Розглянуто поняття совісті в контексті історичних і сучасних психолого-педагогічних проблем моральності та морального виховання. Визначено мотиви моральної поведінки людини, а також висвітлено характерні особливості совісті та її механізми. Окрему увагу приділено проблемі виховання та розвитку совісті.

Розглянуто праці визначного українського вченого, державного та громадського діяча, ієрарха православної церкви І.Огієнка - митрополита Іларіона щодо питань розвитку особистості . Висвітлено його внесок у справу формування духовності українців, його погляди на совість як на один з головних чинників "якості" людини-громадянина. Проаналізовано роль совісті у системі моральних цінностей студентів, процесах гуманізації управлінської та педагогічної діяльності, розкрито питання формування екологічного свідомості людини засобами світової літератури. Наведено наукове обгрунтування совісті як психологічного механізму регулювання поведінки особистості.

Рассмотрены труды выдающегося украинского ученого, государственного и общественного деятеля, иерарха православной церкви И.Огиенко - митрополита Илариона о вопросах развития личности. Освещены его вклад в формирование духовности украинцев, его взгляды на совесть как на один из главных факторов "качества" человека-гражданина. Проанализирована роль совести в системе моральных ценностей студентов, процессах гуманизации управленческой и педагогической деятельности, раскрыты вопросы формирования экологического сознания человека средствами мировой литературы. Дано научное обоснование совести как психологического механизма регулирования поведения личности.

Викладено результати теоретико-методологічного й експериментального дослідження моральної свідомості та самосвідомості особистості. Увагу приділено особливостям психологічного аналізу моральної свідомості та самосвідомості, неусвідомленим складовим і віковим аспектам розвитку досліджуваного феномену, проблемам моральної рефлексії. Розглянуто моральні аспекти професійної свідомості педагога, типи та рівні відповідальної поведінки молодшого медичного персоналу, моральні складові у структурі "Ми-образу" українців.

Изложены результаты теоретико-методологического и экспериментального исследования морального сознания и самосознания личности. Уделено внимание особенностям психологического анализа морального сознания и самосознания, неосознанным слагаемым и возрастным аспектам развития исследуемого феномена, проблемам моральной рефлексии. Рассмотрены моральные аспекты профессионального сознания педагога, типы и уровни ответственного поведения младшего медицинского персонала, моральные слагаемые в структуре "Мы-образа" украинцев.

Розглянуто позиції вітально-аксіологічної концепції особистості, яка включає самоусвідомлення, свободу волі, як усвідомлену необхідність, совість і творчість як умову здорового способу життя.

Розглянуто питання формування совісті як елементу позиції особистості за умов сім'ї. Представлено різні погляди на розуміння совісті як соціально-духовного феномену, зроблено наголос на психолого-педагогічних умовах формування совісті в сім'ї.

Розглянуто взаємовідношення понять "свобода" та "совість". Совість визначено як внутрішню межу свободи волі та внутрішній регулятор людської діяльності та поведінки, які спрямовані на пошук власної цілісності та самототожності.

Розкрито зміст, структуру та вікові особливості формування моральної самосвідомості підлітків, визначено шляхи та запропоновано засоби консультативного впливу на її розвиток. Проаналізовано існуючі теоретичні підходи щодо вивчення проблем розвитку моральної самосвідомості та психологічного консультування підлітків у зарубіжній і вітчизняній психології, обгрунтовано методичні засади вивчення зазначеного утворення. Представлено результати дослідження структурних компонентів моральної самосвідомості (когнітивного, емоційно-ціннісного та поведінкового), визначено критерії її оцінки, якими є осмислення моральних якостей, моральна рефлексія, інтроспекція, моральні цінності, почуття відповідальності, емпатія, самоконтроль, моральні дії, вчинки та рівні (високий, середній, низький) розвитку. Уточнено сутність поняття "моральна самосвідомість" і "моральна рефлексія". Обгрунтовано й апробовано модель консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості підлітків, що включає різні форми консультування (групову та індивідуальну, домашні завдання). На підставі впровадження моделі консультативної роботи виявлено динаміку розвитку компонентів моральної самосвідомості підлітків, що доводить ефективність її застосування.

Досліджено актуальну проблему виховання етичної свідомості в дітей молодшого шкільного віку за умов сучасної школи. Розглянуто такий елемент моральності як совість. Виявлено роль і місце совісті в системі етичних оцінок людини, механізм її формування та функціонування в різні вікові періоди. Зазначено щодо педагогічних і виховних можливостей творів різних видів мистецтв як засобів розвитку етичних якостей молодших школярів у процесі навчання дітей. Виявлено роль і ступінь відповідальності вчителя в процесі формування етичності дітей.

Рассмотрена актуальная проблема нарушения социальных связей гражданина с общественной системой, членом которой он является. Изложен исторический очерк, анализ моральных, религиозных, политических факторов, способствующих формированию чувства отчуждения между гражданином и социальной средой. Большое внимание уделено вопросу морального самоощущения человека. Рассмотрен марксистский подход в исследовании проблемы одиночества. Исследован национализм и социальные барьеры как препятствия к социальному единству.

Проанализированы проблемы культуры взаимоотношений, самосовершенствования личности, рассмотрены составляющие внутреннего ресурса индивида. Раскрыты вопросы самосовершенствования как способа осмысленного формирования внутренней культуры. Внимание уделено вопросам интеллекта и морали, прощения, уважения, чистоты мышления, мыслетворчества. Освещены проблемы самовоспитания как способа самореализации. Проанализированы основные аспекты самоорганизации, самодиагностики и самосознания.

На основі теоретичного аналізу виокремлено дефінітивні версії почуття совісті, а саме: совість як детермінуючий фактор морального саморозвитку особистості; совість як психологічна калька її філософського визначення; совість як еквівалент "Я-концепції" особистості; совість як замінник моральної свідомості особистості тощо. Розкрито їх зміст та сформульовано авторське ставлення. Запропоновано наукове поняття совісті як соціокультурного феномену, як актуалізовану суперечливу єдність самоповаги і Его-наміру, яка запобігає в особистості відхиленню від духовно-моральних приписів. Подано концептуальний механізм цілеспрямованого виховання почуття совісті у підростаючої особистості.

На основе теоретического анализа выделены дефинитивные версии чувства совести, раскрыто их содержание и сформулировано авторское отношение. Предложено научное понятие совести как социокультурного феномена и концептуальный механизм ее целенаправленного воспитания.

The article deals with the nine definitive versions of the sense of conscience based on the theoretical analysis. The contents of these versions and author's attitude are discovered. The scientific concept of the conscience as a sociocultural phenomenon is defined. The conceptual technique of the purposeful education of conscience is suggested.

Досліджено характерні особливості почуття честі як форми морального самоусвідомлення особистості та рівня суспільної свідомості.

Исследованы характерные особенности чувства чести как формы морального самоосознания личности и уровня общественного сознания.

The typical peculiarities of the sense of honour as a form of moral self-consciousness and a level of social consiousness are researched.

Проаналізовано проблему визначення морального утворення "совість" у контексті міжособистісної взаємодії. Подано теоретико-аналітичний огляд основних підходів до її вивчення та результати дослідження розуміння совісті сучасними студентами.

Проанализировано проблему определения морального образования "совесть" в контексте межличностного взаимодействия. Представлен теоретико-аналитический обзор основных подходов к изучению этой этической категории и результаты исследования ее понимания современными студентами.

It is defined such moral formation as УconscienceФ in the context of personal interaction. The author presents a theoretical and analytical review of the main approaches to its study; demonstrated some results of the research on interpreting УconscienceФ by modern students

Проведено теоретичний аналіз традиційних поглядів на совість і детально розглянуто дев'ять сутнісних версій її визначень, які, на думку автора, є лише емпіричними конструктами і не дозволяють створити науково обгрунтований механізм виховання почуття совісті. Сформульовано наукове поняття совісті як соціокультурного феномену. Схематично розглянуто концепцію цілеспрямованого виховання почуття совісті в підростаючої особистості та детально розглянуто засіб її втілення. Виходячи із запропонованого автором механізму виховання совісті, стверджено, що, лише виконуючи запобіжну функцію, вона займе автономне місце в системі психологічних категорій.

Проведен теоретический анализ традиционных взглядов на совесть и подробно рассмотрены девять сущностных версий ее определений, которые, по мнению автора, являются лишь эмпирическим конструктами и не позволяют создать научно обоснованный механизм воспитания чувства совести. Сформулировано научное понятие совести как социокультурного феномена. Схематично представлена концепция целенаправленного воспитания чувства совести у подрастающей личности и подробно рассмотрен способ ее воплощения. Исходя из предложенного автором механизма воспитания совести, утверждается, что, лишь выполняя предохранительную функцию, она займет автономное место в системе психологических категорий.

On the basis of theoretical analysis the author has identified nine definitive versions of the sense of conscience, discovered its contents and formulated his attitude. The scientific concept of conscience as a social and cultural phenomenon and a conceptual technique of its purposeful education have been suggested.

Совість - вищий продукт історичного становлення особи та розвитку її моральності. Моральний прогрес обумовлений взаємовпливом двох тенденцій суспільного прогресу - організацією суспільства та відповідним формуванням і розвитком особи, які у свою чергу визначаються способом виробництва, типом суспільних відношень.

Комплексно досліджено феномен соціальної самотності. Проаналізовано причини його виникнення, розкрито взаємозв'язок з основними факторами суспільного розвитку, розглянуто генезис явища в соціальній філософії. Обгрунтовано положення, які нейтралізують наслідки його розповсюдження. Доведено актуальність вказаної проблематики для формування позитивної атмосфери співпраці між громадянами та державною системою в Україні. Запропоновано новий підхід до розуміння взаємодії в соціальному процесі громадянина та офіційної структури. Зазначено, що деформація політичних інститутів, викликана підміною декларованих принципів, детермінує наростання соціального відчуження. За результатами дослідження взаємодії політичного чинника з релігійними і моральними положеннями обгрунтовано тезу про необхідність побудови державної та суспільної моделі, яка містить збалансовану схему прав і обов'язків громадянина та соціуму. Розроблено нову схему підходів до розуміння проблеми соціальної самотності, яка включає спадкоємність з концепціями європейської філософії, що розглядають вказане явище. Збільшено коло необхідних понять, що дозволяє розширити тлумачення взаємозумовленості почуття роз'єднаності з соціальним світом і громадської незатребуваності громадянських якостей. Проведено коригування вживання категорій під час розгляду проблеми соціальної самотності.

Вивчено психологічні умови розвитку моральної самосвідомості (МСС) дітей підліткового віку. Висвітлено проблеми та самосвідомості у філософії та психології. Розглянуто моральну самосвідомість підлітка як предмет наукового аналізу. Наведено дані теоретико-методологічного аналізу проблеми формування МСС на етапі підліткового віку. Теоретично досліджено структуру моральної самосвідомості, особливості психологічних механізмів та чинників розвитку МСС підлітків. Проаналізовано вікові передумови становлення МСС у підлітковому періоді. Викладено програму та методи емпіричного дослідження психологічних особливостей розвитку МСС підлітків, викладено та проаналізовано його результати. Проаналізовано розвиток когнітивної, емоційно-ціннісної та поведінкової складових МСС підлітка, а також виділено й описано типи та рівні її розвитку. Обгрунтовано, розроблено та апробовано програму та методи формування та розвитку МСС у підлітковому віці. Надано психологічну характеристику засобів формування МСС підлітків. Перевірено ефективність результатів формувального експерименту та обгрунтовано методичні рекомендації вчителям, психологам, батькам щодо формування МСС у підлітковому віці.