Індекс рубрикатора НБУВ: Ю935.10-975 + Ю252:З811 + А6 + С5*676

Рубрики:

Психологія пізнавальної та комунікативної діяльності в цілому

Теорія інформації

Інформатика та обчислювальна техніка, кібернетика (теорія управляючих систем), інформатизація і кібернетизація. Інформаційне суспільство

Соціологія

Шифр НБУВ: В344099 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены различные варианты репрезентации информационной модели психики, особенности ее функционирования.

Розглянуто прикладні аспекти застосування моделювання як системоутворюючої складової частини діяльності психіки людини.

Рассмотрены прикладные аспекты применения моделирования как системообразующей составляющей части деятельности психики человека.

The problem aspects of applying of simulation as component part, generatrix a system, of activity of mentality of the man are reviewed.

Розглянуто принципи, що лежать в основі механізмів особистісного розвитку людини, та шляхи їх реалізації під час підготовки спеціалістів в системі МВС у процесі професійного становлення особистості.

Рассмотрены принципы, лежащие в основе механизмов развития сенсорно-когнитивной системы человека, и пути их реализации при подготовке специалистов в системе ОВД в ходе профессионального становления личности.

The principles basing gears of development sensor-cognitive of a system of the person and a path of their implementation at opening-up of the specialists in a system OIA during a professional becoming of the person are esteemed.

Розглянуто психологічний потенціал дистанційного навчання як одну з можливих форм зміни освітньої парадигми. Наведено підходи до розробки матеріалів дистанційних навчальних курсів на сучасному етапі розвитку даної форми навчання. Проаналізовано особливості застосування моделі інформаційного тезауруса для завдань упорядкування наукового знання з навчальною метою. Викладено прийоми формування когнітивних структур особистості засобами комп'ютерних технологій.

Рассмотрен психологический потенциал дистанционного обучения как одна из возможных форм изменения образовательной парадигмы. Приведены подходы к разработке материалов дистанционных учебных курсов на современном этапе развития данной формы обучения. Проанализированы особенности применения модели информационного тезауруса для задач упорядочения научного знания с учебной целью. Изложены приемы формирования когнитивных структур личности средствами компьютерных технологий.

Наведено тлумачення української психологічної системи символічних образів. Висвітлено особливості символічної мови, надано інтерпретацію символіки тваринного та рослинного світу, природних феноменів, чисел, звуків, букв. Увагу приділено символіці кольорів. Запропоновано методику визначення й інтерпретації персонального кольору людини, викладено засади архетипової психології. Розкрито зміст поняття символіки як продукту культурно-історичного розвитку людини й етносу, в якому інтегруються світобачення, світорозуміння, менталітет, мова, духовність.

Приведено толкование украинской психологической системы символических образов. Освещены особенности символического языка, дана интерпретация символики животного и растительного мира, природных феноменов, чисел, звуков, букв. Внимание уделено символике цветов. Предложена методика определения и интерпретации персонального цвета человека, изложены основы архетиповой психологии. Раскрыто содержание понятия символики как продукта культурно-исторического развития человека и этноса, в котором интегрируются мировоззрение, миропонимание, менталитет, язык, духовность.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177 + Р1234.0 + Ю935.10-2

Рубрики:

Загальна зоологія

Психологія пізнавальної та комунікативної діяльності в цілому

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено роль когнітивного підходу під час вивчення механізму розпізнавання та декодування імпліцитної інформації, що супроводжується елементами психолінгвістичного аналізу даного явища.

Викладено результати теоретичного аналізу узагальненого поняття "образ" та утворень, з яких він складається, а також співвідношення понять "образ" та "імідж".

Проаналізовано різні статичні моделі образу. Дотримуючись вчення про розвиток слова, і, як наслідок, про значеннєвий і системний розвиток свідомості, запропоновано досліджувати формування уявлень про категорію "час" у контексті генезису свідомості та змін у ньому.

Розглянуто питання, пов'язані з визначенням умов розгортання когнітивних можливостей учених у науковій діяльності.

Проаналізовано когнітивні аспекти вирішення майнових спорів. Надано рекомендації щодо висвітлення доказової інформації в судах.

Подано структуру комунікативних характеристик, а також психологічні компоненти комунікативної активності особистості. Досліджено психологічні умови, що спричинюють комунікативну природу навчальної діяльності та створюють основи для реалізації комунікативних особливостей студентів, а також оптимізують їх комунікативну активність та забезпечують успішність відповідної підготовки. Показано рівень розвитку комунікативних характеристик і активності студентів у реальній практиці навчальної діяльності. Емпірично встановлено взаємозв'язок між недостатнім рівнем вияву даної активності та неадекватною мотивацією навчання. Зазначено щодо необхідності проведення комунікативної підготовки. Теоретично обгрунтовано її структуру в студентів. За результатами дослідження встановлено, що розвиток комунікативної активності сприяє оптимізації навчальної діяльності.

Вивчено, конкретизовано уявлення про зміст, суть, психологічні складові та умови розвитку комунікативного потенціалу студентської групи. Теоретично та експериментально досліджено проблему його психологічної детермінації в професійній підготовці майбутніх менеджерів-економістів. Виявлено специфіку співвідношення самоусвідомлення особистістю майбутнього менеджера-економіста власного комунікативного досвіду та психологічних складових комунікативного потенціалу студентської групи. З'ясовано залежність успішності комунікативної діяльності студентської групи від задоволеності майбутніх менеджерів-економістів у процесі навчання. На підставі теоретичного та експериментального аналізу обгрунтовано шляхи актуалізації досліджуваного потенціалу на етапі професійної підготовки даних студентів.

Розкрито психологічні механізми впливу рефлексії на становлення та розвиток суб'єктності індивіда, виявлено взаємозв'язок між рівнями розвитку рефлексії та суб'єктності. Розроблено, теоретично обгрунтовано та практично впроваджено оригінальну методику розвитку суб'єктності школярів шляхом розвитку їх рефлексії. Зазначено, що запропонована методика передбачає діалогічне пізнання певного етапу розвитку суспільства та засвоєння притаманного даному етапу рівня рефлексії, що є рефлексивним механізмом становлення суб'єктності.

Розроблено модель експериментального дослідження взаємодії образних та вербальних чинників у різних видах психічної активності, яка досліджувалася за природних та експериментальних умов сприймання рекламних повідомлень, а також в асоціативно-колірному експерименті. Виявлено "когнітивні домінанти", за якими виокремлюються "образний", "вербальний" та "змішаний" психотипи. Описано психологічний механізм взаємодії зазначених чинників, у якому відіграють роль: ситуативні складові діяльності (конкретна задача, умови та засоби її реалізації), послідовність зміни взаємозв'язку чинників залежно від когнітивної діяльності суб'єкта, фіксація на суб'єктивно значущих змістових характеристиках інформації. Наведено рекомендації до використання закономірностей взаємодії образних та вербальних чинників в оптимізації опрацювання інформації.

На підставі результатів психологічного дослідження розглянуто комунікативну культуру як складно організоване психологічне утворення особистості, що об'єднує у своїй змістовій структурі чотири основних компоненти - мотиваційний, пізнавальний, поведінковий (операційний) і вольовий. Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено необхідність інтегративного підходу до виховання дитини як суб'єкта спілкування та розвитку її комунікативної культури. Акцентовано увагу на проблемах розвитку школяра як особистості, зокрема на становленні його мотиваційної сфери як підгрунтя формування соціально-комунікативних якостей і вмінь.

Дисертацію присвячено проблемі зв'язку рефлексії з професійним становленням. В роботі представлено різні концептуальні напрямки вивчення професіоналізації в сучасній психології. Встановлено, що рефлексія тісно пов'язана з основними аспектами професіоналізації - активністю, включеністю в професійне становлення, успішністю, розвитком важливих якостей професіонала та його "Я-концепцією". Запропоновано практичну модель рефлексивної підтримки формування професіонала в умовах вузу.

Запропоновано педагогічну інтерпретацію поняття "музичне мислення вчителя", визначено його зміст та структуру на базі інтегративного розгляду існуючих наукових підходів. Теоретично розроблено механізм формування музичного мислення вчителя через творчо-самостійну інтерпретацію музики. Виявлено педагогічний потенціал музично-інструментальної підготовки та особливості її використання у фаховій підготовці майбутніх вчителів, зокрема, у формуванні їх музичного мислення. Визначено умови ефективності формування музичного мислення студентів, що грунтуються на засадах діалогової взаємодії, використання форм і методів проблемного навчання, організації виконавської практики. Обгрунтовано залежність ступеня підготовки студентів до музично-педагогічної діяльності від рівня сформованості їх музичного мислення.

Удосконалено уявлення про когнітивні стилі та їх місце у пізнавальній діяльності особистості як фактора, що зумовлює специфіку впливу на успішність навчальної діяльності студентів. Вперше розглянуто поєднання їх індивідуально-психологічних особливостей і когнітивно-стильових характеристик. Визначено вплив даного зв'язку на успішнішність навчальної діяльності студентів. Виділено когнітивно-типові профілі особистості, охарактеризовано їх структуру та складові (когнітивно-типологічний і ціннісно-орієнтаційний комплекси). Доведено, що когнітивно-стильова організація особистості тісно пов'язана з індивідуально-психологічними характеристиками і зумовлює кінцевий результат навчальної діяльності студентів.