Доведено, що за наявності в раціоні нітратів у кількостях понад норму, настає пригнічення імунної системи організму курчат, наслідком якого є зниження напруженості поствакцинального імунітету, навіть за умов дотримання всіх рекомендацій фірми, яка постачає вакцину для забезпечення гарантії збереження птиці.

Вивчено вікові та видові зміни вмісту вітамінів E, A та каротиноїдів у печінці гусенят та індичат, а також вплив вітамінів E і C на вміст жиророзчинних біоантиоксидантів (вітамінів E, A та каротиноїдів) у печінці пташенят, прирости маси тіла та збереженість поголів'я.

Індекс рубрикатора НБУВ: П682-451.29

Рубрики:

Курівництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П682-451.29 + П682-273.90

Рубрики:

Курівництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати визначення вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активності антиоксидантних ферментів у жовтку яєць, крові і печінці гусей за 4-кратного збільшення кількості йоду в їх раціоні. Встановлено, що у жовтку яєць гусей у випадку збільшення в їх раціоні кількості йоду у 4 рази зростає вміст продуктів ПОЛ. У крові та печінці гусей зростає активність глутатіонпероксидази і відновленого глутатіону та зменшується концентрація гідроперекисів ліпідів. Збільшення кількості йоду в раціоні племінних гусей у 4 рази, у порівнянні з рекомендованим рівнем, не проявляє негативного впливу на засвоєння жиророзчинних вітамінів А і Е.

Представлено результати визначення вмісту гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду, відновленого глутатіону, вітамінів A, E, каротиноїдів, активності каталази і глутатіонпероксидази у крові, печінці та жовтку яєць курей-несучок за шестикратного збільшення кількості йоду в їх раціоні. Дослід проведено на 3-х групах курей-несучок, яким згодовували стандартний комбікорм, в цьому випадку одна група була контрольною, а курям першої дослідної групи вводили шестикратні домішки йоду до раціону, а другої - ті самі домішки з додаванням 0,2 % сульфату натрію. Встановлено, що у крові курей-несучок у випадку збільшення в їх раціоні кількості йоду у 6 разів та підвищення рівня йоду у 6 разів з одночасним додаванням сульфату натрію зростає активність глутатіонпероксидази, а в жовтку яєць - вміст малонового діальдегіду та гідроперекисів ліпідів. Підвищення кількості йоду в раціоні курей-несучок у 6 разів і в 6 разів з домішкою до корму сульфату натрію сприяло зростанню несучості курей, відповідно, на 6,71 і 5,80 %.

Досліджено вплив різної кількості йоду в раціоні гусей білої італійської породи на показники білкового обміну в їх організмі та репродуктивні якості птиці. Встановлено, що підвищення кількості йоду в раціоні гусей з 0,7 до 2,8 г/т комбікорму не має негативного впливу на процеси білкового обміну в організмі гусей, але покращує репродуктивну функцію, що проявляється у підвищенні запліднюваності яєць, збільшенні кількості виведених гусенят та зменшенні ембріональної смертності.

Приведены данные о формировании пейеровых бляшек тонких кишок цыплят-бройлеров в постнатальном периоде онтогенеза. Установлено, что к 42-суточному возрасту количество пейеровых бляшек увеличивается и растет их общая протяженность. Исследовано, что применение раствора высокочистого натрия гипохлорита в дозе 15 мг/л положительно влияет на динамику количества пейеровых бляшек и их размеры. В пейеровых бляшках обнаружены предузелковые формы, первичные, вторичные лимфоидные узелки и диффузная лимфоидная ткань. Исследована ультраструктура М-клеток.

Наведено дані про вміст загальних ліпідів, співвідношення їх окремих класів та вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у тканинах печінки та жовтках яєць японських перепелів за шестикратного збільшення кількості йоду у раціоні. Додаткове введення йоду в раціон перепілок сприяло зменшенню вмісту вільного та етерифікованого холестеролу та зростанню кількості фосфоліпідів у тканинах печінки. У жовтку яєць перепелів дослідної групи підвищувалась концентрація моно- і дигліцеролів і холестеролу за одночасного зниження триацилгліцеролів, у порівнянні з перепелами контрольної групи. Крім цього, спостерігалось зростання кількості ТБК-активних речовин як у тканинах печінки, так і в жовтках яєць птиці дослідної групи.

Наведено дані активності антиоксидантних ферментів - глутатіонпероксидази, каталази та рівня відновленого глутатіону у тканинах крові, печінки і жовтку яєць перепелів за 6-кратного збільшення кількості йоду в раціоні. Збільшення кількості йоду у раціоні перепелів у порівнянні з рекомендованим рівнем не викликало негативного впливу на організм птиці. Встановлено, що збільшення кількості йоду в раціоні перепелів дослідної групи до 4,2 г/т комбікорму сприяє підвищенню продуктивності птиці на 3,14 %.

Наведено результати досліджень, що стосуються ефективності використання фітопрепарату з листя евкаліпту для курчат м'ясного напряму продуктивності кросу КОББ-500. Встановлено, що випоювання фітопрепарату сприяє активізації білкового і ліпідного обміну в організмі курчат-бройлерів, а також підвищенню інтенсивності їх росту.

Узагальнено дані літератури про роль вітаміну E в регуляції обміну речовин і фізіологічних функцій у птиці та її продуктивність. Наведено оптимальні норми добавок вітаміну E в раціони птиці, а також дані про патогенез захворювань птиці, зумовлених дефіцитом вітаміну E.

Наведено дані про вміст продуктів ПОЛ, активність антиоксидантних ферментів і концентрацію вітамінів A і E у печінці та жовтку яєць курей-несучок у разі додавання сорбенту, збагаченого соняшниковою олією, до складу комбікорму. Встановлено підвищення яєчної продуктивності у курей-несучок у разі додавання до їх раціону 3 % сорбенту, збагаченого олією, у порівнянні з курами, яким згодовували 1 % соняшникової олії. Виявлено зниження вмісту продуктів ПОЛ - гідроперекисів ліпідів і малонового діальдегіду - у жовтку яєць і печінці курей-несучок у разі додавання до раціону сорбенту, збагаченого олією. У разі додавання до комбікорму, який згодовували курям-несучкам, 3 % сорбенту, збагаченого ліпідами, підвищується міцність яєчної шкаралупи.

У результаті дослідження видових особливостей ліпідного обміну в індиків та гусей встановлено, що концентрація загальних ліпідів печінки індиків є вищою у 1,9 разу, ніж у гусей, а у жовтку яєць - приблизно однаковою. У складі загальних ліпідів печінки індиків був більшим як відносний, так і абсолютний вміст моно- і диацилгліцеролів, вільного холестеролу і абсолютний вміст фосфоліпідів, неетерифікованих жирних кислот та триацилгліцеролів, ніж у гусей. У жовтках індичих яєць, у порівнянні з гусячими, вищий рівень вільного холестеролу, триацилгліцеролів, ефірів холестеролу і менший - фосфоліпідів та моно- і диацилгліцеролів. Дослідження вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів показало, що в печінці індиків перевищував рівень гідроперекисів ліпідів та ТБК-активних речовин, а у жовтках яєць - лише рівень ТБК-активних продуктів, у порівнянні з гусьми.

Представлено результати дослідження репродуктивних показників племінних гусей та індиків, а також метаболічних процесів у виведеного добового молодняку залежно від рівня йоду в раціоні маточного поголів'я птиці. Встановлено, що підвищення кількості йоду в комбікормі для племінної птиці з 0,7 до 2,8 г/т покращувало репродуктивні якості гусей і індичок, що виявлялося в підвищенні заплідненості яєць, зниженні ембріональної смертності, збільшенні кількості виведених пташенят, а також позитивно впливало на метаболічні процеси в організмі добового молодняку.

Наведено дані про вміст продуктів ПОЛ, активність антиоксидантних ферментів і концентрацію вітамінів A і E у печінці, жовтках яєць і крові у разі застосування фітопрепарату. Застосування фітопрепарату сприяло підвищенню глутатіонпероксидазної та каталазної активності у крові за одночасного зменшення вмісту ТБК-активних продуктів. Установлено збільшення кількості вітаміну A і каротиноїдів у жовтках яєць. У разі випоювання фітопрепаратів спостережено підвищення концентрації фосфоліпідів і зменшення рівня етерифікованого холестеролу та вільних жирних кислот (ВЖК) у тканинах печінки за одночасного підвищення вмісту ВЖК у жовтку яєць обох дослідних груп.

Вивчено вплив рівня йоду у раціонах японських перепілок і курей-несучок продуктивного періоду на морфофункціональний стан щитоподібної залози та печінки. На тлі збільшення кількості йоду у кормовій дієті птиці обох видів проведено порівняльний аналіз морфогістологічної структури щитоподібної залози та печінки, а також визначено вміст йоду у тканинах цих органів.

Наведено результати досліджень впливу фітопрепарату з листя евкаліпту на кількісний та якісний склад мікрофлори сліпих кишок та показники клітинного імунітету курчат м'ясного напряму продуктивності кросу КОББ-500. Встановлено, що випоювання бройлерам настою з листя евкаліпту, починаючи від 10-добового віку в дозі 0,80 мл/кг маси впродовж їх вирощування, як самого, так і з додаванням аскорбінової кислоти сприяє зростанню кількості кишкової палички з підвищеною ферментативною активністю, зменшенню кількості кокових форм мікроорганізмів у вмісті сліпих кишок. В разі цього, встановлено стимулювальний вплив досліджуваного препарату на активність Т-В-клітинної ланки імунітету у курчат-бройлерів.

Під час онтогенетичного розвитку в організмі птиці у процесі ювенальної линьки, статевого дозрівання та у зв'язку з початком яйцекладки виникають порушення метаболічних процесів, які характеризуються зниженням активності гідролітичних ферментів шлунково-кишкового тракту та функціонального стану мікробіоти сліпих кишок. Для нівелювання зазначених порушень використано біологічно активну домішку гумінової природи "Гумілід", оскільки органічні кислоти гумінових речовин сприяють травленню, можуть пригнічувати ріст патогенних бактерій і стимулювати зростання природної мікрофлори кишечнику, покращувати перетравлення білка, засвоєння кальцію, а також поживних речовин корму. Дослід проведено на двох групах курочок яєчного напряму продуктивності кросу Хайсекс коричневий, починаючи з 10-добового віку птиці. Курчата дослідної групи одержували препарат "Гумілід" (з розрахунку 2 мг діючої речовини на кг маси тіла), за схемою, запропонованою виробником - Проблемною лабораторією по гумінових речовинах ім. проф. Л. А. Христєвої ДДАУ. Дослід тривав три місяці з наступним забоєм птиці 30-, 60-, 90- та і 20-добового віку. За умови випоювання курчатам препарату "Гумілід" прирости маси тіла птиці за період досліду були вищими на 9,7 %. Водночас, зростала протеїназна активність ферментів слизової оболонки 12-палої кишки в усі досліджені вікові періоди, у порівнянні з її величиною в аналогів контрольної групи. У курчат 60- та і 20-добового віку амілолітична активність підвищувалась, відповідно, на 10 та 18 %, а ліполітична активність - на 17,56 % тільки у птиці 60-добового віку, у порівнянні з відповідними показниками у птиці контрольної групи. Встановлено позитивний вплив біологічно активної домішки гумінової природи на стан мікробіоценозу сліпих кишок молодняку курей кросу Хайсекс коричневий у критичні періоди їх росту і розвитку, що проявляється збільшенням кількості представників облігатної мікрофлори, а саме і біфідо- і лактобактерій.

Досліджено інтенсивність метаболічних процесів в організмі птиці різних видів і продуктивних груп за дії біогенних добавок. Експериментально обгрунтовано доцільність збільшення кількості йоду в раціонах для нормалізації мікробоценозу сліпої кишки й морфоструктури щитоподібної залози, покращення якості яєць за рахунок збільшення в жовтках макро- і мікроелементів (Са, J, Mg, Zn, Си) та інтенсифікації метаболічних процесів у ембріонів. Визначено оптимальні кількості йоду в раціонах курей-несучок, перепелів, індичок і гусок. Доведено ефективність випоювання настою з листя евкаліпта курям-несучкам та настою з листя евкаліпта разом з аскорбіновою кислотою курчатам-бройлерам для нормалізації мікробоценозу кишківника, активізації білкового вуглеводного та ліпідного обміну та процесів травлення, а також зменшення інтенсивності пероксидації ліпідів, стимуляції Т- і В-клітинної ланки імунітету, підвищення продуктивності. Розроблено і апробовано схеми та дози застосування фітопрепарату.