Проаналізовано гуманізуючу місію соціального педагога в освітніх закладах на сучасному етапі. Висвітлено аспекти діагностики соціально-психологічної дезадаптації студентів-першокурсників у ВНЗ. Викладено теоретичні підходи до визначення соціальних стереотипів особистості. Розглянуто питання формування життєтворчих цінностей особистості, діагностики психологічної готовності дітей до школи, реалізації психологічних умов підготовки молодших школярів до самовиховання. Наведено результати дослідження мотивації навчання у підлітків. Визначено особливості гендерних стереотипів у студентської молоді, емпатичних здібностей у міжособистісних відносинах студентів, соціальних цінностей молоді в період трансформаційних процесів у суспільстві.

Проанализирована гуманизирующая миссия социального педагога в образовательных заведениях на современном этапе. Освещены аспекты диагностики социально-психологической дезадаптации студентов-первокурсников в ВУЗ. Изложены теоретические подходы к определению социальных стереотипов личности. Рассмотрены вопросы формирования жизнетворческих ценностей личности, диагностики психологической готовности детей к школе, реализации психологических условий подготовки младших школьников к самовоспитанию. Приведены результаты исследования мотивации обучения у подростков. Определены особенности гендерных стереотипов у студенческой молодежи, эмпатических способностей в межличностных отношениях студентов, социальных ценностей молодежи в период трансформационных процессов в обществе.

Висвітлено концепцію креативності у контексті професійної підготовки практичних психологів. Визначено внутрішньоінтенційну спрямованість у процесі професійного самовизначення старшокласників. Проаналізовано вплив соціальних стереотипів на гендерні особливості емоційних станів людини. Розкрито гендерні аспекти прояву девіантної поведінки у підлітків. Висвітлено проблему формування духовності у девіантних підлітків загальноосвітніх шкіл. Розглянуто питання діагностування особистісної амбівалентності у гендерному вимірі, діагностики та корекції пізнавальної й емоційної сфери дітей-олігофренів. Описано психологічні механізми формування гендерної ідентичності у дітей дошкільного віку за умов неповної сім'ї, гендерні особливості соціалізації особистості дитини.

Изложена концепция креативности в контексте профессиональной подготовки практических психологов. Определена внутриинтенционная направленность в процессе профессионального самоопределения старшеклассников. Проанализировано влияние социальных стереотипов на гендерные особенности эмоциональных состояний человека. Раскрыты гендерные аспекты проявления девиантного поведения у подростков. Освещена проблема формирования духовности у девиантных подростков общеобразовательных школ. Рассмотрены вопросы диагностирования личностной амбивалентности в гендерном измерении, диагностики и коррекции познавательной и эмоциональной сферы детей-олигофренов. Описаны психологические механизмы формирования гендерной идентичности у детей дошкольного возраста в условиях неполной семьи, гендерные особенности социализации личности ребенка.

Розглянуто актуальні проблеми професійного становлення майбутнього психолога. Обгрунтовано можливості використання психологічного тренінгу як засобу формування життєтворчих цінностей старшокласників. Проаналізовано вплив сімейних взаємин на емоційний стан підлітків. Визначено структурні особливості особистісного симптомокомплексу відповідальності. Запропоновано методику оцінювання психологічного здоров'я підлітків за умов загальноосвітнього навчального закладу. Наведено результати дослідження креативності у представників творчих професій. Розроблено методику психодіагностики рефлексії стресових станів у студентів педагогічних ВНЗ. Розкрито роль соціальних стереотипів у становленні "Я-концепції" майбутніх педагогів.

Рассмотрены актуальные проблемы профессионального становления будущего психолога. Обоснована возможность использования психологического тренинга как средства формирования жизнетворческих ценностей старшеклассников. Проанализировано влияние семейных взаимоотношений на эмоциональное состояние подростков. Определены структурные особенности личностного симптомокомплекса ответственности. Приведена методика оценивания психологического здоровья подростков в условиях общеобразовательного учебного заведеня. Изложены результаты исследования креативности у представителей творческих профессий. Разработана методика психодиагностики рефлексии стрессовых состояний у студентов педагогических ВУЗ. Раскрыта роль социальных стереотипов в становлении "Я-концепции" будущих педагогов.

Наведено загальну характеристику психодіагностики як науки та практичної діяльності, визначено її основні завдання та розкрито сутність базових понять, зокрема, психологічного діагнозу. Розглянуто професійно-етичні норми та принципи психодіагностики. Висвітлено історію виникнення та розвитку методу тестів. Розкрито психологічні засади побудови тестів і відбору шкал, формування тестових завдань, запропоновано методику їх аналізу. Описано процедури підготовки, проведення й обробки результатів тестових випробувань, наведено методи визначення надійності та контролю валідності психологічних тестів. Проаналізовано процес інтерпретації результатів тестових випробувань, обгрунтовано тестові норми.

Дана общая характеристика психодиагностики как науки и практической деятельности, определены ее основные задания и раскрыта сущность базовых понятий, в частности, психологического диагноза. Рассмотрены профессионально-этические нормы и принципы психодиагностики. Освещена история возникновения и развития метода тестов. Раскрыты психологические основы построения тестов и отбора шкал, формирования тестовых заданий, приведена методика их анализа. Описаны процедуры подготовки, проведения и обработки результатов тестовых испытаний, приведены методы определения их надежности и контроля валидности. Освещены вопросы интерпретации результатов тестов, обоснованы тестовые нормы.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено психолого-педагогічні умови формування відкритості до спілкування у майбутнього вчителя. Відкритість до спілкування розглянуто як сукупність професійно-особистісних настанов, які внутрішньо орієнтують педагога на реалізацію особистісно-рівноправних відносин з учнями. Розроблено й апробовано програми спецкурсу та соціально-психологічного тренінгу формування відкритості до спілкування у майбутнього вчителя.

Висвітлено аспекти соціальної мобільності (СМ) особистості за сучасних умов. Розкрито психологічні основи СМ, зокрема, проблеми ідентифікації та ідентичності особистості, маргінальності, міграційних процесів, адаптації в інокультурному середовищі, професійної та особистісної мобільності. Розглянуто трудову міграцію (ТМ) як специфічний соціально-психологічний феномен. Визначено соціальні та психологічні детермінанти ТМ населення України, соціально-культурні та психологічні чинники адаптації мігрантів в іноетнічному середовищі.

Розкрито соціально-психологічну сутність феномену трудової міграції. Проаналізовано міграційні процеси у глобальному полікультурному суспільстві та проблеми соціальної ідентифікації. Описано міграційні процеси в контексті міжкультурної взаємодії, висвітлено роль кризи особистісної та соціальної ідентичності у формуванні міграційної готовності та здійснення міграційної поведінки. Визначено соціально-психологічні засади міжкультурної адаптації мігрантів в іноземному культурному середовищі. Обгрунтовано соціально-психологічні чинники акультурації трудових мігрантів України в іноземному етнічному середовищі.

Розглянуто новий концептуальний підхід до соціально-психологічного системного аналізу трудової міграції, де основним системоутвірним чинником визначено кризу особистісної та соціальної ідентичності в основних сферах самоздійснення особистості - професійній, сімейній, етнокультурній. Розроблено структурно-динамічну соціально-психологічну модель трудової міграції, показано соціально-психологічні механізми трансформації соціальної ідентичності особистості на всіх етапах міграційної поведінки. Обгрунтовано поняття "міграційна готовність". Виявлено стратегії соціально-психологічної адаптації мігрантів в інокультурному середовищі. З'ясовано особистісні чинники успішності психологічної та соціально-психологічної адаптації трудових мігрантів. Наведено соціально-психологічні засади профілактики та подолання негативних наслідків трудової міграції населення України.

Розкрито соціально-психологічну сутність феномену міграції, висвітлено найважливіші питання міграційної поведінки людини, проаналізовано міграційні процеси в сучасному глобальному світі та проблеми соціальної ідентифікації мігрантів. Показано роль кризи особистісної та соціальної ідентичності у формуванні міграційної готовності та здійсненні міграційної поведінки. Розглянуто соціально-психологічні механізми міжкультурної адаптації мігрантів і психологічні чинники акультурації мігрантів у країні перебування. Увагу приділено особливостям психологічної допомоги людині в ситуації вимушеної або нелегальної міграції, специфіці й основним напрямам психотерапевтичної роботи з мігрантами та їх сім'ями.

Розглянуто деякі аспекти проблеми психологічної та соціально-психологічної адаптації мігрантів в інокультурному середовищі. Акцентовано увагу на чинниках еміграції, що ушкоджують нервово-психічне функціонування індивідів, а саме: втрата соціального статусу, бідність, інокультурне оточення, міжпоколінний розрив культурної спадкоємності у родині. Встановлено, що шкідливий вплив еміграції на нервово-психічне здоров'я мігрантів залежить від величини культурної дистанції між своєю країною та країною перебування. Визначено прояви стресу акультурації: соціальна дезінтеграція, криза соціальної й особистісної ідентичності, впливу успішності акультурації на психологічне здоров'я мігрантів. Конкретизовано можливі варіанти подолання кризи ідентичності, як конструктивні, так і деструктивні. Отже, будь-який конфлікт може вирішуватися конструктивно та мати позитивний ефект: конфлікти сприяють мобілізації ресурсів особистості для подолання існуючих бар'єрів її розвитку; сприяють адаптації, самореалізації та підвищенню стресостійкості; допомагають самопізнанню й адекватній самооцінці; позитивно вирішені конфліктні переживання загартовують характер, формують рішучість у поведінці особистості. Актуальним напрямком подальших досліджень є з'ясування сутності психологічної акультурації.

Акцентировано внимание на факторах эмиграции, повреждающих нервно-психическое функционирование индивидов, а именно: потеря социального статуса, бедность, инокультурное окружение, межвозрастной разрыв культурной преемственности в семье. Установлено, что вредное воздействие эмиграции на нервно-психическое здоровье мигрантов зависит от величины культурной дистанции между своей страной и страной пребывания. Определены проявления стресса аккультурации: социальная дезинтеграция, кризис социальной и личностной идентичности, влияния успешности аккультурации на психологическое здоровье мигрантов. Конкретизированы возможные варианты преодоления кризиса идентичности, как конструктивные, так и деструктивные. Следовательно, любой конфликт может решаться конструктивно и производить положительный эффект: конфликты способствуют мобилизации ресурсов личности для преодоления существующих барьеров ее развития; способствуют адаптации, самореализации и повышению стрессоустойчивости; помогают самопознанию и адекватной самооценке; положительно решенные конфликтные переживания закаляют характер, формируют решительность в поведении личности. Актуальным направлением дальнейших исследований является выяснение сущности психологической аккультурации.

The article analyzes the problem of psychological and sociopsychological adaptation of migrants to different cultural environment, and the influence of progress of acculturation on psychological health of migrants.

Розглянуто фізичне та психологічне здоров'я трудових мігрантів, їх соціальну підтримку, задоволеність міжособистісними стосунками. Доведено, що наявність роботи за кордоном, задоволеність її змістом та оплатою, позитивно впливає на наступні показники психологічної адаптації: психологічне благополуччя, нормальний емоційний стан, впевненість у міжкультурних комунікаціях, крім того, наявність гідної роботи за кордоном, що відповідає інтересам і очікуванням, зі стабільним фінансовим прибутком, повагою колег та керівництва, пов'язано зі збереженням цілісності та інтегрованості особистості, тобто зі зрілою особистісною ідентичністю. Показано можливість спілкування з дітьми, з членами своєї родини, з близькими людьми, позитивне оцінювання з боку тих, з ким мігрант працює разом, наявність друзів, які надають соціальну підтримку у різних її варіантах, але насамперед, емоційну підтримку, є найвагомішим чинником, який забезпечує мігранту можливість успішної адаптації, а це, у свою чергу, позитивно впливає на становлення зрілої соціальної ідентичності.

Проаналізовано наукові підходи до визначення кризи ідентичності особистості, її особливості у період соціокультурної та економічної трансформації суспільства.

Наведено результати емпіричного дослідження міграційної готовності студентів університетів України, їх ставлення до трудової міграції та можливостей власної самореалізації за кордоном.

Розглянуто психологічні проблеми соціальної ідентифікації людини, яка здійснює міграцію, в контексті міжкультурної взаємодії та глобалізації сучасного світу.

Висвітлено психологічні проблеми розвитку особистості у соціокультурній, сімейній та професійній сферах, зокрема, розглянуто соціально-психологічні проблеми стереотипізації у соціальному пізнанні. Визначено структуру компетентності особистості. Проаналізовано вплив мистецтва на формування особистості, з'ясовано негативні та позитивні аспекти самотності. Увагу приділено мотиваційно-смисловим характеристикам суб'єктності молодих педагогів та професійному становленню студентів. Запропоновано обгрунтовані та апробовані програми соціально-психологічних тренінгів, спрямованих на розвиток емоційного інтелекту старшокласників, рольового репертуару особистості. Визначено особливості психологічного супроводу дітей трудових мігрантів.

Досліджено сучасні проблеми психології особистості. Викладено теоретико-методологічні засади дослідження, соціогенетичні і духовні аспекти функціонування, становлення та саморозвитку особистості в генезі її буття. Проаналізовано науковий доробок, спрямований на якісне оновлення персонологічної теорії і практики в логіці дослідження особистості як цілісності в усій різноманітності її виявів.

Охарактеризовано психологічну структуру складних життєвих обставин. Приділено увагу інтелектуально-особистісному потенціалу як ресурсу саморегуляції суб'єкта. Вивчено трансформації ідентичності особистості в контексті онтогенезу і травматичних життєвих подій. Вивчено соціально-психологічні чинники подолання посттравматичних стресових розладів у молоді за умов сучасного соціуму. Проаналізовано види і психологічні особливості студентських страхів. Розглянуто копінг-поведінку як особистісний ресурс у кризових ситуаціях життя. Досліджено особливості криз професійного становлення майбутнього медичного психолога. Проаналізовано психологічні умови та технології допомоги людині у подоланні кризових ситуацій життя.

Висвітлено питання соціально-психологічних особливостей взаємовідносин студентської молоді у соціальних інтернет-мережах, організаційної культури університету, структури соціального капіталу організації та особистості, розкрито міську ідентичність як ресурс адаптації молоді в урбаністичному соціокультурному просторі. Проаналізовано предиктори психічного здоров'я особистості у фокусі коронакризи, багатовимірну типологію криз особистості та шляхи їх подолання, вплив онкологічної хвороби на трансформацію життєвих цінностей у контексті психологічного часу. Розглянуто феномен трудоголізму у сучасних психологічних дослідженнях. Наведено результати вивчення взаємин у нуклеарній сім'ї між сиблінгами та їх батьками, дослідження психічних станів тривожності майбутніх фахівців соціономічного профілю. Охарактеризовано особливості емоційних станів здобувачів в умовах життєвої та суспільної кризи, тілесно-орієнтовані техніки та прийоми подолання кризових станів. Викладено результати вивчення таких питань, як "ідеальні" образи чоловіка та дружини в уявленнях молоді, розкрито особливості рефлексивності у осіб з різним рівнем нарцисизму і перфекціонізму, взаємини у нуклеарній сім'ї між сиблінгами та їх батьками.

Представлено матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів "Соціально-психологічні технології розвитку особистості". Розкрито актуальні питання психології особистості, зокрема, методологічних засад дослідження особистості, особистості в умовах інформаційного, політико-правового, організаційно-економічного суспільства, некультурного й освітнього простору, психологічні особливості самооцінки та рівня домагань студентів-психологів з направленістю на продовження навчання. Описано психологічні особливості самоставлення жінки в різних формах шлюбу, особливості синдрому професійного вигорання у фармацевтів, особливості психічної напруженості та працездатності в професійній діяльності вчителя. Виокремлено особливості регуляторного стану військовослужбовців-зв'язківців після перебування в зоні АТО. Досліджено вплив перфекціонізму та трудоголізму на виникнення синдрому емоційного вигорання, трансформацію протиріччя як емпіричний показник конструктивної конфліктності особистості та психологічне благополуччя як основу визначення стратегії життєздійснення особистості. Показано роль соціальних очікувань осіб юнацького віку щодо майбутньої професії.