Висвітлено сучасний філософсько-антропологічний підхід до проблем походження людини, її місця у світі, призначення, природи та сутності. Розкрито зміст понять "індивід", "індивідуальність", "особистість", охарактеризовано процес соціалізації людини. Розглянуто основні теорії філософської антропології як окремий розділ філософського знання, гуманізм як основний принцип відношення до людини. Увагу приділено проблемам свободи, життя та смерті людини.

Освещен современный философско-антропологический подход к проблемам происхождения человека, его места в мире, назначению, природе и сущности. Раскрыто содержание понятий "индивид", "индивидуальность", "личность", охарактеризован процесс социализации человека. Рассмотрены основные теории философской антропологии как отдельный раздел философского знания, гуманизм как основной принцип отношения к человеку. Внимание уделено проблемам свободы, жизни и смерти человека.

Здійснено аналіз феномену божевілля у межах західноєвропейських традиціоналістських культур. Зазначено соціокультурний характер концепту традиціоналізм та специфіку єдиного його побутування у Європі до Нового часу. Виявлено, що воно є важливою складовою європейських традиціоналістських культур. Показано, що саме давнє божевілля тісно пов'язано з екзистенційними апріорі європейської людини. Установлено, що особливості буття людини за даних культур дозволяють співвіднести його зі специфічним особистісним буттям сучасного божевільного. Доведено, що на відміну від божевілля хворобливого, божевілля давньої людини є світоглядним і соціальним елементом її буття. Визначено, що природна раціональність, притаманна людині одвічно, поступово змінює сприйняття давнього божевілля, але традиціоналістська людина постійно повертається до його царини, змінює свою особистість. Запропоновано розглядати давнє божевілля (у будь-якій його формі) як періодичне повернення людини до стану до-розуму. Зазначено, що звернення до поняття "екзистенційного апріорі" дозволило по-новому розуміти даний феномен. Виявлено, що поступова раціоналізація призвела у Новий час до повної негативації феномену, до його остаточної ізоляції. Доведено, що давнє божевілля можна раціонально осягнути лише у тих культурно-символічних модусах, які виявилися результатом еволюції європейського до-розуму. Визначено низку давніх образів традиціоналістської культури, які несуть його значення.

З'ясовано теоретико-методологічну сутність педагогічного самоаналізу та стан його розробки в психолого-педагогічній літературі. Обгрунтовано принципи (загальні, методологічні, організаційні), структуру та функції (загальні та специфічні) педагогічного самоаналізу як процесу. На підставі контретизованих критеріїв (ціннісно-мотиваційний, аналітико-когнітивний, процесуально-функціональний) визначено рівні готовності майбутніх учителів до самоаналітичної діяльності. Обгрунтовано та перевірено педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя до педагогічного самоаналізу в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін, з'ясовано причини, які заважають такому формуванню.

Обгрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя до педагогічного самоаналізу: розвиток у студентів позитивного ставлення до аналітичної діяльності на рівні рефлексії, формування системи дидактико-технологічних і самоаналітичних знань і вмінь, педагогічний супровід самоаналітичної діяльності на рівні всіх компонентів навчально-виховного процесу, організація науково обгрунтованого моніторингу результатів навчального процесу у контексті особистісних досягнень.

Обоснованы педагогические условия формирования готовности будущего учителя к педагогическому самоанализу: развитие у студентов положительного отношения к аналитической деятельности на уровне рефлексии, формирование системы дидактико-технологических и самоаналитических знаний и умений, педагогическое сопровождение самоаналитической деятельности на уровне всех компонентов учебно-воспитательного процесса, организация научно обоснованного мониторинга результатов учебного процесса в контексте личностных достижений.

Pedagogic conditions of forming future teachers' readiness to pedagogic self-analysis have been grounded in the article, namely: development students' positive attitude to analytical activity on the level of reflection, forming the system of didactic, technological and self-analytical knowledge and skills, pedagogic accompaniment of self-analytical activity on the level of all the components of learning process, organizing scientifically grounded monitoring of results in the context of personal achievements.

Розкрито сутність філософського знання, структуру та значення філософії. Викладено особливості й основні етапи світового історико-філософського процесу. Висвітлено філософський та життєвий сенс проблеми буття, а також категорію буття й її специфіку. Розглянуто проблему людини у вимірах філософського аналізу. Розкрито проблему свідомості в філософії. Подано трактування вчення про розвиток всесвіту. Визначено проблему пізнання як предмет філософського аналізу. Проведено філософський аналіз буття та духовного життя суспільства. Висвітлено суспільну свідомість як фактор формування культури суспільства й особистості.

Запропоновано використання метамерних ознак будови стебла рослин гречки та встановлено співвідношення між зонами плодоношення та гілкування пагона в процесі оцінювання перспективного матеріалу за ознакою скоростиглості. Виділено донори для селекційних програм за ознакою скоростиглості: Міг, Солянська, Смуглянка, Жняярка, № 4013. Встановлено ефективність методу пророщування зерна гречки в осмотичних розчинах для визначення його посухостійкості. Донорами для створення вихідного матеріалу за ознакою посухостійкості є сорти: Скоростигла 86, Смуглянка, Казанка, Альонушка, Веселка. Розроблено модель сорту гречки, адаптованого до умов південно-західного Лісостепу, встановлено перевагу за основними господарсько цінними показниками новоствореного сортозразка 7/07. Створено скоростиглі та посухостійкі номери гречки (7/06, 22/06, 23/06, 24/06, 25/06, 4/07, 5/07, 6/07, 15/07, 16/07), що характеризуються у порівнянні зі стандартом вищою врожайністю й якістю зерна, кращими економічними показниками та використовуються в селекційних програмах НДІ круп'яних культур Подільського державного аграрно-технічного університету, передано в Національний центр генетичних ресурсів рослин України і готуються до передачі в Державне сортовипробування України.

Проаналізовано психолого-педагогічну та дидактичну літературу та визначено компоненти готовності майбутнього вчителя до педагогічного самоаналізу, її критерії та рівні сформованості.

Розглянуто сутність поняття "педагогічна рефлексія", яка є важливим компонентом педагогічної діяльності. Педагогічну рефлексію розуміють як процес і результат фіксації суб'єктами педагогічної взаємодії стану власного розвитку і причин, які його забезпечують; процес самоідентифікації суб'єкта педагогічної взаємодії з урахуванням особливостей конкретної ситуації; відображення вчителем внутрішнього світу і рівня розвитку учня та навпаки. Зазначено також функції педагогічної рефлексії: діагностична, прогностична, організаційна, комунікативна, смислотворча, мотиваційна та корекційна. Сформовано та обгрунтовано комплекс педагогічних умов, необхідних для формування педагогічної рефлексії: розвиток позитивного ставлення до рефлексивної діяльності та усвідомлення сутності педагогічної рефлексії; формування комплексу дидактико-технологічних і рефлексивних знань і вмінь у процесі вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу; забезпечення педагогічного супроводу рефлексивної діяльності на рівні всіх компонентів навчально-виховного процесу; моніторинг результатів навчального процесу у контексті особистісних досягнень. Формування та розвиток педагогічної рефлексії студентів є невід'ємною та значущою складовою комплексного процесу професійно-педагогічної підготовки і сприяє самопізнанню та професійному самовдосконаленню.

Розкрито основні питання історії світової та вітчизняної філософії. Надано систематичний виклад поглядів класичних та сучасних філософських шкіл та напрямків. Проаналізовано традиції та особливості вітчизняної філософії.

Піднято питання людини та культури, роздуми над якими розгортаються в багатовимірній площині: перетинається онтологічний вимір із символічним, соціально-політичний із антропологічним, освітній - із інформаційно-технологічним. Тему розвинуто на ґрунті нових філософських підходів, концептуальних положень, старих та нових традицій розуміння культури як надбання людства і репрезентації людини в нових неоднозначних контекстах. я Наголошено на інноваційному розумінні таких концептів, як свобода, ідентичність, технологія себе, ідеологія, техніка. Розглянуто багатовимірність людини у дискурсії суспільного простору рецепції та інтерпретації.

Проаналізовано потреби суспільства в компетентній еліті та справжніх лідерах як істотних чинниках забезпечення його нормального функціонування і розвитку. На тлі розгляду процесу історичного розвитку факультету соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" розкрито роль науковців факультету в теоретичному обґрунтуванні та практичній діяльності з цілеспрямованої підготовки еліти і лідерів. Показано, що за сучасних умов національна управлінська еліта повинна носити гуманітарно-технічний характер.

Науково обґрунтовано та удосконалено технологію кондитерської глазурі з частковою заміною какао порошку продуктами переробки виноградного жмиху - порошком з виноградних кісточок та порошком з макухи виноградних кісточок, що мають високий вміст біологічно активних речовин, у тому числі поліфенольних сполук з високою антиоксидантною активністю, що дозволяє уповільнити процеси окиснення і гідролізу жирів та отримати продукцію подовженого терміну зберігання з підвищеною харчовою та біологічною цінністю, зниженою собівартістю. Визначено хімічний та поліфенольний склад виноградних порошків, доведено, що ПВК та ПМВК різних років урожаю характеризуються стабільним складом та за вмістом поліфенолів перевершують какао порошки. На основі результатів експериментальних досліджень розроблено технологію кондитерської глазурі, затверджено технологічну документацію.

Представлено навчальний посібник, який охоплює надзвичайно широкий спектр відповідей на запитання про сутність освіти, беручи за перспективу новітню тенденцію у науці: синтез педагогіки з різними напрямами сучасної філософії. Запропоновано погляди філософів на освіту з позицій позитивізму, персоналізму, екзистенціалізму, прагматизму, постмодернізму. Акцентовано увагу на таких філософсько-педагогічні синтезах, як: педагогіка культури, критична педагогіка, емансипаторська педагогіка, педагогіка постмодернізму, негативна педагогіка.

Довідкова література була і залишається важливим елементом книжкових полиць ще з часів пізньої античності. Але стрімкий розвиток наук та наукової інформації, а разом із тим - поява доступних і швидких у дії електронних ресурсів ставить під знак запитання, з однієї сторони, доцільність створення словників та енциклопедій в книжкових версіях саме в наш час, а, з іншої сторони, вимагає ретельного продумування того, яким може бути зміст такого роду книжок. Виразними особливостями цього словника можна назвати такі. По-перше, він створений авторами (викладачами, науковцями) із різних регіонів України, і тому читачі, працюючи із даним словником, зможуть отримати уявлення про різні школи, стилі, підходи до трактувань філософської проблематики, що присутні в нашому вітчизняному інтелектуальному просторі. По-друге, енциклопедичний характер словника обумовив те, що в ньому висвітлена не лише суто філософська проблематика, а й так звані філософські аспекти або проблеми різних сфер існування сучасного соціуму і культури. По-третє, у словнику розкривається зміст як традиційних, усталених, визнаних історією філософії понять та філософських вчень, так і новітні терміни і поняття, деякі з яких можна віднести до сучасного філософського авангарду.