівці у 1,6 раза, у камерній волозі - в 1,3 раза. Експериментально обгрунтовано можливість корекції порушень окисно-відновної системи глутатіону у хворих на герпетичний кератит шляхом застосування препаратів сірковмісних амінокислот.

На модели поверхностного герпетического кератита изучено влияние препаратов "Факовит" (внутренним приемом) и "Тауфон" (в инстиляциях) на состояние окислительно-восстановительной системы глутатиона в тканях глаза. Под влиянием указанных препаратов наблюдалось повышение уровня восстановительной формы глутатиона в роговице в 1,6 раза, в камерной влаге - в 1,3 раза. Экспериментально обоснована возможность корекции нарушений окислительно-восстановительной системы глутатиона у больных с герпетическим кератитом путем применения препаратов серосодержащих аминокислот.

Зазначено, що на сучасному етапі 60 - 65 % патології рогівки пов'язано з вірусом простого герпесу. Лікування кератитів герпетичної природи, крім топічних препаратів, вимагає застосування спеціальних противірусних засобів. Одним з таких препаратів є "Гевіран". Під спостереженням перебувало 19 хворих віком від 25-ти до 47-ми років (8 чоловіків і 11 жінок). У 6-ти хворих діагностований епітеліальний кератит, у 9-ти - везикулярний деревоподібний кератит і у 4-х - дископодібний кератит. Застосування гевірану в комплексному лікуванні хворих з герпетичними кератитами сприяє швидшій епітелізації рогової оболонки ока, розсмоктуванню інфільтратів, зменшенню перикорнеальної ін'єкції та скороченню часу перебування хворих основної групи в стаціонарі. Застосування гевірану сприяє зменшенню кількості рецидивів.

На сегодняшний день 60 - 65 % патологии роговицы связано с вирусом простого герпеса. Лечение кератитов герпетической природы, помимо топических препаратов, требует применения специальных противовирусных средств. Одним из таких препаратов является "Гевиран". Под наблюдением находилось 19 больных в возрасте от 25 до 47 лет (8 мужчин и 11 женщин). У 6 больных диагностирован эпителиальный кератит, у 9 - везикулярный древовидный кератит и у 4 - дисковидный кератит. Применение гевирана в комплексном лечении больных герпетическими кератитами способствует более быстрой эпителизации роговой оболочки глаза, рассасыванию инфильтратов, уменьшению перикорнеальной инъекции и сокращению времени пребывания больных основной группы в стационаре. Применение гевирана способствует уменьшению количества рецидивов.

Nowadays herpes simplex virus is the cause of 60-65% of the cornea pathology. The treatment of herpetic keratitis, besides topical drugs, requires the application of the special antiviral drugs. Heviran is one of such drugs. The study included 19 patients aged from 25 to 47 (8 men and 11 women). The epithelial keratitis is diagnosed in 6 patients, the dendritic keratitis was in 9 people and the disco-like keratitis was in 4 ones. The use of Heviran in the complex treatment of the patients with herpetic keratitis promotes more rapid epitalization of the cornea, the resorption of infiltrates, decrease of the pericorneal injection and reduces the time the patient staying in the hospital. The use of Heviran helps to reduce the number of relapses.

Вивчено ефективність використання препарату "Систейн" (фірма Алкон) в лікуванні сухого кератокон'юнктивіту (СКК) у хворих на цукровий діабет (ЦД). Обстежено 76 хворих (152 ока). Доведено систейну ефективність на всіх стадіях СКК і рекомендовано його використання в офтальмологічній практиці для лікування СКК у разі ЦД.

Изучена эффективность использования препарата "Систейн" (фирма Алкон) в лечении сухого кератоконъюнктивита (СКК) у больных с сахарным диабетом. Обследовано 76 больных (152 глаза). Доказана систейна эффективность при всех стадиях СКК и рекомендовано его использование в офтальмологической практике для лечения СКК при СД.

Проаналізовано результати лікування 76-ти хворих на бактеріальні кератити: 38-ми хворим в комплексну терапію включали ципромед у вигляді крапель (4 - 6 разів на добу), 38 хворих склали контрольну групу, у якій застосовували загальноприйняту терапію. Використання ципромеду у лікуванні бактеріальних кератитів сприяло прискоренню розсмоктування інфільтратів, більш швидкій епітелізації рогівки, стиханню явищ запалення, скороченню терміну перебування хворого у лікарні. Гострота зору вище 0,5 досягла в основній групі у 63 %, а в контрольній - у 47 % хворих. Результати дослідження дозволяють рекомендувати застосування ципромеду у лікуванні бактеріальних кератитів у клінічній і амбулаторній практиці.

Проанализированы результаты лечения 76-ти больных бактериальными кератитами: 38-ми больным (основная группа) в комплексную терапию включали ципромед в виде капель (4 - 8 раз в сутки), 38 больных составили контрольную группу, в которой применили общепринятую терапию. Применение ципромеда в лечении бактериальных кератитов ускорило рссасывание инфильтратов, более быструю эпителизацию роговицы, стихание явлений воспаления, сокращение срока пребывания больного в больнице. Острота зрения выше 0,5 достигла в основной группе у 63 %, а в контрольной - 47 % больных. Результаты исследования позволяют рекомендовать применение ципромеда в лечении бактериальных кератитов в клинической и амбулаторной практике.

З метою дослідження особливостей клінічного перебігу герпетичного кератиту (ГК) створено електронну базу даних пацієнтів відділення патології та мікрохірургії рогівки, яким у стадії загострення герпетичного кератиту проводили хірургічне лікування. Відібрано 143 хворих після пошарової кератопластики. На підставі формалізації ознак клінічного перебігу захворювання, стану рогівки та інших структур ока виявлено три форми перебігу ГК, що суттєво відрізнялися комплексом ознак. На основі одержаної класифікації виділено різні варіанти клінічного перебігу ГК, що мають свої характерні особливості, які слід враховувати як для оцінки стану ока перед кератопластикою, так і під час аналізу результатів лікування.

С целью анализа особенности клинического течения герпетического кератита (ГК) создана электронная база данных пациентов отделения патологии и микрохирургии роговицы, которым в стадии обострения герпетического кератита проводили хирургическое лечение. Отобрано 143 пациента после послойной кератопластики. На основании формализации признаков клинического течения заболевания, состояния роговицы и других структур глаза выделено три формы течения ГК, которые существенно отличаются комплексом признаков. На основе полученной классификации выделены разные варианты клинического течения ГК, имеющие свои характерные особенности, которые следует учитывать как для оценки состояния глаза перед кератопластикой, так и при анализе результатов лечения.

С помощью иммуногистохимического метода изучена экспрессия трансмембранного муцина 1 в конъюнктиве глаза в норме и при сухом кератоконъюнктивите у больных с синдромом Шегрена. Установлено, что при начальной стадии сухого кератоконъюнктивита экспрессия данного муцина значительно ослаблена, а при выраженной и поздней - отсутствует полностью. Эти закономерности экспрессии муцина 1 вызваны глубокими альтеративными изменениями многослойного плоского епителия конъюнктивы. Дефицит муцина 1 вызывает нарушение фиксации муцинового слоя к апикальной поверхности эпителиального пласта, что способствует возникновению и манифестации синдрома "сухого глаза".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р673.401.1-52

Рубрики:

Кератити

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: микрофлора, конъюнктивальный мешок, бактериальный кератит
Індекс рубрикатора НБУВ: Р673.401.1-4

Рубрики:

Кератити

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р673.401.1-29

Рубрики:

Кератити

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены современные данные применения биологической терапии в лечении аутоиммунных заболеваний: ревматоидный артрит, системная красная волчанка, болезнь Шегрена. Обоснованы перспективы развития анти-В-клеточной терапии препаратом ритуксимаб (Мабтера) в ревматологии.

Уперше в офтальмології запропоновано новий спосіб лікування бактеріальних кератитів (БК), який включає застосування пробіотика "А-бактерин" у комплексній терапії даної патології. Проведено порівняльний аналіз клінічних показників під час лікування хворих із застосуванням А-бактерину та без його використання. Визначено вплив комплексного лікування з включенням даного препарату на рівень загальної та місцевої імунологічної реактивності хворих на БК. Встановлено залежність тяжкості перебігу даної патології та ряду показників загального та місцевого імунітету від характеру мікрофлори, виділеної з кон'юнктивальної порожнини очей хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р673.401.16-52

Рубрики:

Інфекційні кератити

Шифр НБУВ: РА317095 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему підвищення ефективності медикаментозного лікування хворих з поверхневою формою герпетичного кератиту шляхом корекції порушень тіолового статусу організму з використанням препаратів факовіт і тауфон. За умов експериментального дослідження на моделі поверхневого герпетичного кератиту встановлено порушення відновної системи глутатіону у тканині рогівки, а також доведено можливість корекції порушень тіолового статусу в рогівці за допомогою препаратів, до складу яких входять амінокислоти, що місять сірку, а саме: факовіт (перорально) та тауфон (місцево). Коригувальний вплив даних препаратів за умов порушення тіолового статусу й окиснювально-відновних процесів виявлено у сльозі та крові хворих на поверхневий герпетичних кератит. Установлено, що застосування факовіта та тауфона під час лікування хворих на поверхневих герпетичний кератит зменшує кількість хворих з набряком рогівки на 32,6 %, запальною інфільтрацією - на 27,6 %, фарбуванням рогівки флюоресцеїном - на 25 %, за цього підвищується гострота зору на 0,16 у порівнянні з традиційним лікуванням. Розроблено рекомендації щодо включення до комплексної терапії ПГК факовіта (перорально) по дві таблетки двічі на добу та тауфона (місцево) в інстиляціях чотири рази на добу по 2 краплі до завершення епітелізації поверхні рогівки та купірування ознак її запалення.

Розроблено склад флуренізидової мазі, що дозволяє отримати стабільну м'яку лікарську форму з високою терапевтичною активністю, значенням pH, близьким до нейтрального, ізотонічністю, яка відповідає осмотичному тиску слізної рідини. На основі експериментальних, клінічних та гістоморфологічних досліджень встановлено реакцію структур ока на аплікації флуренізидової мазі різних концентрацій. Визначено, що чотирьохразові аплікації 1 %-ої флуренізидової мазі не викликають місцево-подразнювальної дії та пошкодження структур ока. Експериментально доведено регенераторний вплив 1 %-ої флуренізидової мазі на пошкоджений рогівковий епітелій - важливу ланку патогенезу опікової хвороби та виразок рогівки. Запропоновано оптимальну концентрацію флуренізидової мазі для клінічного застосування. Виявлено антирадикальну та антиоксидну активність флуренізиду, що обгрунтовує позитивний вплив на одну з основних ланок патогенезу опіків очей і бактерійних кератитів. Встановлено, що застосування флуренізиду в комплексній терапії опіків очей та бактерійних кератитів підвищує терміни епітелізації та гостроту зору, має антибактерійний, протизапальний і загоювальний вплив, зменшує кількість ускладнень. Зазначено, що терміни лікування хворих з опіками очей скорочуються на 7 - 9 діб і на 4 - 6 діб - з бактерійними кератитами в порівнянні з традиційним лікуванням.

На підставі вивчення особливостей клінічного перебігу неускладнених та ускладнених форм герпетичного кератиту, патогенетичних ланок запального процесу, а також імунологічної реактивності організму обгрунтовано оптимальні методи лікування та профілактики рецидивів з застосуванням пробіотиків, пелоїдотерапії та гіпербаричної оксигенації. У клінічних дослідженнях брали участь 450 хворих з герпетичними кератитами. Вперше в офтальмології запропоновано новий терапевтичний комплекс лікування хворих з герпетичними кератитами з застосуванням пробіотиків (субаліну й А-бактерину), пелоїдотерапії та гіпербаричної оксигенації. Експериментально обгрунтовано доцільність застосування пробіотика субаліну на моделі герпетичного кератиту у морських свинок. Показано, що у хворих з герпетичними кератитами спостерігаються виражені порушення в стані функціонування клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланок імунітету, а також метаболізму. Доведено, що запропонована комплексна терапія є більш ефективною у порівнянні з традиційною.

Вперше методом імуногістохімічного дослідження виявлено закономірність експресії різних типів муцинів (трансмембранних і секреторних) у кон'юнктиві ока хворих на синдром Шегрена, яка полягає у значному їх зменшенні або повній відсутності, що викликає порушення процесу формування муцинового шару. З використанням гістологічних та імпресійно-цитологічних методів уточнено уявлення про стадійність дистрофічних змін кон'юнктиви за синдрому Шегрена, проявом яких є перетворення структури епітеліоцитів (пікнотизація ядра, гідропічна дистрофія цитоплазми, порушення латерального з'єднання між клітинами до повної деструкції), а також суттєве зменшення або повна відсутність келихоподібних клітин і наявність інтенсивного, дифузного інфільтриту субепітеліально. Вперше виявлено, що у слизівці порожнини рота у випадку синдрому Шегрена відбуваються аналогічні дистрофічні зміни епітеліальних клітин і слинних залоз, а також субепіталіальні перетворення, що зумовлює зниження або повну відсутність експресії секреторних і трансмембранних муцинів.