Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.04:ю + Ю3(4Нім)6-663.9

Рубрики:

Література та філософія

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання філософії Г.С.Сковороди та духовності людини, філософського осмислення проблеми символізації міфу у ХХ ст., української історіософії в контексті тенденції до літературизації філософії. Висвітлено специфіку джерелознавчої бази з історії античної філософії. Проаналізовано філологічну культуру як ознаку філософського мислення доби європейського Відродження. Визначено соціальні детермінанти "масової літератури", соціокультурні чинники філософічності поезії українського поета В.Стуса. Описано філософську картину світу в поезії російського поета ХХ ст. Й.Бродського.

Рассмотрены вопросы философии Г.С.Сковороды и духовности человека, философского осмысления проблемы символизации мифа в ХХ ст., украинской историософии в контексте тенденции к литературизации философии. Освещена специфика источниковедческой базы по истории античной философии. Проанализирована филологическая культура как свойство философского мышления эпохи европейского Возрождения. Определены социальные детерминанты "массовой литературы", социокультурные факторы философичности поэзии украинского поэта В.Стуса. Описана философская картина мира в поэзии русского поэта ХХ ст. И.Бродского.

Уперше в українському шекспірознавстві визначено типологічні зв'язки між творчим методом В.Шекспіра та ренесансним діалектичним вченням. Розглянуто взаємовплив між літературою та філософією в творчості англійського драматурга як характерну рису культурної спадщини, яку засвоювали тогочасні письменники. Наведено порівняльне дослідження принципів створення словесних образів світла в творчості Ф.Петрарки, Д.Бруно, Ф.Сідні, В.Шекспіра. Розглянуто еволюцію образів Гамлета, Отелло, Макбета з урахуванням впливу на неї діалектичної думки доби Відродження.

Впервые в украинском шекспироведении определены типологические связи между творческим методом В.Шекспира и ренессансным диалектическим учением. Рассмотрено взаимовлияние между литературой и философией в творчестве английского драматурга как характерную черту культурного наследия, усваиваемую писателями того времени. Приведено сравнительное исследование принципов создания словесных образов света в творчестве Ф.Петрарки, Д.Бруно, Ф.Сидни, В.Шекспира. Рассмотрена эволюция образов Гамлета, Отелло, Макбета с учетом влияния на нее диалектической мысли периода Возрождения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.04:Ю2 + Ю251.518.3

Рубрики:

Інтерпретація. Герменевтика

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано зв'язок літературності філософських практик з антропологічним досвідом, що породжує ці практики, на прикладі християнського антропологічного проекту Сьорена Керкегора. Розглянуто рух філософії до літературності як одну з провідних тенденцій у сучасній західній філософії. Філософію описано як історико-літературний феномен через виділення трьох типів літературності: Платон (онтологія), Кант (гносеологія), Ніцше (комунікація). Проведено експлікацію базового поняття "літературність". Показано, що літературні практики залежать від антропологічних моделей, які їх породжують. Розглянуто зв'язок християнської антропології та літературного новаторства С.Керкегора.

Дисертацію присвячено вивченню модернізму як епохи історії європейської культури, тобто цілісності, яка має структуру. В основу дослідження покладено ідею використання психологічного критерію в оцінці явищ європейського модернізму. Наклавши структуру психіки на розмаїті рухи епохи, ми змогли впорядкувати видимий хаос складного і суперечливого явища. Модернізм розглядається як багатошарова категорія естетики і літературознавства: епоха в історії культури, тип художнього світосприйняття, художній метод. У дисертації досліджено на матеріалі російської і української літератур типлогію модернізму як художнього методу. Метод розглянуто як парадигму літературного процесу, напрями і стилі - як його форму. Модернізм структурується як синтетичний метод, що складається із чотирьох провідних методів - символізму, експресіонізму, футуризму, сюрреалізму. Кожен з них сформувався внаслідок об'єктивації в процесі художньої творчості відповідного психологічного типу. Кожен із методів модернізму також структуровано.

Розкрито аналітику сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі крізь призму рецептивної естетики, аналітичної та герменевтичної традицій у дослідженні тексту. Розглянуто естетично-літературознавчі орієнтири на перетині української, західноєвропейської та російської естетичної думки. Доведено, що на теренах України розвивається міждисциплінарний підхід щодо вивчення процесу сприйняття літературного тексту. Встановлено, що до нього долучено літературознавці, психологи, критики, зумовлюючи певний синтез філософських, естетичних, літературознавчих і психологічних напрацювань у дослідженні проблеми рецепції текстів. Здійснено аналіз тексту як об'єкта читацького сприйняття у нерозривному зв'язку з твором, книгою та використанням "протоестетичних" категорій читання, тлумачення, розуміння у контексті філософії "діалогу", співтворчості, критики.

Досліджено вагомі філософські смисли української літератури XX - початку XXI ст. Висвітлено проблеми міждисциплінарного діалогу філософії та літератури, питання біографічної філософії та філософської біографістики у творчості філософа-письменника Ж.-П. Сартра. У контексті розкриття філософських інтенцій в українській літературі вказаного періоду детально проаналізовано творчість видатних українських митців: П. Тичини, В. Свідзінського, Т. Осьмачки, М. Рильського, В. Шевчука, М. Матіас, а також американського письменника Томаса Пінчона. Значну увагу приділено філософським аспектам конструювання персонажів в українській прозі 1990-х рр. - початку XXI ст.

Впроваджено дефініцію поняття стилістичної парадигми філософствування, яка втілює діалектичну єдність оригінальності домінантних ідей, що складають її філософсько-світоглядний зміст, естетичну цінність способу їх презентації, сфокусованого в характеристиці літературного тексту. Визначено основні історичні типи стилістичних парадигм філософствування, зокрема, платонівську, кантіанську та ніцшеанську. Виявлено відповідні типи літературності, продуковані даними парадигмами філософствування, а саме: семантичний, синтаксичний і прагматичний.

Висвітлено питання філософського осмислення мови літературних творів. Акцентовано увагу на проблемах філософії мови взагалі та поетичної зокрема. Охарактеризовано феноменологічний структуралізм Романа Інгардена, "крититику свідомості" Жоржа Пуле, феноменологію Моріса Мерло-Понті, погляди на мистецтво та еволюцію філософського мислення Мартина Гайдеггера. Проаналізовано погляди на літературну творчість, літературу, зокрема на поезію та прозу, всесвітньо відомого філософа-екзистенціаліста, письменника та психолога Жан-Поля Сартра. Розглянуто постмодернізм як радикальну опозицію до феноменологічної естетики, місця невизначеності у сюжетних конструкціях наративних текстів.

Розглянуто проблему розвитку особистісної рефлексії учня підліткового віку. Проаналізовано результати експериментального дослідження особливості рефлексії в залежності від особистісних характеристик, а саме рівня довіри до себе. Встановлено, що фактором розвитку рефлексії підлітка виступає зміст літературного твору.

Рассмотрена проблема развития личностной рефлексии ученика подросткового возраста. Проанализированы результаты экспериментального исследования особенности рефлексии в зависимости от личностных характеристик, в частности уровня доверия к себе. Фактором разворачивания рефлексии подростка выступает содержание литературного произведения.

The problem of teenagerТs personal reflection development is considered. The results of the experimental research of the reflection peculiarities dependence on the personal characteristics, level of teenagersТ trust to themselves in particular are analyzed. ItТs proved that the main factor that influences on the pupilТs reflection development is literature

Обгрунтовано новий напрямок культурологічного знання - "етнокультурографія" як синтез наукового і художнього дискурсів відносно традиційної культури певного народу або регіону в контексті філософії етнокультури й культурологічної регіоніки. Світоглядно-ментальні та художньо-образні аспекти етнокультурографії проявляються, зокрема, в мистецтві й художній літературі, котрі з часів Ренесансу виступають в якості "енциклопедії народного життя", відтворення "духу нації" і "культурної душі" народу.

Розглянуто сутність та функції бібліотерапії. Особливу увагу приділено ролі бібліотерапії в соціальній роботі, впливу окремих жанрів літератури на духовний світ особистості, її моральне і психічне здоров'я.

Исследованы многообразные взаимные связи философии и художественной литературы как форм духовного освоения мира. Представлены пространство и время бытия человека в контексте философско-литературных дискурсов, творчество и самотворчество человека в философском и литературно-художественном аспекте. Отдельно рассмотрены философские идеи, представленные в романах Ф. М. Достоевского, М. Пруста, Т. Манна, А. Платонова. Древнекитайская "Книга времен" и "Исповедь" Аврелия Августина представлены как памятники истории и культуры, а также как источники по теории творчества и самотворчества человека. Отдельные главы посвящены философско-литературному творчеству А. Герцена и В. Розанова. Изучено отражение идей И. Канта в восточнославянской культуре.