Представлены соображения автора и их итог по поводу некоторых самых "современных" предположений (но не гипотез) о всяких явлениях и способе безошибочного диагностирования, всего-навсего по одному признаку, приписываемому всем без исключения людям - "личной единице времени" - одной для всех возрастов человека. Рассмотрены особенности диалектики понимания, глупости, принципов; оригинальное, по мнению автора, творчески нестандартное постижение роли черт характера; синергетически-гипперпараметрическая гипотеза судьбы, "доли", "неизбежности"; некоторое приближение к верному, нестандартному представлению о сути времени и всеобщей формы его проявления - "моды" на современность. Раскрыта всеобщность принципа доминанты; два пути дальнейшего развития человечества; солитопно-информационное поле психики; проблема частных отдельных в своих особенностях сфер времен. Изложены принципы медитации точки, линий, человека, итога, а также медитации происхождения вещей, свойств, отношений и пр.

Приведен анализ фактического материала, полученного с использованием автоматизированной системы (АС) исследования функциональной межполушарной асимметрии мозга при зрительном опознании. Разные условия (способы) предъявления зрительных стимулов рассматрены как предпосылки к пониманию основных принципов обработки зрительной информации. Сделаны выводы об эффективности работы АС и целесообразности ее применения при постановке психофизиологических экспериментов.

В соответствии с теорией "психологической установки" о сущности системы "среда - человек", архитектурная композиция трактуется как функция восприятия человека. Исследуется на междисциплинарной основе природа этого восприятия, ее социальные и генетические основы. Рассматривается практическая апробация исследования в экспериментальном проекте Харьковского региона.

Запропоновано візуальну динамічну модель у вигляді алгоритму розумових дій студента, розроблену в межах комп'ютерного курсу навчання іноземної мови, яка дозволяє відобразити зміни об'єкта перетворення (речення). Показано, що внаслідок даної зміни об'єкт виявляє свої властивості, а студент має можливість їх досліджувати та освоювати.

Викладено основи теоретичної біології, принципи функціонування генетичного апарату еукариотів та механізму мислення. Розглянуто механізм формування структури організму, наведено уявлення про гетерохвильову оптику, згідно із законами якої оболонка клітинного ядра, використовуючи електрострикцію, перетворює енергію хвиль хімічних реакцій протоплазми на акустичні хвилі, які вибірково розпушують хроматин. На підставі цього пояснено багато фактів біології, наприклад, трисомії, канцерогенез, гетерозіс, феномен ірідодіагностики, запропоновано метод регенерації втрачених кінцівок у ссавців тощо. Розширено гіпотезу про голографічну природу мислення. Наведено уявлення про інформаційні масиви (образи), що модулюють фронт відокремленої хвилі щільності імпульсації ансамблю нейронів, про існування в мозку людини більш, ніж ста нейрокореляторів, які визначають кореляцію між інформаційними масивами за допомогою перетворень Фур'є в ядрах мозку.

Поводження людини та її безпека у виробничому середовищі регламентуються нормативними вимогами охорони праці та правилами техніки безпеки (ПТБ). Наявність малозрозумілих термінів, складна побудова речень та бюрократично-юридичний стиль викладення знижують ефективність сприйняття інформації, а отже, і ступінь дотримання правил та норм, що призводить до конфлікту між вербальним викладенням ПТБ і поняттєво-семантичним апаратом працівника. Для уникнення цього конфлікту та підвищення ступеня дотримання норм і правил працівниками необхідно використовувати у сфері охорони праці нові форми, методи та принципи подання інформації.

Представлены результаты экспериментальных исследований по изучению закономерностей переживаемого времени в психике индивида. Теоретически обоснован и экспериментально проверен большой биологический цикл жизнедеятельности, который точно объясняет возрастную периодизацию. Проанализирована роль фазовой сингулярности в жизни личности, в смене жизненного пути и психосоматических срывах. Освещено понятие "хороших часов" как показателя интеллектуального потенциала личности и специальной одаренности.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти візуалізації інформації. Досліджено мету, функції та принципи подання інформації, а також психотехнології, сугестивні підходи як основу раціоналізації процесу візуалізації. Особливу увагу приділено практичним аспектам створення візуальної інформації за допомогою комп'ютерної техніки. Проаналізовано роль психічних процесів у засвоєнні візуальної інформації. Висвітлено прикладні питання психотехнології візуалізації інформації. Вивчено проблеми психологічної ефективності візуалізації інформації. Викладено загальні принципи її створення з використанням ЕОМ. Визначено типи візуальної інформації.

Рассмотрен мало исследованный в литературе феномен идентичности, в частности, проводится изучение идентичности с точки зрения разных теоретических подходов - в рамках психоаналитического направления, теории социальных репрезентаций, символического интеракционизма, теории самокатегоризации. Особое внимание уделено исследованию социальной (коллективной) и этнической идентичности. Раскрыта сущность трансформации идентичности в контексте миграции, социально-политических изменений в обществе. Подчеркнута взаимосвязь национальной идентичности и нации, проанализированы пути становления украинской национальной идентичности.

Наведено результати зіставлення кластерних моделей, побудованих за даними, отриманими внаслідок дослідження індивідуально-психологічних особливостей особистості та характеристик пам'яті. Розглянуто перспективи подальшого дослідження у контексті проблеми "пам'ять - особистість".

Проанализировано понятие аргументированного рассуждения. Освещены законы правильного мышления, закон тождества, непротиворечия, исключенного третьего и закон достаточного основания. Описана структура аргумента. Сделана оценка проблемы и аргумента. Приведена обобщенная формула оценки силы аргумента с независимыми резонами.

Зроблено спробу оригінального подання курсу "Логіка" через збагачення його елементами розповсюдженого за кордоном, особливо в США, курсу "Критичне мислення". У логіки запозичено потяг до грунтовності і систематичності, а у критичного мислення - орієнтацію на розв'язання практично значущих задач, на вироблення навичок виявлення і подолання різноманітних логічних помилок. Розкриваються поняття логіки, основні закони правильного мислення. Висвітлюються логічні операції з поняттями і судженнями, логічні підстави процесу розслідування, особливості логіки в судовому розгляді, фрагменти для вироблення навичок логічного аналізу та ін.

Розглянуто природу інтелекту, його чинники та складові в окресленні філософської методології, зокрема, роль випереджуючого відображення у структурі природного інтелекту, природу інтелекту в поняттях діалектики, інтелектуальне поле суспільства. Проаналізовано інтелектуальні засади та складові сфер людської діяльності у контексті філософсько-методологічного виміру, питання інтелекту та розвитку особистості, пізнавально-інформаційні процеси, філософські рефлексії. Особливу увагу приділено філософії та методології освіти й культури, у т.ч. методологічним засадам підготовки молоді до оволодіння науковими професіями, природному інтелекту в контексті комп'ютеризації освіти, інтелектуальній еліті як суб'єкта культурно-історичного процесу тощо.

Рассмотрены теоретическая зависимость связи ощущений и раздражений, согласующаяся с известными опытными данными, связь между постоянной времени процесса переработки информации, памятью человека и альфа-ритмами мозга. Показана перспективность математического описания различных процессов в памяти человека как процессов переработки ею информации.

Запропоновано нову процедуру дослідження мимовільного запам'ятовування, яке полягає в цілеспрямованому аналізі числових рядів.

Розглядається проблема творчості в психології, функціонування образного мислення в творчій креслярській діяльності. Образ розглядається як складова частина мислительного процесу, як засіб досягнення мети і кінцевий продукт творчої діяльності. Звертається увага на істотну різницю між образною і вербальною логікою, дається їх характеристика.

Розглянуто особливості смислоутворення в процесі розуміння творчих завдань. Механізм смислоутворення проаналізовано через осмислення та переосмислення інформації, яку містить творче завдання.

Результати експериментального дослідження свідчать, що ефективність запам'ятовування фігур, які входять у фон діяльності і не пов'язані з її метою та засобами, є у цілому досить низькою, але все ж таки значно більшою, щодо добре знайомих фігур, які співвідносяться з цілісними еталонами пам'яті, у порівнянні з фігурами малознайомими, які співвідносяться з еталонами фрагментарними.

Розкрито сутність поняття розуміння як складної аналітико-синтетичної діяльності мозку, спрямованої на розкриття суті предметів, процесів і явищ, усвідомлення зв'язків, відношень, залежностей, що в ній відбиваються. Підкреслено, що критерієм розуміння є сформульована у слові думка, яка відображає знання істотних ознак предмета або явища.

Розкрито сутність, основні мислительні операції та види мислення, його індивідуальні особливості та стилі. Розглянуто фізіологічну основу мислення, виявлено та наведено умови ефективного формування понять. Визначено психологічні теорії мислення, роль раціонального та ірраціонального у мислительних процесах. Подано діагностичні методики, шляхи активізації мислення та його розлади.