Розглянуто шляхи підвищення рухової активності дітей. Висвітлено особливості використання міжпредметних зв'язків у навчальному процесі початкової школи. Запропоновано впровадження елементів фізичної культури під час викладання теоретичних дисциплін.

За результатами досліджень, проведених у школі, доведено, що за умов поглиблення відповідних міжпредметних зв'язків зростає інтерес школярів до предмета "Фізична культура", а це, в свою чергу, має призвести до покращання результатів тестування фізичної підготовки.

На основании результатов исследований, проведённых в школе, установлено, что при углублении соответственных межпредметных связей, повышается интерес школьников к предмету "физическая культура", что, в свою очередь, приводит к улучшению результатов тестирования физической подготовленности.

The research of schooling proves the fact that intersubject connections make schoolchildren to get interested in physical training. Therefore test results get better.

Теоретично обгрунтовано й експериментально визначено вплив міжпредметних зв'язків у фізичному вихованні молодших школярів на підвищення рухової активності під час вивчення загальноосвітніх дисциплін. Встановлено, що зміни методики навчання позитивно вплинули на стан здоров'я, розумову працездатність дітей. Педагогічний експеримент дозволив сформувати потребу до здорового способу життя у школярів.

Досліджено питання комплексної реалізації міжпредметних зв'язків інформатики та математики у процесі навчання інформатики в старших класах загальноосвітньої школи та у класах з поглибленим вивченням цих предметів. Запропоновано класифікацію міжпредметних зв'язків за змістом і методами навчання, визначено інтегрувальні фактори, які їх актуалізують. На підставі результатів аналізу процесів розв'язання задач з математики та інформатики за допомогою ЕОМ запропоновано схему процесу алгоритмізації. Розроблено та науково обгрунтовано компоненти методичної системи реалізації міжпредметних зв'язків з використанням наборів відповідних взаємопов'язаних задач і засобів інформаційних технологій навчання. Установлено, що у разі дотримання адекватних вимог до процесу навчання на всіх його етапах та врахування науково-психологічних закономірностей розвитку мислення учнів така методика формує уміння будувати інформаційні моделі досліджуваних процесів, підвищує практичну значущість результатів навчання з інформатики, розвиває системне та творче мислення учнів.

Визначено суть понять "компетентність", "загальнокультурна компетентність", розкрито роль і значення інтегрованого уроку для формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови впровадження інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи: забезпечення добору змісту інтегрованих уроків; оволодіння учнями на інтегрованих уроках культурними традиціями як засобом збереження, передачі та відтворення культурної спадщини свого народу з метою формування в них емоційно-ціннісного ставлення щодо опанування загальної культури. Доведено, що дотримання визначених умов посилює ефективність інтегрованого уроку як засобу формування загальнокультурної компетентності учнів основної школи.

Обгрунтовано актуальність проблеми впровадження та використання міжпредметних зв'язків у навчанні фізики для розвитку творчих здібностей учнів основної школи. Визначено зміст поняття "творчі здібності", виявлено психолого-педагогічні умови ефективного використання міжпредметних зв'язків у навчальному процесі з фізики для розвитку творчих здібностей учнів. Розроблено систему дидактичних засобів міжпредметного змісту (задачі, додаткові завдання міжпредметного змісту для фронтальних лабораторних робіт, уроки, проекти, факультативи). Розглянуто можливості міжпредметних зв'язків фізики та сучасних комп'ютерних технологій у формуванні творчих здібностей на підставі застосування методу проектів. Доведено, що розроблена методика використання дидактичних засобів міжпредметного змісту дозволяє підвищити рівень розвитку творчих здібностей учнів основної школи.

Розроблено модель підготовки майбутніх педагогів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі, педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків (поетапне впровадження моделі підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків, проектування навчального процесу у ВНЗ із психолого-педагогічних дисциплін щодо застосування міжпредметних зв'язків, розробка й активне використання дидактико-методичного забезпечення реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі). Розкрито сутність поняття "готовність до реалізації міжпредметних зв'язків", визначено критерії (мотиваційний, системно-операційний, рефлексивний), показники (стійкий інтерес до навчання, оволодіння методиками та технологіями навчання; усвідомлення необхідності взаємозв'язків між навчальними предметами різних циклів у початковій ланці освіти, володіння системою знань окремих методик викладання, вміння оперувати системою знань із окремих методик викладання на практиці з застосуванням інтерактивних методів навчання, наявність креативного підходу до майбутньої професійної діяльності, здатність до самоаналізу власної професійної діяльності) та рівні (високий, достатній, середній, задовільний, низький) готовності майбутніх педагогів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі.

Досліджено проблему змісту та педагогічних умов формування самосвідомості учнів початкової школи у процесі вивчення ними інтегрованих предметів. Розкрито філософські та психолого-педагогічні аспекти проблеми. Охарактеризовано вікові та психологічні особливості розвитку молодшого школяра. Визначено компоненти, критерії, показники та виявлено рівні сформованості самосвідомості учнів початкової школи. Доведено взаємоузгодженість чинників формування досліджуваної якості молодшого школяра. Науково обгрунтовано й експериментально перевірено модель формування самосвідомості учнів молодшого шкільного віку під час вивчення інтегрованого курсу "Я і Україна". Визначено педагогічні умови ефективності реалізації моделі.

За умов використання міжпредметних зв'язків на уроках математики учні глибше засвоюють тему "Тригонометричні функції", показують зв'язок математики з навколишнім світом, а також необхідність вивчення даної теми для подальшої професійної діяльності.

Разработан метод выбора перечня дисциплин вариативной составляющей учебного плана в многопрофильном среднем учебном заведении на основе экспертных оценок, который позволяет формализовать процесс выбора дисциплин и повысить объективность принятия решений.

Розглянуто питання інтегративного навчання іноземної мови в школі. Зазначено щодо особливості та перспективи інтегрованих курсів у профільній школі.

Наведено аналіз методичних розробок міжпредметних уроків з історії сучасних учителів України, розміщених у фаховій методичній літературі. Висвітлено вимоги до проведення міжпредметних уроків, на основі яких учителі реалізують міжпредметний підхід. Наведено способи постановки мети та цілей міжпредметних уроків, методи та прийоми навчання, охарактеризовано рівень самостійності та активності учнів, емоційності учителя, застосування проблемного підходу.

Проаналізовано педагогічні переконання В. О. Сухомлинського та досвід роботи очолюваної ним Павлиської школи, основними компонентами організаційних та змістових аспектів якої є принцип "єдність навчання і виховання", технологія розвитку самодіяльності вихованців, модель колективу, домінантою якої є автономне "Я", взаємодія школи та сім'ї, технологія поєднання наукових методів та досвіду народної педагогіки, культурно-історичних традицій і звичаїв. Охарактеризовано основні складові навчально-виховного процесу Павлиської школи, основні напрями педагогічної взаємодії учителів, учнів і батьків, зокрема: сімейне виховання (Батьківська школа) та трудове виховання. Підкреслено актуальність сухомлиністики як важливого етапу в розвитку гуманістичної парадигми в світовій педагогіці.

Проанализированы педагогические убеждения В. А. Сухомлинского и опыт работы возглавляемой им Павлышской школы, основными компонентами организационных и содержательных аспектов которой являются принцип "единство обучения и воспитания", технология развития самодеятельности воспитанников, модель коллектива, доминантой которой становится автономное "Я", взаимодействие школы и семьи, технология сочетания научных методов и опыта народной педагогики, культурно-исторических традиций и обычаев. Охарактеризованы основные составляющие учебно-воспитательного процесса Павлышской школы, основные направления педагогического взаимодействия учителей, учеников и родителей, в частности: семейное воспитание (родительская школа) и трудовое воспитание. Подчеркнута актуальность сухомлинистики в развитии гуманистической парадигмы в мировой педагогике.

In the article the analysis of pedagogical beliefs of the great humanist V. O. Sukhomlynskyi and the experience of work led by him Pavlysh School. Multifaceted activity of the teacher and innovator is regarded as an important stage in the development of humanistic traditions in world pedagogy.

Сучасні реформи в сфері шкільної освіти у Великій Британії розглянуто в контексті стандартозорієнтованої парадигми розбудови освіти. Охарактеризовано Національний навчальний план, який у Великій Британії виконує функцію стандарту. Окреслено його важливі організаційно-педагогічні функції. Проаналізовано зміни, що вносилися до навчального плану у 1994 - 1999-х рр., та зміст діючого сьогодні Національного курікулуму. Розкрито структуру британської шкільної програми (Національного курікулуму) відповідно до чотирьох основних етапів обв'язкового навчального плану: навчальних програм, цілей досягнень і опису рівнів опанування навчального матеріалу з окремих дисциплін. Акцентовано увагу на позитивних аспектах і недоліках процесу оцінювання навчальних досягнень учнів Великої Британії.

Розглянуто процес планування і цілеспрямування шкільної освіти у Великій Британії, який дозволяє чітко визначити зміст роботи на певний період, добрати раціональні методи та прийоми навчання та виховання, завдяки чому реалізується послідовність і перспективність у роботі з дітьми. Обгрунтовано відповідність планування педагогічного процесу таким принципам, як актуальність, цілісність і логічність, перспективність, повторюваність педагогічного процесу, підпорядкованому державним, регіональним і місцевим завдянням і вимогам щодо розвитку освіти. Окреслено основні освітні цілі, викладені в Національному навчальному плані, що доповнюються й модифікуються у регіональних відділах освіти, на рівні місцевих рад відбувається остаточне й адаптоване до потреб споживачів цілеспрямування педагогічного процесу. Виокремлено перелік вимог до складання річних і перспективних планів; план діяльності з урахуванням нормативних вимог, який складає кожна школа. Акцентовано увагу на таких особливостях діяльності британських навчально-виховних закладів, як співпраця шкільного колективу, батьків і громадськості, впровадження інноваційних проектів, пов'язаних з реалізацією стратегії відкритості школи її соціокультурному довкіллю. Зроблено висновок, що процес навчально-виховної роботи відбувається на основі плану та стандартів освіти, існує чіткий перелік цілей організації педагогічного процесу у школі для всіх суб'єктів.

Рассмотрен процесс планирования и целенаправления школьного образования в Великобритании, который дает возможность четко определить содержание работы на определенный период, подобрать рациональные методы и приемы обучения и воспитания, благодаря чему реализуется последовательность и перспективность в работе с детьми. Обосновано соответствие планирования педагогического процесса таким принципам, как актуальность, целостность и логичность, перспективность, повторяемость педагогического процесса, подчиненного государственным, региональным и местным задачам и требованиям по развитию образования. Освещены общие образовательные цели, изложенные в Национальном учебном плане, которые дополняются и модифицируются в региональных отделах образования, на уровнеместных советов происходит окончательное и адаптированное к потребностям потребителей целенаправление педагогического процесса. Выделен перечень требований к составлению годовых и перспективных планов; план деятельности с учетом нормативных требований, который составляет каждая школа. Акцентировано внимание на таких особенностях деятельности британских учебно-воспитательных учреждений, как сотрудничество школьного коллектива, родителей и общественности, внедрение инновационных проектов, связанных с реализацией стратегии открытости школы ее социокультурной окружающей среде. Сделан вывод, что процесс учебно-воспитательной работы происходит на основе плана и стандартов образования, существует четкий перечень целей организации педагогического процесса в школе для всех субъектов.

The article analyzes the process of planning and purposeful tendency in school education in Great Britain. Such peculiarities of British schools activities are emphasized: cooperation of school staff, parents and community; making school schedule; providing and realization of innovative projects.

Наведено інтегрований урок з історії та географії в межах позакласної краєзнавчої роботи "Від минулого - до сучасності. У гості до пана Савки", який знайомить учнів із особливостями розвитку української культури ХVII - XVIII ст., а також досліджує зміни у традиційно-побутовій культурі, яка створювалася протягом століть.

В рамках внеклассной краеведческой работы представлен интегрированный урок по истории и географии "От прошлого - к современности. В гости к господину Савке", который знакомит учащихся с особенностями развития украинской культуры XVII - XVIII века, а также исследует изменения в традиционно-бытовой культуре, которая создавалась в течение веков.

In the extra school work represented an integrated local history lesson on the history and geography "From the past - to the present. On a visit to Mr. Savka" that familiarizes students with the peculiarities of the Ukrainian culture XVII - XVIII centuries, but also explores changes in traditional consumer culture, which has been built over the centuries.

Зазначено, що Законом України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» передбачено обов’язкове здобуття дошкільної освіти дітьми старшого дошкільного віку. Запропоновано змістові та структурні оновлення програми виховання і навчання дітей від 2-х до 7-ми років «ДИТИНА». Підсумовано, що практика використання цієї програми підтверджує її високу результативність та якість роботи відомих учених, спеціалістів з питань фізичного, естетичного, природничого, комунікативно-мовленнєвого, музичного розвитку дітей.

Указано, что Законом Украины «О внесении изменений в законодательные акты по вопросам общего среднего и дошкольного образования по организации учебно-воспитательного процесса» предусмотрено обязательное получение дошкольного образования детьми старшего дошкольного возраста. Представлены содержательные и структурные обновления программы воспитания и обучения детей от 2-х до 7-ми лет «РЕБЕНОК». Сделан вывод о том, что практика использования этой программы подтверждает ее высокую результативность и качество работы известных ученых, специалистов по вопросам физического, эстетического, естественнонаучного, коммуникативно-речевого, музыкального развития детей.

Some changes brought in Law of Ukraine «About preschool education» and because of this necessity of revision of the widespread in Ukraine programs of education, teaching and development of preschool children are presented in the article. Basic changesbrought in the program of education and teaching children from 2 to 7 «CHILD» are presented.

Обоснована актуальность интегрированного процесса обучения. Определено его дидактическую сущность, структуру, принципы и этапы организации. Сделано уточнение понятия "процесс интегрированного обучения". Продемонстрирован процесс интегрированного обучения на примере интегрированного курса обучения совокупному предмету "Мой край", в котором его базовым предметом является природоведение, а совокупными предметами - физика, химия, ботаника, зоология, литература, живопись. Охарактеризованы структурные составляющие интегрированного процесса обучения (цели и задачи обучения, принципы обучения, этапы и уровни обучения), а также показана их взаимосвязь в общей системе обучения. Констатировано, что усвоение основного предмета при взаимосвязи с информацией сопутствующих дисциплин, формирует научное восприятие в учеников, обеспечивает целесообразность учебного процесса, стимулирует тех, кто учится творческой деятельности и самостоятельному приобретению знаний с дополнительных к учебнику источников.

Обгрунтовано актуальність інтегрованого процесу навчання. Визначено його дидактичну сутність, структуру, принципи й етапи організації. Зроблено уточнення поняття "процес інтегрованого навчання". Продемонстровано процес інтегрованого навчання на прикладі інтегрованого курсу навчання сукупного предмету "Мій край", в якому його базовим предметом є природознавство, а сукупними предметами - фізика, хімія, ботаніка, зоологія, література, живопис. Охарактеризовано структурні складові інтегрованого процесу навчання (цілі та завдання навчання, принципи навчання, етапи та рівні навчання), а також показано їх взаємозв'язок у загальній системі навчання. Констатовано, що засвоєння основного предмета у взаємозв'язку з інформацією супутніх дисциплін, формує наукове сприйняття в учнів, забезпечує доцільність навчального процесу, стимулює тих, хто навчається творчої діяльності і самостійному засвоєнню знань з додаткових до підручника джерел.

The urgency of an integrated learning process. Defined by its didactic nature, structure, principles and stages of organization. Made clarify the concept of "integrated learning process." Demonstrate the process of inclusive education as an example ofan integrated curriculum set of items, "My Land", in which his basic subject is natural science, and the total subjects - physics, chemistry, botany, zoology, literature, and painting. We characterize the structural components of an integrated learning process (goals and objectives of teaching, learning principles, stages and levels of training), and shows their relationship in the general education system. It was stated that the assimilation of the main subject in conjunction with information related disciplines, forms the scientific perception of the students, provides the feasibility study process, and encourages those who study creativity and self-knowledge acquisition from additional sources to the textbook.

Раскрыта необходимость формирования в учащихся научной картины мира. Приведены примеры интеграции, которые доказывают, что именно межпредметные связи могут стать доминирующим компонентом формирования целостной естественнонаучной картины мира у школьников. Представлена схема поэтапного формирования в учащихся естественнонаучной картины мира. Поданы примеры интегрированных заданий по курсу "Зоология". Обозначено, что для школьников очень необходима определенная воспитательная работа с целью повышения сознательного отношения к обучению по всем предметам, понимая их жизненное значения.

Розкрито необхідність формування в учнів наукової картини світу. Наведено приклади інтеграції, які доводять, що саме міжпредметні зв'язки можуть стати домінуючим компонентом формування цілісної природничо-наукової картини світу в школярів. Представлено схему поетапного формування в учнів цієї картини. Подано приклади інтегрованих завдань з курсу "Зоологія". Зазначено, що для школярів дуже необхідна певна виховна робота з метою підвищення свідомого ставлення до навчання з усіх предметів та розуміння їх життєвого значення.

Disclosure is necessary in the formation of students' scientific world view. The examples of integration, which prove that it is interdisciplinary connections, can become a dominant component in the formation of a coherent naturalistic world view of students. A scheme for the phase formation in the naturalistic world view of students. Giving an example of integrated tasks on the course "Zoology." Indicated that school students need a certain educational robot in order to enhance a conscious attitude to learning in all subjects, realizing their vital importance.

Проаналізовано процес формування міжпредметних зв'язків (МПЗ) з точки зору психофізіології, оскільки цей процес дозволяє детальніше опрацювати теми з математики. Процес міжпредметного мислення обговорено як процес створення асоціацій для понять, процесів, проблем визначеної предметної області з використанням понять, процесів, проблем іншої предметної галузі. Наведено завдання практичного змісту, які переконують учнів у потребі вивчення теоретичного матеріалу і свідчать про зв'язок математичних абстракцій з реальним життям. Наведено завдання для вчителів щодо організації навчально-методичної роботи з реалізації міжпредметних зв'язків у процесі навчання. Доведено, що використання МПЗ є важливим засобом розвитку розумової діяльності та покращення пам'яті учнів.

Проанализирован процесс формирования межпредметных связей (МПС) с точки зрения психофизиологии, поскольку этот процесс позволяет более детально проработать темы по математике. Процесс межпредметного мышления обсужден как процесс создания ассоциаций для понятий, процессов, проблем определенной предметной области с использованием понятий, процессов, проблем иной предметной области. Представлены задачи практического содержания, которые убеждают учеников в необходимости изучения теоретического материала и свидетельствуют о связи математических абстракций с реальной жизнью. Приведены задачи для учителей по организации учебно-методической работы по реализации межпредметных связей в процессе обучения. Доказано, что использование МПС является важным средством развития умственной деятельности и улучшения памяти учащихся.

Analyzed the formation of interdisciplinary connections (IC) from the point of view of psychophysiology, because this process provides an opportunity to study in detail the theme of mathematics. The process of interdisciplinary thinking discussed as aprocess of association to the concepts, processes, problems specific domain using the concepts, processes, problems, other domain. Presents the problem of practical content that convince students of the need to explore the theoretical material and demonstrate the link between mathematical abstractions to real life. It's shows the challenges for teachers to organize educational and methodical work on the implementation of interdisciplinary connections in the learning process. Proved that the use of IC isan important tool for development of mental activity and improve memory of students.