Проаналізовано основні показники фізико-механічних властивостей орного шару зрошуваних південних чорноземів після відсипання на поверхню 10 см прошарку лісових порід. Відмічено оптимізацію параметрів у діапазоні вологості обробітку грунту. Зміну показників фізико-механічних властивостей орного шару обумовлено значним збільшенням мікроагрегацій.

Проведено агромеліоративне оцінювання фосфоритів Рівненщини та Волині. Розроблено заходи щодо підвищення родючості меліоративних торфових і дерново-підзолистих грунтів. Розглянуто питання можливості використання фосфоритів як комплексного меліоранта. Запропоновано підід до комплексного агромеліоративного оцінювання фосфоритів. Розроблено методику, що грунтується на базі даних їх хімічного складу, екологічних, технологічних і економічних показниках. Запроваджено комплексне меліоративне оцінювання фосфоритів України за шкалою оцінювання їх стану від критичного (0 - 0,2) до еталонного (0,8 - 1,0). Виявлено різні рівні вмісту хімічних елементів і важких металів у фосфоритах різних родовищ. Установлено агреговані показники агромеліоративного оцінювання за хімічним складом, екологічним, технологічним і економічним станом, а також інтегровані показники кількісного та якісного оцінювання фосфоритів. Доцільність застосування зернистих фосфоритів як агромеліорантів і добрив підтверджено результатами відповідних економічних розрахунків. Відзначено щодо можливості використання результатів проведених досліджень для встановлення придатності певних меліорантів до екологічно безпечного їх застосування на грунтах, які потребують меліоративного покращання.

В умовах дефіциту якісних вод для зрошення грунтів півдня України використовують мінералізовані води другого класу, які призводять до розвитку вторинного солонцевого процесу різної інтенсивності. Для меліорацій вторинно осолонцьованих грунтів застосовується лес в якості природного, екологічно чистого, нетрадиційного кальційвмісного меліоранта. Нанесення 5, 10 та 15 сантиметрового шару лесу на поверхню зрошуваного грунту дозволяє створити стабільно високий кальцієвий баланс, підтримуючий тривалий час концентрацію кальцію вище порогу коагуляції і запобігаючий активному солонцепроявленню при слабкій інтенсивності солонцевого процесу. Це обумовило довготривалий меліоративний ефект, що забезпечив підвищення продуктивності вторинно осолонцьованого грунту і підвищення урожайності сільськогосподарських культур на 19-21%. Економічно ефективно застосовувати відвали лесових порід, розташованих уздовж зрошувальних каналів півдня України, для меліорації вторинно осолонцьованих грунтів і сільськогосподарського використання грунтів, похованих під ними.

Уперше за умов Правобережного Лісостепу України встановлено вплив вапнування на фоні тривалого (35 років) застосування різних доз органічних і мінеральних добрив та їх поєднання на зміну кислотно-основних властивостей чорнозему опідзоленого важкосуглинкового, його поживний режим, баланс кальцію, урожайність сільськогосподарських культур, якість продукції та продуктивність ланок польової сівозміни. Установлено динаміку змін кислотності грунту за його профілем, а також розраховано баланс кальцію в грунті польової сівозміни за умов тривалого застосування різних доз добрив і систем удобрення. Визначено вплив вапнування на зміну параметрів показників родючості грунту (рухомість макро- і мікроелементів, біологічну активність грунту, його структуру). Виявлено, що застосування дефекату на фоні органічних і мінеральних добрив підвищує в прямій та післядії врожайність культур польової сівозміни, за цього покращується якість урожаю.

Наведено результати вивчення впливу норм внесення вапна та окремих видів органічних добрив на продуктивність конюшино-тимофіївкової суміші, якість корму, зміну агрохімічних і біологічних властивостей дерново-підзолистого грунту, економічної та біоенергетичної оцінки проведених агрозаходів за умов Передкарпаття України протягом 1996 - 1999 рр. Встановлено найбільш економічно вигідні та енергетично виправдані норми внесення вапна й окремих видів органічних добрив, які забезпечують оптимальні умови для росту та розвитку рослин конюшини лучної в конюшино-тимофіївковій суміші, що підвищують продуктивність травостою та якість корму.

Вперше запропоновано алокаційну модель визначення ефективності вапнування на радіоактивно забруднених землях, сутність якої полягає у деференціації результатів застосування вапняних добрив за наслідками (економічна, екологічна та соціальна), місцем одержання (локальна, регіональна) та ступенем збільшення ефекту (мультиплікаційний ефект та його специфічні форми прояву: первинний, стартового вибуху, резонансний, дифузійний, акселерації). Наведено методологічні підходи щодо визначення еколого-економічної ефективності внесення вапняних добрив на радіоактивно забруднених землях, що базуються на показниках радіоактивного навантаження на людину. Розроблено регламентацію робіт з хімічної меліорації грунтів із застосуванням підтримувальної технології внесення вапна та локального окультурення цих земель. Розроблено модель регіонального агрохімічного кластера з урахуванням наявності вапняних родовищ.

Проведено исследование влияния золошлака Змиевской ТЭС на рост сельскохозяйственных растений. Показано, что золошлак длительного срока хранения безопасен по солевому составу и его можно использовать как раскислитель и мелиорант для различных типов почв. Установлено, что радиоактивность золошлака ниже предельно допустимых норм для почв. Обнаружено, что внесение золошлака в серую лесную почву в различных концентрациях давало разный эффект влияния на динамику роста и накопление сухой массы выбранных культур.

Сформульовано основні принципи, сучасні методологічні та технологічні підходи у вирішенні проблем хімічної меліорації грунтів. Розглянуто географію, генезу й агроекологічні особливості грунтів, що потребують хімічної меліорації. Визначено місце, роль та перспективи меліорації грунтів як невід'ємної складової всієї системи інтенсивного землеробства. Наведено можливий вибір альтернативних заходів з меліорації хімічно деградованих грунтів. Подано алгоритм організації робіт з меліорації грунтів, формування й удосконалення нормативно-методичної бази й інформаційного забезпечення.

Висвітлено актуальні проблеми підвищення ефективності агротехнічних заходів щодо збереження та відтворення родючості грунтів. Охарактеризовано нові види добрив і меліорантів. Розкрито роль вапнування й удобрення у підвищенні ефективності землеробства Західного Полісся. Проаналізовано вплив повторного вапнування на вміст рухомого алюмінію у сірому лісовому грунті. Вивчено ефективність різних рівнів вапнування у зерно-бурякових сівозмінах Західного Лісостепу. Розглянуто особливості застосування добрив у сучасній технології вирощування картоплі. Досліджено урожайність злаково-бобових сумішок залежно від рівня мінерального живлення та норм висіву компонентів. Визначено динаміку мінерального азоту темно-сірого опідзоленого грунту під час вегетації буряків цукрових за біологізації удобрення. Показано можливості удосконалення методів агроекологічного моніторингу для просторово-часового моделювання динаміки рівнів грунтових вод на прикладі рисових систем Херсонської області. Увагу приділено альтернативним органо-мінеральним добривам і їх ефективності у короткоротаційній сівозміні.

Наведено відомості з історії розвитку меліорації. Охарактеризовано грунти за фізичними, водно-фізичними, хімічними властивостями, реакцією грунтового розчину. Висвітлено питання впливу зрошувальної води, терміну зрошування, гіпсування та вапнування на зміну хімічного складу й властивостей меліорованих грунтів, порових розчинів і грунтових вод. Розглянуто процеси переміщення вологи й солей у разі зволоження та промивки грунтів, зміни гідрогеологічних умов під впливом меліорації.

Наведено принципи діагностики і оптимізації фосфатного та калійного режимів за показниками буферності, які слугують науковою базою щодо здійснення на вищому сучасному методологічному рівні наукового моніторингу грунтів та розробки найефективніших заходів з підвищення їх продуктивності.

Індекс рубрикатора НБУВ: П034.17-24 + П040.81

Рубрики:

Чорноземні та лучно-чорноземні ґрунти

Вапно і вапнування ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено концентрацію Pb і Cd у вегетативній масі гречки і продуктах переробки бджолами її пилку (бджолиному обніжжі і перзі) та вплив вапнування кислих грунтів на якість цієї продукції. Встановлено перевищення концентрації Pb і Cd у бджолиному обніжжі та перзі, вироблених бджолами із квіткового пилку гречки, вирощеної за умов локального техногенного забруднення медоносних угідь Центрального Лісостепу. Виявлено зниження коефіцієнта накопичення Pb і Cd у бджолиному обніжжі та перзі за вапнування кислих грунтів.

Розглянуто критерії оцінки та особливості агрогенної трансформації калійного фонду черноземно-лучних солонцюватих грунтів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.8

Рубрики:

Хімічні меліорації (непрямі добрива)

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено стан, проблеми і перспективи подальшої меліорації грунтів в Україні. Розкрито сучасні методично-технологічні засади проведення хімічної меліорації кислих та солонцевих грунтів.

Освещены вопросы состояния, проблемы и перспективы дальнейшего развития мелиорации земель в Украине. Раскрыты современные методико-технологические принципы проведения химической мелиорации кислых и солонцовых почв.

Висвітлено хибність розрахунку доз вапнякових меліорантів за гідролітичною кислотністю. Наведено методику визначення доз вапна за pH-буферністю грунту, яка дозволяє відповідно до потреб конкретних сільськогосподарських культур за менших витрат досягти оптимальної кислотно-лужної рівноваги в грунтовому середовищі.

Показана ошибка расчета доз известнякових мелиорантов по показателю гидролитической кислотности. Приведена методика определения доз извести по pH-буферности почвы, что дает возможность соотвественно потребностям конкретных сельськохозяйственных культур при меньших затратах достичь оптимального кислотно-щелочного равновесия в почвенной среде.

Висвітлено результати досліджень з вивчення перспективного хімічного меліоранту комплексної дії на основі крейдяно- та торф'яно-сапонітових сумішок. Проаналізовано вплив меліоранту на фізико-хімічні властивості сірого лісового грунту і урожайність сільськогосподарських культур, а також особливості застосування сапонітового борошна для збагачення кислих грунтів магнієм.

Освещены результаты исследований по изучению перспективного химического мелиоранта комплексного действия на основе мелово- и торфяно-сапонитовых смесей. Проанализированы влияние мелиоранта на физико-химические свойства серой лесной почвы и урожайность сельскохозяйственных культур, а также особенности применения сапонитовой муки для обогащения кислых почв магнием.

Висвітлено стан і перспективи відродження хімічної меліорації кислих грунтів в Україні. Наведено основні положення сучасної концепції хімічної меліорації кослих грунтів, яка в цілому спрямована на ресурсоощадження, екологічну безпеку та підвищення родючості кислих грунтів. Запропоновано шляхи широкого впровадження ресурсозберігальних технологій окультурювання кислих грунтів.

За лабораторних умов вивчено вплив сумісної дії меліорантів крейди та Трилону Б, крейди та води на зміну фітотоксичності техногенних субстратів. Встановлено, що для детоксикації молодих хвостів більш перспективним є промивання водою та внесення крейди. У той же час, для лежалих хвостів доцільним є промивання розчином Трилону Б та внесення крейди за максимальних термінів їх попередньої дії.