Розглянуто ключові аспекти статевого виховання і сексуальної просвіти дітей та юнацтва, зокрема, психолого-педагогічні аспекти сексуально-інтимної підготовки молоді до сімейного життя. Проаналізовано проблеми гендерної рівності в українському суспільстві, статеві установки емоційно депривованих дітей, статеві відмінності в музичних уподобаннях молоді, психологію статевих відмінностей у проявах дитячих пустощів, а також проблеми реалізації прав жінки в Україні.

Викладено програму циклу психотерапевтичних занять для подолання порушень статеворольової структури підлітків і гармонізації чоловічого та жіночого начал.

Розкрито структурні та функціональні особливості симптомокомплексу маскулінності-фемінінності у підлітків жіночої статі, які виховуються в родинах з різною структурою. Зроблено висновок, що у підлітків з функціональних неповних родин характерною є наявність деформації структури симптомокомплексу маскулінності-фемінінності у бік прояву невротичних рис.

Розглянуто шляхи гендерної соціалізації людини й освоєння нею нормативів статеворольової та сексуальної поведінки в дитячому віці. Показано значення категорії статі у диференціації психології чоловіків і жінок, в організації виховного процесу, у психокорекційній роботі у разі порушення статевої ідентичності, інверсії потягу та сексуального насилля. Проаналізовано соціокультурні фактори, запропоновано механізми соціалізації індивіда. Визначено причини гомосексуальності (біологічні, генетичні, гормональні, нейроанатомічні, психологічні), а також ставлення до людей з нетрадиційними сексуальними орієнтаціями. Встановлено причини згвалтування, їх наслідки.

Описан открытый и сформулированный фундаментальный закон природы, названный как "Принцип двухканального управления". Сущность этого закона заключается в том, что оптимизация получения информации системой в нестационарной среде с необходимостью приводит к использованию двух каналов информации - передающего информацию взаимодействия системы со средой из прошлого и взаимодействия той же системы с настоящей средой. Отмечено, что математически этот закон является следствием принципа оптимальности в пространстве информации. Рассмотрены фундаментальные факторы воспитания способностей человека по критическим временным периодам детства человека, которые должны быть задействованы в системе воспитания и обучения молодого поколения.

Проаналізовано основні напрями статевої соціалізації та дошлюбної підготовки учнівської молоді в різних країнах світу. Обгрунтовано доцільність використання в Україні різних елементів зарубіжного досвіду, запропоновано методичний інструментарій упровадження їх у вітчизняну практику навчання та виховання.

Проанализированы основные направления половой социализации и добрачной подготовки ученической молодежи в разных странах мира. Обоснована целесообразность использования в Украине разных элементов зарубежного опыта, предложен методический инструментарий внедрения их в отечественную практику обучения и воспитания.

Представлено результати дослідження впливу якості ставлення батька на психосемантичну структуру маскулінності та фемінінності в дівчат-підлітків.

Вивчено симптомокомплекс маскулінності/фемінінності у дівчат-підлітків у нормі та патології. На підставі експериментального дослідження виявлено патогенетичну, предиспонуючу роль порушень статеворольової структури у формуванні захворювань, пов'язаних з порушеннями статевого розвитку та менструальної функції. Зроблені висновки розкрили нові аспекти у вивченні психопатологічних факторів, які предиспонують до порушень репродуктивної функції.

Вивчено вплив соціальних стереотипів на формування статеворольової поведінки підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку. Розглянуто результати анкетування, проведеного з метою вивчення думки молоді з нормальним рівнем інтелектуального розвитку щодо проявів сексуальності та статеворольової поведінки осіб зі зниженим інтелектом.

Висвітлено проблему професійного самовизначення юнаків і дівчат - випускників середніх закладів освіти та вплив на цей процес статево-рольових очікувань. Наведено приклади вправ, які можливо використати в процесі соціально-психологічного тренінгу із усвідомлення своїх професійно важливих якостей з урахуванням їх гендерної складової.

Проаналізовано вплив гендерних стереотипів на організацію навчально-виховного процесу в школі. Висвітлено особливості становлення психологічної статі в дитячому та юнацькому віці; проаналізовано роль соціальних інституцій, зокрема загальноосвітніх шкіл, у формуванні статеворольової поведінки дітей і підлітків. Визначено шляхи вдосконалення статеворольового виховання учнів.

Виявлено змістові характеристики гендерних установок хлопців і дівчат з повних/неповних родин стосовно статеворольового самовизначення, а також майбутньої професії, подружнього життя. Виявлено протиріччя у змісті цього самовизначення старших підлітків, зокрема, гендерно відповідна структура "Я-реального" дівчат не співвідноситься з їх уявленнями про особистісні риси "ідеальної" людини, згідно з якими надається більша перевага вираженості чоловічих якостей. Розглянуто питання стосовно впливу умов первинної соціалізації на характер процесу ідентифікації старших підлітків і на особливості вибору ними стратегій соціального сприйняття. Доведено існування виражених порушень у процесі статеворольової ідентифікації хлопців з неповних родин, життєві орієнтири яких відрізнялися невизначеністю та розмитістю. Систематизовано теоретичні та методичні підходи щодо статевої соціалізації як проблеми психосексуального та гендерного розвитку особистості. Висвітлено проблему статеворольових орієнтацій у становленні особистості старших підлітків. Розкрито психологічний зміст понять "Я-концепція", "статеворольове самовизначення особистості", "гендерна ідентичність", "статеворольова соціалізація", "гендерна соціалізація".

Проаналізовано взаємозв'язок між індивідуально-психологічними властивостями особистості та сексуальною поведінкою у підлітковому віці. Встановлено суттєвий вплив психодинамічних (природозумовлених, сталих) властивостей особистості підлітків на форми їх сексуальної поведінки. Показано статеві відмінності взаємозв'язку індивідуально-психологічних властивостей з певними формами сексуальної поведінки. Розроблено дві анкети, за допомогою яких з'ясовано особливості сприйняття підлітками інформації інтимного змісту, їх ставлення до сексуальних проблем та статевого виховання. Наведено рекомендації щодо вдосконалення змісту статевого виховання підлітків.

Вперше досліджено особливості становлення статеворольової "Я"-концепції у дівчат-підлітків з повних і неповних родин у контексті вивчення відношення батька до доньки. Показано роль суб'єктивного сприйняття характеру батьківського виховання дівчатами-підлітками як чинника, що впливає на розвиток їх статеворольової "Я"-концепції. Обгрунтовано теоретичні положення про трансформацію соціокультурних уявлень щодо чоловічих і жіночих ролей. Наведено дані про характер впливу батьківського виховання на кількісні та якісні параметри фемінності й маскулінності у дівчат-підлітків. Уточнено особливості сімейної структури та статеворольового розвитку дівчат-підлітків з вираженою статеворольовою девіацією. Досліджено характер взаємозв'язку між поведінковими і соціогенним рівнями функціонування симптомокомплексу "маскулінності/фемінності" у дівчат-підлітків. Розроблено програму індивідуальної та сімейної корекції процесу статеворольового самовизначення дівчини з урахуванням відносин в діаді "батько - донька" або в тріаді "мати - батько - донька".

Розкрито зміст понять "материнство", "психологічна готовність до материнства", "відповідальне ставлення до материнства". Визначено структуру психологічної готовності до материнства як особливим чином організованої особистісної сфери жінки. Емпірично визначено критерії сформованості психологічної готовності до материнства у дівчат старшого шкільного віку. Встановлено зв'язок між показниками психологічної готовності до материнства та самостановленням, формування системи цінностей, що свідчать про особистісну зрілість. Визначено рівні сформованості основних компонентів психологічної готовності до материнства у ранній юності на когнітивному, емоційно-ціннісному й операційному рівнях, виявлено чинники, що впливають на даний процес. Зроблено висновок, що у ранній юності закладаються передумови для розвитку усіх компонентів психологічної готовності до материнства. Доведено, що проявом емоційно-ціннісного компонента є відповідальне, інфантильне, амбівалентне, негативне ставлення до материнства. Обгрунтовано психологічні умови формування відповідального ставлення до материнства у старшокласниць. Розроблено й апробовано програму просвітницького тренінгу, який сприяє формуванню відповідального ставлення до материнства у старшокласниць за умов емоційного, сенсорно насиченого діалогічного освітнього простору.

Висвітлено актуальні проблеми гендерного виховання старшокласників за сучасних умов взаємодії сім'ї та різних типів ЗНЗ. Вивчено питання гендерних відносин в зарубіжній і вітчизняній педагогіці та психології. За результатами експериментального дослідження запропоновано методику використання існуючих педагогічних і соціально-психологічних умов гендерного виховання старшокласників у сім'ї та школі.

Виявлено існування зумовленості статеворольової ідентифікації в підлітковому віці етнічними та культурними особливостями. Встановлено, що існують відмінності в проявах статеворольових типів у підлітків різних етнічних груп (фемінний тип статеворольової поведінки більш притаманний українським дівчатам, а андрогінний - польським дівчатам і дівчатам-мігрантам). Доведено, що культура впливає на всі сфери людського життя, зокрема на становлення статеворольової ідентифікації особистості в підлітковому віці. Визначено, що статеворольова ідентифікація в українських підлітків-мігрантів, які народилися та виросли в Польщі, формується так само, як у польських підлітків (на це впливають процеси інкультурації й акультурації).

Рассмотрена динамика изменений в структуре половой идентичности на протяжении дошкольного детства, проанализированы основные их проявления на каждом этапе. Освещена система ведущих педагогических условий, создающих плацдарм для успешного полового воспитания детей дошкольного возраста, включающая три компонента: социальный, психолого-дидактический и пространственно-педметный. Отмечен процесс взаимодействия дошкольника и воспитателя дошкольного учреждения, при котором ребенок усваивает следующие параметры половой социальной ценности, параметры оценок и самооценок, нормы, по которым он начинает оценивать себя как представителя определенного пола, в том числе стандарты выполнения действий, определяющих образ самого себя как "Я-мальчик" или "Я-девочка". Акцентировано внимание на роли родителей в формировании основ полноценной, гармонически развитой личности и ее половой воспитанности. Указаны принципы, на которых базируется половое воспитание дошкольников: природо-, культуросообразительность, реальность, социальность, взаимопонимание и доверие, конкретность и ясность, адресность и непрерывность.

Проаналізовано вплив сім'ї, навчальних закладів, позашкільних установ і ЗМІ на формування статеворольової поведінки підлітків з нормальним і зниженим інтелектом. Встановлено, що підлітки з нормальним інтелектом здебільшого характеризуються андрогінною статеворольовою поведінкою, а у їх ровесників з розумовою вісталістю переважає фемінна статеворольова поведінка. Доведено, що статеворольова поведінка виявляється в міжособистісній взаємодії та пов'язана з Я-концепцією підлітків. Зазначено, що гіперрольова (гіпермаскулінна та гіперфемінна) поведінка нерідко стає причиною соціальної дезадаптації підлітків незалежно від рівня інтелектуального розвитку.

Розглянуто теоретичні аспекти проблеми формування екологічно опосередкованої свідомості. Висвітлено підходи щодо визначення її змістовної сутності, структури й основних властивостей. Запропоновано модель базових сфер екологічної свідомості, яка включає когнітивну, ціннісно-смислову та поведінкову сфери. Розкрито теоретико-методологічні засади гендерного опосередкування екологічної свідомості. Проаналізовано сучасні психологічні підходи щодо формування екологічної свідомості з урахуванням гендерного аспекту в освіті. Встановлено недостатній рівень розвитку компонентів когнітивної, ціннісно-смислової та поведінкової сфер екологічної свідомості учнів, з'ясовано її некомпліцитарний характер. Визначено психологічні принципи й умови формування екологічної свідомості школярів з урахуванням гендерного аспекту.