Визначено базові категорії, поняття й їх співвідношення, розвинуто наукові засади державної інформаційної політики через класифікацію та систематизацію її принципів і функцій. Узагальнено національний досвід застосування регуляторного інструменту державної інформаційної політики у сфері європейської інтеграції (1998 - 2007 рр.) та проведено порівняння його з досвідом Латвії та Польщі. Визначено мету державної інформаційної політики у сфері європейської інтеграції, досліджено зворотний зв'язок у системі механізмів її реалізації. Досліджено такі технології інформування населення як "інформаційна кампанія" та "поточне інформування". Проведено відбір і обгрунтування адекватних механізмів реалізації державної інформаційної політики у сфері європейської інтеграції.

Проведено наукометричний аналіз проблеми функціонування "основних засад", доктрин, концепцій, стратегій, програм, національних проектів, планів як документів державної політики. Визначено сфери та тематику наукових досліджень з даної проблеми. Встановлено, що керівні документи державної політики - доктрини, концепції, стратегії, програми, національні проекти, плани - мають бути результатами процесу стратегічного планування. Проаналізовано чинні та проектовані керівні документи державної політики в інформаційній сфері за видами, розглянуто особливості їх суспільного сприйняття як системи. Обгрунтовано роль ієрархічності у формуванні зазначених документів. Визначено механізм встановлення ієрархії керівних документів державної політики та розроблено відповідні рекомендації.

Порушено питання використання розробленої академіком В. М. Глушковим системи ОГАС (общегосударственная автоматизированная система) та її спроможності відповісти на виклики, що постали на сучасному етапі перед державним управлінням в Україні. Здійснено порівняння вимог до ОГАС з вимогами, що висуваються до IT-забезпечення державного сектора, а також феноменів ОГАС та електронного уряду. Запропоновано алгоритм аналізу доцільності впровадження ОГАС, з'ясовано, що вона відповідає вимогам, що висуваються до національних проектів, і має перспективи в контексті їх реалізації. Ця система за своєю сутністю відповідає новітнім вимогам щодо організації державної IT-архітектури й її змістового наповнення, є засобом управління інформаційними потоками, які стосуються стану економіки. Доведено, що діагностика через SWOT-аналіз і глибинне дослідження ОГАС і контексту його впровадження через методику AIE (Applied information economics), а також аналіз стейкхолдерів забезпечують достатність підстав для ухвалення відповідного управлінського рішення.

Досліджено стан розроблення проблеми в західній та вітчизняній науці. Подано методи дослідження феномену міфу щодо європейської інтеграції. Проведено критичний аналіз на прикладі міфім про епоху Просвітництва як ідейну основу європейської інтеграції та про Вестфальський мир як історичну точку відліку європейської інтеграції.

Показано місце Нідерландів у міжнародних рейтингах щодо відкритого урядування та свободи преси. Охарактеризовано сформовану в країні демократію консенсусу та особливості реалізації державного управління. Проаналізовано інституційне забезпечення державної комунікативної політики Нідерландів на центральному рівні.

Проаналізовано досвід інституційного забезпечення державної комунікативної політики на центральному рівні в Норвегії та країнах ЄС - Німеччині, Іспанії, Великої Британії та Нідерландах. У вигляді схем відтворено структурні елементи та рівні підпорядкування відповідних інституцій. Висвітлено основні нормативно-правові засади державної комунікативної політики цих країн. Охарактеризовано механізми організації та координації комунікації органів державної влади України в ретроспективі та на сучасному етапі державотворення. Розроблено рекомендації щодо інституційного забезпечення державної комунікативної політики України.

Розкрито сутність концепції "зрозуміла мова", вимоги якої стосуються організації текстів (структура, логіка викладу), дизайну матеріалів (візуалізація, логіка поділу), побудови речень і добору слів. Обгрунтовано переклад поняття plain language як "зрозуміла мова". З'ясовано, що концепція спрямована на три виміри "зрозумілості": зрозуміло як знайти / запитати; зрозуміло те, що написане у знайденому; зрозуміло як використати те, що знайдене. Розкрито поширені упередження щодо практичного використання положень концепції. Висвітлено "зрозумілу мову" як умову реалізації комунікації влада - громадськість: результатом нечіткості, незрозумілості комунікування органів влади стає щонайменше розгубленість, щонайбільше - безправ'я. Наведено позицію парламенту Великої Британії, який визнав, що використання незрозумілої бюрократичної мови, яке завдає значної шкоди, наприклад позбавляє когось доступу до пільг або послуг, доцільно класифікувати як "недобросовісне управління". Показано, що застосування вимог концепції "зрозумілої мови" уможливлює вирішення проблеми розуміння, яка є визначальною для побудови наративу.

Гібридна війна, розв'язана Російською Федерацією проти України, за якої деструктивного впливу зазнають також і західні спільноти, актуалізувала широкий спектр проблем забезпечення національної та міжнародної безпеки. З метою опису наявної ситуації розглянуто інформаційний (комунікативний) складник внутрішнього та зовнішнього виміру протистояння, а також у межах кожного з них актуальні виклики та заходи й процеси у відповідь на них.

Виявлено загальні передумови звернення до ідеї стратегічних комунікацій - постійний комунікативний програш офіційних структур терористам, особливо відчутний після терактів 11 вересня 2001 р. Обгрунтовано актуальність реалізації стратегічних комунікацій в Україні. Охарактеризовано сутність стратегічних комунікацій та описано процес інституалізації діяльності з розроблення й реалізації стратегічних комунікацій в НАТО. Висвітлено рекомендовані напрями подальшого розвитку стратегічних комунікацій Північноатлантичного альянсу.

Висвітлено розвиток інституційного та нормативно-правового забезпечення державної комунікативної політики Німеччини у ретроспективі та на сучасному етапі. Проаналізовано структурні зміни Федерального бюро преси та інформації в період 2013 - 2014 рр. Описано види інформаційної продукції, що її виробляє бюро. Охарактеризовано механізм взаємодії "влада-медіа", центральним елементом якого є співпраця з Федеральною асоціацією преси.

Досліджено комунікативні процеси сучасності в межах міжвідомчої науково-дослідної роботи за темою "Інтернет-лінгвістика: теоретичні та прикладні аспекти". Підсумовано певні результати теоретико-концептуального осмислення стратегічних комунікацій. Запропоновано технології асиметричних відповідей на гібридну агресію Росії. Надано практичні рекомендації фахівцям державних і безпекових інституцій щодо протидії деструктивним гібридним впливам на основі аналізу й оцінювання українського та міжнародного досвіду стратегічних комунікацій - скоординованого використання комунікативних можливостей держави - публічної дипломатії, зв'язків із громадськістю, військових зв'язків, інформаційних і психологічних заходів.