Розроблено положення про доцільність і можливість застосування рівневої диференціації в організації навчальної взаємодії учнів на уроках геометрії. Запропоновано методичну систему вивчення властивостей трикутника за умов рівневої диференціації в основній школі (мету, методи, організаційні форми, прийоми та засоби, діагностичний апарат). Сформульовано вимоги до змістового наповнення системи рівневих розвивальних вправ з геометрії та визначено їх конструктивні особливості. Створено модель застосування комп'ютера на уроках геометрії для розв'язування трикутників на базі програм GRAN-2D та розробленої Triangle.

Розглянуто сучасні тенденції розвитку освіти та їх вплив на здійснення Малою академією наук України міжнародного співробітництва. Показано особливості використання сучасних електронних засобів навчання для організації навчально-дослідницької діяльності учнів. Проаналізовано рекомендаційні настанови польських педагогів у контексті підтримки розвитку обдарованої дитини. Визначено актуальність та значущість системно-функціонального аналізу як основної форми навчально-дослідницької діяльності молодшого школяра. Досліджено психологічні особливості творчого розвитку дітей молодшого шкільного віку. Визначено роль рефлексивних здібностей вчителя у забезпеченні творчого розвитку учнів. Розглянуто концептуальні підходи дослідницького навчання. З'ясовано роль екологічного виховання в формуванні особистості школяра. Розкрито особливості особистісного самовизначення в юнацькому віці, навчально-дослідницької діяльності обдарованих старшокласників.

Розкрито підходи для забезпечення безперервної освіти вчителів у питаннях впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальний процес. Зазначено, що модель управління навчальним процесом, яка кілька десятиліть була сконцентрована на суворому контролі навчання, ієрархії та повторенні, сьогодні виявляється застарілою, а тому необхідною є зміна свідомості вчителя, яка дозволить перейти від передачі знань до управління ними, у чому ІКТ можуть стати інструментом учителя в підготовці до уроку. Як критерії ефективного навчання виокремлено конструктивність, саморегулювання, взаємодію. Детерміновано поняття "методична компетентність", "ІКТ-компетентність". Описано шляхи та представлено модель формування ІКТ-компетентності вчителя-предметника на прикладі обласних заходів у курсовий та міжкурсовий періоди. Визначено основні засади формування ІКТ-компетентності.

Раскрыты подходы для обеспечения непрерывного образования учителей в вопросах внедрения информационно-коммуникационных технологий (ИКТ) в учебный процесс. Указано, что модель управления учебным процессом, которая несколько десятилетий была сконцентрирована на строгом контроле обучения, иерархии и повторении, сегодня оказывается устаревшей, а потому необходимо изменение сознания учителя, которое позволит перейти от передачи знаний к управлению ими, в чем ИКТ могут стать инструментом учителя в подготовке к уроку. Как критерии эффективного обучения выделены конструктивность, саморегулирование, взаимодействие. Детерминированы понятия "методическая компетентность", "ИКТ-компетентность". Описаны пути и представлена модель формирования ИКТ-компетентности учителя-предметника на примере областных мероприятий в курсовой и межкурсовой периоды. Определены основные принципы формирования ИКТ-компетентности.

Аre revealed approaches to ensure continuing education of teachers in the delivery of information and communication technologies (ICT) in the learning process. It is pointed out that the governance model training process, which for decades has been concentrated on the strict control of training, hierarchy, and repetition, today is outdated, and therefore requires a change of consciousness teachers that will switch from the transfer of knowledge to the management of what ICT can become an instrument teachers in preparation for the lesson (for knowledge management is understood that the teacher and students can find information, select it, structure and use in certain circumstances and new). As the criteria for effective teaching highlighted the constructive, self-regulation, interaction. Deterministic notion of "methodical competence", "ICT-competence". Describe ways and presents a model of the formation of ICT-competence subject teachers on the example of regional activities. The main principles of formation of ICT-competence

Сформульовано засади національної державної політики в галузі педагогічної освіти та підготовки до майбутньої професійної діяльності. Відзначено проблему невідповідності між сучасними теоретичними підходами до підвищення кваліфікації педагогічних працівників і практичною діяльністю закладів післядипломної освіти. Розкрито перспективи впровадження проектної технології в систему післядипломної освіти. Висвітлено теоретичні підгрунтя та концептуальні засади проектної технології – метод проблем та метод проектів. Визначено основні завдання навчального проектування. Наведено схематичні плани використання системного підходу до організації проектної діяльності. Розглянуто особливості реалізації проектної технології навчання в роботі з методистами-кореспондентами та з творчими групами. Виокремлено переваги застосування проектної діяльності у процесі підвищення кваліфікації та як засобу підтримання професійної компетентності в актуалізованому стані. Подано таблицю етапів технологічного процесу роботи над проектом.

Сформулированы принципы национальной государственной политики в области педагогического образования и подготовки к будущей профессиональной деятельности. Отмечена проблема несоответствия между современными теоретическими подходами к повышению квалификации педагогических работников и практической деятельностью учреждений последипломного образования. Раскрыты перспективы внедрения проектной технологии в систему последипломного образования. Освещены теоретические основы и концептуальные основы проектной технологии - метод проблем и метод проектов. Определены основные задачи учебного проектирования. Представлены схематические планы использования системного подхода к организации проектной деятельности. Рассмотрены особенности реализации проектной технологии обучения в работе с методистами-корреспондентами и с творческими группами. Выделены преимущества применения проектной деятельности в процессе повышения квалификации и как средства поддержания профессиональной компетентности в актуализированной состоянии. Приведена таблица этапов технологического процесса работы над проектом.

Formulated are the principles of national policy in the field of teacher education and preparation for future careers. Noted is the problem of inconsistencies between modern theoretical approaches to the training of teachers and practitioners of postgraduate education. Revealed are the perspectives of project technology in the system of postgraduate education. Elucidated is the theoretical background and conceptual basis of the project technology - a method of problem and project method. Determined are the main tasks of instructional design. Presented are the schematic plans to use a systematic approach to the organization of project activities. Considered are the features of the project implementation technology training in working with methodists-correspondent and creative groups. Determined are the benefits of the project activity during training and as a means of maintaining professional competence up to date condition. Posted is table of stages of the process of the project.

Висвітлено методологічні, теоретичні та методичні основи застосування здоров'язбережувальних технологій у освітньому середовищі. Розкрито особливості застосування здоров'язбережувальних технологій у закладах освіти різних типів: дошкільних, загальноосвітніх і вищих. Доведено важливість застосування здоров'язбережувальних технологій в освітньому процесі за умов здоров'язбережувального освітнього середовища та фізкультурно-оздоровчої діяльності.

Обгрунтовано теоретичні (мета, наукові підходи, дидактичні принципи, передумови, суб'єктивні фактори, умови, компоненти готовності учасників процесу) та методичні (зміст, форми, методи, полізасобовий базис, системи взаємодії учасників процесу, етапи досягнення мети) основи комплексної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів основної школи в навчанні математики. Схарактеризовано парадигмальність, діяльнісну морфологію й інформаційний дискурс цього процесу. Сутність поняття "навчально-пізнавальна діяльність" інтерпретовано в контексті системотвірних видів діяльності, визначено й витлумачено поняття, які складають термінологічний каркас його смислового поля. До полізасобового базису віднесено: засоби полідіяльнісної основи (перцептивна, проблемно-орієнтована, пошукова, варіативна, діяльність-спостереження, евристична, дослідницька, навчально-дослідницька, проектна, графічна, практична діяльність і діяльність із моделювання); засоби змістової основи (завдання, задача); засоби вибудовування взаємодії з іншими (спілкування (безпосереднє, опосередковане)). Розкрито суть процесів сенсорно-перцептивного відображення інформації математичного змісту в образах об'єктів пізнання та репродуктивно-творчого використання образів об'єктів пізнання в процесі формування математичних знань, виражених в уявленнях, поняттях, судженнях й умовиводах. Визначено компоненти, критерії, показники, характеристики рівнів готовності вчителя математики та учнів як учасників процесу. Аргументовано доцільність уведення до наукового обігу поняття "екоінтедиференційний підхід". Обгрунтовано й експериментально доведено ефективність моделі комплексної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів основної школи в навчанні математики та методичного супроводу як її складника.