Розглянуто естетичний чинник як складову історико-культурного процесу цивілізації. Проаналізовано культурно-естетичний зміст сучасної реклами та дизайну. Розкрито проблеми естетики іміджмейкінгу та принципи конструювання імідж-образу.

Рассмотрен эстетический фактор как слагаемое историко-культурного процесса цивилизации. Проанализировано культурно-эстетическое содержание современной рекламы и дизайна. Раскрыты проблемы эстетики имиджмейкинга и принципы конструирования имидж-образа.

Розглянуто іміджмейкерство як феномен масової культури, його суть, поліфункціональність, особливості. Це явище досліджено у галузі соціальної та загальної психології, політології, маркетингу. Відзначено, що сфера культурної діяльності, мистецтва, де імідж-технології необхідні для дослідження сучасного культурно-митецького життя, потребує глибинного вивчення. Це галузь, завдяки якій розвивається сучасний арт-ринок. Особливістю цієї роботи є дослідження імідж-образу як різновиду художньої творчості. Розглянуто специфіку іміджмейкерської естетики в інформаційно-комунікативних технологіях XX ст., принципи створення та стильові особливості імідж-образу. Виявлено, що у комунікативних схемах, на яких грунтується сучасна культура, естетична виразність форми орієнтує їх зміст на привабливість споживання інформаційної складової, яка містить сучасне товарне виробництво, що доводить виконання естетичним функції замінника справжнього культурного спілкування, фактично імітуючи його.

Висвітлено актуальні проблеми пошуку та формування перспективних напрямів досліджень прикладних і теоретичних питань збалансованого розвитку відкритих систем (ВС) довільної природи. Увагу приділено соціальним ВС, економіці перехідних періодів, культурологічним процесам, математичним проблемам моделювання ВС. Висвітлено питання інформаційного захисту економетричних даних і арифметики фракталів. Запропоновано методи розв'язку задач математичної фізики з нелокальними умовами. Вивчено потенціал і пріоритети розвитку регіонів України. Обгрунтовано необхідність реформування вітчизняної пенсійної системи. Показано роль символів культури в системі засобів масової комунікації.

Освещены актуальные проблемы поиска и формирования перспективных направлений исследований прикладных и теоретических вопросов сбалансированного развития открытых систем (ОС) произвольной природы. Уделено внимание открытым социальным системам, экономике переходных периодов, культурологическим процессам, математическим проблемам моделирования ОС. Освещены вопросы информационной защиты эконометрических данных и арифметики фракталов. Предложены методы решения задач математической физики с нелокальными условиями. Изучены потенциал и приоритеты развития регионов Украины. Обоснована необходимость реформирования отечественной пенсионной системы. Показана роль символов культуры в системе средств массовой коммуникации.

Розглянуто іміджмейкерство як феномен масової культури, розкрито його сутність, поліфункціональність та особливості у галузі соціальної та загальної психології, політології, маркетингу. Визначено, що в комунікативних схемах, на яких грунтується сучасна культура, естетична виразність форми зорієнтовує їх зміст на привабливість споживання інформаційної складової, яку містить сучасне товарне виробництво. Доведено, що естетичне виконує функцію замінника справжнього культурного спілкування, фактично імітує його. Проаналізовано особливості імідж-образу як різновиду художньої творчості. Розкрито специфіку іміджмейкерської естетики в інформаційно-комунікативних технологіях ХХ ст., принципи створення та стильові особливості імідж-образу.

Висвітлено особливості феномену корпоративної культури в структурі організації, розкрито поняття корпоративної етики як складової цієї культури. Проаналізовано комунікативний вимір корпоративної етики, а саме - етики організаційного спілкування й етики владних комунікацій. Приділено увагу іміджу організації в аспекті корпоративної культури, визначено його змістові ознаки та стратегії формування позитивного іміджу організації загалом і ділової людини зокрема. Розглянуто принципи реалізації іміджевих технологій у процесі формування корпоративної культури.

Проведено дослідження іміджмейкінгу як технології, спрямованої переважно на інтеграцію ефективного образу в різні життєві сфери, уміння створити та реалізувати імідж, який потребує аудиторія, визначено пріоритетні завдання PR-діяльності. Охарактеризовано основні елементи формування іміджу (позиціювання об'єкта, піднесення створеного образу та відмежування його від конкурентів). Описано специфічні технології іміджування (неймінг, брендинг, формування позитивного відношення, підсилення впливовості образу). З'ясовано, що концепція будь-якого творчого проекту - це, насамперед, реалізація іміджу, образу компанії, яка здійснюється на базі технологій іміджмейкінгу, що виконує функцію іміджування, яка передбачає вміння реалізувати "продукт" залежно від ситуації, аудиторії та середовища.

Проведено исследование имиджмейкинга как технологии, направленной преимущественно на интеграцию эффективного образа в различные жизненные сферы, умения создать и реализовать необходимый аудитории имидж, определены приоритетные задания PR-деятельности. Охарактеризованы основные элементы формирования имиджа (позициирование объекта, вознесение созданного образа и отмеживание от конкурентов). Описаны специфические технологии имиджирования (нейминг, брендинг, формирование позитивного отношения, усиление влияния образа). Установлено, что концепция любого творческого процесса - это прежде всего реализация имиджа, образа компании, осуществляемая на базе технологий имиджмейкинга, которая исполняет функцию имиджирования, предусматривающая умение реализовать "продукт" в зависимости от ситуации, аудитории и среды.

Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження. Висвітлено історіографію проблеми. Проаналізовано антропологічні виміри дизайну в культурі ХХ - ХХІ ст. Вивчено стилетворчі настанови художньої культури зазначеного періоду. Досліджено постмодерні засоби трансформації проектної діяльності. Розглянуто новітні проектні технології дизайну. Охарактеризовано генеративні тенденції дизайну в контексті техно-інновацій постмодерну.

Розглянуто етнодизайн як духовний культурно-мистецький феномен, народні традиції в архітектурі та дизайні. Висвітлено проблеми і перспективи реконструкції архітектурно-містобудівного середовища, питання відображення національної культури через етномаркери у дизайні середовища. Викладено особливості становлення екологічної свідомості майбутнього дизайнера у процесі професійної підготовки, критерії підготовки фахівців з дизайну костюма та брендової продукції на основі принципів етнодизайну. Наведено аспекти організації рекреаційно-туристичного простору Прикарпаття, описано новітні геометричні принципи побудови ландшафтних композицій прямокутної форми.

Увагу приділено розвитку теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій проведення маркетингового аудиту рекламної діяльності підприємств. Визначено економічну сутність аудиту рекламної діяльності як складової контролю рекламного менеджменту. Досліджено стан ринку рекламно-поліграфічної продукції та його вплив на оцінювання ефективності рекламної діяльності. Розроблено механізм аудиту рекламної діяльності видавничо-поліграфічних підприємств. Удосконалено науково-методичні положення оцінювання комунікаційної й економічної складової ефективності рекламної кампанії в аудиті рекламної діяльності підприємства. Визначено особливості інформаційного забезпечення та побудови маркетингової інформаційної системи для забезпечення проведення аудиту рекламної діяльності.

Колективна монографія є науковим виданням матеріалів Міжнародної конференції «Сучасний синтез мистецтв як діалог культур» та матеріалів книги «Українська народна естетика», 1996 р., яка стала бібліографічною рідкістю. Книга розрахована на етнографів, істориків, культурологів, краєзнавців, музеєзнавців, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів.