Висвітлено теоретичні та практичні проблеми процесу самовиховання особистості. Розглянуто передумови, способи, шляхи та прийоми організації успішного самовиховання, розкрито вимоги до процесу керування саморозвитком особистості. Комплексно проаналізовано чинники процесу самовиховання. Увагу приділено організації самостійної роботи студентів у ВНЗ за умов модернізації освіти.

Освещены теоретические и практические проблемы процесса самовоспитания личности. Рассмотрены предпосылки, способы, пути и приемы организации успешного самовоспитания, раскрыты требования к процессу управления саморазвитием личности. Комплексно проанализированы факторы процесса самовоспитания. Уделено внимание организации самостоятельной работы студентов в ВУЗ в условиях модернизации образования.

Розкрито зміст та механізми суб'єктного самовизначення молоді в період повноліття, який визначено як центральний етап розвитку та практичної реалізації суб'єктної активності молоді. Виділено основні психолого-педагогічні чинники та індивідуально-психологічні детермінанти даного процесу самовизначення.

Раскрыты содержание и механизмы субъектного самоопределения молодежи в период совершеннолетия, определяемый как центральный этап развития и практической реализации субъектной активности молодежи. Выделены основные психолого-педагогические факторы и индивидуально-психологические детерминанты данного процесса самоопределения.

Розглянуто актуальну, але малодосліджену проблему самовиховання відповідальності у майбутнього педагога. На базі аналізу результатів констатуючого експерименту запропоновано рекомендації, які могли б сприяти ефективному вирішенню питань самовдосконалення особистості студента.

Висвітлено взаємозв'язок соціально-змістового, потребово-мотиваційного та ціннісного компонентів самоактуалізації студентів.

Досліджено теоретико-методологічні аспекти проблеми активізації самовиховання студентів гуманітарних факультетів університету. На підставі аналізу існуючих концепцій і підходів до даної проблеми визначено місце та роль самовиховання у формуванні особистості студентів гуманітарних факультетів університету, його зміст, структуру та функції. Обгрунтовано та розроблено теоретичну модель активізації процесу самовиховання зазначених студентів, критерії та рівні розвитку їх самовиховної активності. Розглянуто та впроваджено до практики роботи гуманітарних факультетів університету (виховний процес і педагогічну підготовку) основні положення експериментальної методики активізації цього процесу. Розкрито суть і зміст анкет і тестів, творчих робіт, діагностичних завдань, рівень виконання яких є показником динаміки розвитку самовиховної активності студентів. Розроблено й впроваджено до масової педагогічної практики спецкурс для студентів гуманітарних спеціальностей "Основи самовиховання студента університету", методичні рекомендації для викладачів і студентів щодо активізації процесу самовиховання студентів, апробовано методику їх роботи з щоденником самовдосконалення, написання особистісно-професійних автопортретів та створення програм життєтворчості.

Досліджено проблему особистісно орієнтованого виховання студентів як сучасної моделі розвитку індивідуальності. Визначено особистісний підхід як головну тенденцію сучасної педагогічної теорії та практики навчального процесу у ВНЗ. Доведено, що роль соціокультурного середовища ВНЗ проявляється у спроможності створювати умови для особистісного росту кожного студента. Зазначено, що створення даних умов викликане потребами формування нової генерації фахівців - здатних до професійної діяльності, високої культури, з розвинутими індивідуальними здібностями, які спроможні концептуально осмислювати та проектувати власну освітньо-виховну діяльність, а також здатні брати на себе відповідальність за прийняття рішень, відстоювати власну позицію. Доведено, що на значні результати у вихованні студентської молоді можна розраховувати на основі встановлення органічно цілісного освітньо-виховного простору як організованої ефективної педагогічної системи, що реалізується за позааудиторних умов і допомагає студентові реалізуватись як особистості та орієнтуватись на індивідуальний розвиток. Визначено основні критерії особистісно орієнтованого виховання студентів, зокрема, мотиваційно-ціннісний, орієнтовно-поведінковий, емоційно-чуттєвий. Наголошено, що особистісно орієнтоване виховання студентської молоді потребує відповідних педагогічних умов, критичного аналізу, відбору і конструювання особистісно значимого змісту і засобів виховання зі спрямованістю на загальнолюдські, національні, естетичні, морально-етичні цінності, творчу самореалізацію.

Вперше визначено й обгрунтовано педагогічні умови активізації впливу самовиховання на розвиток студентської молоді: усвідомлення нею значущості самовиховання у становленні особистості, формування адекватної самооцінки, створення сприятливих умов кожному студентові для активного самовираження, орієнтація на розвиток усіх структурних компонентів особистості, узгодженість педагогічних впливів на самовиховання студентів з основними етапами його становлення. Уточнено структуру самовиховання, його показники та рівні вираженості. Розвинуто уявлення про етапи самовиховання студентської молоді та сутність педагогічного керівництва на кожному з них.

Обгрунтовано теоретичні та методичні засади формування та розвитку суб'єктивності у майбутніх юристів у процесі вивчення ними психолого-педагогічних дисциплін. Визначено його концептуальну засаду - гуманістичну філософію освіти, основною ідеєю якої є суб'єктивність студента за навчально-виховного процесу. Виявлено сучасний зміст понять "суб'єкт" і "суб'єктність" щодо особистості майбутнього юриста у контексті вимог сучасних гуманістичних концепцій навчання. За результатами проведеного експерименту запропоновано умови формування та розвитку суб'єктності у майбутніх юристів у ВНЗ.

Досліджено сутність та особливість професійного самовиховання студентів технічних вузів. Розроблено способи та відповідні форми, методи педагогічного керівництва. Визначено етапи здійснення керівництва роботою студентів над собою. Встановлено залежність між рівнями професійного самовиховання та якістю підготовки студентів.

Досліджено особливості адаптації студентів-першокурсників у вищих навчальних закладах. Виявлено суттєвий вплив емоційного стану та емоційної стабільності особистості, її самооцінки та рівня самосприйняття, вольвої активності, комунікативних умінь і ступеня інтеграції образу "Я" на пристосування до нових умов життєдіяльності. Встановлено, що рівень адаптації особистості залежить від ступеня узгодженості мети і результатів діяльності, оволодіння її новими формами, психічного пристосування, формування та розвитку адекватної самооцінки, рольового моделювання та створення Я-концепції. Розроблено систему практичних психологічних заходів, спрямованих на подолання негативних дезадаптаційних переживань студентів, досліджено їх ефективність. Наведено методичні рекомендації для викладачів та вузівських практичних психологів для здійснення ефективної корекції дезадаптаційних переживань студентів.

Висвітлено проблеми розвитку професійної самосвідомості майбутніх викладачів ВНЗ у процесі магістерської підготовки. Визначено сутність цього явища як складної інтегративної системної професійної якості, що забезпечує відображення у професійній Я-концепції викладача особливостей його професійної самоорганізації у межах науково-дослідної, методичної, викладацької, організаційної діяльності та їх усвідомлення на основі професійно-педагогічної рефлексії. Розкрито структуру професійної самосвідомості як єдності професійної Я-концепції, професійної самоорганізації та професійної рефлексії. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено сукупність педагогічних умов, що забезпечують ефективність розвитку професійної самосвідомості майбутніх викладачів ВНЗ у процесі магістерської підготовки.

Визначено компонентну структуру формування професійного самоусвідомлення майбутніх фахівців технічних ВНЗ у взаємодії її компонентів: мотиваційного, рефлексивного, змістово-процесуального, регулятивно-особистісного. Висвітлено критерії й охарактеризовано рівні. Розроблено експериментальну модель реалізації педагогічних умов формування професійного самоусвідомлення майбутніх фахівців технічних ВНЗ (актуалізація настанови на професійну діяльність майбутніх інженерів у контексті формування професійного самоусвідомлення; використання інтерактивних методів навчання в педагогічному процесі технічних ВНЗ; самомоніторинг щодо самовдосконалення професійно-значущих якостей майбутніх фахівців).

Узагальнено відомості про становлення поняття правового самовиховання, наведено визначення правового самовиховання студентської молоді, визначено зміст, цілі, завдання, мотиви такої діяльності. Проаналізовано причини, форми та методи правового самовиховання студентів. Шляхом проведення анкетування визначено стан правового самовиховання сучасної студентської молоді, узагальнено основні проблеми та запропоновано відповідні заходи з удосконалення реалізації такого процесу. Обгрунтовано взаємну залежність процесів формування громадянського суспільства в Україні та функціонування студентського самоврядування як його інституту з правовим самовихованням студентської молоді.

Розкрито суть поняття самореалізації особистості, зазначено тісний зв'язок самореалізації з саморозвитком і самосвідомістю людини. Теоретично обгрунтовано роль психологічного фактора в процесі самореалізації особистості. Зазначено, що соціальні властивості, набуті в процесі життєдіяльності особистості, дозволяють здійснювати коригування процесу самореалізації за будь-яких умов та у будь-якої людини. Заплановано подальше дослідження особливості готовності студентів до самореалізації.

Раскрыта сущность понятия самореализации личности, отмечена тесная связь самореализации с саморазвитием и самосознанием человека. Теоретически обоснована роль психологического фактора в процессе самореализации личности. Отмечено, что социальные особенности, приобретенные в процессе жизнедеятельности человека, позволяют осуществлять коррекцию процесса самореализации в любых условиях и у любого человека. Запланировано дальнейшее исследование особенности готовности студентов к самореализации.

Здійснено соціально-філософський аналіз проблеми формування та реалізації духовно-творчого потенціалу особистості за умов трансформаційного стану українського суспільства. Життєвий процес в Україні характеризується як вкрай суперечливий. Його пронизують кризові процеси в економіці, політиці, соціокультурній сфері. Визначено особливості формування та реалізації духовно-творчого потенціалу студентської молоді: життєвий потенціал формується в далекому від оптимальних характеристик плані. Суперечливими впливами на формування духовно-творчого потенціалу молоді позначаються стан навколишнього середовища, загальний спосіб і стиль життя, стан розвитку освіти, культури, виховання. Сформовано практичні пропозиції щодо оптимізації життєвого процесу, формування духовно-творчого потенціалу молоді, її творчої самореалізації, досягнення успіху та свободи.

Висвітлено основи самоорганізації навчальної діяльності студента у ВНЗ. Охарактеризовано особливості системи вищої освіти України. Розкрито зміст самостійної навчальної роботи, умов саморозвитку, самовиховання та саморегуляції студента. Подано інформацію про систему психологічної служби, центри та заклади науково-дослідної, прикладної та практичної психології в Україні. Визначено особливості й етичні аспекти професійної діяльності психолога, а також вимоги до його особистості. Наведено нормативно-правові документи, які регламентують діяльність психолога у сфері освіти. Увагу приділено формам організації навчального процесу у ВНЗ, правам і обов'язкам студентів, правилам конспектування лекції, підготовці доповіді та виступу перед аудиторією.

Наведено окремі результати проведеного дослідження та доведено ефективність застосованої функціональної моделі.

Розглянуто здатність до саморегуляції діяльності у студентів вищих навчальних закладів під час формування особистості-майбутнього професіонала, надано визначення поняття та рівня саморегуляції. Доведено ефективність формування і розвитку саморегуляції під час становлення професійної спрямованості студентів.

Розглянуто структуру та зміст основних підсистем комп'ютерної навчальної системи для організації самостійної роботи студентів під час вивчення дисциплін науково-природничого циклу.

Розкрито сутність поняття "індивідуальність". Розглянуто послідовність становлення індивідуальності особистості студента, формування індивідуальності.