Розглянуто особливості змін центральної та портопечінкової гемодинаміки при цирозі печінки (ЦП) залежно від ступеня печінкової недостатності, досліджено кількісні та якісні зміни запального характеру та моторних порушень з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Висвітлено деякі питання консервативної терапії та хірургічного лікування при ускладнених формах ЦП. Розроблено нові види селективних спленодекомпресивних шунтуючих операцій. Узагальнено досвід ендоскопічної склеротерапії варикознорозширених вен (ЕС ВРВ) стравоходу як під час гострих кровотеч, так і в комбінації з спленодекомпресивними шунтуючими операціями. Вивчено вплив ЕС на портальну гемодинаміку.

Висвітлено історію трансплантації печінки, показання та протипоказання, техніку операції та знеболення, методи інтенсивної терапії під час операції та у післяопераційному періоді. Розглянуто питання імуносупресії, профілактики інфекційних та інших ускладнень, морфології трансплантату.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*733.362.3Cas*734.26*336.9 + Р457.465.51

Рубрики:

Загальна зоологія

Хірургічна патологія печінки

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены непосредственные результаты лапароскопической и открытой холецистектомии у 258-ми больных желчно-каменной болезнью (ЖБК) и определены лучшими ближайшие результаты видеоэндоскопического вмешательства на основании показателей: отсутствия послеоперационной летальности, меньшей частоты осложнений. Установлено, что на клинико-функциональные результаты влияет форма холецистита, вид хирургического лечения, антибиотикопрофилактика. Выявлен положительный эффект использования цефалоспоринов, который проявлялся в снижении частоты раневой инфекции. Сделан вывод, что лапароскопическая холецистектомия является более выгодным и оптимальным тактико-техническим решением в лечении ЖБК.

Для оцінки харчового статусу пацієнтів проведено антропометричні дослідження з вирахуванням індексу маси тіла. Проаналізовано споживання основних компонентів їжі, а також, враховуючи фізичну активність хворих, обчислено енергетичну цінність раціонів. Внаслідок проведених досліджень, виявлено нутрієнтний дефіцит, який характеризувався недостатнім вживанням усіх нутрієнтів у хворих на жовчнокам'яну хворобу після холецистектомії з недостатньою масою тіла та надмірним харчуванням з перевагою вуглеводів, включаючи прості жири та рослинні білки у хворих на жовчнокам'яну хворобу після холецистектомії з ожирінням. Розроблено диференційовану дієту, спрямовану, зважаючи на масу тіла і особливості ураження органів травлення у хворих, на забезпечення організму повноцінним тваринним білком та обмеженням вуглеводів, які є основними компонентами їжі, що сприяють підвищенню маси тіла.

Для оценки пищевого статуса пациентов проведена антропометрические исследования с учетом индекса массы тела. Проанализировано употребление основных компонентов еды, а также учитывая физическую активность больных, высчитано энергетическую ценность рационов больных. Вследствие проведенных исследований, выявлен нутриентный дефицит, который характеризовался недостаточным употреблением всех нутриентов у больных желчнокаменной болезнью после холецистэктомии с недостаточной массой тела и чрезмерным питанием с преобладанием углеводов, включая простые жиры и растительные белки у больных желчнокаменной болезнью после холецистэктомии с ожирением. Разработанная дифференцированная диета, что направлена, учитывая массу тела и особенности поражения органов пищеварения у больных, на обеспечение организма полноценным животным белком и ограничением углеводов, которые являются основными компонентами еды, способствующими повышению массы тела.

Зроблено аналіз результатів лікування 14-ти пацієнтів з гострою кишковою непрохідністю внаслідок обтурації жовчних каменів. Зазначено, що застосування ультразвукового дослідження в комплексній діагностиці дозволяє своєчасно виявити показання до оперативного лікування хворих з даним видом кишкової непрохідності, об'єм якого в ургентній ситуації обмежується ентеролітотомією.

Представлен анализ результатов лечения 14-ти пациентов с острой кишечной непроходимостью вследствие обтурации желчным камнем. Применение ультразвукового исследования в комплексной диагностике позволяет своевременно установить показания к оперативному лечению больных с данным видом кишечной непроходимости, объем которого в ургентной ситуации ограничивается энтеролитотомией.

Приведены сведения по хирургической анатомии и физиологии билиарной системы. Рассмотрены традиционные и современные методы диагностики патологии желчных протоков, в частности компьютерная и магнитно-резонансная томография, ультразвуковое сканирование, магнито-резонансная холангиография. Описаны интраоперационные методы диагностики холедохолитиаза - холангиография, холедохоскопия, интраоперационное ультразвуковое исследование. Особое внимание уделено лапароскопическим оперативным вмешательствам при патологии желчных протоков. Установлен порядок манипуляции при "забытых" инструментах, приведены методики транспапиллярных и чрескожных эндоскопических вмешательств, а также проведения хирургических операций при повреждениях и кистозной трансформации желчных протоков, а также синдроме Мириззи. Дана критическая оценка эффективности современных малоинвазивных методик лечения различных патологий желчных протоков.

Досліджено дію синусоїдально модульованих струмів, застосованих на епігастральну ділянку хворим с ураженням гастродуоденальної системи у ранні строки після холецистектомії. У комплексі відновлювального лікування встановлено позитивний вплив даного фізичного чинника, який сприяв усуненню запалення та загоєнню ерозій слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, скасуванню дуодено-гастрального та гастроезофагеального рефлюксів.

Исследовано действие синусоидально модулированных токов, примененных на эпигастральную область больным с поражением гастродуоденальной системы в ранние сроки после холецистэктомии. В комплексе восстановительного лечения установлено положительное влияние данного физического фактора, который способствовал устранению воспаления и заживлению эрозий слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки, исчезновению дуодено-гастрального и гастроэзофагеального рефлюксов.

Висвітлено проблему сучасної медицини - хірургічне лікування хворих з гнійними ускладненнями калькульозного холециститу. Проаналізовано динаміку параметрів імунологічної реактивності під час хірургічного лікування, описано метод газохроматографічного аналізу для оцінювання глибини запального процесу даної хвороби. Запропоновано оригінальну методику корекції порушень імунологічної реактивності в ранньому післяопераційному періоді. Висвітлено досвід хірургічного лікування 753-х пацієнтів з даною патологією.

Освещена проблема современной медицины - хирургического лечения больных с гнойными осложнениями калькулезного холецистита. Проанализирована динамика параметров иммунологической реактивности при хирургическом лечении, описан метод газохроматографического анализа для оценивания глубины воспалительного процесса данного заболевания. Предложена оригинальная методика коррекции нарушений иммунологической реактивности в раннем послеоперационном периоде. Освещен опыт хирургического лечения 753 пациентов с данной патологией.

Представлено современное состояние проблемы портальной гипертензии. Критически оценены возможности диагностики. Обоснован дифференцированный выбор хирургического метода лечения портальной гипертензии, подробно освещено лечение кровотечения из варикозно расширенных вен пищевода и желудка.

Агенезія жовчного міхура - це вкрай рідкісна вада розвитку травної системи. Цей стан викликається вродженими дефектами генетичного апарата, деякі дослідження виявили стійку родинну схильність до цієї патології. У перважній кількості клінічних спостережень передопераційне обстеження не дозволяло діагностувати цю патологію. Комплексне застосування малоінвазивних методик, таких як діагностична лапароскопія, ультрасонографія, РПХ, дозволяє впевнено й обгрунтовано діагностувати агенезію жовчного міхура.

Агенезия жолчного пузыря - это крайне редкий врожденный порок развития пищеварительной системы. Это состояние визывается врожденными дефектами генетического аппарата, некоторые исследования выявили стойкую родственную склонность к этой патологии. В большинстве клинических наблюдений дооперационное обследование не позволяло диагностировать эту патологию. Комплексное применение малоинвазивных методик, таких как диагностическая лапароскопия, ультрасонография, РПХ, позволяет уверенно и обоснованно диагностировать агенезию жёлчного пузыря.

Описана техника оперативных вмешательств при заболеваниях и травмах печени, желчевыводящих путей, поджелудочной железы, селезенки, грыжах брюшной стенки. Представлены сведения об анатомии, иннервации, кровоснабжении, методах диагностики, а также способах лимфатической коррекции. Поэтапно проиллюстрированы традиционные классические и новые методы хирургического лечения заболеваний и травм печени, желчевыводящих путей, поджелудочной железы, селезенки, разных видов грыж. Показаны возможности включения новых оригинальных методик в технику оперативных вмешательств при врожденных заболеваниях, травмах, различных формах панкреатита, кистах, свищах, доброкачественных опухолях поджелудочной железы и грыжах.

Проведено вивчення показників печінкової гемодинаміки та маркерів системної запальної відповіді (інтерлейкіну-1 та -6, фактора некрозу пухлин, С-реактивного протеїну) у 108-ми хворих з обтураційною жовтяницею протягом післяопераційного періоду залежно від обраного хірургічного способу біліарної декомпресії.

Проведено изучение показателей гемодинамики печени и маркеров системного воспалительного ответа (интерлейкина-1 и -6, фактора некроза опухолей, C-реактивного белка) у 108-ми больных с обтурационной желтухой в течение послеоперационного периода в зависимости от обратного хирургического способа билиарной декомпрессии.

Рассмотрена одна из наиболее сложных проблем гепатопанкреатобилиарной хирургии - диагностика и лечение кистозной трансформации желчных протоков. Описаны этиология и патогенез данного заболевания. Предложены его классификация, диагностические и лечебные алгоритмы ведения пациентов, оптимальные подходы к выбору способов и сроков хирургической коррекции. Описаны схемы предоперационной подготовки и ведения послеоперационного периода. Освещены проблемы профилактики гнойных и тромбоэмболических осложнений.

Проанализирован опыт хирургического лечения больных острым холециститом с помощью традиционных и миниинвазивных вмешательств. Рассмотрены вопросы дренирования полости брюшины и профилактики ряда послеоперационных осложнений, патогенеза острого билиарного панкреатита. Освещена тактика лечения желчнокаменной непроходимости кишечника.

Проанализированы последствия операции дистального венозного спленоренального шунтирования у больных циррозом печени и сахарным диабетом I-го типа. На основе гистологических, гистохимических, электронно-микроскопических методов определены характер морфологических изменений в органах (печень, почки, поджелудочная железа, селезенка, надпочечники), вовлеченных в сосудистую перестройку при выполнении данной операции, а также степень и сроки восстановления их структуры. Установлены типы морфологической картины цирроза печени, определяющие ее функциональные резервы. Проанализированы клинические и метаболические последствия операции дистального спленоренального шунтирования у больных с сахарным диабетом I-го типа, определена роль аутоиммунных нарушений в проявлении органной и тканевой патологии. Описана методика компьютерного прогнозирования непосредственных и отдаленных результатов операции у больных циррозом печени.

Проведено порівняльний аналіз результатів лікування 478-ми хворих з гострим холециститом і обтураційною жовтяницею. У клініці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького застосовується диференційований підхід до вибору термінів, способу й обсягу хірургічного втручання залежно від ступеня вираженості запальних змін у стінці жовчного міхура та ступеня вираженості обтураційної жовтяниці. Хворим з катаральною формою гострого холециститу та білірубінемією до 100 ммоль/л застосовується двоетапна оперативна тактика, а хворим з деструктивними формами гострого холециститу й обтураційною жовтяницею будь-якого ступеня вираженості та хворим з катаральною формою гострого холециститу та білірубінемією більше 100 ммоль/л застосовується трьохетапна оперативна тактика, що дозволяє знизити частоту післяопераційних ускладнень з 7,2 % до 1,2 %, а післяопераційну летальність з 9,4 % до 2,1 %.

Проведен сравнительный анализ результатов лечения 478-ми больных с острым холециститом и обтурационной желтухой. В нашей клинике применяется дифференцированный подход к выбору срока, способа и объема хирургического вмешательства в зависимости от степени выраженности воспалительных изменений в стенке желчного пузыря и степени выраженности обтурационной желтухи. Больным с катаральной формой острого холецистита и билирубинемией до 100 ммоль/л применяется двухэтапная оперативная тактика, а больным с деструктивными формами острого холецистита и обтурационной желтухой любой степени выраженности и больным с катаральной формой острого холецистита и билирубинемией более 100 ммоль/л применяется трёхэтапная оперативная тактика, которая позволяет снизить частоту послеоперационных осложнений с 7,2 % до 1,2 % , а послеоперационную летальность с 9,4 % до 2,1 %.

Проведено аналогію між гострою обтураційною кишковою непрохідністю й повною біліарною непрохідністю, виявлено загальні патогенетичні й патофізіологічні механізми розвитку, подібні принципи лікування. На підставі опрацьованих методів в обстежених хворих на обтураційну жовтяницю (ОЖ) виявлено повний біліарний блок, що вимагало виконання екстренних хірургічних втручань. Виділення даної категорії хворих в окрему групу дозволило скоротити загальну летальність у пацієнтів з ОЖ доброякісної етіології.

Проведена аналогия между острой обтурационной кишечной непроходимостью и полной билиарной непроходимостью, выявлены общие патогенетические и патофизиологические механизмы развития, аналогичные принципы лечения. На основании отработанных методов у больных обтурационной желтухой (ОЖ) выявлено полный билиарный блок, что требовало выполнения экстренных хирургических вмешательств. Выделение данной катагории больных в отдельную группу позволило сократить общую летальность у больных с ОЖ доброкачественной этиологии.

Проаналізовано результати до- та інтраопераційних обстежень і хірургічного лікування 34-х пацієнтів з внутрішніми жовчними норицями. Проведено оцінку діагностичних можливостей ультрасонографії, ендоскопічних та рентгенологічних методів дослідження. Зазначено, що пріоритетними в хірургічному лікуванні є операції з роз'єднання нориць і відновлення прохідності дистальних відділів загальної жовчної протоки.

Проанализированы результаты до- и интраоперационных обследований и хирургического лечения 34-х пациентов с внутренними желчными свищами. Проведена оценка диагностических возможностей ультрасонографии, эндоскопических и рентгенологических методов исследования. Указано, что приоритетными в хирургическом лечении являются операции по отделению свищей и обновлению проходимости дистальных отделов общих желчных протоков.

Вивчено результати лікування 26-ти пацієнтів з великими конкрементами холедоха віком від 42-х до 90-та років методом екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ) після проведення попередньої ендоскопічної папілосфінктеротомії та зовнішнього дренування холедоха. Показано, що в комплексному лікуванні жовчокам'яної хвороби ЕУХЛ є ефективним і малотравматичним методом, який не має ускладнень навіть у пацієнтів з тяжкою супутньою патологією.

Изучены результаты лечения 26-ти пациентов с большими конкрементами холедоха (размерами от 1,5 до 3 см.) в возрасте от 42-х до 90-та лет методом экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии (ЭУВЛ) после проведения предварительной эндоскопической папиллосфинктеротомии и внешнего дренирования холедоха. Показано, что в комплексном лечении желчекаменной болезни ЭУВЛ является эффективным и малотравматическим методом, не дающим осложнений даже у больных с тяжелой сопутствующей патологией.