Висвітлено питання діагностики, комплексного етапного лікування ішемічного та геморагічного інсульту на догоспітальному, ранньому госпітальному та реабілітаційному етапах. Викладено організаційні заходи з питань церебрального інсульту, показано роль артеріальної гіпертензії. Наведено критерії основних патогенетичних підтипів ішемічного інсульту, охарактеризовано препарати гемангіокоректорної дії.

Освещены вопросы диагностики, комплексного этапного лечения ишемического и геморрагического инсульта на догоспитальном, раннем госпитальном и реабилитационном этапах. Изложены организационные мероприятия по вопросам церебрального инсульта, показана роль артериальной гипертензии. Приведены критерии основных патогенетических подтипов ишемического инсульта, охарактеризованы препараты гемангиокорректорного действия.

Висвітлено питання визначення атипових форм мозкових ішемічних інсультів (АФМІІ), їх діагностики, лікування та профілактики. Проаналізовано особливості застосування додаткових методів дослідження в діагностиці АФМІІ. Описано псевдопухлинний і "дзеркальний" інсульти, геморагічний інфаркт, інсульт з невізуалізованими вогнищами ("псевдоінсульт"). Розглянуто питання надання швидкої та невідкладної медичної допомоги хворим на АФМІІ на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах.

Освещены вопросы определения атипичных форм мозговых ишемичных инсультов (АФМИИ), их диагностики, лечения и профилактики. Проанализированы особенности применения дополнительных методов исследования в диагностике АФМИИ. Описаны псевдоопухолевый и "зеркальный" инсульты, гемарогический инфаркт, инсульт с невизуальными очагами ("псевдоинсульт"). Рассмотрены вопросы оказания скорой и неотложной помощи больным с АФМИИ на догоспитальном и раннем госпитальном этапах.

Наведено інформацію про найбільш поширені отруєння, які стають причиною звернення за медичною допомогою. Викладено методи екстреної діагностики та лікування порушень функцій нервової, серцево-судинної, дихальної, шлунково-кишкової та інших систем хворих з гострими отруєннями. Охарактеризовано токсичні речовини. Увагу приділено невідкладній допомозі даним хворим.

Приведена информация о наиболее распространенных отравлениях, которые становятся причиной обращения за медицинской помощью. Изложены методы экстренной диагностики и лечения нарушений функций нервной, сердечно-сосудистой, дыхательной, желудочно-кишечной и других систем больных с острыми отравлениями. Охарактеризованы токсические вещества. Внимание уделено неотложной помощи данным больным.

Розглянуто питання серцево-легеневої реанімації, зокрема, відновлення дихання та кровообігу, трахеостомії, конікотомії, прямого масажу серця. Увагу приділено наданню невідкладної допомоги у разі гострого коронарного синдрому, гіпертензивних криз, порушень ритму серця, гострих порушень мозкового кровообігу, травм живота. Розкрито зміст понять тампонади серця, контузії міокарда, атріовентрикулярної блокади.

Рассмотрены вопросы сердечно-легочной реанимации, в частности, восстановления дыхания и кровообращения, трахеостомии, коникотомии, прямого массажа сердца. Внимание уделено оказанию неотложной помощи при остром коронарном синдроме, гипертензивных кризисах, нарушениях ритма сердца, острых нарушениях мозгового кровообращения, травмах живота. Раскрыто содержание понятий тампонады сердца, контузии миокарда, атриовентрикулярной блокады.

Раскрыта роль эстрогенов в функционировании нервной системы, показаны взаимосвязь и взаимообусловленность мозга и гормонов. Описана структура, биосинтез и механизм действия стероидных гормонов (эстрогенов), охарактеризованы типы эстрогеновых рецепторов. Приведены материалы о биогенных аминах. Рассмотрены клинические проявления неврологических расстройств, возникающих при нарушениях гормонального гомеостаза. Показана роль гормональних нарушений в развитии ряда серьезных неврологических заболеваний, в частности, нервно-психических расстройств климактерического генеза, нарушений когнитивных функций в постменопаузальном периоде, болезни Альцгеймера, а также вегетативно-сосудистых расстройств и цереброваскулярных заболеваний. Представлены современные данные о поражении нервной системы у женщин с гипоэстрогенемией. Показано значение гормонального фактора в развитии таких заболеваний нервной системы, как мигрень, эпилепсия, рассеянный склероз, экстрапирамидные расстройства. Приведены современные методы лечения эстрогендефицитных состояний.

Даны сведения о наиболее распространенных отравлениях, которые становятся причиной обращения за медицинской помощью. Представлена современная информация о клинике, экстренной диагностике и необходимом лечении нарушений функции печени, почек. Охарактеризованы токсические вещества, описаны методы антидотной терапии. Внимание уделено оказанию неотложной помощи при острых отравлениях.

Досліджено гетерохроматинові ділянки та асоціації акроцентричних хромосом у 14-ти хворих з порушеннями сперматогенезу. Відзначено роль екстремальних ділянок гетерохроматину у виникненні асоціацій акроцентричних хромосом, що призводить до їх нерозходження під час поділу клітини та наступного утворення анеуплоїдних клітин.

На підставі результатів обстеження та лікування 3500 хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу (ГПМК), з яких 48 % були у критичному стані, охарактеризовано основні причини виникнення критичних станів при ГПМК, описано клінічні синдроми цих станів, стратегію інтенсивної терапії ішемічного інсульту в критичному стані, основи базисної терапії у разі ішемічного та геморагічного інсультів і тактику диференційованого лікування ішемічного інсульту.

Проаналізовано дані вітчизняної та зарубіжної літератури щодо цитогенетичних і молекулярно-біологічних змін у випадку пухлинної патології ендометрія. Надано результати власних досліджень, що виконуються у лабораторії Одеського державного медичного університету у межах даної проблеми. На підставі одержаних результатів та опублікованих даних заплановано розроблення та впровадження на клінічних базах Одеського державного медичного університету технології виготовлення спеціалізованих ДНК-біочипів для дослідження раку ендометрія.

Освещены актуальные и дискутируемые вопросы относительно трактования "дисбактериоза" в современной педиатрии. Представлены определенные иллюзии относительно диагностики и коррекции дисбактериоза кишечника.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.2-1

Рубрики:

Хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведена комплексная оценка клинико-биохимических, ультрасонографических признаков дисфункции желчных путей у детей. Дисфункция сфинктера печеночно-поджелудочной ампулы (сфинктера Одди) выявлена у 28-ми из 42-х обследованных. При отсутствии признаков панкреатита и наличии характерных клинико-эхографических признаков нарушений желчных путей диагноз "Дисфункция сфинктера Одди, панкреатический вариант" может быть использован в детской гастроэнтерологии. Коррекция функциональных нарушений желчного пузыря должна быть направлена на купирование абдоминальной боли, улучшение оттока желчи из желчного пузыря и желчевыводящих путей, профилактику холелитиаза.

Вивчено роль гастроінтестинальної гіперреактивності у формуванні маніфестних форм аномалії конституції у дітей. Доведено, що для покращання дезінтоксикаційної функції печінки, зовнішньосекреторної функції підшлункової залози і функціонального стану кишечнику у дітей з атопією можна застосувати альтернативне лікування препаратами антигомотоксичної терапії, дія яких спрямована на фізіологічну регуляцію ключових механізмів розвитку алергії, забезпечуючи в цьому разі належну протекцію слизовим оболонкам травного тракту й шкіри.

Виявлено, що частота інфікованості Hp унаслідок хронічної гастродуоденальної патології (ХГДП) у дітей складає 82,1%; високий ступінь інфікованості частіше відзначається на фоні деструктивних змін слизової оболонки шлунка (СОШ) та дванадцятипалої кишки (ДПК), зростає пропорційно тривалості гастроентерологічного анамнезу, віку дитини. Діагностику Hp-інфекції проводили за допомогою уреазного тесту, бактеріологічного дослідження та реакції аглютинації (РА). У педіатричній практиці можна обмежитися використанням одного з методів, вибір якого зумовлено ступенем інвазивності та спроможністю лікувального закладу. ХГДП у 100 % випадків супроводжувалася дисбіотичними порушеннями товстої кишки, які характеризувалися дефіцитом анаеробних мікроорганізмів. У випадках ХГДП, асоційованої з Hp, у 62,3 % дітей діагностовано дисбактеріоз товстої кишки, який протікав у субкомпенсованій формі та супроводжувався вираженими клінічними проявами. Ступінь тяжкості дисбіотичних порушень залежав від наявності гелікобактерної інфекції, характеру ендоскопічних змін слизової оболонки гастродуоденальної зони ХГДП, асоційованої з Hp, у 80,4 % випадків супроводжувався запаленням слизової оболонки товстої кишки. Частота та виразність дисбіотичних порушень товстої кишки під час ХГДП, асоційованої з Hp, у дітей визначала необхідність поєднаної терапії гелікобактеріозу та дисбактеріозу. Комплексна терапія гелікобактеріозу з використанням антибактеріальних препаратів і пробіотичної терапії призводила до санації СОШ від Hp і добре впливала на характер біоценозу товстої кишки, що доведено результатами спостережень в динаміці. Рецидив

Розглянуто етіологію, основні методи діагностики та лікування захворювань, що потребують невідкладної медичної допомоги. Висвітлено теоретичні основи медицини невідкладних станів, патогенетичні механізми, клінічну картину, діагностику на надання медичної допомоги. Розкрито питання екстреної медицини з хірургії, кардіології, неврології, інфекційних захворювань, стоматології, педіатрії, нейрохірургії, оториноларингології, урології, офтальмології, гострих отруєнь. Наведено історію зародження та розвитку швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Представлены современные взгляды на развитие и формирование неврологических синдромов вследствие перенесенного супратенториального инсульта. Приведена методика исследования больных с мозговым супратенториальным инсультом (МСИ). Изложена характеристика постинсультных неврологических синдромов в аспекте их современной трактовки и клинического полиморфоза. Рассмотрена клиническая классификация двигательных синдромов, возникающих вследствие МСИ. Описаны клинико-топографические синдромы в аспекте предложенной классификации (на основании данных КТГ-нейровизуализации). Обобщены методы терапии церебральных васкулопатий, дисциркуляторной энцефалопатии и последствий мозгового супратенториального инсульта. Уделено внимание дифференцированным методикам нейрореабилитационных воздействий в соответствии с синдромами унифицированной клинической классификации.

Досліджено особливості клінічного перебігу, стану кислотопродукції та мікробіоценозу шлунка у дітей з різними нозологічними формами гастродуоденіту залежно від тривалості захворювання та віку дітей. Встановлено особливості гістологічних й імуногістохімічних змін слизової оболонки шлунка (СОШ) та слизової оболонки дванадцятипалої кишки (СО ДПК) залежно від тривалості хронічного гастродуоденіту (ХГД), віку дітей, форми та ступеня активності запалення шлунка та ДПК. Доведено, що у механізмах формування запальних, ерозивних і атрофічних змін шлунка та ДПК пріоритетне значення мають мікроциркуляторні розлади СОШ, порушення колагеноутворення та місцевої імунної регуляції. Досліджено регулюючу роль мелатоніну в цитогастропротекції, моторно-евакуаторних порушеннях і кислотоутворюючій функції шлунка. Розроблено протокол протирецидивного лікування дітей з ХГД, який необхідно призначати на етапі стаціонарного лікування ХГД, що сприятиме зменшенню рецидивів запалення СОШ і СО ДПК.

Висвітлено результати дослідження впливу антисекреторного препарату Фамотидин і пробіотика "БіоГая" на перебіг хронічного гастродуоденіту (ХГД) із підвищеною кислотоутворювальною функцією. Доведено патогенетичне обгрунтування доцільності включення пробіотику "БіоГая" в комплекс лікування ХГД. Пробіотична корекція сприяє поліпшенню клінічної та морфологічної картини у хворих, що свідчить про досягнення ремісії в ті ж строки, що і у разі терапії антисекреторним препаратом.

Відображено основні морфологічні особливості клітинного складу запального інфільтрату слизової оболонки шлунка залежно від віку дітей. У більшості обстежених дітей, незалежно від віку, відмічено запалення з переважно лімфоцитарною інфільтрацією. Згідно з одержаними результатами, ступінь запальних змін і характер клітинного складу інфільтрату слизової оболонки шлунка залежить від віку дітей, що необхідно враховувати під час проведення лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.2

Рубрики:

Хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ