Визначено наукові передумови виникнення екологічної психології. Розглянуто матеріальне середовище життя людини як об'єкт психологічного дослідження. Висвітлено психологічні проблеми поведінки людини в матеріальному мезо-, макро- та мікросередовищах. Розкрито суть поняття територіальної поведінки.

Определены научные предпосылки возникновения экологической психологии. Рассмотрена материальная среда жизни человека как объект психологического исследования. Освещены психологические проблемы поведения человека в материальных мезо-, макро- и микросредах. Раскрыта сущность понятия территориального поведения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю959.51-61

Рубрики:

Соціально-психологічні проблеми науки

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено методологічні проблеми екологічної психології, історію її виникнення та становлення, описано особливості застосування психологічних методик дослідження в екологічній психології. Проаналізовано взаємозв'язок і взаємодію природного та штучного середовища, фактори екологічного середовища. Розкрито вплив екологічного чинника на етнопсихологію українців, людини на оточуюче середовище. Розглянуто проблеми екологічної свідомості, методологічні проблеми екологічної освіти та виховання.

Освещены методологические проблемы экологической психологии, история её возникновения и становления, описаны особенности применения психологических методик исследования в экологической психологии. Проанализированы взаимосвязь и взаимодействие природной и искусственной среды, факторы экологической среды. Изучено влияние экологического фактора на этнопсихологию украинцев, человека на окружающую среду. Рассмотрены проблемы экологического сознания, методологические проблемы экологического образования и воспитания.

Рассмотрен социально-психологический контекст эколого-экономических оценок.

Проаналізовано соціальні та психологічні складові суб'єктивного образу здорового способу життя, вплив на особистість філософсько-християнського прагматизму, темпоральність як чинник ресоціалізації депривованої особистості. Висвітлено екопсихологічні проблеми розвитку пізнавальної активності розумово обдарованої людини, концепції адиктивної поведінки учнівської молоді. Викладено теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми соціалізації обдарованості в молодшому шкільному віці. Розглянуто питання розвитку емоційно-естетичної сфери підлітків у процесі вивчення літератури.

Проанализированы социальные и психологические составные субъективного образа здорового способа жизни, влияние на личность философско-христианского прагматизма, темпоральность как фактор ресоциализации депривированной личности. Освещены экопсихологические проблемы развития познавательной активности умственно одаренного человека, концепции адиктивного поведения ученической молодежи. Представлены теоретико-методологические подходы к изучению проблемы социализации одаренности в младшем школьном возрасте. Рассмотрены вопросы развития эмоционально-эстетической сферы подростков в процессе изучения литературы.

Визначено компоненти екологічної свідомості особистості, висвітлено психолого-педагогічні проблеми екологічної освіти школярів. Проаналізовано рівень суб'єктивного переживання почуття самотності у хворих на ВІЛ-інфекцію, особливості індивідуально-психологічних характеристик населення, що проживає на "чистих" та радіаційно забруднених територіях Чернігівщини. Розглянуто питання формування екологічних цінностей як важливої складової екологічного виховання, соціально-психологічну програму профілактики екодевіантної поведінки у студентському середовищі.

Определены компоненты экологического сознания личности, освещены психолого-педагогические проблемы экологического образования школьников. Проанализированы уровень субъективного переживания чувства одиночества у больных на ВИЧ-инфекцию, особенности индивидуально-психологических характеристик населения, проживающего на "чистых" и радиационно загрязненных территориях Черниговщины. Рассмотрены вопросы формирования экологических ценностей как важной составной части экологического воспитания, социально-психологическая программа профилактики экодевиантного поведения в студенческой среде.

Досліджено процес формування образу довкілля в системі уявлень підлітків. Виявлено, що даний образ є однією з ключових складових екологічної свідомості підлітків. Визначено його семантичну структуру та особливості, побудовано психосемантичну систему уявлень у свідомості підлітків. Досліджено специфіку ставлення підлітків до "живої природи" як компоненти образу довкілля. Доведено незалежність проекції образу довкілля у площину специфічного ставлення (позиція почуття власності) від статевих і вікових особливостей людини. Виявлено пряму залежність між деструктивною поведінкою, спрямованою на об'єкти довкілля, і ставленням до них як до нічиїх.

Досліджено психологічну структуру екологічної свідомості старшокласників, а також її компоненти: потребнісно-мотиваційний, світоглядний та когнітивний. Експериментально виявлено рівні їх розвитку у вихованців. Установлено необхідність проведення суттєвої корекції розвитку екологічної свідомості у старшокласників. Запропоновано технологію її формування - спеціальний еколого-психологічний тренінг. Виявлено психологічні проблеми екологічної освіти в сучасному інформаційному суспільстві. Зроблено висновок, що провідними психологічними умовами розвитку екологічної свідомості старшокласників у системі позашкільної роботи є визначення вчителями особистості учня суб'єктом екологічно спрямованої діяльності, актуалізація життєвих цінностей у старшокласників, проектування та використання особистісно значущих творчих стратегій взаємодії "Я" зі світом природи, створення екологічно розвивального навчального середовища, що сприяє ефективному пізнанню природи як особистісної цінності.

Висвітлено теоретичні, методологічні та практичні аспекти екологічної психології на прикладі адаптації від аварії на Чорнобильській АЕС населення України у віддалених наслідках катастрофи. Розглянуто проблеми природного адаптоекосоціогенезу масової екологічної свідомості, описано явища та форми її прояву під час екотехногенної катастрофи. Наведено системний структурно-функціональний аналіз екопсихологічної феноменології буденної свідомості за екстремальних умов. Викладено екопсихологічні підходи до проблеми екологічної освіти та виховання.

Освещены теоретические, методологические и практические аспекты экологической психологии на примере адаптации от аварии на Чернобыльской АЭС населения Украины в отдаленных последствиях катастрофы. Рассмотрены проблемы природного адаптоэкосоциогенеза массового экологического сознания, описаны явления и формы его проявления при экотехногенной катастрофе. Приведен системный структурно-функциональный анализ экопсихологической феноменологии будничного сознания при экстремальных условиях. Изложены экопсихологические подходы к проблеме экологического образования и воспитания.

Визначено предмет, завдання, проблеми та перспективи розвитку екологічної психології. Проаналізовано історію виникнення та становлення нової наукової дисципліни та особливості її розвитку в Україні. Розкрито зміст основних понять екологічної психології, представлено сучасні методи наукового дослідження у даній галузі. Зроблено класифікацію екологічних факторів, що впливають на психіку людини, досліджено процес формування етнопсихології українців. Визначено сутність, властивості та форми прояву екологічної свідомості. Проаналізовано соціально-психологічні проблеми, що виникають під час екологічних катастроф. Наведено типологію екологічних криз, показано їх негативні наслідки (локальні, регіональні, планетарного масштабу). Розглянуто методологічні проблеми екологічної освіти та виховання. Висвітлено питання надання психологічної допомоги потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

Определены предмет, задания, проблемы и перспективы развития экологической психологии. Проанализированы история возникновения и становления новой научной дисциплины и особенности ее развития в Украине. Раскрыто содержание основных понятий экологической психологии, представлены современные методы научного исследования в данной отрасли. Дана классификация экологических факторов, влияющих на психику человека, исследован процесс формирования этнопсихологии украинцев. Определены сущность, свойства и формы проявления экологического сознания. Проанализированы социально-психологические проблемы, возникающие во время экологических катастроф. Приведена типология экологических кризисов, показаны их негативные последствия (локальные, региональные, планетарного масштаба). Рассмотрены методологические проблемы экологического образования и воспитания. Освещены вопросы оказания психологической помощи потерпевшим от Чернобыльской катастрофы.

Проаналізовано місце екологічної психології в системі професійної підготовки психологів, вплив екологічної культури батьків на розвиток патріотичної рефлексії молодших школярів. Висвітлено психологічні основи професійного розвитку особистості, причини психічної дезадаптації дітей раннього віку за умов стаціонарного закладу. Розглянуто питання формування особистості учня в процесі його взаємодії з учителем в системі розвиваючого навчання. Наведено результати дослідження професійної ідентичності в теорії і практиці підготовки вчителів. Розкрито вплив гендерних стереотипів на утворення ціннісного конфлікту в молодіжному середовищі.

Проанализированы место экологической психологии в системе профессиональной подготовки психологов, влияние экологической культуры родителей на развитие патриотической рефлексии младших школьников. Освещены психологические основы профессионального развития личности, причины психической дезадаптации детей раннего возраста в условиях стационарного заведения. Рассмотрены вопросы формирования личности ученика в процессе его взаимодействия с учителем в системе развивающего обучения. Приведены результаты исследования профессиональной идентичности в теории и практике подготовки учителей. Изучено влияние гендерных стереотипов на образование ценностного конфликта в молодежной среде.

Виявлено, що число осіб з високим рівнем невротизації, які проживають на екологічно несприятливій території, значною мірою збільшилося протягом останніх чотирьох років. Відзначено, що емоційна сфера в таких осіб характеризується певними симптомокомплексами, а саме: тривожністю, недовірою до себе, незахищеністю, відчуттям власної меншовартості, ворожістю, високим рівнем емоційного напруження. З'ясовано зниження рівня функціонування пізнавальної сфери, пам'яті й уваги. Особливо це стосується дітей, оскільки екологічно несприятливе середовище здійснює гальмівний вплив на їх інтелектуальний розвиток і викривляє особистісний. Доведено, що навіть у віддалений від аварії на ЧАЕС період особи, які мешкають на радіаційно забрудненій території, потребують психологічної допомоги. З метою здійснення диференційованої психологічної допомоги розроблено методику експрес-діагностики встановлення рівня відхилень. Установлено, що психологічну корекцію функціонування пізнавальної й емоційної сфери необхідно здійснювати, починаючи зі зниження емоційної напруги завдяки використанню методів арт-терапії.

Розглянуто питання соціально-психологічної адаптації студентів до освітнього середовища у ВНЗ. Висвітлено особливості психологічного захисту в сучасному інформаційному середовищі, сприйняття Інтернету користувачами. Розкрито еколого-психологічні аспекти професійного розвитку особистості в системі вищої освіти, теоретичні основи формування екологічно доцільної поведінки студентів. Проаналізовано формування рефлексії як елементу екологічної свідомості особистості студента у процесі його професійної самореалізації.

Рассмотрены вопросы социально-психологической адаптации студентов к образовательной среде в ВУЗ. Освещены особенности психологической защиты в современной информационной среде, восприятия Интернета пользователями. Раскрыты эколого-психологические аспекты профессионального развития личности в системе высшего образования, теоретические основы формирования экологического целесообразного поведения студентов. Проанализировано формирование рефлексии как элемента экологического сознания личности студента в процессе его профессиональной самореализации.

Розглянуто питання формування екологічної свідомості особистості у психолого-педагогічному контексті. Досліджено сутність екологічної свідомості та проаналізовано різні підходи до трактування цього поняття в науковій літературі.

Рассмотрены вопросы формирования экологического сознания личности в психолого-педагогическом контексте. Исследована сущность экологического сознания и проанализированы различные подходы к трактовке понятия в научной литературе.

The article deals with the problem of forming ecological sense in the psychological and pedagogical context. The author investigates the essence of ecological sense and the analysis of the various approaches to the treatment of concepts of "ecologicalsense" in scientific literature.

Проаналізовано психолінгвістичні особливості оволодіння дітьми дошкільного віку синтагматичними та парадигматичними компонентами мови, а також особливості детермінації страхів у дошкільників залежно від їх особистісного розвитку у сім'ї. Розкрито вплив індивідуально-психологічних рис особистості на механізми формування міжособистісних стосунків між вчителем та учнем. Описано функції пам'яті у формуванні реконструктивного мислення особистості. Визначено сучасні напрями дослідження проблеми креативного мислення. Розглянуто питання діагностики креативності обдарованих школярів.

Проанализированы психолингвистические особенности овладения детьми дошкольного возраста синтагматическими и парадигматическими компонентами речи, а также особенности детерминации страхов у дошкольников в зависимости от их личностного развития в семье. Изучено влияние индивидуально-психологических особенностей личности на механизмы формирования межличностных отношений между учителем и учеником. Раскрыты функции памяти в формировании реконструктивного мышления личности. Определены современные направления исследования проблемы креативного мышления. Рассмотрены вопросы диагностики креативности одаренных школьников.

Наведено результати новітніх російських досліджень психологічних особливостей професійного становлення студентів-психологів. Висвітлено психофізіологічні та медико-соціальні засади фізичного виховання учнівської та студентської молоді. Проаналізовано психофізіологічні чинники творчої активності студентської молоді за сучасних соціально-економічних умов. Розглянуто медико-соціальні проблеми формування здоров'я учнів у спеціальних закладах освіти. Визначено психологічні передумови та особливості розвитку професійної культури вчителів трудового навчання. Розкрито вплив спадковості, навчання та екологічних факторів на виникнення, формування та розвиток функціональних асиметрій людини. Представлено гносеологічні характеристики фрустрації - психічно-тривожного стану людини.

Приведены результаты новейших российских исследований психологических особенностей профессионального становления студентов-психологов. Освещены психофизиологические и медико-социальные основы физического воспитания ученической и студенческой молодежи. Проанализированы психофизиологические факторы творческой активности студенческой молодежи в современных социально-экономических условиях. Рассмотрены медико-социальные проблемы формирования здоровья учеников в специальных учебных заведениях. Определены психологические предпосылки и особенности развития профессиональной культуры учителей трудового обучения. Изучено влияние наследственности, обучения и экологических факторов на возникновение, формирование и развитие функциональных асимметрий человека. Представлены гносеологические характеристики фрустрации - психически-тревожного состояния человека.

Поставлена проблема практической деятельности и рассмотрены отдельные ее разновидности в рамках природопользования, подчеркнуты негативные его последствия. Выделив три группы пользователей ресурсов Земли, рассмотрены психологические особенности их практической деятельности и определены связанные с этим направления экологического просвещения и воспитания.

Здійснено комплексне експериментально-теоретичне дослідження екологічної свідомості у проявах її природоплинної адаптації за умов наслідків техногенної (Чорнобильської) катастрофи. Запропоновано визначення поняття екологічної свідомості й емпірично обгрунтовано її властивості, особливості етогенезу (деформацій) у поведінкових екодиспозиціях побутового рівня. З'ясовано функціональні прояви буденної екологічної свідомості, надано їх інтерпретацію, розкрито закономірності психологічного їх адаптогенезу. Здійснено валідизацію методів й організації експедиційних, "польових" екопсихологічних досліджень масової буденної свідомості у масштабах регіону.

Изложена концепция и ключевые темы новой междисциплинарной области знаний - экологии человека. Рассмотрены вопросы взаимосвязи здоровья человека и состояния окружающей среды, роли окружающей среды как фактора, влияющего на поведение и эмоциональное состояние человека. Описаны особенности и механизмы влияния факторов окружающей среды на человека.

Обгрунтовано необхідність екопсихологічної підготовки студентів, які здобувають освіту з педагогічних спеціальностей, із метою підвищення у подальшому екологічної культури.