Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21

Рубрики:

Людина і буття

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано один із напрямків сучасної філософської антропології - персональне соматичне буття у різних аспектах, розглянутих як найважливіші життєві стани людини, такі як страх, сором, задоволення і страждання. Досліджено темпоральність соматичного буття, багатоманітність його модифікацій та субкультурних модусів. Розкрито етносоматичні особливості соматичного буття, специфіку соматичної пам'яті.

Проанализировано одно из направлений современной философской антропологии - персональное соматическое бытие в разных аспектах, рассмотренных как наиболее важные состояния человека, такие как страх, стыд, удовольствие и мучение. Исследованы темпоральность соматического бытия, многообразие его модификаций и субкультурных модусов. Раскрыты этносоматические особенности соматического бытия, специфика соматической памяти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.2

Рубрики:

Сутність людини

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З використанням системного підхіду висвітлено питання формування, розвитку та функціонування культури. Визначено її предмет, структуру, функції, співвідношення з іншими формами людської духовності та соціальної практичної діяльності. На підставі узагальнення здобутків культурно-історичних шкіл: антропологічної, критичної, герменевтики, феноменологічної розглянуто найважливіші напрямки та етапи розвитку світогляду особистості. Визначено оцінювальні та інформаційні функції знання світової та національної культур. Охарактеризовано театр і кіно як синтетичні мистецтва, а також українську музику як втілення національної своєрідності культури.

С использованием системного подхода освещены вопросы согласования, формирования, развития и функционирования культуры. Определены ее предмет, структура, функции, соотношения с другими течениями человеческой духовности и социальной практической деятельности. На основе обобщения достижений культурно-исторических школ: антропологической, критической, герменевтики, феноменологической рассмотрены важнейшие направления и этапы развития мировоззрения личности. Определены оценочные и информационные функции знаний мировой и национальной культур. Охарактеризованы театр и кино как синтетические искусства, а также украинская музыка как воплощение национальной своеобразной культуры.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.26 + Ю223.221 + Ю225.34

Рубрики:

Душа і тіло

Проблема реальності

Уявлення

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано проблему персональності соматичного буття, актуалізовану тими суттєвими трансформаціями, які переживає людина на початку XXI ст. Соматичне буття у контексті філософської антропології розглянуто як основну константу відносно інших форм буття. На підставі вивчення діалектичної рефлексії внутрішнього екзистенційно-антропологічного виміру зроблено припущення про тотожність буття та мислення, передусім тілесно-соматичного, чуттєво переживаного людиною. Вперше обгрунтовано унікальну інакшість персонального соматичного буття, яке визначено як результат самоздійснення людини в амбівалентності відчутих і пережитих екзистенційних ситуацій страху, сорому, радості, які проявляються у задоволенні та стражданні.

Проанализирована проблема персональности соматического бытия, актуализированная теми существенными трансформациями, которые переживает человек в начале XXI ст. Соматическое бытие в контексте философской антропологии рассмотрено как основная константа относительно других форм бытия. На основе изучения диалектической рефлексии внутреннего экзистенционно-антропологического измерения сделан вывод о тождественности бытия и мышления, в частности, телесно-соматического, чувственно переживаемого человеком. Впервые обосновано уникальное отличие персонального соматического бытия, которое определено как результат сомореализации человека в амбивалентности прочувствованных и пережитых экзистенциальных ситуаций страха, стыда, радости, проявляющихся в удовольствии и страдании.

Зроблено спробу розглянути інтерактивний універсалізм, використовуючи принципи комунікативної етики щодо трансформації узагальненого іншого до конкретного іншого. Активно використано методологічні підходи класичної філософії та філософії модерну до аналізу конкретних індивідів і різноманітних спільнот людей, які прагнуть за сучасних умов життя зберегти свою персональну ідентичність. Зроблено висновок, що поза комунікативним дійством жодна людина не здатна сконструювати ідентичність незалежно від того, з чим її ідентифікують інші. Переконливо доведено, що індивід інтеріоризує поділ громадське/приватне, в результаті чого у внутрішньому світі він також поділений на громадську особистість і приватного індивіда.

Страх розглянуто як невід'ємний атрибут життя. Проаналізовано причини страху в сучасному суспільстві, зокрема глобальне відчуження, зростаючий індивідуалізм, соціальну невлаштованість, політичні негаразди, природні катаклізми. Звернено увагу на міфологічні витоки страху та розглянуто метаморфози міфу, який викликає страх, розглядаючи міф як символ, що несе як психологічне, так і екзистенціально-ціннісне навантаження. Основну увагу звернено на проблему міфотворчості дітей. Обгрунтовано персональність дитячого "страшного" міфу, де герой міфу сам на сам зустрічається з носієм страху. Доведено, що невідома мета дорослої міфотворчості збігається з метою дитячого міфу в уявленні можливості переживати почуття страху під час зустрічі з потойбічним.

Проаналізовано метафізичне коріння відчуття та сприйняття людини з її схильністю до суб'єктивізму, прагнення побачити внутрішню нескінченність у персональних суб'єктивних переживаннях. Обгрунтовано унікальну індивідуальність персонального соматичного буття, яке визначається як результат самоздійснення людини в амбівалентності відчутих і пережитих екзистенційних ситуацій. Розглянуто соматичне буття як результат проникнення в тілесність чистих мисленнєвих конструкцій екзистенціалів, які переживаються людиною. Показано, що соматичне буття є станом людини, який реалізується в процесі проживання життя та переживання почуттів і виявляється у персонально-відчуваних екзистенціалах, зокрема, страху, сорому, радості, які проявляються у задоволенні та стражданні. Зауважено, що соматичне буття людини створює нову онтологічну ситуацію, в якій бажання бути реалізується шляхом задоволення певних тілесних потреб, але не збігається з життям організму. Запропоновано тезу, що людина знаходить себе у світі не як думка, а як персона, якій необхідно жити та бути, а тому соматичність - це не є натуральна речовинність, а феноментальна тілесність, наповнена екзистенціальними модусами, завдяки яким людина проживає та переживає життєві ситуації. У екзистенціально-антропологічному ракурсі персональне соматичне буття набуває нових властивостей і характеристик, які повніше відображають багатоваріантність проявів людяного в людині.

Розглянуто індивідуум епохи постмодерну як альтернативи суб'єкта модернізму. Проаналізовано причини перегляду постмодерністськими авторами питання про автономність суб'єкта. Суб'єкт визначається лише як "позиція в мові" та "ефект дискурсу". Відзначенно, що суб'єкт - це винахід епохи модерності, породження просвітництва та раціоналізму, які сьогодні переосмислюються та критикуються. Постмодерністський індивідуум виходить з того, що люди є вільними, самодетермінованими, свідомими.

Досліджено проблематику визначення та виокремлення об'єктів маркетингу в сфері фізичної культури (ФК) і спорту. Розглянуто найбільш важливі соціокультурні чинники, які впливають на об'єкти маркетингу в сфері ФК і спорту. Розроблено системоутворювальні критерії послуг в оздоровчій діяльності. Розглянуто загальноекономічні критерії класифікації цих об'єктів відповідно до сучасного етапу розвитку сфери ФК, а також за приналежності до галузей народного господарства. Надано розгорнуту класифікацію об'єктів маркетингу в сфері ФК і спорту.

Розглянуто культуру особистості військовослужбовця та загальнолюдські цінності. Розкрито питання культури спілкування у площині гуманітарного знання. Досліджено розвиток етикету в епоху Середньовіччя та доби Відродження. Розкрито сутність етикету військовослужбовця та його сучасну модель. Викладено специфіку різновидів етикету та форми їх прояву в різних сферах спілкування. Розглянуто образотворче мистецтво та музику як засоби формування культури поведінки військовослужбовців.

Розглянуто соціальну цінність спорту за умов комерціалізації та особливості суб'єкта маркетингу у сфері фізичної культури. Визначено головні фактори, що мають суб'єктивний характер і заважають практичній реалізації соціокультурного потенціалу спорту. Досліджено основні маркетингові функції фізкультурно-спортивних організацій, що надають соціально-культурні послуги у сфері фізичної культури та спорту населенню. Зроблено висновки стосовно необхідності негайного застосування системи маркетингу, особливо для державного сектору фізичної культури, тому що ригідність цього сектора, спровокована державними субсидіями та субвенціями, несе загрозу застою у сфері фізичної культури та спорту нашої країні. Зроблено висновки стосовно маркетингу як сучасного виду соціального управління, спрямованого на задоволення потреб за умови дотримання інтересів усіх учасників ринкової діяльності у сфері в постіндустріальному суспільстві.

Мета дослідження - вивчити соціальний зміст маркетингової діяльності в системі фізичної культури. Маркетингову діяльність у сфері фізичної культури і спорту розглянуто як об'єкт соціального пізнання. Показано значення комерційного й некомерційного маркетингу та його залежності від державної соціальної політики й суспільної думки. З'ясовано значення фізкультурно-спортивних послуг у системі напрямків соціальної політики реалізації соціальних програм. З'ясовано зміст маркетингової діяльності в системі фізичної культури, пов'язаний як із розв'язанням класичних питань маркетингу, так і з проблематики, що зумовлено специфікою фізичної культури та спорту як сфери соціальної діяльності. Висновки: ринок у сфері фізичної культури є біфуркальним і потребує особливого маркетингового підходу. Це пов'язано з тим, що необхідно дотримання балансу інтересів 2-х сторін: кінцевих споживачів (що не мають достатнього рівня платоспроможності) та спонсорів і меценатів, які сплачують за послуги, що надаються кінцевим споживачам.

Исследованы философско-культурологические и философско-антропологические аспекты взаимодействия медиа и философии. Рассмотрены проблемы трансформации философии под влиянием медиа в современном информационном обществе. Отмечено, что взаимодействие медиа и философии в информационном обществе приобретает новую конфигурацию. Рассмотрено появление медиафилософии, становление медиареальности, медиасубъектов. Проанализированы указанные феномены в контексте новой парадигмы "мир - медиа - человек", которая не имела аналогов в предыдущие эпохи.