Согласно теории театральной семиотики все театральные знаки можно разделить на три подвида: иконические (аналогии), указательные и символические. Рассмотрены особенности функционирования принципа художественной аналогии (или иконической образности) в контексте ренессансной предметно-изобразительной эстетики. Предпринята попытка показать, как лингвистическая аналогия функционирует в драматургических произведениях У.Шекспира.

Архитектурная композиция рассмотрена как синтезирующая все виды искусств с учетом архетипической природы человека и его мифопоэтических представлений о мире. Проведен сопоставительный анализ концепций и конкретных произведений, разных видов искусства (литературы, музыки, киноискусства) и архитектуры, а также произведений разных эпох (античности, средневековья, итальянского возрождения, нового времени). Раскрывается метаязык, однозначный для искусства и архитектуры, который отражает мифопоэтическую основу восприятия человека. Пространственная основа архитектурной композиции соотнесена с пространственной моделью мира, с мифологическим универсумом, что позволяет раскрыть новые грани в эстетической целостности архитектуры.

Рассмотрены вопросы сравнительного анализа дискурсов романтизма, модернизма и постмодернизма, способы репрезентации "Я" в этих дискурсах, особенности современной художественной литературы, которая идентифицирует себя как "металитература", а также особенности ее генезиса, онтологического статуса, взаимоотношений автора и героя. Проанализирована эволюция герменевтики, ее непростые отношения с деконструкцией, современные герменевтические доктрины. Изложены философские вопросы об идентичности и отказе от идентичности, о свободе и ответственности, единстве и многообразии, тождестве и различии.

Розглянуто соціоморфічні, натуроморфічні, техноморфічні та антропоморфічні моделі дизайну. Значну увагу приділено культурі Стародавнього Єгипту, Ірану, Китаю, класичного Арабського Сходу, античності, середньовіччя, Відродження та Нового часу. Висвітлено явища абстракціонізму, футуризму, кубізму, функціоналізму, машинізму та індустріального мистецтва, описано категоріальний універсум композиції, культурно-історичні типи категоризації дійсності.

Рассмотрена суть музыки, ее действительного генезиса в контексте антропологического принципа. Проанализированы проблемы определения предельных понятийно-логических оппозиций исследования, установления границ музыкального, уяснения сущности феномена музыкальной конструктивности, а также определения сущностно-атрибутивных свойств времени музыкальной культуры в контексте процедуры смыслообразования. Особое внимание уделено проблемам установления ценностных характеристик музыкального смысла, границам понимания музыкального в горизонте культуры, музыкальному стилю на "фоне" культурно-исторических парадигм.

Розкриваються сучасні досягнення теорії та практики мистецької освіти. Висвітлено методологічні засади викладання дисциплін художньо-естетичного циклу, культурологічні та психолого-педагогічні концепції розвитку особистості в процесі різних видів мистецької діяльності. Окреслено історичні етапи використання мистецтв у навчальних закладах України та пріоритетні напрямки подальшого вдосконалення педагогіки мистецтва: філософія мистецької освіти, культуротворчий вплив мистецтва. Розглядаються особливості різновидів мистецтва: природа образотворчих мистецтв, гра як основа театральної діяльності, педагогічна діагностика та методика викладання музики.

Проблеми акторської майстерності висвітлено в естетичному та соціокультурному аспектах, які, за К.С.Станіславським, полягають у обов'язковому натхненні у творчому акті та творенні художнього образу, а також у внутрішній дисципліні, можливості керувати натхненням.

Обгрунтовано адекватність феноменологічного способу філософування змістовим і методологічним критеріям дослідження якісної своєрідності музичного мистецтва в його специфічному бутті, досліджено існуючі концепції та запропоновано власну інтерпретацію феноменологічних засад музичного мислення, сутності музичного твору, характеру його переживання та розуміння.

Розкрито історію виникнення та творчі принципи групи "Слобожанське буриме", життєздатного й плідного союзу харківських архітекторів, дизайнерів і живописців. Висвітлено індивідуально яскраві форми "екологічного", "поліфонічного" та "духовного" живопису провідних майстрів групи, які у своєму прагненні до універсальних соціокультурних і естетичних розробок приходять до такого оригінального синтезу живопису й дизайну, як "painting design".

Раскрыта история возникновения и творческие принципы группы "Слобожанское буриме", жизнеспособного и плодотворного союза харьковских архитекторов, дизайнеров и живописцев. Освящены индивидуально яркие формы "экологической", "полифонической"и "духовной" живописи ведущих мастеров группы, которые в своем стремлении к универсальным социокультурным и эстетическим разработкам приходят к такому оригинальному синтезу живописи и дизайна, как "painting design".

Article opens a history of occurrence and creative principles of group "Slobozhanskoe a bouts-rimes", the viable and fruitful union of the Kharkov architects, designers and painters. Individually bright forms of "ecological", "polyphonic" and "spiritual" painting of leading masters of group which in the aspiration to universal cosio-cultural and to aesthetic development come to such original synthesis of painting and design as " painting design " are consecrated.

На основании теоретической предпосылки о единстве антропологического и аксиологического (ценностного) принципов архитектурного творчества рассмотрены вопросы сосуществования в понятийном поле аксиологии категорий "триады Витрувия", дешевизны, комфортности и функциональности, охраны городской среды и памятников архитектуры, истинного и ошибочного в архитектуре.

Наведено історичний огляд основних етапів зародження, розвитку та становлення цегельного стилю Катеринослава у контексті формування його естетичних властивостей та якісних показників. Надано рекомендації з виконання курсової роботи на тему: "Естетика регіональних пам'яток архітектури Катеринослава". Висвітлено особливості створення індивідуальної картотеки з естетики архітектурного середовища регіональної спадщини Дніпропетровщини.

Приведен исторический обзор основных этапов зарождения, развития и становления кирпичного стиля Катеринослава в контексте формирования его эстетических свойств и качественных показателей. Даны рекомендации по выполнению курсовой роботы на тему: "Эстетика региональных памяток архитектуры Катеринослава". Освещены особенности создания индивидуальной картотеки по эстетике архитектурной среды регионального наследия Днепропетровщины.

Розглянуто загальні питання та доведено основні положення методики дослідження об'єктів реконструкції старовинної забудови поселень, зважаючи на виокремлення естетичних параметрів. Докладно наведено загальну структуру даної методики, що складається з п'яти розділів, кожен з яких виокремлює основний градієнт напрямку проведення досліджень у контексті даної методики. Ця методика апробована в учбовому процесі в межах лекційно-практичних дисциплін "Регіональна архітектура" й "Естетика міського та природного середовища" з практичним опрацюванням.

Рассмотрены общие вопросы и доказаны основные положения методики исследования объектов реконструкции старинной застройки поселений з точки зрения выделения эстетических параметров. Детально освещена общая структура данной методики, состоящей из пяти разделов, каждый из которых выделяет основной градиент направления проведения исследований в контексте данной методики. Эта методика апробирована в учебном процессе в рамках лекционно-практических дисциплин "Региональная архитектура" и "Эстетика городской и природной среды" с практической обработкой.

Рассмотрены вопросы формообразования в архитектуре СССР и Германии периода тоталитаризма, раскрыты причины, определившие пути развития, сходства и различия в культуротворческих процессах двух моделей тоталитарной культуры. Показано значение "левых" и особенности развития Консервативной революции в Германии. Охарактеризованы тотальные произведения и его творцы, обсуждены особенности тоталитарного стиля (идеологии, организации, террора). Рассмотрена суть монументальной пропаганды в СССР, а также архитектура периода нацизма. Показаны особенности архитектуры в СССР в послевоенный период.

Освещены проблемы возможного существования объективных закономерностей структуры визуального архитектурного образа. В профессиональном и междисциплинарном аспектах рассмотрены особенности формирования архитектурной композиции. На основе современных знаний психологии восприятия, первичного познавательного процесса, имеющего информативную природу, а также элементов аппарата теории информации предложена информационная модель процесса формирования визуального образа архитектурного объекта в восприятии человека, а также метод анализа информационной структуры данного объекта. Определены информационные факторы морфологии архитектурного стилеобразования.

Визначено основні компоненти естетичного поняття культури рухів, зокрема, техніки виконання, виразності, узгодженості рухових дій, логічного поєднання елементів, ритмічної узгодженості рухів з музикою, уваги, пам'яті та теоретичних знань.

Определены основные компоненты эстетического понятия культуры движений, в частности, техники выполнения, выразительности, согласованности двигательных действий, логического объединения элементов, ритмической согласованности движений с музыкой, внимания, памяти и теоретического знания.

In the given article the main components of motive-esthetical concept of "culture of movements" are determined. We relate to them the technique of performance, expressiveness, coordination of motive actions, logical combination of elements, rhythmicalcoordination of movements and music, attention, memory & theoretical knowledge.

Розглянуто літературний об'єкт як наріжний камінь сучасних теорій мистецтва. Зазначено, що деконструкція - інша тактика і стратегія дослідження, покликана подолати бар'єри "системного читання".

Рассмотрен литературный объект как краеугольный камень современных теорий искусства. Указано, что деконструкция - иная тактика и стратегия исследования, призванная преодолеть барьеры "системного прочтения".

Literary plant as a corner stone of the modern theories of art. Deconstruction - other tactics and strategy of research called to overcome barriers " of a systemic perusal ".

В теоретико-культурологическом, историко-социальном, жанрово-системном, психолого-коммуникативном, эстетико-категориальном и спатиально-мизансценическом аспектах рассмотрены проблемы специфики музыкального ансамбля, в часности камерного, в ансамблевой культуре. Впервые предложены общая теоретическая концепция камерного ансамбля как культурного феномена, а также историческая концепция становления и развития ансамблевой культуры в музыке.

Вмсвітлено найважливіші та перспективні проблеми художнього боку сучасної архітектурної та художньо-конструкторської практики в їх часовому розвитку.

Освещены наиболее важные и перспективные проблемы художественной стороны современной архитектурной и художественно-конструкторской практики в их временном развитии.

The most important and perspective problems of an art leg of modern architectural and art - designer practice in their temporal development.

Розкрито суть антропологічного змісту екранних мистецтв з метою зрозуміти появу нового феномена - людини телематичної, яка володіє здатністю поєднання світу емпіричних явищ у трансцендентальну єдність. Наведено сучасні екранні технології, які формують візуальне мистецтво як самостійну, автономну здатність, а не як характеристику розуму чи чуттєвості. Охарактеризовано міміку як спосіб представлення думки на поверхню.

Раскрыта сущность антропологического содержания экранных искусств с целью понимания появления нового феномена - "человека телематического", владеющего способностью объединения мира эмпирических явлений в трансцендентальное единство. Приведены современные экранные технологии, формирующие визуальное искусство как самостоятельную, автономную способность, а не как характеристику ума и чувствительности. Охарактеризована мимика как способ представления мысли на поверхность.

Висвітлено метафізичну проблематику абстрактного живопису радянських часів. Наголошено на необхідності дослідження процесу нефігуративної творчості, зокрема онтологічно-естетичних особливостей.

Метафизическая проблематика абстрактной живописи в советское время, по известным причинам, не могла быть предметом научных исследований. Сегодня сложные современные художественные процессы диктуют новые правила. Для более точного понимания процесса нефигуративного творчества изучение его онтологично-эстетических особенностей является необходимой задачей.

The metaphysical problematics of abstract painting in the Soviet time, on the known causes, could not be a subject of scientific examinations. Today composite modern art processes dictate new rules. For more precise comprehension of process of unimaging creativity the study of its ontological aesthetic singularities is an indispensable problem.