Індекс рубрикатора НБУВ: Э210.36 + Ш400.44

Рубрики:

Релігія та художня література, фольклор та міфологія

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Характеризується релігійний чинник в контексті спрямування духовних пошуків художньої літератури 60-80-х років. Підкреслюється, що релігійний аспект духовних пошуків набуває особливого значення в "критичні епохи", коли світогляд минулої доби втрачено, а новий перебуває в стані формування. Простежується орієнтація на релігійні цінності серед духовних устремлінь людини в українській художній літературі.

Висвітлено питання синтезу язичництва та християнства у світогляді, звичаях, обрядах, побуті наших предків за часів Київської Русі через систему образів повісті Б.Лепкого "Вадим" у контексті суспільно-політичних подій Х ст. У процесі аналізу структурних особливостей твору, зображально-виражальних засобів, характеристики персонажів наголошено на самобутності релігійної культури українців. З'ясовано джерела релігійної духовності.

Висвітлено головні етапи розвитку феномену духовності як найважливішого чинника формування в громадському суспільстві вільної людської особистості. Проаналізовано особливості християнства Східної Римської імперії, його взаємовідносини з ісламом, політичний і духовний розвиток мусульманських країн в XVI - XVIII ст., духовність народів Центральної та Південно-Східної Азії, світогляд російських соціал-демократів - більшовиків, їх ставлення до релігії. Розкрито філософські основи релігійної духовності.

Освещены главные этапы развития феномена духовности как важнейшего фактора формирования в гражданском обществе свободной человеческой личности. Проанализированы особенности христианства Восточной Римской империи, его взаимоотношения с исламом, политическое и духовное развитие мусульманских стран в XVI - XVIII ст., духовность народов Центральной и Юго-Восточной Азии, мировоззрение российских социал-демократов - большевиков, их отношение к религии. Раскрыты философские основы религиозной духовности.

Розкрито зміст поняття теодицеї або "виправдання Бога", викладено питання трактування Т.Шевченком проблеми зла в християнському аспекті. Визначено характер Шевченкових текстів - звідки взяте те чи інше судження (поезія, проза, спогади) і в якому контексті воно вживається, з урахуванням думок та формулювань тих відомих філософів, які були йому світоглядно близькими.

Раскрыто содержание понятия теодицеи или "оправдания Бога", изложены вопросы трактования Т.Шевченко проблемы зла в христианском аспекте. Определен характер Шевченковых текстов - откуда взято то или другое суждение (поэзия, проза, воспоминания) и в каком контексте оно употребляется, с учетом мыслей и формулировок тех известных философов, которые были ему мировоззренчески близкими.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э210.33

Рубрики:

Релігія та філософія

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження особливостей функціонування мови у контексті філософської рефлексії. Обгрунтовано змістову єдність мови та мислення, визначено філологічну сутність монотеїстичних релігій (буддизму, ісламу та християнства). Проаналізовано релігійні тексти Старого та Нового Завітів, максими буддизму, Коран, основні теоретичні положення представників патристики, давньокитайської, античної, давньоіндійської, середньовічної, новочасної та класичної німецької філософії. Розглянуто питання відображення функціонального призначення мови в найвизначніших світових історико-філософських концепціях.

Проведено исследование особенностей функционирования языка в контексте философской рефлексии. Обосновано содержательное единство языка и мышления, определена филологическая сущность монотеистических религий (буддзима, ислама и християнства). Проанализированы религиозные тексты Старого и Нового Заветов, максимы буддизма, Коран, основные теоретические положения представителей патристики, давнекитайской, древнеиндийской, античной, средневековой, классической немецкой философии, а такоже основных философских учений Нового времени. Рассмотрены вопросы отображения функционального назначения языка в наиболее значительных мировых историко-философских концепциях.

Предложена новая парадигма философии человека - метаантропология - учение о человеческом бытие и обыденных, предельных и запредельных проявлениях мужского и женского. Определены содержания понятий личностного и персонализма, философского мировоззрения, искусства и системы, эссеистической философии, философского текста, идеализма, метаантропологии. Исследована специфика преемственности в теоретической философии, философской эссеистетике и искусстве. Рассморена философия как духовное разрешение основного противоречия своего времени и выход к трагическим противоречиям человеческого бытия. Приведен метод актуализирующего психоанализа - изучения и глубинной коррекции отношений мужчины и женщины, представлены концепции любви в западной философии, рассмотрено бессмертие человека как бессмертие личности. Отражена эволюция личности как разрешение противоречия сверх- и метачеловеческого.

Освещена проблема существования двух механик. Изложена Экхартовская концепция взаимоотношений человека и бога в контексте русской религиозной философии начала ХХ в. Рассмотрена категория драмы в классической европейской философии - от Аристотеля к Гегелю. Проведен сравнительный анализ стереотипов этнического поведения. Изложены некоторые аспекты эволюции ведущих мировоззренческих категорий в раннем зороастризме.

Зроблено першу спробу компаративного дослідження української філософії серця та американського трансценденталізму, зокрема, в царинах буття, антропології, естетики, гносеології.

Сделана первая попытка компаративного исследования украинской философии сердца и американского трансцендентализма, в частности, в области бытия, антропологии, эстетики, гносеологии.

Висвітлено проблеми української філософії, релігієзнавства, етичні та естетичні питання. Описано складові когнітивного процесу, інформаційний феномен концептуалізації світу. Розглянуто проблему пізнання у філософії мистецтва Ф.Ніцше. Розкрито сутність, структуру та рівні релігійних цінностей. Проаналізовано вплив світоглядних та філософських концепцій на сприйняття та застосування фактур, характерні особливості української барокової філософії, творчість діячів національного відродження в контексті українського релігієзнавства. Викладено онтологічний та аксіологічний аспекти фундаментальних модусів буття в українській духовності.

Освещены проблемы украинской философии, религиоведения, этические и эстетические вопросы. Описаны составляющие когнитивного процесса, информационный феномен концептуализации мира. Рассмотрена проблема познания в философии искусства Ф.Ницше. Раскрыты сущность, структура и уровни религиозных ценностей. Проанализированы влияние мировоззренческих и философских концепций на восприятие и применение фактур, характерные особенности украинской барокковой философии, творчество деятелей национального возрождения в контексте украинского религиоведения. Изложены онтологический и аксиологический аспекты фундаментальных модусов бытия в украинской духовности.

Освещены генезис и эволюция астрально-мифологической школы, в частности, концепции эпохи Просвещения, немецкого религиоведения на рубеже ХІХ - ХХ ст. Проанализировано развитие польской астралистики, изучено влияние астралистических концепций на польских свободомыслящих представителей астрально-мифологической школы и литературу по астрологии. Значительное внимание уделено вопросам критики астралистических концепций в польском религиоведении.

Розглянуто питання синтезу мистецтв на основі релігійних сюжетів, а також найбільш характерні роботи французького художника символіста П.Гогена. Показано, що найбільш яскраво хореографічні ритуали відбиті в його таітянському і бретонському циклах робіт. Аналіз творчості П. Гогена показав його велику прихильність до синтезу мистецтв, зокрема, з використанням біблійних і хореографічних ритуалів.

Рассмотрены вопросы синтеза искусств на основе религиозных сюжетов, а также наиболее характерные работы французского художника символиста П. Гогена. Показано, что наиболее ярко хореографические ритуалы отображены в его таитянском и бретонском циклах робот. Анализ творчества П. Гогена показал его большую привязанность к синтезу искусств, в частности, с использованием библейских и хореографических ритуалов.

In article the questions of synthesis of arts are considered on the basis of religious plots. The works of the French artist symbolist P. Gauguin is shown. Is shown are considered most typical, that the most brightly choreographic rituals are reflected in him Tahiti and Breton cycles of works. The analysis of creativity of P. Gauguin has shown his large attachment to bible and choreographic rituals and constant search of terrestrial paradise.

Висвітлено проблему сакрального в естетичному процесі, наведено теоретико-естетичні інтерпретації категорії сакрального в історії мистецтва. Визначено сутність естетичної свідомості, механізм історико-художнього процесу, його спрямованість, стильову, видову та жанрову характеристики. Розглянуто медіатори сакрального в естетичному процесі, зокрема, знак, слово, символ, міф. Розкрито проблему десакралізації сучасної естетики в постмодернізмі.

Освещена проблема сакрального в эстетическом процессе, приведены теоретико-эстетические интерпретации категории сакрального в истории искусства. Определены сущность эстетического сознания, механизм историко-художественного процесса, его направленность, стилевая, видовая и жанровая характеристики. Рассмотрены медиаторы сакрального в эстетическом процессе, в частности, знак, слово, символ, миф. Раскрыта проблема десакрализации современной эстетики в постмодернизме.

Розглянуто особливості розвитку ідеї надприродного. На підставі аналізу взаємодії релігійних і філософських традицій показано механізм формування даної ідеї від первісних уявлень до ідеї монотеїстичного Бога авраамістичної традиції. Визначено передумови й особливості сучасних варіантів ідеї надприродного на прикладах новітніх релігійних рухів. Значну увагу приділено проблемним питанням у визначенні надприродного з позицій сучасного наукового підходу.

Рассмотрены особенности развития идеи сверхестественного. На основе анализа взаимодействия религиозных и философских традиций показан механизм формирования данной идеи от первобытных представлений до идеи монотеистического Бога авраамистической традиции. Определены предпосылки и особенности современных вариантов идеи сверхестественного на примерах новейших религиозных движений. Значительное внимание уделено проблемным вопросам в определении сверхестественного с позиций научного подхода.

Зазначено, що поняття "духовна драма" та "драма історії" наявні та збігаються лише у релігійній свідомості, в якій вони народжуються. Духовну драму розглянуто як світоглядну модель, що в культурно-історичному просторі притаманна різним жанрам і формам мистецтва. Драма історії - це константа самого буття.

Отмечено, что понятия "духовная драма" и "драма истории" присутствуют и совпадают лишь в религиозном сознании, в котором они рождаются. Духовная драма рассмотрена как мировоззренческая модель, которая в культурно-историческом пространстве свойственна разным жанрам и формам искусства. Драма истории - это константа самого бытия.

Розглянуто питання секулярності уявних антиномій освіти. Визначено ірраціональність як складову освітнього процесу в Україні в історичному аспекті, гуманізм та духовність людини, гуманістичні інтенції християнства та буддизму, фанатизм як основу утопічної віри, екзистенційний вимір філософської категорії "віра" в граничній ситуації буття. Розкрито духовно-естетичні аспекти взаємодії проповіді та сповіді. Проаналізовано проблему гідності людини у філософській концепції П.Юркевича, основні фактори впливу християнської релігії на процес формування національної економіки України, тенденції європейського розвитку науки і техніки у творчості українських філософів.

Рассмотрены вопросы секулярности воображаемых антиномий образования. Определены иррациональность как составная образовательного процесса в Украине в историческом аспекте, гуманизм и духовность человека, гуманистические интенции христианства и буддизма, фанатизм как основа утопической веры, экзистенционное измерение философской категории "вера" в граничной ситуации бытия. Раскрыты духовно-эстетические аспекты взаимодействия проповеди и исповеди. Проанализированы проблема достоинства человека в философской концепции П.Юркевича, основные факторы влияния христианской религии на процесс формирования национальной экономики Украины, тенденции европейского развития науки и техники в творчестве украинских философов.

Наведено результати дослідження концептосфери Бог у біблійній, фольклорній, лінгвістичній картинах світу як сегментах української мовної картини світу. На підставі методики концептуального аналізу, методу семантичного профілювання, теорії семантичного поля визначено закономірності її структурного та семіотичного моделювання в синхронії та діахронії. Проаналізовано взаємозв'язки мови із мисленням, свідомістю, пізнанням, культурою, світоглядом. З'ясовано внутрішньоконцептуальні, міжконцептуальні, міжпольові та перехресні звязки концепту Бог, визначено концептуальні опозиції, висвітлено їх системні зв'язки, змодельовано ізосемічні та ізофункціональні ряди знакових утворень.

Приведены результаты исследования концептосферы Бог в библейской, фольклорной, лингвистической картинах мира как сегментах украинской языковой картины мира. На основе методики концептуального анализа, метода семантического профилирования, теории семантического поля определены закономерности ее структурного и семиотического моделирования в синхронии и диахронии. Проанализированы взаимосвязи языка с мышлением, сознанием, познанием, культурой, мировоззрением. Определены внутриконцептуальные, межконцептуальные, межполевые и перекрестные связи концепта Бог, выяснены концептуальные оппозиции, освещены их системные связи, смоделированы изосемические и изофункциональные ряды знаковых образований.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-335 + Э37-2 + Э210.364

Рубрики:

Література

Християнство

Релігія та міфологія

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены вопросы деловой этики православных предпринимателей дореволюционной России (1861 - 1917 гг.), рассмотрены трансовое состояние как результат экстативного религиозного опыта на примере афро-американских синкретических движений, либерализм как утопия "великого" общества США. Проанализирован трансперсональный опыт в раннем христианстве и психазме, раскрыто содержание понятия соборности в контексте социальной философии. Освещены образ сатаны, влияние буддизма на развитие идеи бренности (мудзе) человека и мира в японской поэзии на материале "Манъесю".