Висвітлено головні етапи розвитку феномену духовності як найважливішого чинника формування в громадському суспільстві вільної людської особистості. Проаналізовано особливості християнства Східної Римської імперії, його взаємовідносини з ісламом, політичний і духовний розвиток мусульманських країн в XVI - XVIII ст., духовність народів Центральної та Південно-Східної Азії, світогляд російських соціал-демократів - більшовиків, їх ставлення до релігії. Розкрито філософські основи релігійної духовності.

Освещены главные этапы развития феномена духовности как важнейшего фактора формирования в гражданском обществе свободной человеческой личности. Проанализированы особенности христианства Восточной Римской империи, его взаимоотношения с исламом, политическое и духовное развитие мусульманских стран в XVI - XVIII ст., духовность народов Центральной и Юго-Восточной Азии, мировоззрение российских социал-демократов - большевиков, их отношение к религии. Раскрыты философские основы религиозной духовности.

Изложены вопросы деловой этики православных предпринимателей дореволюционной России (1861 - 1917 гг.), рассмотрены трансовое состояние как результат экстативного религиозного опыта на примере афро-американских синкретических движений, либерализм как утопия "великого" общества США. Проанализирован трансперсональный опыт в раннем христианстве и психазме, раскрыто содержание понятия соборности в контексте социальной философии. Освещены образ сатаны, влияние буддизма на развитие идеи бренности (мудзе) человека и мира в японской поэзии на материале "Манъесю".

Приведен сравнительный анализ молитвенной практической деятельности психазма и упражнений И.Лойолы, раскрыты некоторые аспекты формирования творческой личности студента при изучении курса "Этика журналистской деятельности", сущность понятий права и нравственности как социальные ценности. Определен религиозный компонент в системе образования, охарактеризованы возможные тенденции религиозных изменений в контексте мировых процессов начала ХХІ в. Освещено место Софии в метафизике всеединства, феномена стереотипа восприятия информации в структуре современных масс-медиа в религиозном аспекте.

З'ясовано, що арабо-мусульманські моральні цінності, зафіксовані в Корані, суні та хадисах пророка впорядковують земне життя віруючого, підтримують існування й єдність умм (дотримання закону "переважаючого балансу"), власне диктують поведінку людини у всіх сферах життя. Розглянуто основні причини етико-гуманітарного конфлікту між мусульманським та європейським світами, висвітлено процеси інтеграції іммігрантів-мусульман в європейський культурний простор. Виявлено, що донедавна існувало три шляхи інтеграції мусульман Європи в демократичні суспільства Заходу: євроіслам, мусульманські організації, що діють на території Європи та політика мультикультуралізму. Визначено, що вироблення моделей культурної євроінтеграції мусульман є наразі актуальним і необхідним, потребує зусиль політиків, богословів, дипломатів, учених, а також широкого загалу самих мусульман Європи.

Розглянуто актуальні релігійно-суспільні проблеми в українському соціумі та питання державно-церковних відносин в країні. Висвітлено місце філософії в процесі переходу від релігії до ідеології. Розкрито квазірелігійний характер політичних програм в Україні. Здійснено класифікацію різновидів релігійної ідентичності віруючих в контексті аналізу особистісного наративу. Розглянуто національно-психологічні особливості українців. Вивчено проблеми релігійного впливу на соціалізацію особистості за умов глобальної трансформації сучасного суспільства. Проаналізовано сутність і особливості релігійних конфліктів на сучасному етапі. Увагу приділено проблемам формування екологічної свідомості, віртуалізації сучасного соціального конфлікту, етапам співробітництва православних церков з екуменічним рухом, передумовам історичного розвитку сатанізму, політичній поведінці та цінностям молоді за умов кризи, футурологічним прогнозам західних соціологів.

Рассмотрены актуальные социально-религиозные проблемы в украинском социуме и вопросы государственно-церковных отношений в стране. Освещено место философии в процессе перехода от религии к идеологии. Раскрыт квазирелигиозный характер политических программ в Украине. Осуществлена классификация разновидностей религиозной идентичности верующих в контексте анализа личностного нарратива. Рассмотрены национально-психологические особенности украинцев. Изучены проблемы религиозного влияния на социализацию личности в условиях трансформации современного общества. Проанализированы сущность и особенности религиозных конфликтов на современном этапе. Уделено внимание проблемам формирования экологического сознания, виртуализации современого социального конфликта, этапам сотрудничества православных церквей с экуменистическим движением, предпосылкам исторического развития сатанизма, политическому поведению и ценностям молодежи в условиях кризиса, футурологическим прогнозам западных социологов.

Досліджено провідні філософські концепції взаємозв'язку моралі та релігії епохи Відродження та їх трансформацію. Розкрито значення релігії та моралі для духовного досвіду суспільства епохи Ренесансу. Акцентовано на гуманістичному аспекті різноманітних підходів до співвідношення моралі та релігії епохи Ренесансу.

Розглянуто об'єкт та предмет релігії та моралі, на основі порівняльного аналізу визначено функції, особливості й відмінності, взаємовплив та взаємопроникнення досліджуваних форм суспільної свідомості, їх розвиток та становлення на різних етапах суспільного розвитку. Визначено аспекти релігії, які не сприяють підтримці індивідуального психічного здоров'я, актуалізовано питання впливу новітніх релігійних течій і рухів на здоров'я особи і на духовний клімат суспільства. Висловлено гіпотезу неоднозначного трактування психологами та психіатрами впливу культової практики неорелігій як дестабілізувального чинника, наведено характерні риси залежності поведінки: пригнічення інтелектуальних здібностей, стереотипність мислення та емоційних реакцій. З'ясовано дуалістичну релятивістську природу релігії, її суб'єктивізм в контексті впливу її на людську психіку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э210.32 + Э29(4УКР)

Рубрики:

Релігія і мораль

Шифр НБУВ: Ж23366 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано основні підходи до осмислення християнської моралі, віри та психології. Розглянуто філософсько-богословські особливості природи людини як певну світоглядну традицію. Окреслено нові підходи до неоднозначної оцінки співвідношення християнської моралі та християнської психології.

Проанализированы основные подходы к осмыслению христианской морали, веры и психологии. Рассмотрены философско-богословские особенности природы человека как определенная мировоззренческая традиция. Очерчены новые подходы к неоднозначной оценке соотношения христианской морали и христианской психологии.

The article analyzes the main approaches to the issue of Christian morality, faith and psychology. It examines the peculiarities of traditional philosophic and theological worldview of human nature. The emphasis is made on the new approaches to the complex definition of Christian morality and Christian psychology.

Розкрито гуманістичний і морально-виховний потенціал християнства. Визначено сутність християнської духовності та християнської святості, досліджено їх взаємозв'язок і взаємодію у процесі гуманізації особи. Показано вплив християнства на відносини між особою та суспільством.

Раскрыт гуманистический и морально-воспитательный потенциал христианства. Определена сущность христианской духовности и христианской святости, исследованы их взаимосвязь и взаимодействие в процессе гуманизации личности. Показано влияние христианства на отношения между личностью и обществом.

За допомогою використаних літературних джерел і власного теоретизування досліджено участь, яку бере чи не бере релігія (зважаючи на рівні морального розвитку) у конструюванні соціальної реальності. Взявши за вихідну теорію працю Бергера і Лукмана, намагаємося знайти відповідь на питання "Ми творимо соціальну реальність чи соціальна реальність творить нас?". Визначаючи релігію як один з найдовговічніших соціальних інститутів, розглянуто її то як продукт формування соціальної реальності людиною, то як саму соціальну реальність, яка формує людину.