Рассмотрено новейшее течение в мировой культуре и философии - постмодернизм - в контексте творчества влиятельного на Западе и малоисследованного отечественной наукой французского мыслителя "постсовременности" Ж.Деррида. Представлена внутренняя логика развития некоторых основных понятий дерридаизма: "письмо", "деконструкция", "отсрочка", "след". Достаточно подробно изложены ключевые работы Ж.Деррида разных лет, а также проанализированы деконструкция гуманитарного знания и возникновение постмодернистского дискурса.

Розглянуто питання розвитку світової та вітчизняної культури, різноманітні культурологічні аспекти вивчення музичного мистецтва, описано його національну генезу та специфічність у просторі світової загальногуманітарної культури, особливості музичного мімезису. Розкрито деякі особливості білоруської церковно-монодійної традиції кінця XVІ - XVIII ст. Проаналізовано співробітництво музикантів Петербурга і Києва у сфері музичної педагогіки кінця ХІХ - першої третини ХХ ст.

Рассмотрены вопросы развития мировой и отечественной культуры, разнообразные культурологические аспекты изучения музыкального искусства, описаны его национальный генезис и специфичность в пространстве мировой общегуманитарной культуры, особенности музыкального мимезиса. Раскрыты некоторые особенности белорусской церковно-монодийной традиции конца XVI - XVIII ст. Проанализировано сотрудничество музыкантов Петербурга и Киева в сфере музыкальной педагогики конца ХІХ - первой трети ХХ ст.

Розглянуто питання специфіки музичного мімезису. Проаналізовано співробітництво музикантів Петербурга і Києва у сфері музичної педагогіки кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. Висвітлено музичний романтизм як явище піаністичної культури, утвердження нового способу диригування, фортепіанну творчість відомого харківського композитора М.Кармінського (1930 - 1995 рр.). Описано феномен "журналізації" у культурі нового тисячоліття.

Рассмотрены вопросы специфики музыкального мимезиса. Проанализировано сотрудничество музыкантов Петербурга и Киева в сфере музыкальной педагогики конца ХІХ - первой трети ХХ ст. Освещены музыкальный романтизм как явление пианистической культуры, утверждение нового способа дирижирования, фортепианное творчество известного харьковского композитора М.Карминского (1930 - 1995 гг.). Описан феномен "журнализации" в культуре нового тысячелетия.

Проаналізовано роль музики у контексті естетичних концепцій німецької філософії Нового часу. Розглянуто питання історії формування нонконформістського руху у світовому культурному контексті. Визначено позастильові фактори формування пізнього композиторського стилю, шляхи формування та стилістичну еволюцію української сонати для скрипки та фортепіано. Розкрито концептуальні засади мистецької освіти в процесі європейської інтеграції.

Проанализирована роль музыки в контексте эстетических концепций немецкой философии Нового времени. Рассмотрены вопросы истории формирования нонконформистского движения в мировом культурном контексте. Определены внестилевые факторы формирования позднего композиторского стиля, пути формирования и стилистическая эволюция украинской сонаты для скрипки и фортепиано. Раскрыты концептуальные основы художественного образования в процессе европейской интеграции.

Розглянуто проблему комунікаційних технологій в музичній культурі доби романтизму. Проаналізовано роль архетипів в художньо-світоглядних традиціях творчості українських композиторів. Описано жанрово-стильові особливості комплексу "гармонія-фактура" фортепіанних творів Б.М. Лятошинського, а також особливості виконання фортепіанних творів сучасних українських композиторів.

Рассмотрена проблема коммуникационных технологий в музыкальной культуре эпохи романтизма. Проанализирована роль архетипов в художественно-мировоззренческих традициях творчества украинских композиторов периода Порубежья. Описаны жанрово-стилевые особенности комплекса "гармония-фактура" фортепианных произведений Б.М. Лятошинского, а также особенности выполнения фортепианных произведений современных украинских композиторов.

Проаналізовано традиції, обряди, ритуали як основу детермінанта художньої освіти. Описано особливості вокальної лірики видатного композитора ХХ ст. С.С. Прокоф'єва. Розглянуто питання складово-фактурної організації як домінантної ознаки жанру фортепіанної сонати, інтерпретації сучасної хорової музики. Визначено духовні константи творчої особистості диригента.

Проанализированы традиции, обряды, ритуалы как основа детерминанта художественного образования. Описаны особенности вокальной лирики выдающегося композитора ХХ ст. С.С. Прокофьева. Рассмотрены вопросы слагаемо-фактурной организации как доминантного свойства жанра фортепианной сонаты, интерпретации современной хоровой музыки. Определены духовные константы творческой личности дирижера.

Висвітлено проблеми мистецтвознавства та культурології. Розглянуто питання розвитку світової та вітчизняної культури, різноманітні культурологічні аспекти вивчення музичного мистецтва, визначено його національну генезу та своєрідність у просторі світового музикознавства.

Освещены проблемы искусствоведения и культурологии. Рассмотрены вопросы развития мировой и отечественной культуры, разнообразные культурологические аспекты изучения музыкального искусства, определены его национальный генезис и своеобразие в пространстве мирового музыковедения.

Висвітлено культурологічні та хорознавчі аспекти інтерпретації сучасних духовно-музичних хорових композицій. Розглянуто питання новаторства та експерименту в зарубіжній та вітчизняній музиці ХХ ст. Розкрито історико-культурологічні засади художньо-світоглядних традицій в творчості українських композиторів 1980 - 1990 рр., образний зміст камерно-симфонічної творчості Є. Станковича. Визначено монологізм як провідну тенденцію камерно-інструментальної музики ХХ ст. за матеріалами сонат для скрипки та фортепіано сучасних українських композиторів.

Освещены культурологические и хороведческие аспекты интерпретации современных духовно-музыкальных хоровых композиций. Рассмотрены вопросы новаторства и эксперимента в зарубежной и отечественной музыке ХХ ст. Раскрыты историко-культурологические основы художественно-мировоззренческих традиций в творчестве украинских композиторов 1980 - 1990 гг., образное содержание камерно-симфонического творчества Е. Станковича. Определен монологизм как ведущая тенденция камерно-инструментальной музыки ХХ ст. по материалам сонат для скрипки и фортепиано современных украинских композиторов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.3

Рубрики:

Хірургічна патологія кишечника

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.141

Рубрики:

Рани. Поранення

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Актуальным для процесса бурения является момент его окончания, который зависит от состояния долота и его опоры. Отработка долота по вооружению определяет его потенциальные возможности. Вычисление времени бурения по выбранному критерию - одна из основных проблем в общей задаче оптимизационного управления процессом бурения. Рассмотрена методика определения оптимального времени бурения в неоднородных породах по критериям рейсовой скорости и стоимости метра проходки. Разработана математическая модель процесса углубления долота с целью определения времени бурения для достижения оптимального отрабатывания шарошковых долот по состоянию вооружения в неоднородных породах.

Запропоновано концепцію побудови системи управління енергоресурсами на прикладі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Наведено схему системи управління енергоресурсами та проаналізовано стан систем обліку енергоресурсів в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Впровадження даної системи дозволить ефективно управляти витратою енергоресурсів і забезпечити їх економію.

Вирішено питання розробки програмного забезпечення для комп'ютерної системи оптимального керування процесом буріння нафтових і газових свердловин, яке оформлено у вигляді окремого оптимізаційного модуля. Розроблено структурну схему взаємодії оптимізаційного модуля з комплексом СКУБ-М2, що спрощує процес його інтегрування в існуюче програмне забезпечення.

Визначено основні етапи, тенденції та характерні риси розвитку історіографії західноукраїнських земель у 1939 - 1941 рр., формування її методологічних засад під впливом ідеологічних і політичних концепцій суспільства. Розглянуто еволюцію вітчизняної історичної думки за різних етапів розвитку суспільства, зокрема, за умов тоталітарного режиму в СРСР і в незалежній Україні. Здійснено порівняння підходів до вивчення історії західних земель України першого періоду Другої світової війни у працях істориків СРСР, України, Польщі, Росії та інших країн. Проаналізовано історичні концепції та схеми вивчення проблеми приєднання західноукраїнських земель до СРСР - УРСР, їх радянізації у складі радянської тоталітарної системи.

Реконструйовано теоретичну картину історико-культурних, онтологічних, гносеологічних та естетичних параметрів постмодернізму. Досліджено транскультурний характер постмодернізму як визначальний для осягнення, осмислення постсучасної загальнокультурної ситуації. Проведено пошук спільного онтологічного простору ідей у філософії, естетиці та мистецтві постмодернізму, що відкриває нові можливості для випробування та переоцінки цінностей, переосмислення соціокультурної ситуації під назвою "мистецтво", нового усвідомлення питань щодо логіки побудови філософсько-естетичних дискурсів. Проведено естетичний аналіз феномену постмодернізму, який забезпечив подальшу можливість виокремлення та усвідомлення специфіки художнього постмодернізму як реакції на зміну місця культури в суспільстві.

Розглянуто питання трансформації соціокультурної сфери в інформаційному суспільстві. Висвітлено сучасні культурологічні концепти у контексті методологічних трансформацій наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. Описано трансформаційні процеси в українській культурі, особливості розвитку культури за умов перехідної доби та нової управлінської парадигми. Увагу приділено питанням трансформації особистості в культурі постмодерну, типів духовності в історії культури. Визначено естетичний вимір постмодерної культури, циклічність як форму історико-культурних модифікацій. Проаналізовано трансформаційні процеси культурно-дозвільної сфери в Україні у сучасний період.

Досліджено теоретико-методологічні основи педагогічного проектування. Розкрито сутність технологічного підходу в навчальному процесі, визначено процес формування та структуру освітнього середовища з метою розробки предметної методики навчання. Запропоновано теоретично обгрунтовану модель предметно-орієнтованого середовища навчального процесу з конструювання та моделювання одягу. Удосконалено організацію навчального процесу з цієї дисципліни шляхом розробки навчально-методичного комплексу та технологізації предметної методики навчання. Здійснено добір і структурування навчального матеріалу, який покладено в основу програми навчальної дисципліни "Конструювання та моделювання одягу". Експериментально доведено її ефективність у процесі фахової підготовки майбутніх учителів технологій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР33)621-05г

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 26 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено основні напрями оновлення змісту технологічної освіти за умов профільного навчання, окреслено перспективи підприємницької діяльності випускників загальноосвітніх установ і педагогічних ВНЗ за напрямом “Технологічна освіта”. Проведено аналіз використання інформаційно-комунікативних технологій маркетингу в індустрії моди і наведено пропозиції щодо підготовки майбутніх вчителів технології з означених питань. Продемонстровано, як виробник одягу, використовуючи Інтернет-технології, отримує низку переваг: зменшення витрат на рекламу продукції, підвищення привабливості сайта для покупця; можливість швидко представити останні новинки колекції тканин і моделей, можливість проведення маркетингових досліджень, підвищення ефективності рекламних компаній.

Проаналізовано стан вивчення та аналізу сучасними вітчизняними дослідниками наукової спадщини, історичних досліджень видатного українського історика, професора Я. Дашкевича. Визначено основні напрями наукової проблематики історіографічного доробку вченого. Висвытлено наукові студії з життя та діяльності українського історика та вказано на перспективні шляхи подальшого наукового вивчення історіографічних надбань Я. Дашкевича.

The given problem research, the analysis of scientific works by modern researchers, historical investigations of prominent Ukrainian historian, professor Y. Dashkevych are focused on in the article. The main scientific issues of the scholar’s historiographic legacy are identified. The author highlighted scientific studies in the Ukrainian historian’s life and activity as well as pointed out prospective ways of further scientific exploration of the historiographic achievements Y. Dashkevycha.